Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4500)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4191)
Українці мої... (1689)
Резонанс (2201)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1854)
Крим - наш дім (1190)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (395)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (234)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗМ╤╢БОРЦ╤
Наш╕ традиц╕╖


З ПОДАРУНКОМ ДО Д╤ТЕЙ
Серед видань


АМЕРИКАНСЬКИЙ АРХ╤В УКРА╥НСЬКО╥ НАРОДНО╥ КУЛЬТУРИ
Онлайн-платформа «Велик╕ трансформац╕╖» постала з наукових експедиц╕й областями...


МИРОТОЧЕЦЬ
Наш╕ традиц╕╖


ПЕКЛИ ХЛ╤Б ╤ СПРАВЛЯЛИ ВЕС╤ЛЛЯ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 17.12.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 17.12.2021
ОРНАМЕНТОМ ОРЬНЕК МИ МОЖЕМО ВИРАЗИТИ ПАМ'ЯТЬ ПРО СВО╥Х МАМУ – В ОБРАЗ╤ ТРОЯНДИ, ╤ БАТЬКА – В ОБРАЗ╤ ТОПОЛ╤
Есма Адж╕╓ва, голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Ал╓м»

Есма Адж╕╓ва, голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Ал╓м»
ОРНАМЕНТОМ ОРЬНЕК МИ МОЖЕМО ВИРАЗИТИ ПАМ'ЯТЬ ПРО СВО╥Х МАМУ – В ОБРАЗ╤ ТРОЯНДИ, ╤ БАТЬКА – В ОБРАЗ╤ ТОПОЛ╤

На голосуванн╕ п╕д час 16-го зас╕дання М╕ждержавного ком╕тету з охорони нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини ЮНЕСКО кримськотатарський елемент Орьнек за поданням Укра╖ни включено до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини (НКС) людства. Укр╕нформ в╕та╓ громадську орган╕зац╕ю «Ал╓м» з результатами велико╖ роботи, пов'язано╖ з популяризац╕╓ю Орьнека в Укра╖н╕ й у св╕т╕.
Про те, з чого починалася ця робота, яка ╖╖ ╕дея ╕ ск╕льки часу зайняв весь процес в╕д п╕дготовки дось╓ до ухвалення р╕шення ЮНЕСКО, в ╕нтерв’ю агентству розказала голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Алем» Есма Адж╕╓ва.

КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ТРАДИЦ╤ЙНИЙ ОРНАМЕНТ У КУЛЬТУРН╤Й СПАДЩИН╤ СВ╤ТУ
- Отже, з чого почалася робота, результати яко╖ стали в╕дом╕ сьогодн╕?
- На самому початку я розум╕ла, що це досить амб╕тний план, в╕н вимагатиме багато часу, зусиль, ф╕нанс╕в, а також старанност╕ у вивченн╕ протокол╕в ЮНЕСКО. Але результати цього варт╕. Весь процес зайняв понад чотири роки.
╤з вдячн╕стю згадую першу п╕сля пере╖зду з Криму п╕дтримку про╓кту «В╕зерунки миру», яку нам надала Швейцарська Конфедерац╕я у 2016 роц╕. Для нас це був не просто про╓кт, а м╕сце соц╕ал╕зац╕╖ та сп╕лкування людей, як╕ змушен╕ були жити далеко в╕д р╕дного дому, традиц╕й ╕ культури. За великим рахунком це стало в╕дправною точкою, оск╕льки ми активно комун╕кували, обм╕нювалися ╕нформац╕╓ю з╕ знавцями Орьнека, як╕ живуть на материнськ╕й територ╕╖ цього елемента, у Криму. За останн╕ майже 30 рок╕в було накопичено величезний масив ╕нформац╕╖ про елемент та майстр╕в-нос╕╖в. Велика заслуга в цьому засновника творчого об’╓днання «Чатир Даг», заслуженого художника Укра╖ни Мамута Чурлу, команда якого займа╓ться практичною ╕ досл╕дницькою д╕яльн╕стю у цьому напрямку. ╤ тод╕ стало очевидно, що настав час структурувати весь обсяг практик ╕ знань та внести його в ╕нституц╕йне поле.
Перший результат, якого нам вдалося досягти, – це включення на початку 2018 року елементу «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» до Нац╕онального перел╕ку елемент╕в нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини Укра╖ни. Для цього в╕д громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Ал╓м» ми подали до М╕н╕стерства культури пакет документ╕в на елемент, який було розглянуто Експертною радою з питань нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини. За п╕дсумками голосування Експертна рада рекомендувала М╕н╕стерству культури включити Орьнек до Нац╕онального перел╕ку елемент╕в нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини Укра╖ни.
Протягом 2018 року, завдяки ф╕нансов╕й п╕дтримц╕ УКФ ╕ Швейцарсько╖ Конфедерац╕╖, ми п╕дготували ном╕нац╕йне дось╓ на елемент до ЮНЕСКО, яке у березн╕ 2020 року було в╕дправлене на розгляд М╕журядового ком╕тету з охорони нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини ЮНЕСКО в╕д держави Укра╖на з метою включення елемента «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства.
- В Укра╖н╕ багато ╕н╕ц╕атив щодо включення нац╕ональних елемент╕в до списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини ЮНЕСКО. Розкаж╕ть, як вигляда╓ процес п╕дготовки документ╕в?
- Ном╕нац╕йне дось╓ – це не просто бланк, який може заповнити будь-яка грамотна людина, науковець або чиновник. Воно склада╓ться з 3-х частин: по-перше, формуляра, який опису╓ як сам елемент, так ╕ участь нос╕╖в елемента ╕ зац╕кавлених сп╕льнот у процес╕ п╕дготовки цього дось╓. Потр╕бна згода нос╕╖в елемента нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини та пов’язаних з ним сп╕льнот на включення його до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства. Причому вони виступають у дось╓ не в якост╕ статист╕в, а як сп╕втворц╕ дось╓. Необх╕дно п╕дготувати також мед╕аматер╕али про елемент, 10-хвилинний ф╕льм та 10 фотограф╕й, як╕ повинн╕ продемонструвати функц╕онування елемента на практиц╕, тобто, показати не просто створен╕ вироби, а й те, як працюють майстри.
В╕дпов╕дно до цього, у нашому випадку авторами ном╕нац╕йного дось╓ можна вважати насамперед майстр╕в, як╕ практикують Орьнек та як╕ надавали всю необх╕дну ╕нформац╕ю про елемент ╕ формували «дорожню карту» охорони й подальшо╖ популяризац╕╖ елемента. Це зокрема, ╕ згаданий вище заслужений художник Укра╖ни Мамут Чурлу. Зац╕кавленою стороною у цьому процес╕ виступали наша громадська орган╕зац╕я «Ал╓м», що взяла на себе функц╕ю координатора п╕дготовки ном╕нац╕йного дось╓, а також Укра╖нський культурний фонд та Швейцарська Конфедерац╕я, за ф╕нансово╖ п╕дтримки яких були створен╕ ном╕нац╕йне дось╓ ╕ перша колекц╕я ужиткового мистецтва кримських татар з орнаментами Орьнек в Укра╖н╕.
Орган╕зац╕йну п╕дтримку нам надавало М╕н╕стерство культури та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни. Особливо хочу подякувати голов╕ Експертно╖ ради з питань нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини при М╕н╕стерств╕ культури та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни, м╕жнародному фасил╕татору ЮНЕСКО з Конвенц╕╖ про охорону НКС ╤лл╕ Фетисову, який консультував щодо посл╕довност╕ д╕й для п╕дготовки дось╓, в╕дпов╕дност╕ тексту та мед╕аматер╕ал╕в вимогам ЮНЕСКО.
СМИСЛИ, ЯК╤ НЕСЕ ОРЬНЕК
- Справд╕ коп╕тка праця, що потребу╓ часу, зусиль та знань. А що концептуально да╓ включення Орьнек до Репрезентативного списку елемент╕в НКС людства? У чому культурна ц╕нн╕сть цього кримськотатарського орнаменту, як в╕н розпов╕да╓ про кор╕нний народ Криму?
- Кримськотатарський орнамент Орьнек ╓ вагомим компонентом сучасно╖ культури кримських татар. Саме сучасно╖ культури, я на цьому хочу акцентувати увагу, оск╕льки основна ╕нтерпретац╕я терм╕ну «нематер╕альна культурна спадщина» – це «жива спадщина». Для Орьнека – це система символ╕в та ╖хн╕х значень, яка застосову╓ться у вишиванн╕, ткацтв╕, гончарств╕, карбуванн╕, ювел╕рному мистецтв╕, р╕зьбленнi по дереву, малюванн╕ по склу, наст╕нному розпис╕, тобто у р╕зних видах ужиткового мистецтва та в багатьох традиц╕йних ремеслах.
Майстри розум╕ють значення  символ╕в ╕ складають ╕з них зм╕стовн╕ орнаментальн╕ композиц╕╖. Все б╕льше людей хочуть носити одяг, який м╕стить в╕зерунки Орьнек. Ж╕нки замовляють майстриням феси – ж╕ночий головний уб╕р, який одяга╓ться як на свята, так ╕ в будн╕. Багато хто з кримських татар хоче мати вдома вишит╕ панно з Орьнек, розписувати ст╕ни у себе в помешканнях композиц╕ями Орьнек з побажаннями добробуту та зб╕льшення родини, користуватися посудом, на який нанесен╕ орнаменти Орьнек. Ж╕нки ╕ д╕вчата по╓днують сучасний одяг з ювел╕рними виробами кримськотатарських майстр╕в ╕з традиц╕йними орнаментами, вбачають у цьому елемент етн╕чно╖ само╕дентиф╕кац╕╖.
- Як╕ саме смисли несе кримськотатарський Орьнек?
- Поширеними символами Орьнека ╓ рослини ╕ дерева, як╕ означають людей р╕зно╖ стат╕ та в╕ку – наприклад, троянда символ╕зу╓ зам╕жню ж╕нку, тополя або кипарис – чолов╕ка, тюльпан – чолов╕ка або юнака, мигдальний гор╕х – незам╕жню д╕вчину, зображення гвоздики – знак л╕тньо╖ людини, символ мудрост╕, житт╓вого досв╕ду. Символ╕зм зображуваних рослинних орнамент╕в завжди п╕дкреслю╓ться наданням ╖м незвично╖ кольорово╖ гами. Трапляються ц╕кав╕ по╓днання символ╕в, коли, наприклад, тюльпан зображу╓ться всередин╕ троянди, що символ╕зу╓ любов чолов╕ка та ж╕нки або ╖хн╓ вес╕лля. ╢ багато символ╕в-оберег╕в.
Якщо ви звернули увагу на назву елемента, до списку включа╓ться не орнамент як такий, а саме знання та практика, пов'язан╕ з його використанням. Тобто йдеться про сп╕льноту, ╖╖ ц╕нност╕, традиц╕╖ та вза╓мод╕ю людей. Завдяки включенню елемента до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства вс╕ ц╕ ремесла ╕ його нос╕╖-майстри будуть широко представлен╕ св╕тов╕. Таким чином, уся нематер╕альна культурна спадщина кримських татар стане б╕льш видимою та вп╕знаваною. Орьнек стане зрозум╕лим ширшому загалу як мова символ╕в, а не просто красивий спос╕б декорування. На св╕товому р╕вн╕ будуть популяризован╕ не лише сам╕ орнаменти, а й смисли, що передаються символ╕чною мовою Орьнек – ц╕нн╕сть м╕цно╖ родини, в╕рн╕сть у коханн╕, гармон╕я у стосунках чолов╕ка ╕ ж╕нки, важлив╕сть продовження роду, повага до старших.
- Чи передбача╓ включення Орьнека до Репрезентативного списку нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини людства преференц╕╖ для кримськотатарсько╖ культури?
- Включення елемента до списк╕в ЮНЕСКО – початок шляху, а не к╕нцева мета. Тепер ма╓ бути проведена велика робота, яка назива╓ться «охорона елемента», тобто система заход╕в з метою забезпечення житт╓здатност╕ елемента НКС, а саме – досл╕дження, збереження, захист, популяризац╕я, п╕двищення його рол╕ та передання наступним покол╕нням.
Якщо говорити про емоц╕йну складову, визнання Орьнек культурною спадщиною людства для кримськотатарського народу посилю╓ почуття самобутност╕ та спадко╓мност╕, гордост╕ за св╕й народ.
Р╕зн╕ орган╕зац╕╖ щор╕чно оголошують конкурси для досл╕дник╕в та нос╕╖в нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини, надаючи ф╕нансову п╕дтримку про╓ктам, спрямованим на вивчення, розвиток та популяризац╕ю нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини. У знавц╕в та практик╕в Орьнек з'явля╓ться реальний шанс на ф╕нансову п╕дтримку.
ПОТЕНЦ╤АЛ КРИМСЬКИХ ТАТАР ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ КУЛЬТУРНОГО КАП╤ТАЛУ УКРА╥НИ
- Чи багато ще у св╕т╕ не розкритих для людства зразк╕в нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини? Що ц╕нують у них експерти насамперед?
- На сайт╕ ЮНЕСКО, починаючи з 2008 року, опубл╕кован╕ сотн╕ елемент╕в. Але ще великий обсяг культурно╖ спадщини залиша╓ться поза увагою св╕тово╖ сп╕льноти. Кожен народ, його традиц╕╖ та культурн╕ практики ╓ ун╕кальними. Жива спадщина, не т╕льки зовн╕шн╕ форми, а також ╕ розум╕ння та збереження внутр╕шн╕х глибоких смисл╕в ╕ значень, що передаються в громадах ╕з покол╕ння до покол╕ння – ось що ц╕нне для експерт╕в насамперед.
- Ваша орган╕зац╕я у жовтн╕ презентувала глядачам новий про╓кт «Ем╓ль», який представив старовинний кримськотатарський п╕сенний фольклор. Яка мета та ╕дея цього задуму, ск╕льки п╕сень записано? Розкаж╕ть про виконавц╕в.
- «Ем╓ль» ╕з кримськотатарсько╖ мови переклада╓ться як «прагнення». У контекст╕ про╓кту це означа╓ прагнення зберегти, прагнення п╕знати, прагнення в╕дтворити та прагнення донести кримськотатарську народну п╕сню. Ун╕кальн╕сть про╓кту в тому, що вперше зд╕йснено нам╕р, нац╕лений на ознайомлення широко╖ укра╖нськомовно╖ аудитор╕╖ з поетичним св╕том ╕ музикою кримськотатарського п╕сенного фольклору через в╕деоряд. Популяризац╕я кримськотатарського п╕сенного фольклору зд╕йснювалась не лише його нос╕ями – кримськими татарами, зокрема Джамалою, Ельв╕рою Сарихал╕л, Ал╕╓ Хаджабад╕новою, Д╕лявером Османовим, а й укра╖нськими артистами, як╕ спец╕ально вивчили кримськотатарськ╕ народн╕ п╕сн╕ для цього про╓кту. Зокрема, у ньому взяли участь актори Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м. ╤вана Франка, народн╕ артистки Укра╖ни Натал╕я Сумська та Тетяна М╕х╕на, заслужен╕ артисти Укра╖ни Олександр Печериця та Дмитро Чернов, головний хормейстер театру ╕м. ╤.Франка Сусанна Карпенко.
- Кримськ╕ татари, як╕ з дитинства чули народн╕ п╕сн╕, прослухавши в╕део, в╕дзначили точн╕, справжн╕ музичн╕ ╕нтонац╕╖ укра╖нських виконавц╕в. На що вони ор╕╓нтувалися, розпочинаючи роботу над непростим для них матер╕алом?
- Робота зд╕йснювалася у т╕сн╕й сп╕впрац╕ з укра╖нськими фольклористами, що ╓ першим досв╕дом тако╖ сп╕впрац╕ для кримськотатарського культурного середовища. Укра╖нським фольклорним ансамблем «Божич╕» та його кер╕вником ╤ллею Фетисовим надано записаний учасниками колективу в 2005 та 2006 роках у Криму арх╕в кримськотатарських народних п╕сень, який сформовано ╕з запис╕в виконавиць 1920-1930-х рок╕в народження. До звукового оформлення акапельно виконаних п╕сень створила ориг╕нальний супров╕д знана композиторка Алла Загайкевич.
Ан╕мований в╕зуальний ряд в╕деоролик╕в заснований на художньому переклад╕ п╕сн╕ укра╖нською мовою та орнаментальних композиц╕ях Орьнек, що в╕дображають зм╕ст п╕сн╕. Наприклад, виконання п╕сн╕ Дмитром Черновим про молодого чолов╕ка, який змушений ви╖хати з дому, швидше за все, з метою захисту близьких, супроводжу╓ться в╕зуальним рядом елемента selbi (тополя), що символ╕зу╓ молодого чолов╕ка, захисника.
- Ск╕льки всього створено в╕деоролик╕в?
- Всього 10 в╕деоролик╕в, як╕ розм╕щен╕ у в╕льному доступ╕ на канал╕ Alem_Ornek в YouTube.
- Як╕ ще зразки культури кримських татар може презентувати св╕тов╕ кор╕нний народ Криму? Чи потр╕бна сьогодн╕ в ц╕лому ╕нформац╕я про кримських татар в Укра╖н╕?
- Сьогодн╕ як н╕коли важливо заохочувати ╕ поширювати ц╕нност╕, повед╕нку ╕ погляди, як╕ сприяють д╕алогу та зближенню культур – в╕дпов╕дно до принцип╕в Загально╖ декларац╕╖ ЮНЕСКО про культурне розма╖ття. Кримськотатарська культурна спадщина р╕зноман╕тна, витончена та смислова, чи це орнаментал╕стика, чи хореограф╕я, музика, мова, чи гастроном╕чна спадщина. У кожному з культурних прояв╕в люди можуть в╕дкрити для себе привабливий елемент.
Упевнена, ╕нформац╕я про кор╕нний народ – кримських татар – ╓ затребуваною, особливо в контекст╕ того, що багатокультурн╕сть кра╖ни – це не загроза ц╕л╕сност╕ нац╕╖, а потенц╕ал для збагачення культурного кап╕талу сучасно╖ Укра╖ни.
РЕЖИМИ МИНАЮТЬ, ЕМОЦ╤ЙНА ПАМ’ЯТЬ ЗАЛИША╢ТЬСЯ
- Що, на вашу думку, важлив╕ше сьогодн╕ для кримських татар – зберегти багату спадщину чи активн╕ше рухатися вперед?
- Орьнек якраз ╓ наочним прикладом, що демонстру╓ тезу збереження актуальност╕, а не т╕льки старовинност╕ форм вираження елементу, коли свобода людсько╖ творчост╕ може реал╕зовуватися в межах традиц╕йних смисл╕в. Я сказала б, що вм╕ле збереження культурно╖ спадщини у глобал╕зованому св╕т╕ нада╓ впевненост╕ в активному рус╕ вперед, без втрати свого кор╕ння.
- Укр╕нформ розпов╕дав про юних досл╕дник╕в секц╕╖ «Кримськотатарська гуман╕таристика», в╕дкрито╖ за вашою ╕н╕ц╕ативою при Мал╕й академ╕╖ наук Укра╖ни. Якими ╓ сьогодн╕ усп╕хи ваших вихованц╕в, чи трива╓ робота студ╕╖ «Ф╕дан» з вивчення кримськотатарсько╖ мови, л╕тератури та ╕стор╕╖?
- Так, у 2017 роц╕ з ╕н╕ц╕ативи громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Ал╓м» на баз╕ Мало╖ академ╕╖ наук Укра╖ни було створено секц╕ю «Кримськотатарська гуман╕таристика», яка дозволя╓ д╕тям вивчати ╕стор╕ю, культуру ╕ мову кримських татар як науковий об'╓кт. Ця культурно-осв╕тня ╕н╕ц╕атива сприя╓ впровадженню мистецьких практик в осв╕тн╕й процес та допомага╓ у формуванн╕ поняття культурно╖ ╕дентичност╕ д╕тей та молод╕ – потенц╕йно╖ ново╖ генерац╕╖ культурних амбасадор╕в. Звичайно, ми дос╕ п╕дтриму╓мо цю ╕н╕ц╕ативу в м╕ру потреби, але система вже працю╓ самост╕йно, ╕ д╕ти в р╕зних куточках Укра╖ни з ╕нтересом займаються досл╕дженням культури кримських татар.
На сьогодн╕ 193 юних досл╕дники мають можлив╕сть займатися в гуртках, в╕дкритих у 21 територ╕альному в╕дд╕ленн╕ секц╕╖ «Кримськотатарська гуман╕таристика» у шести областях Укра╖ни – Дн╕пропетровськ╕й, Запор╕зьк╕й, К╕ровоградськ╕й, Полтавськ╕й, Херсонськ╕й та Сумськ╕й. У навчальних програмах передбачено, зокрема, вивчення значень елемент╕в Орьнек, щоб юн╕ науковцi могли продовжити сво╖ досл╕дження з ц╕╓╖ теми.
З 2019 року в студ╕╖ «Ф╕дан» на баз╕ МАН ведуться заняття для д╕тей-переселенц╕в ╕з Криму. Це учн╕, як╕ в перспектив╕ планують займатися науковими досл╕дженнями у сфер╕ кримськотатарсько╖ культури.
Як результат – захищено близько 40 наукових роб╕т, з них 9 юних досл╕дник╕в пос╕ли ╤ та ╤╤ призов╕ м╕сця на нац╕ональному р╕вн╕ та стали лауреатами стипенд╕╖ президента Укра╖ни.
- Чи може сьогодн╕ рядовий кримський татарин, який не волод╕╓ профес╕йними навичками та тонкощами художньо╖ творчост╕, представляти культуру народу в св╕т╕? Яким ма╓ бути «культурний шорт-лист» сучасного кримського татарина, окр╕м ╕нформац╕╖ про те, що його народ 1944 року незаконно депортували з Криму?
- М╕дник у Бахчисара╖, що виготовля╓ джезву, «зшиваючи» кра╖ металу особливою техн╕кою «ti?» (зуб), знання про яку стол╕ттями з покол╕ння в покол╕ння передаються у спадок, нав╕ть ╕ не дума╓ в цей момент, що в╕н нос╕й елемента ╕ сво╓ю роботою сприя╓ його охорон╕. В╕н просто з трепетом ставиться до знань, як╕ передали його пращури ╕ намага╓ться ╖х зберегти, займа╓ться сво╓ю улюбленою справою, отриму╓ задоволення в╕д результату та раду╓ оточуючих. Коли до нас приходять гост╕, ми часту╓мо кавою, готуючи ╖╖ у джезв╕, створен╕й майстром ╕з дотриманням традиц╕йних технолог╕й.
Традиц╕╖ та культурн╕ практики нерозривно пов'язан╕ з нашим повсякденним життям. В обох випадках ми ╓ амбасадорами кримськотатарсько╖ культури, т╕льки в р╕зних ╖╖ проявах.
Я дуже розум╕ю суть вашого питання. Нам не можна забувати сумн╕ в╕хи нашо╖ ╕стор╕╖. У той же час, ми повинн╕ знайти сили та емоц╕йний ресурс для св╕тло╖ пам'ят╕ про тих людей, завдяки яким ми сьогодн╕ зберегли свою культурну спадщину ╕, власне, св╕й кримськотатарський народ.
Тому завдяки Орьнек, ми можемо висловити св╕тлу пам'ять, зображаючи наших бабусь ╕ д╕дус╕в мовою орнамент╕в у вигляд╕ гвоздики – символу мудрост╕ та житт╓вого досв╕ду, маму в образ╕ троянди, або батька в образ╕ топол╕ – символу захисника, см╕ливост╕ та ст╕йкост╕.
Орьнек може бути зразком того, наск╕льки важливою для етн╕чно╖ само╕дентичност╕ ╓ нематер╕альна культурна спадщина. Адже багато в чому завдяки збереженню сво╓╖ нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини, кримськ╕ татари не розчинилися серед ╕нших народ╕в ╕ зберегли св╕й етнос в умовах депортац╕╖ в Центральн╕й Аз╕╖ та Рос╕╖. Режими минають, емоц╕йна пам'ять залиша╓ться.
Зера Аширова
Короткий словничок: орьнек – орнамент; ал╓м – св╕т, всесв╕т; ем╓ль – прагнення; ф╕дан – паросток; фес – ж╕ночий головний уб╕р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 17.12.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23783

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков