Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 05.11.2004
Заповідник поменшав майже на 350 гектарів
Віктор ХОМЕНКО., Андрій МАСАЛЬСЬКИЙ.

Влада і мораль

Досі Ялтинський гірсько-лісовий заповідник від Аюдагу до Форосу мав 14 523 гектари. Віднині його площа - лише 14 176 га. Нагадаємо: нинішній переділ національної перлини відбувся після того, як "зеленим" торік ледве вдалося відбитися від ідеї перетворити оазу біля моря на національний природний парк. (Хитрість була в тому, що цей поважний статус, на відміну від нинішнього, насправді, дозволяє тут господарську діяльність, зокрема, спорудження рекреаційних об`єктів: від санаторіїв до пансіонатів й готелів).
Понад 30 років унікальна територія Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника не була винесена в натуру на місцевості. Це дозволяло зазіхати й залізати на охоронні землі загальнонаціонального значення всіляким "хатинкам", елінгам й "палацикам".
Минув тиждень, відколи уряд автономії 26 жовтня ухвалив постанову з довгою назвою - "Про затвердження результатів інвентаризації земель Південного берега Криму, видачі землевласникам правоустановлюючих документів на земельні ділянки". Згідно з цим документом, Рескому земельних ресурсів Криму дано доручення вивести в натуру (на місцевості) кордони Ялтинського заповідника й видати йому державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 14 176 га. Тоді як досі, утворений в 1973 році заповідник, займав територію в 14 523 гектари. Та в першому пункті довгоочікуваної постанови 302 гектари віднесено до земель запасу (!) рекреаційного значення. Ще 44 га - до земель запасу (!) лісового фонду.
Дивно, що директора унікального заповідника (у межах якого понині функціонують такі зовсім не рекреаційні об'єкти, як звалище, один з корпусів Лівадійської лікарні й кладовище) досі не ознайомили з результатами цієї роботи.
Зменшена ж на майже 350 га цифра нової площі заповідника вперше з'явилася напередодні: 18 жовтня - в указі Президента України під назвою "Про затвердження кордонів Ялтинського гірсько-лісового заповідника". Представники Рескомзему автономії твердять, що площа заповідника "не змінилася", просто під час інвентаризації було виявлено понад 300 га земель, які лише вважалися заповідними, хоча такими не були. Зокрема, це території без лісу, кам'янисті місця... Тому цілий ряд земель заповідника "із збереженням загального обсягу" буде передано місцевим радам Південнобережжя, "для розподілу в установленому порядку під житло та інші потреби", - переконують чиновники. Деякі землі будуть узаконені під інвестиційні проекти, інші - під вже фактично збудовані об'єкти. Однак, є й інший нюанс: дехто, вже звично, знову скористається тим, що насправді заповідна зона цінних кримських земель досі так і лишилася фактично не визначеною. Тим більше, що селищні ради Ялти зажили скандальної слави якраз у царині "уміння" розподілу й перерозподілу найжаданіших й найдорожчих у країні приморських ділянок.
Віктор ХОМЕНКО.

Тим часом, влада, відчуваючи, що її час минає, похапцем ділить заповідні землі під Києвом...

Упущена Пуща

Наближення президентських виборів в Україні можна відчути за кількома характерними рисами. На телебаченні активізується рекламна кампанія, а на вулицях більшає "бігморд" "єдиного кандидата"... Однак головна ознака того, що невдовзі у державі зміниться влада, інша. Провідники режиму, який іде зі сцени, починають дедалі нахабніше брехати та красти. Сьогодні вони не гребують тим, що ще вчора здавалося для них неприйнятним навіть за їхніми неоднозначними "понятіями". Чи не найяскравішим прикладом передвиборного "дерибану" став розподіл земель курортного передмістя столиці - Пущі-Водиці - між "визначними" політичними діячами.

Влада дозволила вирубати ПУЩУ-ВОДИЦЮ

Київська мiська рада рішенням від 30 вересня 2004 року перевела 530 га землі у Пущі-Водиці з категорії лісового фонду до рекреаційного. Їх віддали начебто для розширення санаторію "Пуща-Водиця", підпорядкованого Державному управлінню справами, так званій ДУСі. Рiч у тiм, що в лісі заборонено будувати, а рекреаційний статус дозволяє зводити розважальні заклади та інші споруди. Втім цього статусу київським депутатам виявилося замало, і вже за тиждень вони перевели 220 га з 530 до переліку земель житлової забудови. Тепер цю величезну ділянку заповідного лісу можна вирубувати і забудовувати котеджами. Адже одним із сесійних рішень Київрада дозволила новим землекористувачам здійснити "знесення зелених насаджень", а простіше кажучи - вирубати 230 га заповідного лісу.
Після відповідних указів президента Кучми ДУСя, очолювана "славнозвісним" Ігорем Бакаєм, має право безконтрольно, фактично на власний розсуд, розпоряджатися цим майном. Чим вона, власне, одразу і скористалася. Звісно, не без допомоги Київради, яка в таємному режимі легітимізувала як процедуру приватизації землі, так і перелік її нових власників. Це найбільш мас-штабна земельна оборудка за останні десятиліття, адже ніхто і ніколи ще так цинічно не розбазарював київську землю!
Але тепер варто перейти до найцікавішого. Хто ж став тими щасливцями, які невдовзі будуватимуться у Пущі на вулиці Вишгородській, 150?

ЗЕМЛЯ ОБ'ЄДНАЛА ПРЕДСТАВНИКІВ "АНТИНАРОДНОГО РЕЖИМУ" ТА "БЕЗКОМПРОМІСНИХ БОРЦІВ" ІЗ НИМ

Як виявилося, наділи під "дачки" отримали непересічні люди з найближчого оточення Леоніда Кучми, Віктора Януковича та Віктора Медведчука. Найбільшим столичним землевласником став міністр транспорту Георгій Кірпа, який на пару з донькою отримав майже 8,5 га землі. Йому в потилицю дихає координатор покійної парламентської більшості та до-вірена особа Януковича Степан Гавриш, який збирається розгорнутися на 6,2 га. Представник Кучми в парламенті Олександр Задорожнiй взяв майже 6 га. Заступник голови СБУ Володимир Сацюк, прізвище якого фігурувало у скандалі з розоренням банку "Україна" та з отруєнням Віктора Ющенка, отримав свої 5,1 га. Заслуги перед киянами Нестора Шуфрича, якого в парламенті називають "мобільником Медведчука" і який цими днями збив машиною людину та з голим торсом продовжив політичну боротьбу в Центрвиборчкомі, Київрада оцінила у 3,2 га. Керівник донецької фракції "Регіони України" Раїса Богатирьова задовольнилася 1,8 га. Аграрниця Катерина Ващук взяла 0,97 га, а її донька Тетя-на - 0,9. Цікаво, що остання є невісткою Петра Симоненка, тобто в такий спосіб родина "безкомпромісного" борця з антинародним режимом також отримала свою пайку з рук цього ж режиму.
Чималі наділи отримав не тільки Кірпа, а й інші члени уряду Януковича - керівник МВС Микола Білоконь, міністр соціального захисту Михайло Папієв, міністр оборони Олександр Кузьмук.
Цікаво, що парламентарій з фракції Аграрної партії Валентин Савицький ще кілька місяців тому заявляв, що народним депутатам пропонували земельні наділи у Пущі-Водиці взамін за голос, відданий за так звану політреформу. Сьогодні інформація про цей парламентський бартер отримала документальне підтвердження, адже серед новітніх латифундистів з Пущі є чимало знаних парламентських більшовиків, зокрема впливові прихильники Януковича Ігор Шаров (із 1,8 га), Богдан Губський (1,4 га), Олександр Абдуллін (2,7 га), Олег Петров (1,3 га) тощо.
Є в списку і голова Черкаської облдержадміністрації Вадим Льошенко із 1,1 га та полтавський міський голова Анатолій Кукоба з 1,18 га. Загалом у списку фігурують 170 щасливців.

ГАВРИШУ ДАЛИ ЗЕМЛІ НА 3 МІЛЬЙОНИ ДОЛАРІВ, А КІРПІ - НА 4,5

Спробуємо проаналізувати юридичні аспекти земельної епопеї. Згідно із законом, пріоритетне право на отримання ділянки у столиці мають кияни. Сотні тисяч із них роками стоять у черзі на землю, але не отримують її. Влада пояснює невиконання норм закону тим, що землі на всіх не вистачає.
А якщо не вистачає на всіх, то варто давати її лише обраним. Вочевидь, таким принципом керувалася Київрада, затверджуючи земельні списки. Серед згаданих "дачників" немає жодного киянина, якщо такими, звісно, не вважати харків'янина Гавриша, закарпатця Шуфрича чи донеччанку Богатирьову. Жоден із них не міг стояти на черзі на отримання земельної ділянки, а тому є серйозні сумніви щодо законності отримання ними паїв. Крім того, за законом кияни мають право лише на 10 соток землі, тоді як згадана компанія розкошує на гектарах. Щоправда, до цієї норми закону вони поставилися творчо й приватизували лише по 10 соток, по 12 соток взяли під городи, а по сотці - під гаражі. Решту, від одного до шести гектарів, було взято у довгострокову оренду на 49 років. Депутат від "Нашої України" Микола Томенко, який першим викрив земельну аферу, володіє інформацією, що курортну землю було орендовано за смішними цінами: по 100 - 150 гривень за гектар на рік.
Чимало юристів сумніваються в легітимності процедури зміни статусу земель. Голова парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович ("НУ") вбачає у цьому рішенні очевид-ні ознаки корупції, оскільки держслужбовці отримали колосальну матеріальну винагороду через використання службового становища. Адже одна сотка у Пущі коштує близько
5 тисяч доларів. Тобто 6 га Гавриша тягнуть на 3 мільйони доларів, а наділ Кірпи "тягне" на 4,5 "лимона" "зелених". Навряд чи хтось аргументовано пояснить, за які заслуги ці слуги народу отримали такі розкішні дарунки... Стретович не виключає, що депутати Київради не дотрималися повністю процедури переоформлення статусу землі, оскільки це вимагає тривалих погоджень. Він наголосив, що ближчими днями його комітет розгляне законність оборудки і, можливо, рекомендуватиме правоохоронним органам порушити кримінальну справу проти її ініціаторів.
Київрада не пояснила киянам, навіщо у них вкрали місце для відпочинку. Якщо юридичні аспекти ще повністю не досліджені, то про політичні можна говорити вже тепер. Володимир Стретович наголошує на неприйнятності приватизації Пущі-Водиці, яка була місцем відпочинку для мільйонів людей, а рішенням Київради стала приватною власністю кількох чиновників, наближених до Кучми і Януковича.
Про моральний аспект рішення годі й казати, адже депутати продемонстрували свою залежність не від інтересів киян, які їх обирали, а від чинників, які вимірюються цифрами з кількома нулями. Цю тезу підтверджує й те, що проекти обох земельних рішень у порядок денний Київради потрапили манівцями. Їх вносили як додаткові, тобто фактично без обговорення, і приймали таємним голосуванням. Безумовно, депутати добре усвідомлювали хиткість своєї позиції, якщо, звісно, це взагалі можна вважати позицією. Саме тому ані автори рiшення, ані новітні
землевласники з уряду, Верховної Ради та держадміністрацій не наважилися пояснити, на яких підставах у киян та мільйонів гостей столиці вкрали улюблений куточок для відпочинку.
До речі, кілька тижнів тому заступник голови КМДА Анатолій Муховиков запевняв, що в столиці буде повністю припинено надання землі під індивідуальну забудову. "Розвиток індивідуального будівництва у Києві буде зупинено, оскільки в усьому світі малоповерхова забудова здійснюється у передмісті. Не можна перетворювати столицю держави на село", - заявляв пан Муховиков. Натомість кількома днями пізніше він власним автографом перекреслив свої ж слова, віддавши Пущу новим українцям для будування котеджів.
Нагадаємо, що Пуща-Водиця не є передмістям. Це район Києва зі спеціальним статусом. Але в результаті подібних трансформацій Пуща стає селом, а сам Київ набуває рис столиці мафіозної латиноамериканської держави, де за гроші можна робити майже все, а за великі гроші - абсолютно все.

ТІЛЬКИ НОВА ВЛАДА ЗМОЖЕ ЗАЧИСТИТИ ПУЩУ ВІД "НОВИХ УКРАЇНЦІВ" І ПОВЕРНУТИ ЇЇ ЛЮДЯМ

У загашнику столичної влади лишилося ще більше 300 га лісу в Пущі із рекреаційним статусом. Є припущення, що вже ближчим часом, до другого туру президентських виборів, їх також передадуть високим "достойникам".
Голова "інформаційного" комітету ВР Микола Томенко пояснює таку поспішність влади тим, що вона розуміє неминучість своєї поразки на виборах, а отже, над керівництвом держави "тяжіє бажання приватизувати ще не одну сотню гектарів землі в останні дні перебування при владі". За даними Томенка, скуповування за безцінь земель активізувалася не лише у Києві, зокрема на колишній ВДНГ, а й у Карпатах та Криму, причому там часто фігурують ті самі прізвища, що й у Пущі.
Цю тезу підтверджує ще одне рішення Київради, яка передала будинку відпочинку "Пуща-Водиця" ще 200 га Межигірського та Пуще-Водицького лісництв, знову змінивши їх статус з лісового на рекреаційний. Після нехитрого "відмивання" ДУСею ці гектари можна буде роздавати людям з оточення Кучми, Януковича чи Медведчука.

ДОВІДКА.

Пуща-Водиця - відомий у світі кліматичний курорт, який високо оцінювали видатні медики-академіки Яновський та Стражеско. Тут неспекотне літо, м'яка зима, тепла суха осінь. Загальна площа Пущі близько 4 тисяч гектарів. Природа створила тут чудові умови для відпочинку та лікування, а санаторії з'явилися ще наприкінці ХІХ століття. На території лісопарку серед дубів, сосен, беріз, яблунь б'ють джерела, які деінде виливаються у невеликі кришталево чисті озера.
Масштабне розбазарювання земель Пущі-Водиці розпочалося не цього року, а 2002-го, коли тодішній прем'єр Анатолій Кінах своїм останнім урядовим рішенням перед відставкою продав земельну ділянку у 23 га футбольному клубу "Динамо" (Київ), дітищу братів Суркісів та глави АП Медведчука. Тоді за землю, що навіть за офіційними заниженими оцінками коштувала не менше 48 мільйонів гривень, київський бюджет отримав лише 5 мільйонів. Уже в червні цього року санаторій "Пуща-Водиця" отримав від заповідника 33,3 га. Сьогодні від Пущі відірвали вже 500 га, а невдовзі - ще 200. Цих ударів столичний курорт не витримає.
Утім надія ще лишається. Пущу та, власне, й усю Україну може врятувати наша громадянська позиція на президентських виборах. Тільки нова відповідальна влада зможе викинути з влади шахраїв і повернути землю громадянам. Для чесної освіченої влади Пуща-Водиця залишиться священним місцем, де шукали і знаходили натхнення Шевченко й Гоголь. В іншому випадку вона стане резервацією для Шуфрича і Гавриша. Моторошно навіть уявляти, яке натхнення вони там шукатимуть...
Андрій МАСАЛЬСЬКИЙ.
("Україна молода").

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2584

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков