"Кримська Свiтлиця" > #26 за 01.07.2022 > Тема "Резонанс"
#26 за 01.07.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: СПРОТИВ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОР╤ЯХ
Тема спротиву мешканц╕в Криму загарбникам, що не раз вже спливала в публ╕чному обговоренн╕ упродовж восьми минулих рок╕в, ╕ дос╕ продовжу╓ ц╕кавити широкий загал. Справд╕, а що воно там нин╕ в тому Криму, де, на в╕дм╕ну в╕д материково╖ Укра╖ни, на голови не падають м╕ни ╕ снаряди, куди не прил╕тають "╕скандери", "бур╕", "он╕кси" ╕ решта смертоносного зал╕зяччя? Чи ╓ там ще хтось, хто, бодай, сп╕вчува╓ укра╖нцям в ╖хн╕й боротьб╕ з москов╕йською навалою, а чи вс╕ погол╕вно лише зловт╕шаються, чекаючи, коли й решта Укра╖ни опиниться у сус╕дськ╕й "гаван╕"? А, мо', ╓ й так╕, що в╕рять у ╖╖ перемогу ╕ сам╕ намагаються чинити хоч якийсь спротив?
В студ╕ях под╕бн╕ питання ставлять, здеб╕льшого, толерантно, адже мета не зачепити за живе, а отримати ╕нформац╕ю, але на патр╕отичних ток-шоу бувало всяке. Один записний патр╕от, свого часу, таки добряче д╕ставав кримц╕в, дор╕каючи ╖м за те, що не п╕шли, бач, гол╕руч вс╕м хором в партизанськ╕ загони. Оте його дор╕кання бол╕сно сприймалося не лише кримцями - вс╕ма в Криму, для кого "крымская весна" стала руйнац╕╓ю ╖хнього св╕ту. А проте ж дошкульн╕, образлив╕ для укра╖нц╕в Криму закиди того кругловидого волинянина, окр╕м демонстрац╕╖ його геройського духу (в╕н, в╕ддамо йому належне, ╕ сьогодн╕ на передов╕й) були прикладом чи то тотального нерозум╕ння, а чи небажання сприйняти правдив╕ реал╕╖ того, що трапилося в Криму у лютому-березн╕ 2014 року.
Попри те, що в╕дтод╕ минуло чимало рок╕в, тим самим нерозум╕нням в╕дгонить нин╕ в╕д пор╕внянь "пасивного" спротиву мешканц╕в Криму у 2014 з╕ справд╕ геро╖чним опором окупантам мешканц╕в Херсонщини у 2022. Власне, проминул╕ роки тут н╕ до чого, бо не намагаючись роз╕братися у под╕ях минулого, ми й дал╕ приречен╕ на нерозум╕ння ╕ прикр╕ помилки, що з нього випливають. А роз╕братися варто.
Отож, чи був кримський спротив окупац╕╖? ╤ був, ╕ ╓. Треба було бути сл╕пим, глухим чи украй упередженим, аби не пом╕чати його. ╤ то не лише про протистояння п╕д ст╕нами кримського парламенту 26 лютого 2014. Масов╕ м╕тинги, де мешканц╕ Криму засв╕дчували св╕й укра╖нський виб╕р, були як до, так ╕ п╕сля то╖ под╕╖, аж до середини березня. ╤ не лише в С╕мферопол╕ - практично по всьому Криму. Окрема р╕ч - п╕дтримка наших заблокованих гарн╕зон╕в. Х╕ба не мешканц╕ Криму п╕дтримували ╖х вс╕м, чим лише могли? Може й не скр╕зь було так ╕ далеко не вс╕ долучалися до того, але те було. Останн╕м виявом масового спротиву окупантам була зустр╕ч кримцями Мустафи Джем╕л╓ва 3 травня 2014 року п╕д Армянськом. ╤ то була багатотисячна акц╕я. А х╕ба не за спротив було засуджено Кольченка ╕ С╓нцова, Балуха ╕ Приходька, Чийгоза ╕ Умерова ╕ ще б╕льше сотн╕ ╕нших громадян Криму?
Хтось скаже, на Херсонщин╕, мовляв, масовий спротив тримався довше. Чи не два м╕сяц╕ тривали протести в одному лише Херсон╕. Але ж то не просто так. Нав╕ть важачи сво╖ми життями - адже, на в╕дм╕ну в╕д "крымской весны", Херсонщину вже брали вогнем ╕ мечем - люди готов╕ були в╕дстоювати св╕й край, бо в╕дчували за собою владу, яка не кинула, не зрадила ╖х, не стала шукати в╕дмовок на кшталт "авторитетно╖"думки якихось впливових дядьк╕в ╕з Заходу на те, ск╕льки годин Укра╖на зможе протриматися проти "друго╖ арм╕╖ св╕ту". Ця влада - не ╕деал╕зуючи ╖╖ жодним чином - вчинила так, як ╕ годилося за вс╕ма писаними ╕ неписаними законами: стала на захист сво╓╖ кра╖ни. Власне, н╕чого ж особливого: на те ╖╖, владу, найперше, й обирають. ╤ все ж належне поводження влади в такий критичний момент ╓ надзвичайно важливим для нац╕╖, оск╕льки да╓ ╖й нав╕ть не в╕ру - впевнен╕сть у перемоз╕. А ще г╕дна позиц╕я влади у так╕й ситуац╕╖ - то сильний сигнал усьому св╕ту. Хтось справд╕ ма╓ сумн╕в, що в раз╕, якби ми прогнулися, поступилися, п╕ддалися, загарбник в╕дбувся б черговими малозначущими санкц╕ями?
Натом╕сть, пагубна звичка влади до м╕жсобойчик╕в, до кулуарних розкладувань "шахматки", до того, що все вир╕шу╓ не Конституц╕я ╕ закони тво╓╖ кра╖ни а "тьорки" з сильними св╕ту сього, будь вони у Кремл╕ чи там в Б╕лому дом╕, приводять, як ми мали нещастя переконатися, до велико╖ б╕ди.
Так: в 2014 наше в╕йсько не мало досв╕ду ведення велико╖ в╕йни. Так: упродовж вс╕х 23 рок╕в Незалежност╕ його безжально нищили. Так: його тримали на голодн╕м пайку ╕ короткому смику, змушуючи до збочень на кшталт "дружби флотами" з потенц╕йним супротивником. Та чи його не було взагал╕? Чи воно зводилося, як заявляв геройський адм╕рал-пентюх, лише до п'яти тисяч бо╓здатних вояк╕в?
Бре! В╕йсько було, нав╕ть тут, в Криму. ╤ велика частина його в╕д початку була готова до в╕дс╕ч╕ агрес╕╖. От лиш м╕сце головнокомандувач╕в того в╕йська зайняли в╕вц╕, як╕ сво╓ю некомпетентн╕стю, мляв╕стю, злочинним нехтуванням приписами Конституц╕╖ та закону "Про оборону Укра╖ни" наочно продемонстрували йому приклад зради, чим п╕д╕рвали його бойовий дух, деморал╕зували, фактично розвалили його.
Чи мали б ми шанс у 2014, якби на посад╕ в.о. Президента опинилася не в╕вця, а, бодай, порядна, в╕дпов╕дальна людина? Можна впевнено сказати, що такий шанс був. За умови негайно╖ ╕ р╕шучо╖ в╕дс╕ч╕, то був майже певний шанс. Т╕, хто пам'ятають вич╕кувальну тактику Кремля тих дн╕в (крок - нема╓ спротиву? - дал╕!), розум╕ють, про що я.
- Але ж, ╕ Зах╕д не був готовий до швидко╖ реакц╕╖, - скажуть мен╕.
Так, не був. Але м╕й обов'язок захищати мою родину в╕д бандита, що вдерся в мою хату, не залежить в╕д готовност╕ чи неготовност╕ мого сус╕ди прийти мен╕ на допомогу. Порядний сус╕да, побачивши, що я даю в╕дкоша, обов'язково п╕дставить плече у такому випадку. Тод╕шн╕й прем'╓р Об'╓днаного корол╕вства, принаймн╕, був налаштований довол╕ р╕шуче. Але наш╕ в╕вц╕ не дали шансу ╕ йому.
Насправд╕, все дуже непросто, ╕ час, що проминув в╕дтод╕, ╓ фактором, поза всяким сумн╕вом, дуже важливим: як для реформування укра╖нського в╕йська, становлення нац╕╖, становлення адекватно╖ влади, так ╕ для формування серйозно╖ п╕дтримки з боку Заходу.
Повертаючись до питання, чи ╓ у Криму т╕, кому болить те, що в╕дбува╓ться нин╕ в Укра╖н╕, можемо впевнено сказати, що таких дуже ╕ дуже немало. ╤ число ╖х щодал╕ зроста╓. Далеко не вс╕ вони заявляють про те на кожному кроц╕, бо репресивна машина Кремля д╕╓ в Криму значно жорстк╕ше, н╕ж нав╕ть в сам╕й Москов╕╖, але так╕ настро╖ ╓. Чи ╓ так╕, що протестують проти в╕йни в╕дкрито? ╢ так╕. Хтось сп╕вом, хтось словом, хтось д╕лом. Хтось виходить з плакатиком на одиночний п╕кет, хтось зр╕за╓ "спецоперац╕йний" банер, хтось розбива╓ скло чи р╕же колеса на Zетованих автах, хтось ч╕пля╓ антиво╓нний плакат на сво╓ авто, хтось облива╓ кров'ю та фекал╕ями могилу м╕нометника, загиблого на "Орську", ╕нший облива╓ двер╕ м╕ськради кольорами укра╖нського прапора, ще хтось закидав яйцями та матюками в╕йськову частину 13140, а хтось, кажуть, нав╕ть пробував спалити республ╕канський в╕йськкомат.
- Не густо, - скажете?
Може й так. 73 судов╕ справи такого штибу на весь Крим з присудами в╕д 30 тисяч рубл╕в до к╕лькох рок╕в колон╕╖ там, де ╕нш╕ гол╕руч зупиняють танки - то наче й н╕ про що.
Справд╕ н╕ про що? А, мо', таки про щось? Скаж╕мо, про те, що ╕ по восьми роках окупац╕╖ Укра╖на геть не байдужа величезн╕й к╕лькост╕ громадян Криму, як╕ насправд╕ прагнуть повернення в ╖╖ лоно ╕ в╕рять, що те станеться невдовз╕. А тому, що не вс╕ виходять на протести, ╓ ще й таке пояснення: здан╕ оптом раз, громадяни мимовол╕ "гальмують", не маючи певност╕, чи того не станеться вдруге. Он же, був момент, коли у високих каб╕нетах готували було домовлен╕сть з окупантом про в╕дтерм╕нування злуки рок╕в так на п'ятнадцять...
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 01.07.2022 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24297
|