Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2022 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 19.03.2022
РОС╤ЙСЬК╤ СОЛДАТИ ПОВОДЯТЬ СЕБЕ ЯК АГРЕСИВН╤ ЗВ╤Р╤, ЯК ВАРВАРИ

Мер окупованого рос╕йськими в╕йськами м╕ста Тростянець на Сумщин╕ Юр╕й Бова в ╕нтерв’ю УН╤АН розпов╕в про повед╕нку рос╕йських в╕йськових, роботу з п╕дп╕лля та життя громади п╕д час в╕йни й окупац╕╖.

Коли рос╕йськ╕ в╕йська окупували Тростянець?

Фактично м╕сто окупували вже в перш╕ години в╕йни. 24 лютого близько 9-╖ ранку в м╕сто заходили перш╕ колони ╕з сотнями одиниць рос╕йсько╖ в╕йськово╖ техн╕ки. Перед цим вноч╕ була стр╕лянина на кордон╕, мене про це спов╕стила староста одного з с╕л. Я зрозум╕в, що почалася в╕йна, ╕ одразу ви╖хав на роботу, зв╕дки забрав важлив╕ документи та печатки.

Ухвалювати як╕сь р╕шення стосовно евакуац╕╖ мирного населення, створення блокпост╕в, яко╖сь адекватно╖ протид╕╖ ворогу без наявного на те матер╕ально-техн╕чного забезпечення та озбро╓ння було ф╕зично неможливо.

На той час нашу тероборону, яку ми впродовж м╕сяця намагалися створити, так ╕ не заре╓стрували, нам жодно╖ одиниц╕ збро╖ не дали, люди були не одягнен╕, не навчен╕, а в╕йськових Збройних сил Укра╖ни у Тростянц╕ не було. Тому ми порадилися з членами тероборони, ╕ я сказав, що головне ╖м на той момент - зберегти сво╖ життя, а дал╕ будемо вести, скаж╕мо так, "партизанську роботу", з п╕дп╕лля щось робити й протид╕яти ворогу, як зможемо.

Що в╕дбувалося в м╕ст╕ у перш╕ дн╕ в╕йни?

До кордону в╕д останнього села Семереньки, яке входить до нашо╖ громади – 20 к╕лометр╕в, а в╕д Тростянця – 35 км. До нас рашисти заходили через с. Мезен╕вка ╕ смт Велика Писар╕вка, там точилися бо╖. П╕дрозд╕ли прикордонно╖ служби в╕дступили за Тростянець, в╕йськкомат теж п╕шов, тож у м╕ст╕ не залишилося жодного в╕йськового.

Лишилися й к╕лька дн╕в ще функц╕онували наш╕ пол╕цейськ╕, як╕ намагалися хоч щось робити. У цив╕льному одяз╕ вони патрулювали вулиц╕, поки до в╕дд╕лу пол╕ц╕╖ не п╕д’╖хали на танках рос╕яни. Останн╕ навели дуло на буд╕влю, постр╕ляли вгору з автомат╕в ╕ врешт╕ заволод╕ли в╕дд╕лком, розм╕стивши в ньому сво╖х зв’язк╕вц╕в. Зайняли також буд╕влю м╕ськради через дорогу, ╕нш╕ адм╕нбуд╕вл╕, зал╕зничний вокзал (в╕н з високим дахом, з якого гарно видно м╕сцев╕сть), на якому розстр╕ляли укра╖нський прапор.

Б╕ля вокзалу встановили артилер╕йськ╕ установки, з яких обстр╕люють Охтирку. ╤ншу техн╕ку розставили по м╕сту м╕ж адм╕нбуд╕влями, б╕ля магазин╕в, житлових будинк╕в, розум╕ючи, що адекватно╖ в╕дпов╕д╕ по ц╕й техн╕ц╕ при такому розташуванн╕ в╕д наших в╕йськових не буде.

Таким чином у перш╕ дн╕ в╕йни у Тростянц╕ окупанти створили (╕ до недавнього часу в╕н функц╕онував) сво╓р╕дний центр тих сил, що сунули на Сумську область – на Суми, Лебедин ╕ так дал╕. Постр╕лювали паралельно по в╕кнах будинк╕в, щоб залякати людей. Т╕льки у перший день через Тростянець пройшло 10 чи 12 колон ворожо╖ техн╕ки, в кожн╕й з яких було в╕д 50-ти до 100 одиниць, утому числ╕ по 15-20 танк╕в, а також самох╕дн╕ артустановки (САУ), бронетранспортери та ╕нша броньована техн╕ка, бензовози тощо.

Чому окупанти захопили саме Тростянець?

Думаю, що ворог добре знав, де ╕ в яких м╕стах ╓ в╕йськов╕ частини Збройних сил Укра╖ни. Тут спрацювала ╖хня розв╕дка – це 100 в╕дсотк╕в. А в Тростянц╕ не було жодного в╕йськового. Були лише сп╕вроб╕тники в╕йськкомату та пол╕ц╕╖, причому, нечисленн╕ й майже не озбро╓н╕. Це по-перше.

По-друге, у Тростянц╕ дуже гарна транспортна розв’язка. М╕сто сто╖ть на трас╕ Суми – Харк╕в, йдуть дороги на Суми, Охтирку, Лебедин, тож рашисти могли висунути зв╕дси сво╖ сили в будь-яку точку. Що, врешт╕, ╕ сталося. А в селах, про яких пройшли сотн╕ одиниць важко╖ техн╕ки, дороги фактично вже нема╓: зам╕сть асфальту там, грубо кажучи, танковий пол╕гон – по кол╕но кол╕╖ в╕д гусениць, перем╕шаний ╕з землею асфальт…

Лог╕ка ворога ц╕лком зрозум╕ла: планувалося через Тростянець на п╕вдн╕ взяти в к╕льце Охтирку, а на п╕вноч╕ – Суми. Ще за м╕сяць до початку в╕йни я говорив про такий можливий сценар╕й на р╕зних нарадах ╕ просив "прикрити" Тростянець, бо ми, практично, були беззахисн╕ перед можливим наступом ворога. В Охтирц╕ були наш╕ в╕йськов╕, як╕ могли захищати м╕сто з в╕дпов╕дною збро╓ю ╕ давати в╕дс╕ч. Те саме в Сумах. А в Тростянц╕… Не п╕деш же на танки з лопатою! Причому, п╕сля наступу ворога, що в Охтирц╕, що в Сумах був час хоч тр╕шки п╕дготуватися до нападу. У нас же такого часу фактично не було.

М╕ст через Ворсклу у сел╕ Климентове п╕д Охтиркою, який п╕д╕рвали наш╕ в╕йськов╕, якось вплинув на ситуац╕ю у Тростянц╕?

Звичайно. Нам н╕куди стало в╕дступати, адже ╕з Тростянця ми могли б евакуювати людей в Охтирку, яка була на той час ╕ ╓ зараз укра╖нською. Проте сама Охтирка стала б╕льш захищеною. Тому, у в╕йськовому план╕, п╕дрив мосту – абсолютно правильне р╕шення. Бо м╕ст цей, ми ж розум╕╓мо, в╕н був стратег╕чний, а його в╕дсутн╕сть обер╕га╓ в╕д прямого проходу на Охтирку ворожих в╕йськових частин.

Мен╕ зда╓ться, що вар╕антом можливого захисту для Тростянця ╓ не просто "в╕дсид╕тися", а давати здачу. Але ж техн╕ка рашист╕в сто╖ть у нашому м╕ст╕ в житлових кварталах, ╕ адекватну в╕дпов╕дь в таких умовах не можна дати. Тому треба ╖х вит╕сняти з Тростянця ╕ вже за межами м╕ста знищувати, щоб в╕двести загрозу ╕ в╕д Охтирки, ╕ в╕д Лебедина, ╕ в╕д п╕вденних рубеж╕в Сум.

Чи були як╕сь переговори з рос╕йськими в╕йськовими та чи пропонували вони м╕сцев╕й влад╕ сп╕впрацювати?

Моя пол╕тика наступна: ми не можемо ╕ не будемо вести жодних перемовин про будь-що з окупантами, ╕ жодна сп╕впраця неприпустима. Якщо хтось вважа╓ за необх╕дне вести як╕сь перемовини, хай ╖х ведуть на р╕вн╕ Оф╕су президента Укра╖ни, обласно╖ в╕йськово╖ адм╕н╕страц╕╖. Але я особисто, як голова громади, а також прац╕вники м╕сько╖ ради, не ма╓мо нам╕р╕в випрошувати щось у ворог╕в. Ми повинн╕ з ними воювати!

У Тростянц╕ майорить сьогодн╕ укра╖нський прапор?

Державний прапор Укра╖ни вис╕в над м╕ськрадою перших три дн╕ окупац╕╖, пот╕м рашисти його зняли.

Рос╕яни пробують керувати м╕стом? Тут з’явився ставленик окупант╕в?

В╕д рос╕ян якогось представника влади нема╓, т╕льки в╕йськов╕. Вони мало контактують з м╕сцевим населенням. Наприклад, люди п╕дходили до них за дозволами на проведення поховань, але нав╕ть з цим ╓ велика проблема.

К╕лька дн╕в тому в╕д наших ЗСУ у Тростянець все-таки прилет╕ло трохи окупантам, ╕ на в╕дкрит╕й м╕сцевост╕ було знищено деяку ╖хню артилер╕йську ╕ зв’язкову техн╕ку. Тож рашисти в╕д╕йшли в╕д центральних буд╕вель м╕ста. Тим не менше, Тростянець залиша╓ться окупованим всередин╕ та в повному оточенн╕ з ус╕х бок╕в ззовн╕. По периметру м╕ста стоять ╕ ворож╕ блокпости, про╖хати через як╕ – великий ризик для життя.

А як окупанти себе поводять?

Уже на п’ятий день перебування у Тростянц╕ вони почали займатися мародерством, грабувати вс╕ магазини, банкомати, аптеки. Все це сьогодн╕ спустошене. Нав╕ть магазини товар╕в секонд-хенду пограбували!

Вони передяглися у цив╕льний одяг, але ходять по м╕сту повн╕стю деморал╕зован╕ та нетверез╕, обстр╕люють з автомат╕в усе п╕дряд. Зараз вони активно грабують будинки м╕сцевих, викрадають машин, заходять у квартири, зв╕дки виносять реч╕, коштовност╕, продукти. Якщо нема╓ вдома людей, залишаються там ночувати. Судячи з фото, як╕ надсилали мен╕ люди, п╕сля таких "гостей" склада╓ться враження, що через помешкання пройшла вся Золота Орда!

До реч╕, поруч з зал╕зничним вокзалом у нас ╓ 5-поверховий житловий будинок з ╕ндив╕дуальним газовим опаленням у кожн╕й квартир╕. Окупанти вигнали з нього майже вс╕х жител╕в, залишивши лише к╕лька лежачих, а сам╕ зламали замки, розм╕стилися по квартирах ╕ зручно та комфортно там живуть.

Рос╕яни бояться ав╕аудар╕в наших л╕так╕в ╕ роботи артилер╕╖ ЗСУ. Тож ходили по хатах, д╕ставали людей з п╕двал╕в ╕ примушували ╖х сид╕ти вноч╕ на вулицях поблизу техн╕ки окупант╕в. Таким чином орки тероризують жител╕в Тростянця ╕ тримають ╖х фактично у заручниках, прикриваючись мирним населенням.

А десь тиждень тому в одному з с╕л громади окупанти розгорнули зен╕тно-ракетну систему С-300 середнього рад╕уса д╕╖, також створивши "живий щит" з жител╕в села ╕ розставивши майже б╕ля кожного двору сво╖ танки.

Чи лишилось щось з "минулого життя", що в м╕ст╕ працю╓ як ран╕ше?

М╕сцева л╕карня поки що не постраждала ╕ працю╓ в штатному режим╕ 24/7, надаючи необх╕дну допомогу. Але нараз╕ у Тростянц╕ лишилась лише одна карета швидко╖ допомоги. Окупанти контролюють п╕дстанц╕ю швидко╖, не дозволяють медикам ви╖жджати на вс╕ виклики - лише до д╕тей ╕ в екстрених випадках. Медик╕в попередили, що розстр╕ляють, якщо т╕ ви╖дуть самост╕йно.

До реч╕, була ╕нформац╕я, що окупанти розстр╕лювали людей прямо на вулицях Тростянця. Це правда?

Так, були так╕ випадки. Наприклад, убили голову вуличного ком╕тету з вул. М╕чур╕на Ганну Самойлову. Ще й три дн╕ не п╕дпускали н╕кого, хто хот╕в п╕д╕йти й забрати т╕ло. Обстр╕лювали територ╕ю снайпери. Також днями застрелили хлопця, який ввечер╕ повертався додому. Просто застрелили на вулиц╕! А на вул. Шевченка застрелили кер╕вника агроп╕дпри╓мства, який вранц╕ на машин╕ ╖хав на роботу.

Деяких померлих у м╕ст╕ людей не давали ховати до п’яти дн╕в. Жах!

Повне м╕сто рос╕йських в╕йськових, все м╕сто у стр╕лянин╕… Якщо перших дн╕в п’ять вони ще займалися сво╖ми, мабуть, суто в╕йськовими справами, то пот╕м, коли зак╕нчився власний пров╕ант, у Тростянц╕ з боку окупант╕в почалося мародерство, грабеж╕, вбивства. Тому люди зараз ╕ намагаються ви╖хати з м╕ста взагал╕. Нараз╕, в умовах повно╖ окупац╕╖, точну к╕льк╕сть убитих м╕стян порахувати неможливо, тому що, за словами людей, ╕нколи тростянчани забирали трупи з вулиць додому ╕ складали у погребах, сараях, щоб собаки не по╖ли т╕ла, щоб хоч якось ╖х зберегти…

Як╕ пошкодження ╓ в м╕ст╕ на сьогодн╕?

Днями наш╕ актив╕сти заходили в адм╕нбуд╕вл╕, так там зламано вс╕ сейфи, двер╕, столи, побито всю оргтехн╕ку, люстри - все, що можна. Там нема╓ живого м╕сця н╕ в╕д м╕ськради, н╕ в╕д колишньо╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, н╕ в╕д в╕дд╕лка пол╕ц╕╖ ╕ так дал╕. Вибили чи п╕д╕рвали двер╕ в музе╖ Гол╕цина. Ми туди ще не заходили, але думаю, що зв╕дти винесли все – ╕ картини, ╕ ц╕нн╕ експонати. В ╕сторичну споруду "Круглий дв╕р", де ми традиц╕йно проводили ряд всеукра╖нських та м╕жнародних фестивал╕в, окупанти заганяли протипов╕трян╕ зен╕тн╕ установки ТОР ╕ знесли ворота та пошкодили ст╕ни споруди. Нараз╕ спалено прим╕щення прокуратури, на вокзал╕ – аптека ╕ два магазини. Розтрощили в╕дд╕лення й авт╕вки "Укрпошти", вдерлися до п╕дстанц╕╖ "швидко╖ допомоги", де все розбили, вкрали медикаменти ╕ техн╕ку… Важкою техн╕кою практично знищено центральну площу м╕ста: там, де ще недавно цв╕ли троянди, сьогодн╕ – перепахане танками "поле". Нав╕ть у Палац╕ для д╕тей ╕ юнацтва поламали ╕грашки, мольберти, пор╕зали в гардеробн╕й ножами вс╕ костюми, в яких д╕тки виступали.

Люди неодноразово бачили, як окупанти п╕дганяли р╕зн╕ транспортн╕ засоби до магазин╕в у р╕зних к╕нцях м╕ста й вантажили в них награбовану техн╕ку – холодильники, телев╕зори, електро- та ╕нш╕ товари. Куди вони дал╕ все награбоване вивозять, – я не знаю.

А ще пограбували в╕дому на весь св╕т Тростянецьку шоколадну фабрику. Загнали на територ╕ю важку техн╕ку ╕ розбили повн╕стю адм╕нбуд╕влю, розтрощили складськ╕ прим╕щення, а пот╕м вантаж╕вками КамАЗ вивозили зв╕дти продукц╕ю ╕ сировину, розбили все обладнання ╕ комп’ютери. ╢дине, що там залишилося на складах, – трохи борошна та ол╕╖ – розда╓мо людям, а також волонтерам, як╕ вип╕кають хл╕б ╕ теж роздають людям по р╕зних м╕крорайонах. Це м╕зерн╕ запаси, як╕ вда╓ться зараз використати.

Також викрали (як ╕ авт╕вки тростянчан) три нов╕ автомоб╕л╕ "швидко╖", комунальн╕ автобуси. Ба б╕льше, рашисти приходили в нашу ритуальну службу ╕ хот╕ли викрасти ╖╖ машини, а коли не змогли ╖х завести, то просто розстр╕ляли авт╕вки. Позабирали весь транспорт з гараж╕в м╕ськради й комунальних служб. Тож зараз у Тростянц╕ н╕ пасажирського комунального транспорту, н╕ вантажного, н╕ якихось служб нема╓, бо все, що руха╓ться м╕стом – це викраден╕ окупантами у громади автомоб╕л╕. Деяк╕ наш╕ комунальн╕ автобуси стоять на блокпостах, а за ними в кущах захован╕ танки.

В адм╕нбуд╕влях орган╕в влади через мороз до м╕нус 15 градус╕в та при в╕дсутност╕ опалення вс╕ системи розмерзлися ╕ потекли, усе рознесено, розбито ╕ розтрощено.

Чи вда╓ться комунальникам працювати в таких умовах ╕ проводити ремонтн╕ роботи у раз╕ потреби?

Загальна ситуац╕я в м╕ст╕ дуже погана. Тростянець нин╕ нагаду╓ кадри з ф╕льму жах╕в. Але це не к╕но, а реальн╕сть. Комунальн╕ служби намагаються, скаж╕мо так, в ╕ндив╕дуальному порядку експлуатувати, що можуть – водозабори, ремонтують електро- та мереж╕ газопостачання, д╕лянки пошкоджених ╕ знесених високовольтних л╕н╕й. Наприклад, села нашо╖ Тростянецько╖ м╕сько╖ територ╕ально╖ громади Мартин╕вка, Мащанка, Буймер уже близько 14 д╕б узагал╕ без св╕тла, бо там перебита високовольтна л╕н╕я. Електрики п╕шли туди ремонтувати ╕ просили рос╕йських в╕йськових пропустити ╖х. Так наших прац╕вник╕в рашисти побили, забрали в них телефони ╕ не пропустили. У самому Тростянц╕ були повн╕стю знеструмлен╕ три ╕ частково два м╕крорайони, тож без св╕тла залишаються тисяч╕ людей.

Висновок один: рос╕йськ╕ солдати - як зв╕р╕, як варвари, сповнен╕ агрес╕╖, ╕ залишають п╕сля себе т╕льки б╕ль. А 20 д╕б повно╖ окупац╕╖ м╕ста – це справжн╕й терор рашистами мирного населення.

Як живуть люди в м╕ст╕? Вони перебувають пост╕йно вдома чи в укриттях ╕ п╕двалах?

Хто зм╕г ви╖хати – той ви╖хав. Евакуац╕йними колонами через гуман╕тарн╕ коридори, як╕ вдалося орган╕зувати 10, 12 та 15 березня, ╕з Тростянця ви╖хало близько 2,5 тис людей. Але найб╕льша проблема – це п╕дв╕з продукт╕в. ╥х же н╕хто не завозить! Люди вже трет╕й тиждень на власних запасах. ╤ у тих, хто живе не в приватному сектор╕, продукти вже зак╕нчуються.

Чи допомага╓те якось у ц╕й ситуац╕╖ м╕стянам?

Так. Допомагали, поки мали можлив╕сть. Ми безкоштовно роздали людям запаси продукт╕в, як╕ були у дитсадках, у школах – картоплю, яйця, м’ясо ╕ так дал╕. Роздали вс╕ запаси л╕к╕в, як╕ у нас були.

Але й це все у людей зак╕нчу╓ться, а в м╕сто н╕чого не завозиться.

Тобто, можна сказати, що нараз╕ в м╕ст╕ гуман╕тарна катастрофа?

Я б не сказав, що вже гуман╕тарна катастрофа, а от гуман╕тарна криза справд╕ ╓. Причому намагатися завезти харч╕ та л╕ки, товари першо╖ необх╕дност╕ без дозволу рашист╕в – смертельно небезпечно.

Чи продовжуються з Тростянця артобстр╕ли Охтирки?

Так, уже другий тиждень ведуться ворож╕ артобстр╕ли Охтирки системами "Град", "Ураган", САУ та вс╕м, чим ще можна обстр╕лювати з земл╕, в тому числ╕ з Тростянця.

Окупувавши наше м╕сто, рашисти вже почали обстр╕лювати й житлов╕ квартали самого Тростянця. Наприклад, з площ╕ в район╕ зал╕зничного вокзалу обстр╕ляли м╕крорайон Перекалки, розташований на околиц╕ у б╕к Охтирки. Артилер╕я ворога обстр╕ляла у нас ╕ колишн╕й завод "Електропобутприлад", внасл╕док чого загинули тро╓ м╕стян, серед яких був неповнол╕тн╕й хлопець. Також к╕лька дн╕в тому п╕ддали жорстокому обстр╕лу "Градами" село Солдатське та ще й скинули на нього три ав╕абомби. Усюди п╕сля обстр╕л╕в довго вирували пожеж╕.

Як окупанти погодились на евакуац╕ю жител╕в Тростянця гуман╕тарними коридорами? Як проходив процес евакуац╕╖?

Як погодилися – мен╕ це нев╕домо, адже переговори про таку евакуац╕ю з укра╖нського боку проводилися на р╕вн╕ кер╕вництва держави. А процес евакуац╕╖ проходив не зовс╕м "гладко". Зокрема, 10 березня рос╕яни не дозволили спочатку рухатися колон╕ з Тростянця через центр м╕ста, в╕дкрили вогонь у пов╕тря. Довелося оперативно узгоджувати ╕нший маршрут. 12 березня через стр╕лянину було зм╕нено м╕сце посадки в евакуац╕йний транспорт. А 14 березня рашисти хот╕ли зд╕йснити провокац╕ю: вони заганяли людей у фейков╕ "зелен╕ коридори", масово в╕дбирали моб╕льн╕ телефони й намагалися вивозити м╕стян сво╖м, тобто викраденим транспортом у нев╕домому напрямку.

15 березня, якщо перша частина колони десь у 130 авто про╖хала б╕льш-менш спок╕йно, то другу частину – понад 150 авт╕вок – окупанти просто не випускали: стр╕ляли вгору з автомат╕в, у кожного забрали моб╕льн╕ телефони й спалили ╖х, залишивши людей повн╕стю без зв’язку, протримали вс╕х аж до вечора. Врешт╕, б╕льш╕сть машин з останньо╖ колони таки змогли покинути м╕сто.

Загалом про к╕льк╕сть людей, як╕ бажають ви╖хати з окупованого м╕ста, красномовно говорить такий факт: 12 березня в автобус, розрахований на 45 м╕сць, набилося 83 людини. Вони ╖хали практично один на одному, з розбитим в╕кном, аби т╕льки бути подал╕ в╕д ворожо╖ окупац╕╖.

Але головне те, що нам таки вдалося вивезти ╕з Тростянця близько 1,5 тисяч╕ людей протягом 10 ╕ 12 березня, а також евакуювати майже 1000 м╕сцевих жител╕в 15 березня. В основному тих, хто конче потребував тако╖ допомоги – ж╕нок з малол╕тн╕ми д╕тьми, ваг╕тних, людей з ╕нвал╕дн╕стю та похилого в╕ку.

Ви, як м╕ський голова, зараз працю╓те у п╕дп╕лл╕?

Знаю, що рашисти ходили по м╕сту з мо╖ми фотограф╕ями ╕ розшукували мера. Не знайшовши, при╖хали до мене додому ╕ за╖хали танком через ворота прямо у дв╕р, розвалили гараж, зайшли до будинку. Сус╕ди пот╕м були в дом╕ та розпов╕дали, що там все знищено, нема╓ живого м╕сця: все перевернуто вверх дном, розстр╕ляно ╕ так дал╕.

А працюю в нин╕шн╕х умовах, звичайно, з п╕дп╕лля. В основному, знаю про вс╕ проблеми житт╓д╕яльност╕ м╕ста та разом з╕ сво╓ю командою намагаюсь ╖х розв’язувати, допомагати людям. Тобто, як влада працю╓мо, але не публ╕чно.

Як у ц╕лому зараз настр╕й у людей?

Настро╖ за цей час були абсолютно р╕зн╕. П╕сля наступу ворога люди ще не розум╕ли, що це не якась "заворушка", а справжня в╕йна на знищення. Тож, якщо спочатку люди б╕льше говорили про звичайн╕ побутов╕ проблеми, до яких вони звикли, то сьогодн╕ адекватн╕ м╕стяни сидять по дом╕вках, навчилися виживати самост╕йно, допомагати один одному.

Але ╓ ╕ неадекватн╕, як╕ залазять до розтрощених магазин╕в ╕ дограбовують те, що не розграбували окупанти. Останн╕ з посм╕шками дивляться на те, що хтось несе якусь коробку з магазину. Але ми вже зна╓мо приблизно вс╕х м╕сцевих мародер╕в ╕ п╕сля в╕йни обов’язково притягнемо ╖х до в╕дпов╕дальност╕.

Як голова громади, яку б допомогу ви попросили зараз у кер╕вництва област╕, держави, у наших в╕йськових?

Головне прохання – у будь-який спос╕б намагатися завезти людям харч╕! Розум╕ю, що це не розв’яже проблему захисту м╕ста ╕ не зв╕льнить Тростянець в╕д окупац╕╖. Адже не виключено, що у м╕стян п╕д дулами автомат╕в цю ╖жу окупанти знову будуть забирати. Та й ви╖хати зв╕дси вс╕ не зможуть, це нереально, бо ╓ лежач╕, люди похилого в╕ку, хвор╕… багато людей, як╕, з р╕зних причин не кинуть сво╓ житло.

Треба думати про те, як повн╕стю зв╕льнити Тростянець. Рос╕йським ворогам ми не пробачимо жодно╖ крапл╕ кров╕, жодного втраченого життя, жодного сантиметру нашо╖ пон╕вечено╖ земл╕, терор ╕ геноцид громадян незалежно╖ держави Укра╖на. Ми будемо пам’ятати та шанувати ╕м’я кожного нашого захисника ╕ кожного загиблого земляка. А Тростянець в╕дновимо вс╕ разом, щоб м╕сто цв╕ло й славилося сво╖м шоколадом та статусом фестивально╖ столиц╕ л╕вобережно╖ Укра╖ни.

В╕тал╕й Кохан
www.unian.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2022 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24022

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков