Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

За тиждень після Різдва Христового, Коляди, напередодні Старого Нового року українці святкують Щедрий вечір. За церковним календарем, 13 січня — день преподобної Меланії.
У народній традиції обидва свята об'єднались. Цього дня наші предки водили Меланку. Уся дівоча ватага іменується дружками. Дівчата з Василем до хати не заходили, а щедрували під вікнами. На Меланки ходили також і парубочі гурти. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.
У ніч на Старий Новий рік і у саме свято спостерігали за погодою:
- Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна - буде врожайний рік, щасливий.
- Якщо сонце високо зійде - буде врожай садовини.
- Падає м'який сніг - буде врожай хліба; а коли тепло - літо буде дощовим.
- Якщо на Меланки відлига, то чекай теплого, але мокрого літа.
- Гніт на свічках під час вранішньої Служби Божої на Василія у церкві зігнувся - буде врожай цього року; стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі - жди неврожаю.
- Іній рясно вкриває гілки дерев на Василя - буде врожай збіжжя.
13 січня, у Надвечір'я Нового року, у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, вірні складають подячні молебні.
14 січня відзначають важливе церковне свята Василія Великого. А от обряд ранкового посіву починається ще до церковної відправи. Хлопчики брали торбинки, наповнені зерном, і щедро розкидали пшеницю, жито, овес з побажаннями багатого врожаю. Спочатку це робили в рідній оселі, а потім у сусідів, хресних батьків, отримуючи в нагороду гроші, подарунки, частування.

ВОДИТИ КОЗУ

У давніші часи зустріч і святкування Старого Нового року годі було уявити без цікавого обряду - водіння Кози, театралізованої гри з багатим пісенним репертуаром, комедійними сценками і діалогами.
Роль головного персонажа виконував парубок, перевдягнений козою (вивернутий кожух і дерев'яний макет голови тварини або маска з рогами). Центральним елементом ритуального дійства був танець Кози, її вмирання і воскресіння, що символізували циклічний круговорот часу, прихід Нового року і відхід у минуле Старого.
Землеробська спрямованість обряду яскраво розкривається у супровідній пісня:
- Де Коза ходить - там жито родить:
Де не буває - там вилягає.
Де Коза ногою - там жито копою,
Де Коза рогом - там жито стогом.
(Є й інші пісенні версії).
Із плином часу обряд утратив свою первісну магічну функцію і перетворився на народно пародійно-гумористичну виставу. Разом з Козою у виставі задіяні Дід, Баба, Жандарм, Шинкар, Циган і Циганка, Писар, Коваль, Козак та інші персонажі. Водили Козу від хати до хати...

У народі кажуть...

СРІБНИЙ МІСЯЦЬ
- У січні краще сидіти на печі і їсти калачі.
- Січень холодний — липень буде сухий і гарячий; не чекай грибів до осені.
- У січні сніг з вітрами - у лютому будеш трясти зубами.
- У січні тріщать морози (і снігу багато) - влітку від хліба тріщатимуть стоги.
- У січні морози - у лютому заметілі.
- У січні вночі панують сови та сичі.
- Березень у січні - у березні бійся січня.
- У січні зимна з морозом та снігами погода - буле влітку у полі урода.
- У січні і горщик на печі замерзає.
- Січень - рокові початок, зимі середина.
- Січень - рокові сум, а зимі половина.
- Місяць січень весни господар.
- Січень - усьому року заспів.
- Січень на курячий скік додав дня.
- Сонце у січні крізь плач сміється.
- Січень вітром дме й морозом пече.
- Січень - селянське багатство.
- Січень хвалить сніговій, травень хвалить день дощовий, тоді серпень буде на сніп рясний.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 14.01.2022 > Тема "Душі криниця"