Версiя для друку Обговорити в форумi

Ч.3 СИНИ СКРИВДЖЕНИХ БАТЬКІВ
(Попередні частини в «КС» №1, №2 ц.р.)

Чим далі, сіті, розставлені проти повстанців по всьому Криворізькому повіту, ставали для них суцільною пасткою, і ледве не на кожному кроці на івановців очікували створені спеціальні загони по боротьбі з повстанством або підрозділи регулярної армії.
Так, в оперативних зведеннях повідомлялося, що для боротьби з загоном Іванова 23 вересня 1921 р. зі станції Долгінцеве на бронепотязі виїхав загін ДТНК під командуванням Попруги (8 тачанок, 10 кавалеристів, 6 кулеметів). [31].
Біля станції Рядова відбувся бій між загоном Попруги і повстанцями. Розбитий Попруга відступив до станції П’ятихатки. [32].
Запеклий бій загону отамана Іванова з другим батальйоном третього полку особливого призначення 28 вересня 1921 р. відбувся в Червоній балці поблизу Недайводи. Повстанці мусили відступити в Карнаухівську волость. [33]. 30 вересня 1921 р. загін отамана Іванова вступив у бій з частинами Червоної армії біля с. Романівка Веселотернівської волості. [34].
У Веселотернівській волості проти Іванова діяв також спеціальний маневрений підрозділ, сформований із загону Григорія Мазура, загону повітової військової наради Баранюка і загону Верхньодніпровської міліції зі станції П’ятихатки. [35]. На боротьбу з невловимими месниками на чолі з легендарним отаманом було кинуто й повітовий загін ЧК чисельністю в 355 бійців. [36].
У населені пункти Криворізького повіту, які підтримували повстанців, наказом Катеринославської губЧК згодом було введено кавалерійські підрозділи. [37]. У таких селах робилися засідки, а інформатори звідусіль передавали в ЧК маршрути руху загону Іванова. Однак, не зважаючи на це, повстанці продовжували робити рейди по селах повіту і в жовтні, і в листопаді, і в грудні. При цьому ледве не в кожному кутку на них очікували заздалегідь підготовлені до бою військові підрозділи і спецзагони більшовицького режиму.
Так, 4 жовтня 1921 р. загін Іванова вступив у бій з 133-м піхотним полком в районі с. Варварівка, в якому троє повстанців отримали поранення. [38].
У ніч з 8 на 9 жовтня загін знову мусив прийняти бій з 133-м полком біля с. Братолюбівка. Цього ж дня один з підрозділів повстанського загону здійснив наліт на с. Новоіванівка Веселотернівської волості. [39]. За інформацією чекістських джерел, загін Іванова розділився спочатку на 2, а потім на 3 загони – під командуванням Іванова, Лютого і Медведєва. [40].
Зокрема в одному з добових бюлетенів секретно-інформаційного відділу РНК УССР зазначалося: «В Криворожском районе 25/Х появилась банда «Сыны обиженных отцов», командует которой атаман Лютый. В состав банды входит много петлюровских агентов — бывших офицеров. По данным Разведупра «Сыны обиженных отцов» являются одним из отрядов банды Иванова». [41].
В іншому ж добовому бюлетені секретно-інформаційного відділу РНК УССР від 6 грудня 1921 р. вже говорилося про Лютого як про одного з отаманів загону Іванова, а в минулому – командира Олександрійської (Степової) дивізії. Тобто йшлося про колишнього соратника Костя Пестушка – отамана Лютого (Ялисея Черевика). Щоправда в зазначеному документі його помилково називають командиром Олександрійської дивізії, хоча він був насправді командиром 1-го кінного полку в дивізії Степового, а потім став його помічником.
«Несмотря на длительное преследование, банда Иванова в Криворожском уезде продолжает свои операции. В последней стычке с Ивановым выяснилось, что среди комсостава банды есть некто Лютый. Лютый — известный атаман, член крупнейшего Повстанкома, ликвидированного в октябре 1920 года и называвшегося «Александрийским Окружным Повстанческим Комитетом». Лютый командовал тогда первой Александрийской повстанческой дивизией, подчиненной названному выше повстанкому». [42].
Отже досвідчений отаман Лютий і його загін «Сини скривджених батьків» у складі повстанського з’єднання невловимих месників Іванова продовжував відчайдушну боротьбу з більшовицьким окупаційним режимом.
Як зазначається у чекістських звітах, з 12 на 13 жовтня загін Іванова захопив с. Гурівка і роззброїв міліцію. Два міліціонери перейшли на бік повстанців. [43]. 20 жовтня івановці здійснили наліт на с. Ордовасилівка, розігнали волвиконком, спалили всі справи, розбили телеграфний і телефонний апарати. А вже на сусідньому хуторі Зав’ялівка їм довелося вступити в бій з підрозділами Червоної армії. [44].
Володимир СТЕЦЮК
Фото з фондів Криворізького історико-краєзнавчого музею
(Далі буде)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 22.01.2021 > Тема ""Білі плями" історії"