Версiя для друку Обговорити в форумi

 В місті Херсоні вийшла друком монографія «У річищі Руху: громадсько-політична діяльність Миколаївської організації (1989-1996 рр.)» доцентів Одеського національного морського університету кандидата історичних наук Олени Шипотілової і кандидата технічних наук Олега Логінова.
 Автори розглянули значний комплекс наукової літератури про діяльність Народного Руху України і зробили висновок, що більшість книг присвячені загальноукраїнським проблемам, а в інших виданнях у поле зору науковців потрапили лише окремі аспекти роботи Миколаївської крайової організації НРУ.
 У монографії висвітлено створення та діяльність Миколаївської крайової організації Руху, боротьбу проти неї Компартії і КДБ.
 Наприкінці 1980-х років загострилася екологічна ситуація на Миколаївщині. Це стимулювало громадську активність населення. Гострої критики зазнало розширення будівництва Южно-Української АЕС. З метою порятунку річки Південний Буг і гармонійної взаємодії людини з навколишнім середовищем була заснована Миколаївська обласна екологічна асоціація «Зелений світ». На базі громадсько-екологічного руху виникає Миколаївська організація НРУ. У роки становлення (1989-1990) Миколаївська організація Руху активно співпрацювала з організацією «Зелений світ». Унаслідок цього вдалось зупинити будівництво 4-го реактора Южно-Української АЕС, греблі Констянтинівського водосховища і Констянтинівської ГЕС-ГАЕС, Олександрівського водосховища. Сесія виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів прийняла обласну програму «Екологія», в якій, зокрема, йшла мова про створення заповідного об’єкту «Гранітно-степове Побужжя» на землях, що мали бути затоплені водами Констянтинівського і Олександрівського водосховищ..
 Миколаївська крайова організація НРУ спрямовувала свої зусилля на відродження української мови, культури та історичного минулого, релігійної діяльності, пропаганді незалежності України, підтримку культурних потреб різних національних груп, виховання підростаючого покоління, благодійність тощо. Доводилося долати спротив комуністично-державної системи і інерцію комуністичного мислення населення.
 Рухівці дотримувались загальновідомої тактики протистояння утискам з боку місцевої влади: організовували мітинги, демонстрації, розповсюджували неформальну пресу.
 Крайова організація засновувала районні, міські та селищні відділення. Однак процес структуризації дещо затягнувся порівняно з аналогічними процесами в Західній Україні.
 Протягом тижня перед референдумом 17 березня 1991 року активісти Миколаївського Руху проводили мітинги, поширили 200 тисяч листівок, спрямованих проти підписання Союзного договору. Але була шалена протидія комуністів. В результаті за збереження «оновленого» Союзу РСР проголосувало 85, 3 % жителів Миколаївщини.
 Після серпневого путчу в Москві демократичні сили Миколаївської області на чолі з Рухом створили об’єднаний штаб із проведення референдуму та президентських виборів. Наслідком злагодженої співпраці, продуманої агітаційної діяльності стало підтвердження статусу незалежної держави на референдумі 1 грудня 1991 року. 89,45 % громадян Миколаївщини проголосували за Незалежність Батьківщини.
 З ініціативи Миколаївської крайової організації НРУ у болгарському селі Тернівка створено Дружество болгарської культури імені Христо Ботєва, на базі художнього ансамблю – єврейське національно-культурне товариство. Рухівці активно співпрацювали з німцями, вірменами, молдаванами, корейцями, ромами та ін.
 Рух допоміг надати приміщення Українській автокефальній православній церкві, громадам баптистів, іудеям, католикам, лютеранам, підтримував вимоги мусульман повернути їм рештки мечеті, отримати храми Українській православній церкві Київського патріархату, Українській греко-католицькій церкві та ін.
 З ініціативи рухівців у Миколаївській області започаткована перша незалежна газета «Чорноморія». У 1993 році видавничу справу відроджено часописом «Український південь». На шпальтах власної преси рухівці показали факт існування Голодомору на теренах області.
 Рух організував обмін дитячими делегаціями між Миколаївською, Львівською, Тернопільською, Івано-Франківською областями. Миколаївська крайова організація НРУ однією з перших підтримала ідею створення Молодіжної організації Руху.
 Рухівцям вдалося відкрити першу українську гімназію у Миколаєві на базі школи № 5, Арбузинську заочну духовну школу, яка мала готувати священнослужителів для української церкви.
 Миколаївська крайова організація Руху активно займалася благодійністю: правова допомога незахищеному та малозабезпеченому населенню, одержання гуманітарної допомоги з Голландії та її розподіл між школами, дитячими лікарнями, закладами охорони здоров’я. Коли Росія розпочала агресію проти Чечні, то рухівці організували збір і передачу гуманітарної допомоги чеченцям. Речі для чеченців приносили люди, які не належали до багатого класу.
 Сприяючи розвитку фермерського господарства, Рух на території Миколаївщини став співзасновником асоціації «Фермери – з Рухом».
 Проводилася агітація за прийняття нової Конституції України.
 Науковці Олена Шипотілова і Олег Логінов роблять висновок: «Унаслідок проведеного дослідження виявлено, що Миколаївська крайова організація Народного Руху України у 1989-1996 рр. здійснила важливий внесок у зруйнування комуністичної свідомості громадян, чимало зробила в напрямі національно-демократичного розуміння суспільно-політичних процесів і прийняття Основного закону – Конституції України».
 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2020 > Тема ""Білі плями" історії"