Костянтин МОЧУЛЬСЬКИЙ, заслужений працівник транспорту України.
Керченські портовики мітингують. Причина в тім, що наказом № 312 Міністерства транспорту з 1 травня 2004 р. у порту відібрано служби - лоцманську та регулювання рухом суден, які давали торговельному порту 33% прибутку. А цей показник - фондоутворюючий для зарплати. Людям загрожує скорочення штатів. Мовчить міністр. Видно, виконав указівку згори. Навіщо руйнувати єдиний комплекс, що проіснував з 1821 року, підриваючи сталу економіку порту? Морські традиції, закони, аж до неписаних, у всіх країнах тотожні, бо вони захищають інтереси моряків, що є людьми особливими. З цього приводу сказав наш великий предок скіф Анахарсіс таке: "Є три види людей: живі, мертві, і ті, що плавають морями". Думається: відірвали від порту лоцманів люди далекі від розуміння морського життя. В Російській імперії ще в 1901 році цар затвердив ("Быть по сему!") Положення про місцеве управління приморськими торговельними портами. Там, зокрема, застережені права та обов'язки начальників портів. В пункті 12 цього "Положення" в першому розділі зазначається: "На начальника порта возлагается: 1) заведование лоцманскими учреждениями и отдельными лоцманами на правах местного начальника лоцманов". А в Керчі обов'язки начальника порту виконував тоді Керч-Єнікальський градоначальник, бо це - важливий стратегічний порт. Міністерство торгівлі і промисловості Російської імперії в документі № 8986 від 27 жовтня 1912 року пояснює: "Керч-Еникальский морской канал, прорытый в проливе, соединяющем Азовское море с Черным, имеет громадное значение для всей торговли нашего юга". До речі, в наш час Постановою Кабінету Міністрів України № 911 від 21.08 1998 року Керченський морський торговельний порт теж внесений в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. То чому чиновники від моря руйнують цілісний комплекс, не зважаючи на інтереси держави і окремих людей? Адже ясно, що керівник створеної п'ять років тому організації "Дельта-лоцман" не матиме такої ваги для мореходів всіх країн, як начальник порту, права і юридична сила якого утверджуються століттями. Начальник торговельного порту за традицією видає "Обов'язкову постанову по порту, каналах і акваторіях", надсилає "Повідомлення мореплавцям всіх держав" про прохідну осадку суден, має право затримати судно будь-якої країни, якщо воно чимось завинило. Мореплавці всіх країн підкоряються цим документам. То нащо між лоцманами і начальником порту вводиться юридично безсила структура? На акваторіях, каналах трапляються аварії, зіткнення, посадки на мілину. Проводити розслідування цих випадків має право тільки капітан порту. Як бачимо, і тут організація "Дельта-лоцман" не вписується в життя. Торговельні порти, згідно з Положенням, не відповідали за зобов'язання, що даються державою, як і держава не відповідала за зобов'язання торговельного порту. Отже, вона не відповідала за вчинки лоцманів, коли ті підпорядковувалися порту. Нерозумно тепер навішувати державі цю відповідальність. Сьогодні я пенсіонер, але були роки, коли розширення, продовження, заглиблення Керч-Єнікальського та інших каналів, рейдів, формування служб лоцманської та регулювання рухом суден були моєю і колективу Керченського морського торговельного порту найголовнішою турботою і нашими досягненнями. Тому боляче спостерігати, як все це руйнується. Колектив порту має більше двох тисяч працівників, 500 пенсіонерів (вихідців з цього колективу), постійно отримують від порту матеріальну допомогу. 25% населення Керчі так чи інакше пов'язані з портом. Сьогодні залишається сподіватися лише на те, що новий Президент України не обійде увагою цих людей, а до проблем порту поставиться грамотно і компетентно та поверне йому лоцманів, що є запорукою безпеки на воді.