Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4466)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4143)
Українці мої... (1670)
Резонанс (2147)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1087)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (343)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (215)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЛ╤НКЕН ДАВ "ЗЕЛЕНЕ СВ╤ТЛО" НА УДАРИ ЗСУ ПО КРИМУ
Держсекретар США наголосив, що Укра╖на продовжу╓ боротися з РФ у Криму та Чорному мор╕.


САМ╤Т МИРУ У ШВЕЙЦАР╤╥: ОЧЕВИДНЕ ТА НЕСПОД╤ВАНЕ
П╕сля сам╕ту все ч╕тк╕ше проглядаються зм╕ни геопол╕тично╖ конф╕гурац╕╖ у св╕т╕. Наближа╓мося до...


В╤ЙНА В ОБ’╢КТИВ╤
Св╕тлини знят╕ в р╕зний час в╕д початку повномасштабного вторгнення ╕ по сьогодн╕…


НАРОДНИЙ ЩОДЕННИК ╤З ПЕКЕЛЬНОГО 22-го
Книга «Укра╖на: пекельний 22-й» - це ун╕кальний щоденник ╕ водночас моза╖чна картина...


АПОКАЛ╤ПСИС В╤ЙНИ
На його св╕тлинах – апокал╕псис в╕йни крупним планом через призму камери звичайного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2024 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2024
ЗАКОН США ПРО КОНФ╤СКАЦ╤Ю АКТИВ╤В РОС╤╥: ЯКОГО РОЗВИТКУ ЧЕКАТИ ДАЛ╤?

Наприк╕нц╕ кв╕тня президент Байден затвердив закон, який над╕ля╓ його повноваженнями передати заморожен╕ в американських банках рос╕йськ╕ суверенн╕ активи на в╕дновлення Укра╖ни. Ц╕ положення розроблялися в рамках так званого акту REPO, але зрештою ув╕йшли до закону H.R.815 щодо ф╕нансування потреб нацбезпеки США – того самого, що м╕стить понад $60 млрд допомоги наш╕й кра╖н╕. Вт╕м, у документ╕ йдеться лише про конкретн╕ кошти, як╕ збер╕гаються на територ╕╖ Сполучених Штат╕в, а це не б╕льше 2% в╕д загальних зовн╕шн╕х суверенних актив╕в РФ, розм╕щених у р╕зних кра╖нах. З одного боку, це зовс╕м незначна частина. Однак справа в прецедент╕: Америка ма╓ стати прикладом для ╕нших кра╖н та правовим «локомотивом» у складному юридичному процес╕ вилучення рос╕йських актив╕в по всьому св╕ту.

ЮРИДИЧНЕ ОБ╫РУНТУВАННЯ

Положення REPO затверджен╕ у другому розд╕л╕ закону H.R.815, який ма╓ в╕дпов╕дну назву – перепроф╕лювання рос╕йських суверенних актив╕в. У текст╕ одразу визнача╓ться конкретна цифра: близько $300 млрд рос╕йських кошт╕в, заморожених по всьому св╕ту. При цьому оц╕ню╓ться, що в США збер╕га╓ться менше 2% ц╕╓╖ суми, тобто всього $4-5 млрд. Кр╕м того, зазнача╓ться, що значна б╕льш╕сть знерухомлених актив╕в РФ (близько $190 млрд) перебува╓ на банк╕вських рахунках у Бельг╕╖. Уряд ц╕╓╖ кра╖ни публ╕чно заявив, що в ус╕х сво╖х д╕ях спиратиметься на п╕дтримку G7, ╕деться в документ╕.

У текст╕ закону також п╕дкреслю╓ться, що п╕сля того, як Рос╕я вчинила акт агрес╕╖, що було юридично п╕дтверджено Генасамбле╓ю ООН 2 березня 2022 року, РФ «сл╕д вважати державою-агресором». Це створю╓ ун╕кальну ситуац╕ю та об╜рунтову╓ створення законних повноважень для уряду США та ╕нших кра╖н конф╕скувати рос╕йськ╕ суверенн╕ активи. Тож документ розв’язу╓ головну правову проблему – щодо позбавлення ╕мун╕тету суверенних актив╕в ╕ншо╖ держави, надавши для цього юридичн╕ об╜рунтування. Кр╕м того, закон заклада╓ правову базу для того, щоби реал╕зувати механ╕зм конф╕скац╕╖ заморожених актив╕в РФ без ризику, що Москва зможе повернути сво╖ грош╕ через суди. ╤ це дуже важливо.

Закон також визнача╓ конкретн╕ механ╕зми для практичного спрямування рос╕йських кошт╕в в Укра╖ну. Зокрема, в ньому позначена необх╕дн╕сть створення у сп╕впрац╕ з Укра╖ною так званого м╕жнародного механ╕зму компенсац╕╖ збитк╕в в╕д д╕й Рос╕╖. Для цього в рекомендац╕ях прописане створення м╕жнародного ре╓стру збитк╕в, який служитиме доказовою базою для правового об╜рунтування конф╕скац╕╖ рос╕йських кошт╕в.

ОБМЕЖЕННЯ ТА ╤НШ╤ Ц╤КАВ╤ ПОЛОЖЕННЯ

Документ також визнача╓ певн╕ обмеження. Зокрема, президентов╕ США не можна вилучати знерухомлен╕ рос╕йськ╕ суверенн╕ активи, допоки не буде п╕дтверджено, що во╓нн╕ д╕╖ м╕ж РФ ╕ Укра╖ною припинен╕, або якщо Рос╕я сама не бере добросов╕сну участь у робот╕ м╕жнародного механ╕зму компенсац╕╖ Укра╖н╕ збитк╕в в╕д в╕йни. Заборона на вилучення кошт╕в також поширю╓ться на випадок, якщо РФ виплатить повну компенсац╕ю на користь Укра╖ни. Кр╕м того, не можна вилучати дипломатичну чи консульську власн╕сть Рос╕╖, яка захищена м╕жнародними договорами.

З ╕ншого боку, зауважу╓ться, якщо президент США визначить, що Б╕лорусь також бере участь у в╕йн╕ проти Укра╖ни, б╕лоруськ╕ активи також можуть опинитися п╕д д╕╓ю цього законодавчого акту.

╤ ще одне важливе положення: «Будь-як╕ зусилля Сполучених Штат╕в щодо конф╕скац╕╖ та перепроф╕лювання рос╕йських суверенних актив╕в мають зд╕йснюватися разом ╕з м╕жнародними союзниками та партнерами в рамках скоординованих багатосторонн╕х зусиль». Тут вказуються кра╖ни G7, ╢С, Австрал╕я та ╕нш╕ кра╖ни, де розм╕щен╕ рос╕йськ╕ грош╕. Тобто фактично йдеться про створення м╕жнародного механ╕зму, нац╕леного не лише на рос╕йськ╕ кошти в американських банках.

Дал╕ закон передбача╓, що конф╕скован╕ суверенн╕ активи РФ можуть бути перерахован╕ до так званого Фонду п╕дтримки Укра╖ни, який пот╕м може бути використаний для «надання допомоги Укра╖н╕ з метою в╕дшкодування збитк╕в» в╕д в╕йни.

Документ також заклика╓ президента сп╕впрацювати з ╕ншими урядами для створення Укра╖нського компенсац╕йного фонду. В╕н, сво╓ю чергою, може отримувати та використовувати активи Фонду п╕дтримки Укра╖ни, а також внески в╕д ╕ноземних партнер╕в, як╕ також конф╕скували суверенн╕ активи РФ.

НАСК╤ЛЬКИ ЗАКОН ВИР╤ШУ╢ ПИТАННЯ?

Важливо розум╕ти, що закон не забезпечу╓ негайного арешту рос╕йських актив╕в – нав╕ть тих 2%, як╕ перебувають на територ╕╖ США. Ц╕ активи поки що залишаються замороженими. Кр╕м того, визначен╕ положення не вимагають, а лише надають право президентов╕ США вилучити кошти з рос╕йських рахунк╕в.

Тож велике значення матиме те, хто стане наступним главою Б╕лого дому п╕сля вибор╕в у листопад╕. Нараз╕ перегони звелися до протистояння Джо Байдена ╕ Дональда Трампа. Як кожен ╕з цих пол╕тик╕в ставиться до п╕дтримки Укра╖ни, зайвий раз пояснювати, вочевидь, нема╓ необх╕дност╕.

╤ншим важливим чинником, який вимагатиме часу, ╓ потреба в досягненн╕ колективного р╕шення щодо сп╕льних д╕й США, партнер╕в по G7, ╢вросоюзу та ╕нших кра╖н.

Найближча важлива зустр╕ч у формат╕ м╕н╕стр╕в ф╕нанс╕в ╕ кер╕вник╕в центробанк╕в «Групи семи» ма╓ в╕дбутися вже за к╕лька тижн╕в – 24-25 травня в ╕тал╕йському курортному м╕стечку Стреза. Якщо на цьому р╕вн╕ буде досягнуто домовленостей щодо загального плану конф╕скац╕╖, це може означати досягнення колективно╖ пол╕тично╖ вол╕. При цьому оч╕ку╓ться, що найб╕льше доведеться переконувати Франц╕ю, Н╕меччину, а також кер╕вництво ╢вросоюзу. Головну роль у цьому мають в╕д╕грати Сполучен╕ Штати. У кращому випадку р╕шення може бути розглянуте на р╕вн╕ глав держав G7 на сам╕т╕ в ╕тал╕йськ╕й Апул╕╖ 13-15 червня. Однак з огляду на складн╕сть та комплексн╕сть питання, переговори щодо вилучення суверенних актив╕в РФ можуть продовжитися й дал╕.

Водночас з ╢вропи надходять позитивн╕ сигнали щодо використання в╕дсотк╕в в╕д заморожених рос╕йських актив╕в на оборонн╕ ц╕л╕ ЗСУ. Хоча це й не стосу╓ться головно╖ ц╕л╕ – $300 млрд для компенсац╕╖ збитк╕в в╕д в╕йни в Укра╖н╕, такий крок так чи ╕накше наближа╓ до ц╕╓╖ мети.

ПОТЕНЦ╤ЙНА ПРОТИД╤Я З БОКУ МОСКВИ

Очевидно, що в Кремл╕ сприйняли ухвалення в США закону з положеннями щодо вилучення суверенних актив╕в РФ як прив╕д для ескалац╕╖ двосторонньо╖ напруженост╕. Причому не виключа╓ться, що рос╕йський режим може вжити «дзеркальних» крок╕в, наприклад, шляхом конф╕скац╕╖ будь-якого рухомого або нерухомого майна США чи американських компан╕й на рос╕йськ╕й територ╕╖. Кр╕м того, п╕д цю категор╕ю можуть потрапити американськ╕ ╕нвестиц╕╖ або кошти в рос╕йських банках американських ф╕зичних та юридичних ос╕б.

Причому може йтися не лише про американськ╕, а й також про транснац╕ональн╕ корпорац╕╖, а в раз╕ ухвалення р╕шення на р╕вн╕ G7 та ╢С – ╕ про активи кра╖н, як╕ прийматимуть ц╕ р╕шення.

╤ноземн╕ ╕нвестори в Рос╕╖ ризикують втратити не лише прибуток, але й контроль над правом власност╕, яку вони дос╕ мають в РФ, а також гот╕вку та ц╕нн╕ папери. З ╕ншого боку, це ма╓ прискорити остаточний вих╕д зах╕дного б╕знесу з РФ не лише як з територ╕╖ агресора, а й також ╕з неблагонад╕йного та незахищеного ринку.

Отже, попри вс╕ складнощ╕, як╕ доведеться подолати м╕жнародн╕й сп╕льнот╕ для того, щоби нарешт╕ вилучити заморожен╕ рос╕йськ╕ кошти, п╕дписаний у США закон ╕з положеннями акту REPO да╓ важливий поштовх у складному процес╕. ╤ хоча документ не вир╕шу╓ б╕льшост╕ проблемних питань разом, в╕н усе ж ста╓ основою для м╕жнародних домовленостей, а також для закладення правового базису, щоби згодом компенсувати збитки наш╕й кра╖н╕ за рахунок агресора.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2024 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26032

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков