Версiя для друку Обговорити в форумi

Григорія Орлика можна назвати європейським героєм. Він син гетьмана-мазепинця Пилипа Орлика і хрещеник Івана Мазепи. Діяльність гетьманича Орлика розгорнулася на теренах України, Польщі, Швеції, Франції, Австрії, Німеччини і Туреччини. Він володів багатьма мовами. Був французьким дипломатом і генерал-поручником французької армії, належав до особистої спецслужби короля Франції Людовика ХV «Секрет короля».
 Григорій Орлик нагороджений французьким орденом св. Людовика, шведським орденом Меча і польським орденом Білого Орла. Він зустрічався з королями і найвищими урядовцями різних країн. Виконуючи таємні доручення, виступав під різними іменами. Капітан швейцарської гвардії Хаг, лікар-француз Ля Мот, Конорієр, капітан з Сасесу, Ернест Брамляк і інші – це все Григорій Орлик. Зокрема, Григорій Орлик удвох з ще одним французьким офіцером доставив із Франції в Польщу Станіслава Лещинського, якого й проголосили королем. Він діяв в умовах, коли російська розвідка по всій Європі полювала на мазепинців. Емігрант Григорій Орлик безперестанку коли відкрито, а коли завуальовано нагадував можновладцям про козацьку націю, яка знемагала у ярмі. Він намагався створити коаліцію європейських держав і Туреччини для боротьби з Росією, внаслідок чого Україна мала стати незалежною і бути гарантом спокою у Європі.
 Звичайно, в СРСР ім’я Григорія Орлика було під забороною. Про Григорія Орлика встиг написати дослідник Василь Різниченко, якого розстріляли у 1938 році. В еміграції у Франції про Орлика написав дослідник Ілько Борщак. В незалежній Україні про Орлика написав київський історик Тарас Чухліб. Сучасна французька історик українського походження Ірина Дмитришин теж розповіла про легендарного Орлика. Вона зазначала: «Хан татарський, на той час, був його другом дитинства, і він наголошував на цьому, говорив, що козацька нація об’єднана з татарами, - це надзвичайно велика сила, яка може змінити обличчя Сходу Європи».
 Незвичайне, сповнене пригод життя гетьманича Орлика приваблює багатьох письменників. У 1968 році в Мюнхені вийшла друком книга Миколи Лазорського «Патріот Григор Орлик». На початку третього тисячоліття видано книги сучасних українських письменників, нині, на жаль, уже покійних, «Орлі, син Орлика» Тимура Литовченка і «Гетьманич Орлик» Івана Корсака.
 Григір Орлик одружився з Луїзою-Елен із знатного французького роду. Подружжя мешкало в замку Дентевіль. Дітей вони не мали, і замок перейшов у спадок небожам по лінії дружини. Сучасні власники замку, маркіз Анрі де ла Віль Боже та маркіза Антуанетта дбають про замок та зберігають приватний архів Григорія Орлика, який передається з покоління в покоління. В Батурині, де народився Г. Орлик, у палаці гетьмана Кирила Розумовського було влаштовано виставку, яка висвітлює життя і діяльність вірного сина України..
 Григорій Орлик помер від ран, отриманих у боях. Його вдова прожила ще 16 років. Удруге заміж не вийшла. Імператриця Австрії відзначила її нагородою для вірних удів – орденом Зоряного Хреста.
 Г. Орлик народився 2 листопада 1702 року, а помер 14 листопада 1759 року. Цікаво, що саме в листопаді 2021 року відома в Україні та за рубежем етнолялькарка, заслужений майстер народної творчості України Тетяна Федорова, яка в ляльках відтворює світ історії, літератури і культури України, завершила роботу над лялькою (а точніше сказати – текстильною скульптурою) «Граф Григорій Орлик». Цей твір нині експонується в історико-краєзнавчому музеї міста Ірпеня на Київщині.
 2 листопада наступного року відзначатимемо ювілей - 320 років з дня народження європейського героя України Григорія Орлика. Наступного року також відзначатимемо і два ювілеї його батька гетьмана Пилипа Орлика – 21 листопада - 350 років з дня народження і 26 травня 280 років з дня смерті.
 Анатолій Зборовський
На фото: Тетяна Федорова біля своєї текстильної скульптури «Граф Григорій Орлик» в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема ""Білі плями" історії"