Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 26.11.2021
ЯК ПУТ╤НА П╤Д Г╤ТЛЕРА ГРИМУЮТЬ

Що сто╖ть за новою статтею «с╕рого ╕деолога» Кремля: безсоромна презентац╕я ново╖ стратег╕╖ Кремля або щось ╕нше? Одне можна сказати точно: в╕д цього тхне фашизмом

Владислав Сурков вже давно ма╓ репутац╕ю такого соб╕ «адвоката диявола» при рос╕йськ╕й влад╕. Ус╕, нав╕ть найб╕льш в╕дверт╕ та ганебн╕ акц╕╖ рос╕йсько╖ влади, що до, що п╕сля 2014 року, зд╕йснювалися або п╕д його кер╕вництвом, або – при повн╕й п╕дтримц╕ вже у рол╕ н╕бито спостер╕гача-анал╕тика. Автор сценар╕ю в╕йни з Укра╖ною й не прихову╓ ключово╖ сво╓╖ мети, яку в╕н, ут╕м, пов’язу╓ ╕з метою вс╕╓╖ рос╕йсько╖ державно╖ машини, а саме: знищення Укра╖ни як держави. Зв╕сно, таку от одержим╕сть можна було б списати ╕ на псих╕атр╕ю, але – нехай Сурков сьогодн╕ де-юре в╕ддалений в╕д Кремля, проте послуги його там затребуван╕. А написане ╖м – що це, як не спроба об╜рунтувати чергову ре╕нкарнац╕ю фашизму у ХХ╤ стол╕тт╕? Плюс – презентувати направлений назовн╕ експанс╕он╕зм Рос╕╖, як ╓дино можливий спос╕б ╕снування, камуфлюючи таким чином ╖╖ колосальн╕ внутр╕шн╕ проблеми та негаразди?

«Висока» ф╕лософ╕я, лякали «про хаос» ╕ «прогин» в╕д Суркова
Оговоримося одразу: т╕, хто бажа╓ ознайомитися ╕з новим твором Суркова, ма╓ бути готовим до сприйняття деяких нюанс╕в. Це не «легке читання», як то, наприклад «статт╕», п╕дписан╕ Пут╕ним чи М╓дв╓д╓вим – там одразу бачиш ╕ нев╕гластво, ╕ в╕дверто занижений стиль, щоб було зрозум╕ло найб╕льш невибагливим читачам. Товариш Сурков завжди обов’язково наганя╓ пафосу, використову╓ складн╕ ╕нтелектуальн╕ конструкц╕╖, наводить «науков╕ аналог╕╖». В останньому сво╓му опус╕ (мовою ориг╕налу) «Куда делся хаос? Распаковка стабильности» Сурков почина╓ з ф╕лософ╕╖ та ф╕зики. Спочатку йде сентенц╕я про те, що кожна система несе в соб╕ зерна сво╓╖ самознищення, а пот╕м – п╕дтвердження у вигляд╕ елементарного пояснення другого закону термодинам╕ки: у замкненому простор╕ ентроп╕я, тобто розпад, нароста╓. В╕д цього «декору» Сурков переходить до основного – криза, розпад загрожують ус╕м державам, але ╓ запоб╕жник у вигляд╕ «м╕цнод╕ючо╖ державност╕».
А дал╕ автор переходить до улюбленого – вилизування нин╕шньо╖ рос╕йсько╖ влади (мовою ориг╕налу): «…в начале века российская система власти остановила лавину социального хаоса и вытащила травмированную страну из-под завалов перестройки. Двадцать лет стабильности, которых не хватило Столыпину, теперь у нас есть. И еще будут. Вертикаль, порядок и скрепы гарантированы. Эти годы, точно, когда-нибудь станут вспоминать как золотой век». Щоправда, в╕н ставить дал╕ «але» ╕ намага╓ться (вибачайте, але знову – цитата): «Но если второй закон термодинамики верен (а он верен) и энтропия не может уменьшаться и исчезать, то возникает вопрос (довольно тревожный вопрос) – где она в таком случае? Когда порядок навели, что стало с беспорядком? Где теперь хаос, которого вроде нигде не видно? Куда он делся?».
╤ отут Остапа, як у ╤льфа з Петровим, почина╓ «нести»: в╕н стверджу╓, що хоч роль канал╕затора невдоволення виконував ╕нтернет, але ж замовником розробки «св╕тово╖ павутини» був Пентагон. Тому – про яку свободу можна вже говорити? – цифровий концтаб╕р майже побудований. Проте це не стриму╓ невдоволення народ╕в – чи то утисками прав, чи то р╕внем життя. ╤ воно, за Сурковим, переходить до такого соб╕ мовчазного невдоволення ╕ небажання мати справу з державою як такою. У п╕дсумку – вибух, як той, що знищив СРСР, коли люди не хочуть б╕льше жити «по-старому». ╤ тут Сурков й береться довести, як Рос╕╖ уникнути.

Коли ╓дине, що Рос╕я можна принести св╕тов╕ – це в╕йна
Знову довга цитата, щоб вс╕м було ч╕тко зрозум╕ло: «Социальная энтропия очень токсична. Работать с ней в наших домашних условиях не рекомендуется. Ее нужно выносить куда-нибудь подальше. Экспортировать для утилизации на чужой территории. Экспорт хаоса дело не новое. <…>. Сплачивай своих+разобщай чужих=будешь править и теми, и другими. <…> Все империи делают это. На протяжении веков Русское государство с его суровым и малоподвижным политическим интерьером сохранялось исключительно благодаря неустанному стремлению за собственные пределы (вид╕лено тут ╕ дал╕ нами. – Ред)»… ╤ дал╕: «Имперские технологии эффективны и сегодня, когда империи переименованы в сверхдержавы. Крымский консенсус – яркий пример консолидации общества за счет хаотизации соседней страны. Жалобы Брюсселя и Вашингтона на вмешательство Москвы, невозможность урегулирования значимых конфликтов по всему земному шару без российского участия показывают, что наше государство не утратило имперских инстинктов».
Чи потр╕бне ще щось? Чи не напряму висловлю╓ться теза: стаб╕льне ╕снування Рос╕╖ можливе лише, якщо ус╕ негаразди та р╕ст соц╕ального невдоволення буде м╕кшуватися зовн╕шньою експанс╕╓ю? Тобто – експортом В╤ЙНИ на сус╕дн╕ територ╕╖. Укра╖на напряму не названа, але нав╕що це робити, коли в╕йна й так йде, вже восьмий (!) р╕к? Тобто, ми бачимо з тексту Суркова, що саме в╕йна пропону╓ться як ╓дина стратег╕я Рос╕╖. Причому саме як спос╕б вир╕шення внутр╕шн╕х проблем. Те, що ╕стор╕╓ю доведено, наск╕льки це зараз нереально, аж см╕шно, що наддержава – це економ╕ка ╕ наука, передус╕м, це все Суркова не перейма╓, в╕н об╜рунтову╓ необх╕дн╕сть ув╕бгати Рос╕ю у вагон, який ╖де у 1914 р╕к, де ╖╖ чекатиме такий саме крах, що уже знищував першу Рос╕йську ╕мпер╕ю.
См╕шно, але об╜рунтовуючи цю маячню, Сурков пише ╕ про перекидання внутр╕шнього напруження в Кита╖… Зв╕сно, в╕н ма╓ на уваз╕ Тайвань. Але ж то «остр╕вець» на п╕вдн╕, а на п╕вноч╕ перед Кита╓м ╓ безкрайн╕, майже незаселен╕ та багат╕ на корисн╕ копалини, простори, як╕ управляються вкрай погано. Кому вони ще належать? Ну, подивиться на мапу св╕ту, Сурков, вам все зрозум╕ло?
Отож, так╕ концепц╕╖ можуть виникати т╕льки в запаленому розум╕. Чому саме зараз така риторика знадобилася Кремлю (а той факт, що така стаття не з’явля╓ться «просто так» – очевидний)? Це просто зухвал╕сть, яку можна доручити озвучити не обтяженому держслужбою Суркову? Чи це спроба блефувати при не надто гарних «картах» на руках?

Що саме треба назвати фашизмом
Що корисне в опусах Суркова – це те, що в╕н сам да╓ в╕дпов╕д╕ на сво╖ ж запитання. А кажучи про необх╕дн╕сть перенесення внутр╕шньо╖ соц╕ально╖ напруги назовн╕, в╕н тим самим визна╓ наявн╕сть ц╕╓╖ внутр╕шньо╖ напруги.
╤ виявляються ц╕кав╕ тенденц╕╖. Наприклад, ╕нфляц╕я за цей р╕к становитиме в Рос╕╖ б╕льше 8%, це вдв╕ч╕ б╕льше, ан╕ж було закладене в бюджет. Якщо говорити про показники по галузям, то найб╕льш болюча ╕нфляц╕я – на продукти харчування, ц╕ни п╕днялися на майже 12%. ╤ це – т╕льки за оф╕ц╕йною статистикою, двозначних позначки ╕нфляц╕╖ не було в Рос╕╖ вже майже десять рок╕в. А, якщо оц╕нювати без «хитрощ╕в», то ╕нфляц╕я набагато сутт╓в╕ша ╕ про це говорять ледве не вс╕ в╕дом╕ рос╕йськ╕ економ╕сти – Серг╕й Гур╕╓в, ╤гор Н╕кола╓в, Андр╕й Н╓ча╓в Григор╕й Явл╕нський. Це значить, що реальн╕ доходи населення падають, що визна╓ й Росстат (тобто оф╕ц╕йно) – зараз рос╕яни за р╕внем життя повернулися у 2010 р╕к. Журнал╕сти у Москв╕ п╕драхували ц╕ну «борщового набору» за п╕вроку з весни до осен╕. В╕н став дорожчим удв╕ч╕, в рег╕онах – все приблизно так саме. Восени, коли зазвичай овоч╕ дешевшали, у 2021-му – вони залишилися на тих самих показниках, чи нав╕ть – подорожчали.
Зв╕сно, «чорним лебедем», як в усьому св╕т╕, став коронав╕рус. Але реакц╕я рос╕йсько╖ влади на нього виявилася неадекватною, економ╕ка т╕льки входить в стад╕ю насл╕дк╕в – ╕ масов╕ банкрутства компан╕й малого та середнього б╕знесу ще попереду. А додати сюди локдауни та к'юар-коди – ну, сам╕ розум╕╓те… Саме тому так багато у Мереж╕ «челоб╕тних» до Пут╕на зараз ╕з мол╕ннями про ╖х в╕дм╕ну.
Тобто, передумови для соц╕ального вибуху в Рос╕╖ зростають. ╤ у рос╕йського уряду ╓ можлив╕сть пом’якшити увесь цей негатив, знешкодити соц╕альну «вибух╕вку» – адже св╕тов╕ ц╕ни на нафту та газ ╓ б╕льш н╕ж виг╕дними. Але н╕: влада не сп╕шить йти на пом╕ч б╕знесу та громадянам – усього на допомогу в умовах пандем╕╖ Кремль розщедрився на сукупн╕ виплати та кредити, що становлять приблизно 3,5% в╕д ВВП. Хтось скаже: але ж все-таки вони були! ╤ Рос╕я (вустами Суркова – також) позиц╕ону╓ себе як наддержава. Вт╕м, якщо подивитися на реальн╕ наддержави, то ╖х витрати на протид╕ю коронав╕русу будуть дещо ╕ншими – Н╕меччина майже 40%, Франц╕я, ╤тал╕я, Велика Британ╕я – близько 30%, США – понад 20% ВВП, ╤ в╕дсотки залежать в╕д абсолютних об’╓м╕в економ╕ки ╕ зрозум╕ло, що Штати – попереду. А Рос╕я тут де? Тобто абсолютно ясно хто, чого ╕ на що вартий.
Але вбог╕й «наддержав╕» Пут╕на з компан╕╓ю куди важлив╕ше й дал╕ витрачатися на ракети ╕ танки, на в╕йськов╕ авантюри – в Укра╖н╕, в Сир╕╖ та в р╕зних куточках Африки; продовжувати годувати в прямому сенс╕ б╕лоруський та венесуельськ╕ режими Лукашенка та Мадуро, а от т╕ сам╕ «дорог╕ рос╕яни» – якось вже соб╕ там проживуть, не дарма ж так люблять у Рос╕╖ згадувати про блокаду Лен╕нграду – тод╕ ж вижили. Ну, не вс╕, зв╕сно, але ж сам╕ розум╕╓те …
А тут ╕ з’явля╓ться Сурков – який ╕ пропону╓ готовий вар╕ант вир╕шення ус╕х проблем, знову циту╓мо: «А пока что мир наслаждается своей многомногополярностью, парадом постсоветских национализмов и суверенитетов. Но в следующем историческом цикле забытые сегодня глобализация и интернационализация вернутся и накроют это сумеречное Многополярье. И Россия получит свою долю в новом всемирном собирании земель (вернее, пространств), подтвердив свой статус одного из немногих глобализаторов, как бывало в эпохи Третьего Рима или Третьего Интернационала. Россия будет расширяться не потому, что это хорошо, и не потому, что это плохо, а потому что это физика».
В╕домо, що в деяких людей бувають обмовки – по Фрейду. От ╕ з Сурковим ста╓ться саме так: коли в╕н наводить як╕сь асоц╕ац╕╖ ╕з чимсь «трет╕м». Але ан╕ приваблив╕ статуси Третього Риму, ан╕ сумн╕вн╕ Третього ╤нтернац╕оналу зараз для пут╕нсько╖ Рос╕╖ не прийнятн╕. Бо якщо на щось ╕ схожа оце «запалення» концепц╕╖ Суркова, то саме на стратег╕╖ Третього Рейху. А що це, насправд╕, як не в╕двертий фашизм? От, мовляв, наш ╕нтерес, реал╕зац╕я нашого «ф╕лософського кредо» у тому, щоби поширювати ╕мперську експанс╕ю за наш╕ меж╕. А те що ╕ншим це не сподоба╓ться, нас не перейма╓.

В ус╕х ╓ вар╕анти, у нас – нема╓
Який можна зробити висновок нам, кр╕м того, що треба орган╕зувати нездоланний оп╕р? Кремль устами Суркова нарешт╕ визна╓, що його нам╕ри щодо Укра╖ни не мають н╕чого сп╕льного з якимось «братством» ╕ з ╕ншими ╕сторичними фальшивками. Це чисто╖ води ╕мперська експанс╕я, щоправда, на нашу аргументовану думку, ╕мпер╕╖ уже дохло╖, ск╕льки б суркови не намагалися удати зворотне.
╤ ще – те, що, не виключено, у когось виклика╓ сумн╕в. Так, у статт╕ Суркова може бути присутн╓ й суто особисте – таке соб╕ гарячкувате нагадування Хазя╖ну про себе. Але нав╕ть, якщо припустити таке, то ╕нстинкт пол╕тично╖ тварини Суркова не помиля╓ться: в Кремл╕ шукають ╜рунт п╕д ногами ╕ цей вар╕ант ╓ там ц╕лком прийнятним. Чи готовий Пут╕н прим╕ряти на себе оц╕ в╕дверто г╕тлер╕вськ╕ тези? А чому н╕? Х╕ба не так в╕н д╕╓ з 2008 року – ╕ донин╕? Тут ╕нше поста╓ питання: Наск╕льки збер╕га╓ться У Пут╕на ╕нстинкт самозбереження, ну, не в╕рить же в╕н насправд╕, що «ми у рай, а вони просто подохнуть»? Якщо й в╕рить, то навряд чи його оточення цю самовбивчу в╕ру розд╕ля╓. Але все одно, сильним св╕ту цього треба все одно дати соб╕ в╕дпов╕дь – що важлив╕ше: ситуативна економ╕чна вигода (оце все про газ та енергонос╕╖ у широкому сенс╕ слова) чи демократ╕я, як стратег╕я майбутнього?
Так, якщо прагматично, то вл╕зати зараз Пут╕ну у в╕дкриту в╕йну нема╓ сенсу – це буде означати к╕нець «П╕вн╕чного потоку-2» та ╕нших про╓кт╕в. Просто тримати ╢вропу та Укра╖ну у тонус╕ та в╕дверто шантажувати, лякаючи в╕йною? Схоже, це найб╕льш ймов╕рна верс╕я. ╤ сурковська стаття – один з елемент╕в ц╕╓╖ конструкц╕╖.
А для Укра╖ни в╕дпов╕дь однозначна: нам завжди треба готуватися до найг╕ршого, бути здатними йому протистояти – адже ми на передов╕й ╕ ми п╕д кулями.
В╕ктор Чопа
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23742

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков