Нещодавно вийшла друком монограф╕я доктора юридичних наук Олега Циганова ╕ кандидата юридичних наук Анатол╕я Мацка «Ре╕нтеграц╕я окупованих територ╕й: укра╖нськ╕ реал╕╖ та заруб╕жний досв╕д». У книз╕ визначено передумови ескалац╕╖ збройного конфл╕кту на Сход╕ Укра╖ни й хронолог╕ю його подальшого розвитку, схарактеризовано сучасний соц╕ально-економ╕чний стан ╕ р╕вень життя населення на окупованих територ╕ях Донбасу, розкрито еволюц╕ю державно╖ пол╕тики Укра╖ни з урегулювання зазначеного конфл╕кту, проанал╕зовано правов╕ засади в╕дновлення державного суверен╕тету на територ╕╖ ОРДЛО, вивчено громадську думку щодо шлях╕в урегулювання конфл╕кту на Донбас╕, узагальнено заруб╕жний досв╕д в╕дновлення державного суверен╕тету на тимчасово окупованих територ╕ях й пропозиц╕╖ експерт╕в ╕ пол╕тик╕в Укра╖ни та м╕жнародно╖ сп╕льноти щодо розв’язання рос╕йсько-укра╖нського збройного конфл╕кту на Донбас╕. Автори зазначають, що з часу одержання Укра╖ною незалежност╕ в 1991 роц╕ Москва напрацювала «геостратег╕ю реваншу». Безпосередн╕ми чинниками, як╕ спровокували збройну агрес╕ю Рос╕╖ проти Укра╖ни, були слабк╕сть нац╕онального сектору безпеки, що знайшло прояв не лише в нездатност╕ Збройних Сил виконувати сво╖ функц╕╖, але й в ослабленн╕ державно╖ системи в ц╕лому, а також надто толерантне ставлення пров╕дних зах╕дних держав до реваншистсько╖ нео╕мперсько╖ пол╕тики Рос╕╖ на пострадянському простор╕. Одним ╕з найб╕льш вагомих фактор╕в в╕йськово╖ агрес╕╖ на сход╕ Укра╖ни стали пророс╕йськ╕ настро╖ значно╖ частини населення Донбасу. Ц╕ настро╖ виникли внасл╕док тривалого та безперешкодного ╕нформац╕йно-пропагандистського впливу Рос╕╖ на м╕сцеве населення сходу Укра╖ни. Цьому впливу сприяло ╕ укра╖нське кер╕вництво, яке не оп╕кувалося розбудовою Укра╖ни як сильно╖ незалежно╖ держави та ╖╖ нац╕онального ╕нформац╕йного простору. В╕йна на Донбас╕ розпочата рос╕йськими в╕йськовими загонами, як╕ вторглися в кв╕тн╕ 2014 року п╕сля захоплення Рос╕╓ю частини територ╕╖ Укра╖ни – Автономно╖ Республ╕ки Крим, а також сер╕╖ пророс╕йських виступ╕в в окремих рег╕онах П╕вдня та Сходу Укра╖ни й проголошення «державних суверен╕тет╕в» так званих «ДНР» ╕ «ЛНР». Водночас з╕ складним соц╕ально-економ╕чним станом та р╕внем життя населення на окупованих територ╕ях, несприятлива економ╕чна ситуац╕я на Донбас╕ набува╓ критичного характеру, що може з часом призвести до справжньо╖ глобально╖ економ╕чно╖ катастрофи, насл╕дки яко╖ зачеплять не лише територ╕ю вс╕╓╖ Укра╖ни, але й багатьох сус╕д╕в, зокрема Рос╕ю, Польщу, Б╕лорусь, Груз╕ю , Туреччину та ╕нш╕ кра╖ни. Стаття 9 Закону Укра╖ни «Про особливий порядок м╕сцевого самоврядування в окремих районах Донецько╖ та Лугансько╖ областей» м╕стить законодавчу норму про створення загон╕в народно╖ м╕л╕ц╕╖ за р╕шенням м╕сцевих рад з метою п╕дтримання громадського порядку в окремих районах Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей, яка ╓ неконституц╕йною, оск╕льки створення «народно╖ м╕л╕ц╕╖», власних суд╕в та прокуратури фактично означатиме в╕дсутн╕сть реального суверен╕тету Укра╖ни на Донбас╕. В╕дпов╕дно нормам м╕жнародного права на окупованих територ╕ях забороня╓ться проведення будь-яких вибор╕в. Кр╕м того, в╕дсутн╕сть осередк╕в майже вс╕х укра╖нських пол╕тичних парт╕й на тимчасово окупованих територ╕ях ОРДЛО унеможливлю╓ проведення виборчого процесу за Законом Укра╖ни «Про м╕сцев╕ вибори» та практично веде до лег╕тим╕зац╕╖ пол╕тичного режиму сепаратист╕в ╕ колаборант╕в. П╕сля повернення тимчасово окупованих територ╕й п╕д юрисдикц╕ю Укра╖ни, ма╓ бути перех╕дний пер╕од. Його основу складуть чотири елементи: процес притягнення винних у масових порушеннях до в╕дпов╕дальност╕ та ╖х покарання за вчинен╕ злочини; процес в╕дшкодування жертвам завданих ╖м збитк╕в; процес встановлення правди, повне розсл╕дування порушень, як╕ мали м╕сце в пер╕од конфл╕кту або становили репресивний характер; ╕нституц╕йний процес реформ, який ма╓ гарантувати, що так╕ порушення б╕льше не повторяться. Необх╕дне звернення МЗС Укра╖ни до Ради Безпеки ООН щодо виконання Рос╕йською Федерац╕╓ю взятих на себе зобов’язань. Адже Рос╕я гарантувала суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни. На п╕дконтрольн╕й укра╖нськ╕й влад╕ територ╕╖ проводилося опитування громадян щодо ре╕нтеграц╕╖ тимчасово окупованих територ╕й. Майже 20 % опитаних ладн╕ йти на мир за всяку ц╕ну. Погоджуються на окрем╕ вар╕анти компром╕с╕в близько 50 % респондент╕в. На встановлення миру на Донбас╕ лише з позиц╕╖ сили погоджуються т╕льки 17 % опитаних громадян. До надання ╕ закр╕плення в Конституц╕╖ Укра╖ни «особливого статусу» окремих територ╕й Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей позитивно ставиться лише третина опитаних громадян й не п╕дтриму╓ «особливий статус» ОРДЛО б╕льше половини громадян. До внесення зм╕н до Конституц╕╖ щодо надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу державно╖ мови менше третини «за» ╕ б╕льше половини проти. Б╕льше половини опитаних громадян Укра╖ни негативно ставляться до повно╖ амн╕ст╕╖ для вс╕х учасник╕в бойових д╕й проти укра╖нських в╕йськ. Близько 2/3 громадян ставляться негативно до проведення вибор╕в на умовах бойовик╕в. Б╕льше половини громадян негативно ставляться до формування м╕сцево╖ пол╕ц╕╖, суд╕в та прокуратури на тимчасово окупованих територ╕ях винятково з м╕сцевих представник╕в ╕ до згоди на особлив╕ пол╕тичн╕ ╕ економ╕чн╕ стосунки тимчасово неп╕дконтрольних територ╕й з Рос╕╓ю. 35,9 % респондент╕в позитивно ставляться до припинення блокади шлях╕в ╕ в╕дновлення торг╕вл╕ з «ДНР» ╕ «ЛНР». Б╕льше половини опитаних надають перевагу вир╕шенню повернення цих територ╕й у склад Донецько╖ та Лугансько╖ областей на тих же умовах, що були ран╕ше. Приблизно 3 % позитивно ставляться до при╓днання цих територ╕й до складу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ або ж до отримання ними статусу незалежних держав. Б╕льше половини опитаних позитивно ставляться до введення миротворчих сил на територ╕ю «ДНР» та «ЛНР», чверть респондент╕в – негативно. Олег Циганов ╕ Анатол╕й Мацко розглядають оптим╕стичний ╕ песим╕стичний сценар╕╖ повернення окупованих територ╕й Донбасу. За оптим╕стичним сценар╕╓м Рос╕ю вда╓ться примусити припинити п╕дтримку сепаратистських утворень ╕ вивести з окупованих територ╕й регулярн╕ в╕йська та найманц╕в. На зв╕льнен╕й в╕д окупант╕в територ╕╖ в╕дновлю╓ться юрисдикц╕я Укра╖ни, згодом проводяться вибори. З Рос╕╖ поступово скасову╓ться частина санкц╕й. Песим╕стичн╕ сценар╕╖: а) Рос╕я утриму╓ Укра╖ну в сфер╕ впливу, зокрема залуча╓ до САЕС та ОКДБ, у т.ч. через прих╕д до влади пророс╕йських сил; б) Рос╕я завда╓ масованого комплексного удару по Укра╖н╕ одночасно з к╕лькох напрямк╕в ╕з застосуванням регулярних в╕йськ з метою утворення п╕дконтрольно╖ Рос╕╖ дуги, що з’╓дну╓ Придн╕стров’я ╕ Крим з територ╕╓ю Рос╕╖. «ДНР» ╕ «ЛНР» ув╕йдуть до складу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, або будуть лег╕тим╕зован╕ як самост╕йн╕ державн╕ утворення. Песим╕стичн╕ сценар╕╖ розвитку под╕й малоймов╕рн╕ з огляду на сучасн╕ геопол╕тичн╕ реал╕╖ на глобальному та рег╕ональному р╕внях, а також внутр╕шньопол╕тичн╕ процеси в Укра╖н╕. Що ж стосу╓ться оптим╕стичних сценар╕╖в, то ╖х ймов╕рн╕сть залежить в╕д ╕нтенсивност╕ переговорного процесу. В╕тчизнян╕ експерти визначають лише два способи ре╕нтеграц╕╖ окупованих територ╕й Донбасу: 1) використання виключно в╕йськово╖ сили на кшталт во╓нно╖ операц╕╖, зд╕йснено╖ Хорват╕╓ю щодо захоплених сербами територ╕й; 2) угода з╕ стороною, яка на даний момент зд╕йсню╓ силовий контроль над територ╕╓ю. На суто во╓нне розв’язання проблеми Донбасу спод╕ватися неможливо без наявност╕ наступних умов: критичне послаблення Рос╕╖; наявн╕сть чисельно╖, профес╕йно╖, добре озбро╓но╖ арм╕╖ Укра╖ни та внутр╕шньо╖ пол╕тично╖ консол╕дац╕╖ укра╖нського сусп╕льства; лояльне ставлення до под╕бного кроку з боку ╢С ╕ США; запасу економ╕чно╖ стаб╕льност╕ Укра╖нсько╖ держави, яка необх╕дна для «перетравлювання» в╕двойованих територ╕й. Найб╕льш реал╕стичним вар╕антом розвитку под╕й у ближч╕й перспектив╕ ╓ один ╕з вар╕ант╕в у рамках сценар╕ю «Збереження status quo». ╢ п╕дстави прогнозувати високу ймов╕рн╕сть того, що рос╕йська сторона буде намагатися утримувати ситуац╕ю на Сход╕ Укра╖ни в режим╕ «тл╕ючого» збройного конфл╕кту низько╖ ╕нтенсивност╕, залишаючи в╕рог╕дною загрозу масштабно╖ ескалац╕╖ бойових д╕й. Автори-юристи вважають одним ╕з найперспективн╕ших ╕ найпр╕оритетн╕ших вар╕ант╕в в╕дновлення миру на Сход╕ Укра╖ни м╕жнародну комплексну миротворчу операц╕ю п╕д ег╕дою ООН. Однак, за розрахунками експерт╕в, виходячи з розм╕р╕в територ╕╖ ОРДЛО, потр╕бний багатонац╕ональний контингент чисельн╕сть близько 50 тисяч миротворц╕в. Тако╖ велико╖ чисельност╕ на сьогодн╕ в розпорядженн╕ ООН нема╓. Формування такого контингенту може вимагати багато часу, зусиль ╕, що важливо, готовност╕ уряд╕в кра╖н – потенц╕йних контрибутор╕в. О. Циганов ╕ А. Мацко зазначають, що Укра╖нська держава ма╓ демонструвати сво╖м громадянам власну впевнен╕сть, що територ╕╖ будуть визволен╕. Це ма╓ в╕дбуватись шляхом: створення та реально╖ д╕яльност╕ особливого економ╕чного режиму на територ╕ях деокупованих район╕в Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей, який би сприяв розвитку п╕дпри╓мництва; акцентування зусиль на в╕дновленн╕ житлового, соц╕ально значимого фонду та ╕нфраструктури Донбасу; надання пр╕оритетност╕ у вир╕шенн╕ проблем людей, зокрема – пересування, доступу до медичного, осв╕тнього, культурного середовища; проведення на територ╕╖ деокуповано╖ частини Донбасу заход╕в загальнодержавного значення – спортивних, культурних, осв╕тянських тощо. Додамо, що без виведення рос╕йських в╕йськ н╕яка деокупац╕я неможлива. Тому необх╕дно добиватися широкого м╕жнародного тиску на Рос╕ю ╕ водночас готувати арм╕ю ╕ населення до збройно╖ боротьби. Анатол╕й Зборовський
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
