Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 01.12.2023
ПРО ЧОРНЕ МОРЕ Й ГРУЗ╤Ю НЕ В НАЙКРАЩ╤ ╥╥ ЧАСИ

29 листопада в Публ╕чн╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. Лес╕ Укра╖нки в Ки╓в╕ в╕дбувся «мандариновий» веч╕р письменника-марин╕ста Антона Санченка. Модератором заходу виступила голова оргком╕тету Конкурсу морсько╖ прози «Мателот» ╤рина Погореловська. Було презентовано друге видання зб╕рки твор╕в Санченка «Земля Георг╕я».

 Автор народився в Херсон╕ в 1966 роц╕, вчився в Ки╓в╕ та Херсон╕. 13 з половиною рок╕в ходив у море на рибальських, вантажних, пасажирських, науково-пошукових, в╕йськових ╕ риб╕нспекторських суднах – з Керч╕, Херсона, Одеси, Стамбула, П╕рея тощо. Був корабельним радистом. Видавав прозу та перекладав. Побував у 19 кра╖нах. Видав 23 книжки.

 Антон Санченко розпов╕да╓ про «Землю Георг╕я»: «До не╖ ув╕йшло ш╕сть пов╕стей, присвячених в╕йн╕ у Груз╕╖, яка розпочалася 1992 року ╕ тривала з р╕зною ╕нтенсивн╕стю понад десятил╕ття. ╤ все це десятил╕ття укра╖нськ╕ судна, нав╕ть рибальськ╕ сейнери, попри блокаду, возили в Груз╕ю харч╕: борошно, цукор, яйця, цукерки тощо, а зв╕дти переважно б╕женц╕в ╕ мандарини. Рос╕я ще вдавала з себе миротворицю, тому грузинськ╕ б╕женц╕ т╕кали в Новорос╕йськ та Геленджик. Наша в╕йна загалом перша, коли вдавати миротворц╕в рос╕янам не вдалося, хоча 2014 року й намагалися – за звичкою. Вт╕м, це не скасовувало «миротворчих» обстр╕л╕в з рос╕йських вертольот╕в сейнер╕в ╕з б╕женцями ╕ морського десанту ЧФ в тил грузинам п╕д час оборони Сухум╕. Ми ходили на Пот╕ й Батум╕. Сухумських цив╕л╕в з Кодорсько╖ ущелини вивозили ╕нш╕ укра╖нц╕ – льотчики укра╖нських вантажних гел╕коптер╕в, хоча миротворцями ╖х н╕хто не називав. Дв╕ з цих пов╕стей друкувалися ран╕ше, ╕ я додав ╖х бонусом до трьох нових ╕ одно╖, вперше перекладено╖ з рос╕йсько╖ (так, колись я починав писати рос╕йською). Укра╖нськ╕ к╕номитц╕ чомусь саме зараз заходилися зн╕мати чорнуху про перш╕ роки новоповстало╖ Укра╖ни. А я не згодний. У дев’яност╕ зародилося все те, за що ми любимо Укра╖ну, те, що в╕др╕зня╓ нас в╕д Сн╕гер╕╖ з ядерними бо╓головками ╕ бойовими бурятами, ╕ т╕ часи можна згадувати не т╕льки тому, що ностальгу╓мо за власною молод╕стю ╕ на╖вн╕стю, а й за неймов╕рну свободу: ╕деолог╕чну, культурну, економ╕чну. Микола Янович Азаров ще нав╕ть не заснував податково╖ ╕нспекц╕╖. Хвацьк╕ 90-т╕. Бандюки були, не без того. Але зводити все до них – то рос╕йський дискурс про жахи демократ╕╖. Ми мали п╕сенний фестиваль «Червона рута», жарти «Довгоносик╕в» й молодих виконавц╕в «Територ╕╖ А» на телебаченн╕, перший ╕нтернет з модемом за додзвоном до знайомого сисадм╕на готелю «Русь», турецьк╕ шоколадки «Команч╕», спирт «Рояль», светрики «Бойз», джинси-п╕рам╕ди й сторожовий корабель СКР-112, який п╕дн╕мав укра╖нський прапор ╕, на досаду чотирьом пересл╕дувачам, переходив з Донузлаву в Одесу. Це були часи немислимих можливостей, ╕ дехто з нас ними таки скористався. Командир, який очолював матроське повстання на СКР-112, став контр-адм╕ралом. А той, хто не скористався, став письменником ╕ написав для вас «Землю Георг╕я». Так же було ╕ з Джеком Лондоном: якби в╕н знайшов золото на Алясц╕, то н╕коли не написав би «Смока ╕ Малюка».

 Антон Санченко пригостив учасник╕в презентац╕╖ мандаринами на пам'ять про «мандаринов╕» рейси в Груз╕ю.

 Книжка «Земля Георг╕я» ще й про молод╕сть, пригоди, гарне товариство та любов.

 Антон Санченко присвятив «Землю Георг╕я» пам'ят╕ сво╓╖ мами Ра╖си Олександр╕вни.

 Анатол╕й Зборовський

На фото: Антон Санченко ╕ ╤рина Погореловська на презентац╕╖

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25645

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков