"Кримська Свiтлиця" > #19 за 13.05.2022 > Тема "З перших уст"
#19 за 13.05.2022
╤ БУДЕ МИР! НАРЕШТ╤ ЗНОВУ!
Цьогор╕ч слова «Н╕коли знову» сприймаються ╕накше. Про це Президент Укра╖ни Володимир Зеленський сказав у звернен╕ з нагоди Дня пам'ят╕ та примирення.
Укр╕нформ наводить повний текст звернення Президента.
Чи може стати чорно-б╕лою весна? Чи бува╓ в╕чний лютий? Чи знец╕нюються золот╕ слова? На жаль, Укра╖на зна╓ в╕дпов╕д╕ на вс╕ ц╕ запитання. На жаль, ц╕ в╕дпов╕д╕ – так.
Щороку 8 травня разом з ус╕м цив╕л╕зованим св╕том ми вшанову╓мо кожного, хто захищав планету в╕д нацизму в роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. М╕льйони втрачених житт╕в, скал╕чених доль, закатованих душ ╕ м╕льйони причин, щоб сказати злу: н╕коли знову!
Ми знали ц╕ну, яку сплатили за цю мудр╕сть наш╕ предки. Знали, як важливо вберегти ╖╖ та передати нащадкам. Але й гадки не мали, що наше покол╕ння буде св╕дком наруги над словами, що, як виявилося, ╓ ╕стиною далеко не для вс╕х.
Цьогор╕ч ми кажемо «Н╕коли знову» ╕накше. Ми чу╓мо «Н╕коли знову» ╕накше. Це звучить бол╕сно, жорстоко. Без оклику, а з╕ знаком питання. Ви кажете: н╕коли знову? Розкаж╕ть про це Укра╖н╕.
24 лютого слово «н╕коли» стерли. Розстр╕ляли й розбомбили. Сотнями ракет о 4-й ранку, якими розбудили всю Укра╖ну. Ми почули моторошн╕ вибухи. Ми почули: знову!
М╕сто Бородянка – одна ╕з багатьох жертв цього злочину! Позаду мене – один ╕з багатьох св╕дк╕в! Не в╕йськовий об’╓кт, не секретна база, а проста дев’ятиповерх╕вка. Чи може вона становити безпекову загрозу для РФ, для 1/8 частини суш╕, друго╖ арм╕╖ св╕ту, ядерно╖ держави? Чи може бути щось б╕льш безглуздим, н╕ж це запитання? Може.
250-к╕лограмов╕ фугасн╕ бомби, якими наддержава засипала це маленьке м╕стечко. ╤ воно он╕м╕ло. Воно не може сьогодн╕ сказати: н╕коли знову! Воно не може сьогодн╕ н╕чого сказати. Але тут усе зрозум╕ло без сл╕в.
Просто погляньте на цей будинок. Колись тут були ст╕ни. Колись на них були фото. А на фото були т╕, хто колись пройшов пекло в╕йни. П╕всотн╕ чолов╕к╕в, яких в╕дправили в Н╕меччину на примусов╕ роботи. Т╕, хто згор╕в живцем, коли нацисти спалили тут понад 100 хатин.
250 б╕йц╕в, як╕ загинули на фронтах Друго╖ св╕тово╖, та загалом майже тисяча жител╕в Бородянки, як╕ боролися й перемогли нацизм. Щоб н╕коли знову. Билися за майбутн╓ д╕тей, за життя, яке було тут до 24 лютого.
Уяв╕ть, як у кожн╕й ╕з цих квартир люди лягали спати. Бажають одне одному на добран╕ч. Вимикають св╕тло. Об╕ймають коханих. Заплющують оч╕. Мр╕ють про щось. Наста╓ повна тиша. Вони вс╕ засинають, не знаючи, що не вс╕ прокинуться. Вони м╕цно сплять. ╥м сниться щось при╓мне. Та через к╕лька годин ╖х розбудять вибухи ракет. А хтось не прокинеться б╕льше н╕коли. Н╕коли знову.
╤з цього гасла викинули слово «н╕коли». Ампутували п╕д час так звано╖ спецоперац╕╖. Встромили н╕ж у серце ╕, дивлячись в оч╕, сказали: «Это не мы!» Закатували з╕ словами «не все так однозначно». Вбили «Н╕коли знову», сказавши: «Можем повторить».
Так ╕ сталося. ╤ потвори почали повтори. ╤ наш╕ м╕ста, як╕ пережили страшну окупац╕ю, – наст╕льки, що 80 рок╕в мало, щоб про не╖ забути, – знову побачили окупанта. ╤ отримали другу дату окупац╕╖ у сво╖й ╕стор╕╖. А деяк╕, як наприклад Мар╕уполь, – третю. За два роки окупац╕╖ нацисти вбили в ньому 10 тисяч мирних людей. За два м╕сяц╕ окупац╕╖ РФ убила 20 тисяч.
Через десятил╕ття п╕сля Друго╖ св╕тово╖ темрява повернулася в Укра╖ну. ╤ вона знову стала чорно-б╕лою. Знову! Зло повернулося. Знову! В ╕нш╕й форм╕, п╕д ╕ншими гаслами, але з т╕╓ю самою метою. В Укра╖н╕ влаштували криваву реконструкц╕ю нацизму. Фанатичне насл╕дування цього режиму. Його ╕дей, д╕й, сл╕в ╕ символ╕в. Ман╕акальне – до деталей – в╕дтворення його зв╕рств та «ал╕б╕», що начебто надають злу священну мету. Повторення його злочин╕в ╕ нав╕ть спроби перевершити «вчителя» та посунути його з п’╓десталу найб╕льшого зла в ╕стор╕╖ людства. Встановити новий св╕товий рекорд ╕з ксенофоб╕╖, ненавист╕, расизму й к╕лькост╕ жертв, до яко╖ вони можуть призвести.
Н╕коли знову! Це була ода людини розумно╖! Г╕мн цив╕л╕зованого св╕ту! Але хтось сфальшивив. Спотворив «Н╕коли знову» нотами сумн╕ву. Заглушив, розпочавши свою смертельну ар╕ю зла. ╤ це зрозум╕ло вс╕м кра╖нам, як╕ побачили жахи нацизму на власн╕ оч╕. А сьогодн╕ в╕дчувають моторошне дежавю. Бачать знову!
Ус╕ народи, яких клеймили «трет╕м сортом», рабами без права на власну державу чи взагал╕ на ╕снування, чують заяви, як╕ п╕дносять одну нац╕ю, а ╕нш╕ з легк╕стю викреслюють. Кажуть, що вас насправд╕ не ╕сну╓, ви штучно створен╕, а отже, безправн╕. Вс╕ чують мову зла. Знову!
╤ разом визнають болючу правду: ми не протрималися нав╕ть стол╕ття. Нашого Never again вистачило на 77 рок╕в. Ми про╜авили зло. Воно в╕дродилося. Знову й зараз. Аgain and now!
Це розум╕ють ус╕ кра╖ни й ус╕ народи, як╕ сьогодн╕ п╕дтримують Укра╖ну. ╤ попри нову маску зв╕ра вп╕знали його. Бо, на в╕дм╕ну в╕д декого, пам’ятають, за що й проти чого боролися наш╕ предки. Не переплутали перше з другим, не пом╕няли ╖х м╕сцями, не забули.
Не забули поляки, на земл╕ яких нацисти почали св╕й марш ╕ зробили перший постр╕л Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Не забули, як спочатку зло тебе звинувачу╓, провоку╓, назива╓ агресором, а пот╕м напада╓ о 4:45 ╕ каже, що це самозахист. ╤ вони бачили, як це повторилося на наш╕й земл╕. Вони пам’ятають зруйновану нацистами Варшаву. ╤ бачать, що зробили з Мар╕уполем.
Не забули британц╕, як нацисти стирали з лиця земл╕ Ковентр╕, яке бомбардували 41 раз. Як звучала «М╕сячна соната» в╕д Люфтваффе, коли по м╕сту безперервно гатили 11 годин. Як зруйнували його ╕сторичний центр, фабрики, собор Святого Миха╖ла. ╤ вони бачили, як ракетами били по Харкову. Як спотворили його ╕сторичний центр, заводи й Свято-Успенський собор. Вони пам’ятають, як Лондон бомбардували 57 ночей посп╕ль. Як «Фау» падали на Белфаст, Портсмут, Л╕верпуль. ╤ бачать, як прил╕тають крилат╕ ракети в Микола╖в, Краматорськ, Черн╕г╕в. Пам’ятають, як гатили по Б╕рм╕нгему. ╤ бачать, як д╕ста╓ться його м╕сту-побратиму Запор╕жжю.
Це пам’ятають н╕дерландц╕. Як Роттердам став першим м╕стом, що зазнало тотального знищення, коли нацисти скинули на нього 97 тонн бомб.
Це пам'ятають французи. Пам’ятають Орадур-сюр-Глан, де есес╕вц╕ спалили живцем п╕втисяч╕ ж╕нок ╕ д╕тей. Масов╕ пов╕шення в Тюл╕, р╕занину в селищ╕ Аск. Багатотисячна акц╕я спротиву в окупованому Л╕лл╕. Вони бачили, що зробили в Буч╕, ╤рпен╕, Бородянц╕, Волновас╕, Тростянц╕. Вони бачать, як окупували Херсон, Мел╕тополь, Бердянськ та ╕нш╕ наш╕ м╕ста, у яких люди не здаються. ╤ виходять на багатотисячн╕ мирн╕ акц╕╖, як╕ не п╕д силу окупанту, ╕ все, що вони можуть, – лише стр╕ляти по мирних людях.
Це не забули чехи. Як менш н╕ж за добу нацисти знищили Л╕диц╕, залишивши в╕д селища суц╕льне попелище. Вони бачили, як знищили Попасну. В╕д не╖ не лишилося нав╕ть попелища. Не забули греки, як╕ пережили масов╕ вбивства й розстр╕ли на вс╕й територ╕╖, блокаду й великий голод.
Про це пам'ятають американц╕, як╕ билися з╕ злом на два фронти. Як╕ пройшли Перл-Харбор ╕ Дюнкерк разом ╕з союзниками. ╤ вс╕ ми разом проходимо нов╕, не менш складн╕ битви.
Це пам'ятають ус╕, хто пережив Голокост, – як один народ може сильно ненавид╕ти ╕нший.
Це не забули литовц╕, латв╕йц╕, естонц╕, данц╕, грузини, в╕рмени, бельг╕йц╕, норвежц╕ та ще багато ╕нших – ус╕, хто постраждав в╕д нацизму на сво╖й земл╕, ╕ вс╕, хто перем╕г його у склад╕ антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖.
На жаль, ╓ т╕, хто, переживши вс╕ ц╕ злочини, втративши м╕льйони людей, як╕ боролися за перемогу та здобули ╖╖, сьогодн╕ осквернив пам'ять про них та ╖хн╕й подвиг.
Той, хто дозволив обстр╕лювати з╕ сво╓╖ земл╕ м╕ста Укра╖ни, як╕ поруч ╕з нашими предками зв╕льняли ╕ його предки.
Той, хто плюнув в обличчя сво╓му «Безсмертному полку», поставивши поруч з ним кат╕в ╕з Буч╕.
╤ кинув виклик усьому людству. Але забув про головне: будь-яке зло завжди зак╕нчу╓ться однаково – воно зак╕нчу╓ться.
Дорог╕ укра╖нц╕!
Сьогодн╕, у День пам’ят╕ та примирення, ми вклоня╓мося перед ус╕ма, хто захищав р╕дну землю й св╕т в╕д нацизму. Ми в╕дзнача╓мо подвиг укра╖нського народу та його внесок у перемогу антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖.
Вибухи, постр╕ли, окопи, поранення, голод, бомбардування, блокади, масов╕ розстр╕ли, каральн╕ операц╕╖, окупац╕я, концтабори, газов╕ камери, жовт╕ з╕рки, гетто, Бабин Яр, Хатинь, полон, примусов╕ роботи. Вони загинули за те, щоб кожен ╕з нас знав, що означають ц╕ поняття, з книжок, а не з власного досв╕ду. Але сталося ╕накше. Це несправедливо перед ними вс╕ма. Але правда переможе. ╤ ми все подола╓мо!
╤ доказ цьому ма╓ назву «Вервольф». Це колишня ставка та бункер Г╕тлера б╕ля В╕нниц╕. ╤ все, що в╕д не╖ залишилося, – дек╕лька камен╕в. Ру╖ни. Розвалини того, хто вважав себе величним ╕ непереможним. Це дороговказ ус╕м нам ╕ майбутн╕м покол╕нням. Те, за що боролися наш╕ предки. ╤ довели: жодне зло не уникне в╕дпов╕дальност╕. Не зможе сховатися в бункер╕. В╕д нього не лишиться каменя на камен╕. Тож ми все подола╓мо. ╤ ми зна╓мо це точно, бо наш╕ в╕йськов╕ ╕ вс╕ наш╕ люди – нащадки тих, хто подолав нацизм. Тож переможуть знову.
╤ знову буде мир. Нарешт╕ знову!
Ми подола╓мо зиму, яка почалася 24 лютого, трива╓ 8 травня, але точно ск╕нчиться, ╕ ╖╖ розтопить укра╖нське сонце! ╤ ми зустр╕немо наш св╕танок ус╕╓ю кра╖ною. ╤ р╕дн╕ та кохан╕, друз╕ й близьк╕ будуть поруч знову! Нарешт╕ знову! ╤ над тимчасово окупованими м╕стами й селами наш прапор замайорить знову. Нарешт╕ знову! ╤ ми зберемося разом. ╤ буде мир! Нарешт╕ знову! ╤ б╕льше жодних чорно-б╕лих сн╕в, а т╕льки синьо-жовта мр╕я. Нарешт╕ знову! За це боролися наш╕ предки.
В╕чна шана вс╕м, хто протистояв нацизму!
В╕чна пам'ять ус╕м загиблим п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни!
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 13.05.2022 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24179
|