Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 05.03.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 05.03.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

"Нема╓ н╕чого поганого в тому, щоб робити помилки, якщо ти не робиш одн╕ й т╕ ж знову й знову ".
Р╕чард Бренсон

Кожен, хто ма╓ стосунок до п╕дпри╓мництва, чи б╕знесу, як ми б╕льше звикли це називати, зна╓, що на шляху до усп╕ху дуже важко уникнути помилок, а то й втрат. Так само в╕домо й те, що т╕ помилки не вплинуть критично на усп╕х вашого п╕дпри╓мства, якщо вчасно робити з них належн╕ висновки ╕ в жодному раз╕ не повторювати ╖х. Власне, це ун╕версальне правило. Не нове. Не лише для справ п╕дпри╓мницьких. В пол╕тиц╕, скаж╕мо, воно працю╓ так само стов╕дсотково. Якого ж тод╕ д╕дька ми вже три десятил╕ття витанцьову╓мо на наших укра╖нських граблях, розбиваючи соб╕ голови, знекровлюючи себе, доруйновуючи кра╖ну? Що це - результат замежно╖ дурост╕ чи звихнутого лукавства, коли раз-по-раз "плута╓мо" в╕дпов╕дальних пол╕тик╕в ╕ в╕двертих пройдисв╕т╕в, шахра╖в та маф╕оз╕, незм╕нно п╕дсаджуючи у владн╕ кр╕сла - читай, на власну шию - саме останн╕х?
Чи ж дивно, що в такому вивихнутому св╕т╕ нав╕ть як╕сь фундаментальн╕ реч╕ виглядають надто збочено?
В╕зьм╕мо те ж велике п╕дпри╓мництво. Попри те, що б╕знеси висв╕тлених у Forbes найкрут╕ших крутяк╕в Укра╖ни напоказ виглядають ц╕лком благопристойно, практично за кожним з них довол╕ темна ╕стор╕я з непрозорою приватизац╕╓ю, що б╕льше нагаду╓ дерибан, з неприкритим рейдерством, а то ╕ замовними вбивствами. Попри те, що таким св╕т не здивувати ╕ первинне накопичення кап╕талу мало де в╕дбувалося п╕д наглядом янгол╕в, ма╓мо тут сво╖ "особливост╕". Так, ставши власниками сол╕дних б╕знес╕в, наш╕ крутяки, зам╕сть удосконалювати, розвивати ╖х за допомогою нормальних ринкових ╕нструмент╕в, гуртом, наввипередки кинулися у владу, аби просувати сво╖ ╕нтереси позаринковими методами. ╤ то вже було очевидним порушенням не лише fair play - неписаних правил чесно╖ гри, але й ╕снуючих закон╕в. Але що т╕ закони, коли ти ма╓ш прямий доступ до влади, а то й сам ╓ ╖╖ впливовою частиною!
Чи треба казати, що закони в╕дпов╕дним чином "коригували", а практично необмежен╕ можливост╕ для отримання неправом╕рних переваг, вигод, результувався у формуванн╕ монопол╕й, та нав'язування сво╖х правил гри ц╕л╕й нац╕╖.
Брудна гра п╕д назвою "нац╕онал╕зац╕я збитк╕в", коли маючи високих покровител╕в в АП, п╕дпершись скупленими голосами продажних нардеп╕в, нац╕ю змушують оплачувати чи то реальн╕, а чи й хитровимудрен╕ борги наших великих б╕знесмен╕в, трива╓ вже упродовж десятил╕ть.
Ось лише к╕лька приклад╕в.
В середин╕ травня 2011 року депутати ВР проголосували закон №8351 про списання борг╕в паливо-енергетичного комплексу (ПЕК) на суму понад 24 м╕льярди гривень перед державним бюджетом та в╕дпов╕дних вза╓мних борг╕в п╕дпри╓мств ПЕК, як╕ з'явилися ще до 1 с╕чня 2011 року, а частина тягнулася за ними ще з початку 90-тих. Робилося це, н╕бито, задля порятунку державно╖ НАК «Нафтогаз». Але НАК заборгувала лише трохи б╕льше восьми м╕льярд╕в, Левова ж частина списаних борг╕в вис╕ла тод╕ на приватних та нап╕вприватних "облгазах" та "обленерго", що знаходилися у власност╕ пп.Ахметова, Ф╕рташа, Коломойського, Григоришина та Сурк╕са. Тод╕, р╕шенням сво╖х обранц╕в, укра╖нц╕ сплатили т╕ борги з власних кишень.
Про под╕бну ж схему списання борг╕в, закручену в час╕ постачання електроенерг╕╖ на п╕дпри╓мства на територ╕╖ ОРДЛО, в травн╕ 2018 року попереджала пан╕ В╕ктор╕я Войц╕цька (див. https://www.epravda.com.ua/columns/2018/05/22/637042/).
Не пригальмували з тим ╕ в час╕ в╕йни. Законопроект №3800–1, яким передбачене списання десятк╕в м╕льярд╕в гривень борг╕в за газ (див. https://ua.interfax.com.ua/news/blog/688081.html), виносили на розгляд не дал╕ як м╕сяць тому.
А може ми забули аферу пп. Боголюбова-Коломойського, в результат╕ яко╖ з кишен╕ кожного укра╖нця було витягнуто небагато-немало по 3 000 гривень - загалом, 116 м╕льярд╕в гривень?
До чого все це? До того, що влада ма╓ значення. Ма╓ значення, кого допуска╓мо до ╖╖ важел╕в - людей чест╕, людей порядних, фахових чи безпринципних глита╖в, яких ц╕кавить лише власний прибуток, хвах╕вц╕в, як╕ переплутавши служ╕ння нац╕╖ з приватними ╕нтересами, запускають руки в наш╕ кишен╕ нав╕ть тод╕, коли над Кра╓м нависа╓ загроза втрати незалежност╕ ╕ само╖ державност╕.
Неможливо ж нав╕ть уявити, аби в час╕ г╕тлер╕всько╖ агрес╕╖ управляючий якоюсь британською корабельнею, над якою нависла загроза захоплення, спробував би чинити перешкоди виходу в море щойнов╕дремонтованих бойових корабл╕в на т╕й лише п╕дстав╕, що ╖хн╕й ремонт ще не повн╕стю оплачений. Але ж в укра╖нських реал╕ях саме так ╕ сталося. Може того ╕уду розстр╕ляли на м╕сц╕? Запроторили за грати до к╕нця життя? Бодай, зв╕льнили? Аякже! Власник заводу, натом╕сть, вивищив свого в╕рного пахолка, в╕ддавши п╕д його управл╕ння ун╕кальне п╕дпри╓мство по виробництву газотурб╕нних двигун╕в. Сам той власник, за сум╕сництвом президент кра╖ни, що зазнала збройно╖ агрес╕╖, невдовз╕ п╕сля ╖╖ початку протягнув через парламент закон, яким щойноокупован╕й територ╕╖ було надано статус в╕льно╖ економ╕чно╖ зони, чим орган╕зував безпрецедентну в ╕стор╕╖ п╕дтримку окупанта харчовими продуктами, промисловими товарами та сировиною для п╕дпри╓мств, що тривала упродовж ц╕лого року. А ще, зам╕сть того, щоб власним прикладом заохотити тих дуже неб╕дних людей, що за чверть стор╕ччя заробили чимал╕ кап╕тали на пограбуванн╕ власного народу, вкладати ╖х в колапсуючу економ╕ку знекровлено╖ батьк╕вщини, сам хова╓ сво╖ кап╕тали по оффшорах.
 Недотепкуватим британським аристократам, як╕, зам╕сть наварювати грош╕ на в╕йн╕, натом╕сть кинулися закладали родинн╕ ц╕нност╕, аби хоч якось п╕дтримати свою кра╖ну, сво╖х хлопчик╕в, що з╕ збро╓ю в руках прикривали Остр╕в в╕д навали, таке ╕ в дурному сн╕ не могло приснитися.
Але, може, справа зовс╕м не в недотепкуватост╕, а в чомусь ╕ншому, скаж╕мо, у в╕дчутт╕ самоповаги, г╕дност╕, в╕дпов╕дальност╕ - зрештою, обов'язку перед сво╓ю кра╖ною ╕ народом? Бо ж, нав╕ть донька короля, як╕й на початок в╕йни було лише тринадцять, встигла послужити кра╖н╕, ╕ то - не на парламентськ╕й лав╕, а у територ╕альн╕й оборон╕: пройшовши п╕дготовку як механ╕к-вод╕й сан╕тарного автомоб╕ля та отримавши в╕йськове звання лейтенанта.
Це про ел╕ту. Справжню.
Чи не той же разючий контраст ╕ з п╕дпри╓мцями. Я не збираюся перераховувати тут матер╕альну та ф╕нансову допомогу, якою британський б╕знес п╕дпер у тяжкий час свою кра╖ну, тим б╕льше, що багато укра╖нських п╕дпри╓мц╕в чинили так само. Власне, й сьогодн╕ роблять надзвичайно багато, аби Укра╖на вистояла, не п╕ддалася ворогов╕, не п╕шла з похиленою головою назад, в ╕мперське ст╕йло. ╤ як же г╕рко, коли в той самий час б╕знесмени в╕д привладно╖ маф╕╖ гальмують виробництво власно╖ ракетно╖ збро╖ (https://www.youtube.com/watch?v=Q0sDh7PJn3Y&t=192s), дрон╕в (https://www.youtube.com/watch?v=BPEYQFobQfM), вкрай потр╕бного патронного заводу (https://www.youtube.com/watch?v=DFRbEBdVw-A), п╕дм╕нюють в╕дбудову маринарки, здано╖ ворогов╕ внасл╕док ╖хньо╖ ж некомпетентност╕ та страхопудства, штампуванням неморех╕дних р╕чкових самотоп╕в, страшних х╕ба що браконь╓рам. Найнеприйнятн╕ше, при тому, коли в час╕ в╕йни державн╕ п╕дпри╓мства колаборують з ворогом, як те було у випадку з "Мотор-С╕ч", а великий б╕знес продовжу╓ використовувати схеми наживи, що б╕льше нагадують мародерство.
Показово й те, як розпоряджаються нацарьованими в Укра╖н╕ кап╕талами наш╕ крутяки. Др╕бн╕ сошки вкладають ╖х в дуже актуальн╕ для розбитих в╕тчизняних дор╕г позашляховики, в свят╕ мощ╕, в приватн╕ храми чи й просто в матраци та склян╕ банки. Т╕, що круть-крут╕ш╕, купують моторн╕ яхти, скуповують гектари рахманного, але напрочуд дешевого (бо ж дос╕ не товар!) укра╖нського чорнозему, колекц╕онують в╕лли - в╕д домашньо╖ Конча-Заспи до романтичного ╤спанського узбережжя ╕ екзотичних остров╕в. Хтось купу╓ кл╕влендський хмарочос, а "найпросунут╕ш╕" вс╕ма правдами ╕ неправдами втискуються у вже розкручен╕ економ╕ки розвинутих ╕ не дуже розвинутих кра╖н. Аби лиш не в свою.
Власне, б╕знес космопол╕тичний. Не знаходячи застосування в р╕дних палестинах, лине туди, де в ньому ╓ потреба. А все ж, шкода, що створеному укра╖нцем PayPal(у) не знайшлося м╕сця в Укра╖н╕. ╤ не лише йому. Здогаду╓теся чому?
На завершення к╕лька сл╕в про пр╕оритети б╕знесмен╕в загниваючого Заходу. Найперше, прикрит╕ ч╕тко працюючою правоохоронною системою, що захища╓ приватну власн╕сть, безсторонн╕ми судами, не мають потреби подаватися у владу, аби захистити сво╖ б╕знеси. В╕дтак, не мають спокус викручувати закони на свою користь. З ╕ншого боку, нормально працююч╕ державн╕ ╕нститути забезпечують р╕вн╕ для вс╕х правила гри, а отже, сприятлив╕ умови для процв╕тання б╕знесу. Процв╕таючий б╕знес - процв╕таюча кра╖на. В так╕й кра╖н╕ нема╓ сенсу колекц╕онувати позашляховики, приватизовувати храми чи набивати доларами матраци. Тут ╕нш╕ розваги. Так, американський м╕л╕ардер Ст╕в Фоссетт, великий шанувальник пов╕троплавання та яхтингу, встановив б╕льше сотн╕ св╕тових рекорд╕в, ш╕стдесят з яких не були перевершен╕ на момент його смерт╕ в 2007 роц╕. Так, стартувавши 19 червня 2002 року в Нортему (Зах╕дна Австрал╕я) сам-один на стратостат╕ Spirit of Freedom (Дух Вол╕), в╕н облет╕в земну кулю, приземлившись в Кв╕нсленд╕ (Сх╕дна Австрал╕я), витративши на подорож всього 13 дн╕в, 8 годин, 33 хвилини.
Як моряк, з 1993 по 2004 р╕к в╕н встановив 23 св╕тових рекорди в плаванн╕ п╕д в╕трилами. Так, в жовтн╕ 2001 року на в╕трильному катамаран╕ Cheyenne, в подальшому перейменованому на PlayStation, в╕н перетнув Атлантичний океан, витративши на те лише 4 доби ╕ 17 годин. А в лютому-кв╕тн╕ 2004 року, як шк╕пер, з командою в 13 моряк╕в (серед яких був ╕ його товариш, англ╕йський м╕лл╕ардер Р╕чард Бренсон) на тому ж катамаран╕ об╕йшов навколо св╕ту лише за 58 д╕б, 9 годин, 32 хвилини, 45 секунд.
Йому ж належить неперевершений дос╕ рекорд навколосв╕тнього самотнього перельоту без пром╕жно╖ посадки ╕ заправки пальним на спец╕ально сконструйованому л╕таку Virgin Atlantic GlobalFlyer. Стартувавши 11 лютого 2006 року з Косм╕чного центру ╕м. Кеннед╕, Флор╕да, в╕н облет╕в навколо св╕ту ╕, не приземляючись, вдруге перетнув Атлантику, завершивши безпрецедентний пол╕т в Борнмут╕ (Велика Британ╕я). При тому, за 76 годин, 45 хвилин було подолано 41 467 к╕лометр╕в.
Не менш ц╕кавою особист╕стю ╓ згаданий вище його товариш, британський п╕дпри╓мець Р╕чард Бренсон. Розпочавши з видання журналу Студент, ставши в подальшому власником ц╕ло╖ б╕знесово╖ ╕мпер╕╖, в╕н не зупинився в пошуку, застосовуючи св╕й досв╕д ╕ зароблений кап╕тал для пошуку нових горизонт╕в для людства. Це в╕н спонсорував проект ╕ буд╕вництво л╕така Ст╕ва Фоссетта GlobalFlyer. Останн╕ми ж роками, заснувавши компан╕ю Virgin Galactic, в╕н вже к╕лька рок╕в ф╕нансу╓ проект низькоорб╕тальних пасажирських польот╕в в космос, який наст╕льки близький до завершення, що на перш╕ польоти вже продан╕ вс╕ м╕сця.
Гадаю, нема╓ потреби згадувати тут ще й ╤лона Маска, чи╖ незвичайн╕, надпотужн╕ косм╕чн╕ корабл╕ вражають нас останн╕м часом сво╖ми небаченими дос╕ можливостями.
Чи треба казати, що й Укра╖на не б╕дна на таланти! ╤ далеко не вс╕ вони з розряду гри на фоно неконвенц╕йними органами чи хвацького викаблучування гопака. ╥м би ще свого, укра╖нського спонсора. Працюймо ж над помилками, товариство.
Валентин Бут

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 05.03.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23072

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков