Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЖИВ З УСМ╤ШКОЮ
Таким ╕ залишився у наш╕й пам’ят╕…


ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКО╥ ГОДИНИ: КОГО ВШАНОВУ╢ ДЕНЬ ГЕРО╥В
23 травня в╕дзначають День Геро╖в на честь укра╖нських вояк╕в – борц╕в за волю Укра╖ни.


ШИКУЙСЬ П╤Д УКРА╥НСЬКИМ СТЯГОМ!
Знатимемо по╕менно вс╕х Геро╖в, як╕ боролися з ворогом.


ПОМЕР ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРА╥НИ ЛЕОН╤Д КРАВЧУК
Першого президента Укра╖ни не стало на 89 роц╕ життя.


ВРОСТАТИ У НЕБО ТОПОЛЯМИ
Нотатки до 85-л╕ття письменника ╕ науковця Михайла Вишняка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 29.10.2021 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 29.10.2021
ДН╤ПРОВА ЧАЙКА - ПЕРША УКРА╥НСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ-МАРИН╤СТКА

1 листопада в╕дзначатиметься 160 р╕чниця в╕д народження першо╖ укра╖нсько╖ письменниц╕ Дн╕прово╖ Чайки - Людмили Олекс╕╖вни Василевсько╖ (у д╕воцтв╕ Берез╕но╖). Народилася вона на Микола╖вщин╕, в сел╕ Зелений Яр Доман╕всько╖ селищно╖ громади Вознесенського району, колись село називалося Карл╕вка ╕ входило до Анань╖вського пов╕ту Херсонсько╖ губерн╕╖.
 Дитяч╕ роки ╕ юн╕сть д╕вчини пройшли в микола╖вських ╕ херсонських степах, на лиманах Херсонщини ╕ Одещини, тож ╖╖ чутлива душа ╕ допитливий розум вбирали в себе все, що пов’язане з ╕стор╕╓ю краю, долею козацтва. Батько - с╕льський священик Олекс╕й Берез╕н, за походженням рос╕янин ╕з Владимирсько╖ губерн╕╖. В╕н шанував книги, знання й дбав про духовний розвиток доньки. Обстановка с╕м’╖ сприятливо позначилася на формуванн╕ культурних потреб д╕вчинки. Окр╕м Людмили, в родин╕ росли ще два сини ╕ донька.
 Мати письменниц╕ - Наталка Угринович - була спадко╓мницею в╕домого козацького роду з Запор╕зького краю, тож у с╕м’╖ частими бували спогади про козацьку вольницю, боротьбу запорожц╕в за волю Батьк╕вщини. З юних л╕т Людмила зац╕кавилась творами Гоголя та Шевченка, ╕сторичними працями Скальковського й Кул╕ша, Антоновича ╕ Яворницького. «Знаю тепер, що я укра╖нка, - так занотувала в сво╓му записничков╕ молода письменниця, - н╕як╕ лихол╕ття, слова й под╕╖ Велико╖ Рос╕╖ не хвилюють мого серця так, як ╕стор╕я Укра╖ни, н╕який сп╕в не знаходить такого в╕дгомону в мене в душ╕, як укра╖нський, н╕ за кого не болить так серце, як за ╖╖ помилки, ╖╖ виразки - в╕длунюють стогоном у мене в душ╕. ╤ чим б╕льше бачу в ╖╖ ╕стор╕╖ помилок, недол╕к╕в, тим палк╕ше люблю ╖╖».
 Людмила Берез╕на рано навчилася читати, тому на восьмому роц╕ життя батьки в╕ддали д╕вчинку до Херсонсько╖ ж╕ночо╖ г╕мназ╕╖ у другий п╕дготовчий клас. Однак, Людмила тяжко захвор╕ла на к╕р ╕ бронх╕т та ще й тимчасово осл╕пла, тому ╖╖ було забрано додому, де через р╕к вона одужала. Проте майбутня письменниця назавжди лишилася короткозорою.
 Навчання було продовжено в Одес╕ у школ╕ Михайл╕вського ж╕ночого монастиря, але д╕вчинка вблагала батьк╕в забрати ╖╖ зв╕дти. Отримала осв╕ту в Одеськ╕й приватн╕й ж╕ноч╕й г╕мназ╕╖ пан╕ А.Г. П╕ллер, яку зак╕нчила 1879 р., здобувши право викладати рос╕йську мову та ╕стор╕ю. Навчаючись в г╕мназ╕╖ Людмила кожн╕ сво╖ кан╕кули проводила п╕д Херсоном, - в тих селах, де правив службу Божу ╖╖ батько (а це Маячка ╕ Збур’╖вка), гостювала у дядька Петра Берез╕на в Гол╕й Пристан╕, у родич╕в та друз╕в у Б╕лоз╕рц╕, Олешках. До села вона ╖хала, щоб не забути р╕дну мову.
 По зак╕нченн╕ г╕мназ╕╖ Людмила Олекс╕╖вна почина╓ педагог╕чну д╕яльн╕сть ╕ в 1881 роц╕ при╖жджа╓ в Херсон на учительський з’╖зд, на якому активно п╕дтриму╓ ухвалу про «викладання в школ╕ на р╕дн╕й мов╕ народу». Ще навчаючись у г╕мназ╕╖, почала писати в╕рш╕ рос╕йською та укра╖нською мовами. Перекладала поез╕ю Пушк╕на, Лермонтова, Байрона укра╖нською мовою. 1883 року в газет╕ «Одесский вестник» уперше був надрукований в╕рш Людмили Берез╕но╖, написаний рос╕йською мовою «На смерть Тургенева». 1885 року в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ з’явилося нове ╕м’я – Дн╕прова Чайка. Таким псевдон╕мом уперше п╕дписала в╕рш╕ «В╕сточка» ╕ «П╕сня», опов╕дання «Знахарка», як╕ друкувалися в журнал╕ «Нива».
 У 1885 роц╕ вийшла зам╕ж за Феофана Олександровича Василевського, в╕домого в л╕тературному св╕т╕ п╕д псевдон╕мом Софрон Круть. Вони зустр╕лаися в 1884 роц╕ на археолог╕чно-етнограф╕чному з’╖зд╕ в Одес╕. ╥х познайомив ╕сторик Володимир Антонович. Феофан був на ш╕сть рок╕в старший за не╖. Народився в родин╕ священика в сел╕ Селезн╕вка на Сквирщин╕. Зак╕нчив Ки╖вську духовну сем╕нар╕ю, пот╕м учився в ун╕верситетах Петербурга й Одеси. 20-р╕чний п╕шов добровольцем воювати з турками на Балканах. Жив у Загреб╕, Белград╕ та Праз╕. У Женев╕ бачився з Михайлом Драгомановим ╕ спов╕дував його ╕де╖. Згодом в╕дслужив д╕йсну службу в царськ╕й арм╕╖ й вийшов у в╕дставку в чин╕ молодшого унтер-оф╕цера. Належав до молодого крила Одесько╖ громади. Багато писав про культуру й побут п╕вденних слов’ян, друкувався в галицьк╕й пер╕одиц╕. Його особисто знав ╕ п╕дтримував ╤ван Франко.
 ╤з 1880 року Феофан служив статистиком у ╢лисаветградському земств╕ - нин╕шньому Кропивницькому. Там вступив до м╕сцевого укра╖ноф╕льського гуртка. Гуртк╕вц╕ допомагали гр╕шми м╕сцевим народовольцям, ╕ пол╕ц╕я ╖х роз╕гнала. Василевського 1885-го заслали до Херсона п╕д гласний нагляд, тут вони й побралися з Людмилою.
 24-р╕чна письменниця бере активну участь у робот╕ м╕сцевого просв╕тницького гуртка, орган╕зованого земським статистиком О.О. Русовим, який займався етнограф╕╓ю та фольклористикою. В гостинному будинку Олександра Русова, де збиралася передова ╕нтел╕генц╕я Херсона, Людмила Олекс╕╖вна зустр╕лася з корифеями укра╖нсько╖ сцени Миколою Садовським, Панасом Саксаганським, Мар╕╓ю Заньковецькою, ╤ваном Карпенком-Карим. Разом з чолов╕ком вона займалася поширенням твор╕в передових письменник╕в, гн╕вних в╕рш╕в Т.Г. Шевченка. В цей час Дн╕прова Чайка пише л╕брето першо╖ дитячо╖ укра╖нсько╖ опери «Коза-дереза», музику до якого п╕д╕брали Русов, Л╕нфорс та Конощенко. Цього ж року опера була виконана дитячими силами. Написан╕ л╕брето дитячих опер М. Лисенка «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима ╕ весна» та ╕нш╕ не були випадков╕стю. Адже Дн╕прова Чайка дуже любила д╕тей.
 Херсонський пер╕од був досить пл╕дним у творчому житт╕ Дн╕прово╖ Чайки. У 1885 роц╕ вона пише романтичний тв╕р «В╕сточка», темою якого послужили розпов╕д╕ односельчан про траг╕чн╕ дол╕ збур’╖вських рибалок ╕ моряк╕в. Загалом же в Херсон╕ письменниця написала багато в╕рш╕в, поез╕й у проз╕, новел, опов╕дань, л╕брето дитячих опер, хоча надруковано було небагато з них. Так у 1886 роц╕ в белетристичному зб╕рнику «Степ», що вийшов у Херсон╕, були надрукован╕ два в╕рш╕ письменниц╕ «На лиман╕» та «З╕рка».
 В 1887 роц╕ внасл╕док по╖здки письменниц╕ до Криму, де вона тривалий час в╕дпочивала в татарськ╕й слоб╕дц╕ Алма-Томак (тепер село П╕щане Бахчисарайського району) з’явилися «Морськ╕ малюнки». Сама письменниця так згадувала той пл╕дний творчий пер╕од: «…брат мого чолов╕ка запросив мене на л╕то в Крим, де в╕н ╕з сво╓ю родиною жив». В автоб╕ограф╕╖ вона п╕дкреслювала важливий уплив кримсько╖ природи на ╖╖ творч╕сть: «…купаючись у мор╕ б╕ля Алми в Криму, я жаданно приглядалась, прислухалась до ново╖ для мене кримсько╖ природи та, прийшовши додому, розпов╕дала д╕веров╕ та ятр╕вц╕ про те, що мен╕ нашептало море. Скеля, Хвиля, Суперечка були мо╖ми фантаз╕ограмами. Колись п╕сля бур╕ багато на берез╕ загинуло медуз. Медуза – морське серце – це мен╕ дало казку про «Морське серце»». Таким чином Люмила Василевська - Дн╕прова Чайка стала першою ж╕нкою, яка писала твори, в яких описувала море.
 У 1887 роц╕ за активну участь у робот╕ херсонсько╖ укра╖нсько╖ громади Ф.Василевського зв╕льнено з посади у земств╕ ╕ п╕ддано п╕д гласний нагляд пол╕ц╕╖. С╕м’я пере╖жджа╓ до села Корол╕вки на Ки╖вщин╕. Тут Дн╕прова Чайка збира╓ фольклорний матер╕ал, запису╓ укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. А в 1895 роц╕ подружжя поверта╓ться до Херсона на запрошення губернсько╖ земсько╖ управи. Там народились, росли ╕ виховувались ╖хн╕ д╕ти – Оксана, Наталка та В’ячеслав.
 У 1903-1904 роках письменниця сп╕впрацю╓ з орган╕зац╕╓ю допомоги пол╕тичним в’язням Херсонсько╖ тюрми. ╥╖ д╕м ста╓ м╕сцем зустр╕ч╕ м╕сцевих пол╕тичних д╕яч╕в та митц╕в. Л. Василевська потрапля╓ до списку неблагонад╕йних, ╖╖ заарештовують, пот╕м за нею встановлю╓ться гласний нагляд пол╕ц╕╖.
 З 1908 року Дн╕прова Чайка прожива╓ в Ки╓в╕. Бере участь у робот╕ ки╖вських орган╕зац╕й «Громада» ╕ «Просв╕та», знайомиться з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Заньковецькою, Оленою Пч╕лкою, Лесею Укра╖нкою, М. Коцюбинським, Б. Гр╕нченком. Микола Лисенко на ╖╖ л╕бретто написав дитяч╕ опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима ╕ Весна, або Сн╕гова Краля», «Весна-красна» та ╕нш╕, поклав на музику ╖╖ в╕рш╕ «Я в╕рую в красу», «Х╕ба т╕льки рожам цв╕сти», «╢рихонська рожа». В 1909 роц╕ через загострення ревматично╖ хвороби Дн╕прова Чайка по╖хала на л╕кування в Одесу. Тут вона жила до 1911 p., на╖жджаючи пер╕одично до Ки╓ва та Херсона. К╕лька наступних рок╕в жила на Кавказ╕ й на п╕вдн╕ Укра╖ни.
 3 1911 по 1915 р╕к письменниця живе на Запор╕жж╕, в сел╕ Туркен╕вка (тепер Гуляйп╕льського району), п╕зн╕ше на Ки╖вщин╕ разом з донькою-л╕каркою Оксаною. З початку 20-х рок╕в Дн╕прова Чайка була прикута до л╕жка, пробувала писати лежачи. Наприк╕нц╕ 1922 р. – на початку 1923 р. письменниця мала нам╕р упорядкувати св╕й л╕тературний доробок, нав╕ть виникла домовлен╕сть ╕з ки╖вським видавництвом про повне з╕брання твор╕в, але задумка, на жаль, залишилася не зд╕йсненою ╕ по сьогодн╕. Померла письменниця 13 березня 1927 року в сел╕ Герман╕вц╕, що на Ки╖вщин╕. Поховано ╖╖ у Ки╓в╕ на Байковому цвинтар╕.
 Деяк╕ л╕тературознавц╕ ставили талант Дн╕прово╖ Чайки вище, н╕ж талант Лес╕ Укра╖нки. Серг╕й ╢фремов так оц╕нив новаторство поетеси: «Дн╕прова Чайка витворила в нашому письменств╕ особливий жанр символ╕чних малюнк╕в, у яких п╕д зовн╕шн╕ми реальними рисами раз у раз чу╓ться глибший зм╕ст, та╓мниче пор╕вняння м╕ж под╕ями в природ╕ й людським життям». Особливою ф╕л╕гранн╕стю в╕дзначалися «Морськ╕ малюнки» поетеси, якими захоплювалися М. Коцюбинський, П. Житецький та ╕нш╕ видатн╕ майстри художнього слова ╕ його поц╕новувач╕.
 У 2013 р. ╕м’я письменниц╕ було присво╓не Херсонськ╕й обласн╕й б╕бл╕отец╕ для д╕тей. В Херсон╕, у Львов╕ та Первомайську, а також у р╕дному сел╕ Зелений Яр на ╖╖ честь названо вулиц╕. До 150-р╕ччя в╕д дня народження Дн╕прово╖ Чайки нац╕ональний банк Укра╖ни випустив памятну монету ном╕налом 5 гривень.

Василь Вельможко,
кра╓знавець

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 29.10.2021 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23665

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков