Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2020
ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМСЬК╤ ДУМИ

"Думи мо╖, думи мо╖,
Лихо мен╕ з вами!
Нащо стали на папер╕
Сумними рядами?.. "
Т.Г. Шевченко.

Кожного разу беручись за чергову статтю, знову опиня╓шся перед непростим вибором: писати про наш╕ кримськ╕ справи, здеб╕льшого невесел╕, а часто й геть болюч╕, а чи рефлексувати на те, що в╕дбува╓ться у велик╕й Укра╖н╕, в над╕╖ привернути увагу нашого нечисленного, але поважного читача до речей, тенденц╕й ╕ загроз, ц╕лком очевидних зв╕дси, але, схоже, не надто ц╕кавих для материково╖ публ╕ки, закручено╖ як не в ков╕дн╕ тривоги, то в шал чергового передвиборчого протистояння. Можна ще ╕ ще раз нагадувати кримчанам про те, що ╖хн╕ сьогодн╕шн╕ п╕дсанкц╕йн╕ проблеми, з-пом╕ж них, б╕знесов╕, ф╕нансов╕, а також т╕, що виникли через перекриття П╕вн╕чно-Кримського каналу (дуже в╕дчутн╕ цього засушливого л╕та), не впали ╖м з неба, були натом╕сть результатом, з одного боку, захланност╕ сус╕ди, з його ман╕якальною ╕де╓ю в╕дновлення з╕тл╕ло╖ ╕мпер╕╖, а з ╕ншого - зрадливост╕ н╕кчемних псевдоел╕т, яким дов╕рили владу ╕ сво╖ дол╕. Якщо ж сл╕дувати порад╕ незабутнього Козьми Пруткова ╕ зрити в кор╕нь, то доведеться визнати, що глибинною причиною вс╕х ╖хн╕х сьогодн╕шн╕х негаразд╕в ╓ н╕що ╕нше, як ╖хня ж пол╕тична ялов╕сть.
Значно серйозн╕шою ╓ проблема тиску на кримськотатарську громаду. Нин╕ цей тиск проявля╓ться переважно як пересл╕дування за рел╕г╕йн╕ переконання. Обшуки, затримання, арешти та засудження на довг╕, часто б╕льш╕ за десять рок╕в терм╕ни ув'язнення член╕в рел╕г╕йно╖ громади Х╕зб-ут-Тахриру вражають сво╓ю брутальн╕стю, жорсток╕стю ╕, начебто, безглузд╕стю. Проте, якщо розум╕ти, що тиск той не зводиться виключно до то╖, насправд╕ досить марг╕нально╖ групи, якщо не забувати, що тутешня влада пересл╕ду╓ будь-кого, зап╕дозреного в дисидентств╕ - когось легально, як Мустафу Джем╕л╓ва, Рефата Чубарова чи ф╕гурант╕в т.зв. справ "26 лютого" та "3 травня", а когось суто по-бандитськи, як Ерв╕на ╤браг╕мова, якщо не забувати, що у заст╕нках перебувають нин╕ щонайменше 70 кримських пол╕тв'язн╕в, то про н╕яку безглузд╕сть не йдеться. Навпаки, так╕ д╕╖ можуть св╕дчити про одне, а саме про ц╕лком св╕доме намагання залякати кримц╕в, придушити нав╕ть не спротив (звиклий застоювати сво╖ права у ненасильницький спос╕б народ жодного разу не вдавався до насилля) - сам╕ думки про нього. Чи усв╕домлюють при тому, що гвалтовна несправедлив╕сть под╕бно╖ пол╕тики, з ╖╖ упереджен╕стю, п╕дтасовками ╕ ╕гноруванням основ м╕жнародно визнаного права, рано чи п╕зно може п╕дштовхнути когось, доведеного до в╕дчаю, перейти хистку межу всетерпимост╕? А чи хтось саме того й прагне, аби розв'язавши справжн╕й терор, остаточно зачистити кримське поле в╕д ╓рес╕ ╕накомислення?
Власне, сказане стосу╓ться не лише кримц╕в. Нагн╕тання шпигунофоб╕╖ (Сухоносова-Долгополов, Стогн╕й, Шабл╕й, Штибл╕ков, Бесараб, Пархоменко, Давиденко, Ширинга), перманентн╕ пошуки "диверсант╕в", судилища у вочевидь сфабрикованих справах "терорист╕в", як те було з С╓нцовим, Балухом, як тепер з Приходьком, доводить, що у сьогодн╕шньому Криму той, хто ╕дентиф╕ку╓ себе громадянином Укра╖ни, перебува╓ у незм╕нно загроженому стан╕: невинне висловлювання у соц╕альн╕й мереж╕, п╕дкинут╕ наркотики, п╕дкладена на горище чи у п╕двал вибух╕вка - ╕ справа про нового "терориста" назавтра сколихне м╕сцев╕ ЗМ╤, змушуючи дов╕рливого кримського обивателя в╕дчути, як мурахи жаху перебирають по спин╕ сво╖ми холодними лапками.
З огляду на вищезгадане, тривожна реакц╕я правозахисник╕в, як ╕ неодноразов╕ заклики ООН припинити етн╕чно- та пол╕тично умотивован╕ пересл╕дування на територ╕╖ п╕вострова, не видаються надм╕рними.
Чи може тут щось зробити Укра╖на?
Мусить. Найперше, б╕льш активною сво╓ю позиц╕╓ю в авторитетних м╕жнародних орган╕зац╕ях, доводячи неприпустим╕сть залишення без належного покарання кожен факт беззаконня, вчиненого проти сво╖х громадян на територ╕╖ Криму, ╕ вже точно не переор╕╓нтуванням кошт╕в, призначених для допомоги бранцям Кремля, на потреби неситого чиновництва, нав╕ть якщо те ╕мпотентне кодло й вида╓ себе за полум'яних ре╕нтегратор╕в (див.:https://www.youtube.com/watch?v=AjWfV0CmhZ8).
Проте, найголовн╕шим завданням цього ╕ наступних уряд╕в мала б стати добре спланована ╕ неухильно виконувана програма в╕дродження Укра╖ни. Насправд╕, мова мала б ╕ти про перезаснування держави на принципах реально╖ демократ╕╖, де маф╕йн╕ клани, що буквально проросли у вс╕ владн╕ структури, були б викор╕нен╕, раз ╕ назавжди усунен╕ з пол╕тичного, економ╕чного життя кра╖ни. Це ╓ одним з найважлив╕ших завдань, не виконавши якого, не можна й мр╕яти про самодостатню економ╕ку, без яко╖, у свою чергу, мр╕╖ про перемогу у в╕йн╕ та повернення загарбаного залишаться пустопорожн╕ми фантаз╕ями лузер╕в.
Але чи можливо це вир╕шити там, де в. о. Президента не викону╓ сво╖х прямих обов'язк╕в нав╕ть в час╕ збройно╖ агрес╕╖, де його наступник, намагаючись прикрити сво╖ темн╕ справи, узурпу╓ неналежн╕ йому функц╕╖, п╕дминаючи п╕д себе виконавчу, судову г╕лки влади, антикорупц╕йн╕ органи, прокуратуру, де наступник наступника га╓ дорогоц╕нний час на проведення вкрай необх╕дних реформ, гра╓ться натом╕сть як не в заглядання в оч╕ в╕двертому недругу, то в попул╕зм, ╕н╕ц╕юючи досить дивний референдум, для проведення якого не виписано закону, не ╕сну╓ ан╕ правових, н╕ жодних ╕нших ╕нструмент╕в. Чи реально це вир╕шити там, де настановлен╕ с╕рими кардиналами вовки у мант╕ях намагаються диригувати порухами вс╕╓╖ судово╖ системи, впливати на державну пол╕тику, як ось тепер, коли заведен╕ до Конституц╕йного суду ╖хн╕ п╕шаки, посилаючись на перевищення повноважень п'ятим Президентом при призначенн╕ Голови Нац╕онального антикорупц╕йного бюро, виносять р╕шення про його зм╕щення?
╤ можливо, ╕ реально. Але для того нац╕я ма╓ в╕д ╕нфантильно╖ в╕ри у добру владу перейти до б╕льш прагматичних стосунк╕в з нею, до таких, де ╓диною функц╕╓ю влади ╓ застоювання ╕нтерес╕в нац╕╖, найперше, безпекових. ╤ то не на словах - на д╕л╕. А це значить, що зам╕сть псевдопатр╕отичного галасу, зам╕сть яскравого д╕йства з перейменовування провулк╕в ╕ перелаз╕в, влада ма╓ впритул взятися до базових речей. Таких, як санац╕я судово╖ г╕лки влади, з перетворенням ╖╖ в реально незалежну, неп╕двладну ан╕ пол╕тичним, н╕ маф╕озним впливам ╕нституц╕ю. Таких, як очищення прокуратури, оздоровлення вс╕╓╖ правоохоронно╖ системи. Лише за умов верховенства права постане основа для потужного розвитку економ╕ки.
Треба розум╕ти, що ефективна економ╕ка то не лише добробут, достойне людини життя. У нашому випадку це ще й питання того, висто╖ть Укра╖на у протистоянн╕ з Москов╕╓ю, чи моя нац╕я знову порине у болото бездержавност╕, п╕де на п╕дтанц╕вки ╕ншим народам.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22726

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков