Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СПРАВА "МЕДВЕДЧУК ПРОТИ СТУСА"
Як сталося, що в Укра╖н╕ почали забороняти книги


ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМСЬК╤ ДУМИ
Чи може тут щось зробити Укра╖на? Мусить.


╤НЦИДЕНТ В ОДЕСЬК╤Й Г╤МНАЗ╤╥: ЦЕ В╤ДПОВ╤ДЬ, ЯК╤Й МОВ╤ НАСПРАВД╤ ПОТР╤БЕН ЗАХИСТ
Уповноважений ╕з захисту державно╖ мови Тарас Крем╕нь вимага╓ в╕д М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки...


ВАЛЕНТИН БУТ: КУЛЬТУРА ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ ?
Думаю, не одному мен╕ впада╓ в оч╕ певна дев╕ац╕я у сприйнятт╕ нашими сп╕вв╕тчизниками цього...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ВАШ╤ РОС╤СЬКОМОВН╤ Д╤ТИ
Черкаси. На презентац╕ю книги молодо╖ письменниц╕ вчителька приводить ц╕лий клас. Випускний. Вс╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2020
ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМСЬКА ПОЛ╤ТИКА УКРА╥НСЬКО╥ ВЛАДИ

Як би те сумно не звучало, але укра╖нська пол╕тика щодо Криму, за виключенням коротких ╕сторичних пер╕од╕в, н╕коли не в╕дзначалася ан╕ продуман╕стю, н╕ системн╕стю, н╕ приц╕лом на далек╕ горизонти. ╤ це при тому, що сус╕дили з ним упродовж стор╕ч, а останн╕ ш╕стдесят ш╕сть рок╕в в╕н ╓ частиною Укра╖ни. Але якщо за козацько╖ доби на завад╕ вибудовування з Кримом вза╓мовиг╕дних стосунк╕в, пол╕тики добросус╕дства, був брак суб'╓ктност╕, в╕дсутн╕сть власно╖ держави, а отже й самост╕йно╖ державно╖ пол╕тики, то п╕сля осягнення, бодай, ╕ формально╖ незалежност╕ в 1991 роц╕, кивати за прорахунки в цьому пол╕, окр╕м як на себе, нема╓ на кого.
Не раз наголошував у сво╖х попередн╕х статтях на тому, що загарбання-2014 не в╕дбулося одномоментно ╕ не було результатом одн╕╓╖ лише захланно╖ пол╕тики Кремля. Стверджувати ╕нше означало б ╕гнорування об'╓ктивно╖ реальност╕, невинесення урок╕в, культивування нових територ╕альних втрат. До тепер╕шньо╖ ситуац╕╖ з Кримом йшлося упродовж довгих десятир╕ч його перебування у склад╕ Укра╖ни. Зв╕сно, що пол╕тика його т╕сно╖ ╕нтеграц╕╖ в т╕ло укра╖нсько╖ держави за час╕в Есересер╕╖ була вкрай утрудненою, а в повному обсяз╕ й просто нереальною. А от виправдати безд╕яльн╕сть укра╖нсько╖ влади в цьому напрямку п╕сля 1991 року нема╓ чим. Саме ялов╕сть, безстрижнев╕сть укра╖нсько╖ пол╕тики, вкуп╕ з в╕двертим холопством совкових псевдоел╕т, обумовленим ╖хньою багатол╕тньою звичкою кол╕нкувати перед Кремлем, йти в його к╕льватер╕, поступаючись йому у всьому, спроквола готували те в╕дторгнення.
Не торкаючись тут окремих вад то╖ недолуго╖, холуйсько╖ пол╕тики прогинання перед Кремлем час╕в незалежност╕, зворотним боком яко╖ було упосл╕дження укра╖нсько╖ Конституц╕╖, укра╖нських закон╕в, ╕гнорування базових, в тому числ╕, безпекових ╕нтерес╕в нац╕╖ (читайте арх╕в КС в╕д перших дн╕в ╖╖ ╕снування), змушен╕ констатувати, що й п╕сля т. зв. Революц╕╖ Г╕дност╕ пол╕тика Укра╖ни щодо Криму мало в чому зм╕нилася.
Не вдаючись до консп╕ролог╕╖, не можемо, проте, ╕гнорувати дивну "мляв╕сть", з якою "революц╕йна" влада реагувала спершу на пов╕домлення про д╕╖ влади автоном╕╖, явно сепаратистського спрямування, а пот╕м ╕ на вторгнення п╕дрозд╕л╕в москов╕йських ССО. Невведення во╓нного стану, неоголошення моб╕л╕зац╕╖, нев╕ддання в╕йськам необх╕дних наказ╕в на спротив, ба, б╕льше! - категорична заборона "провокувати" агресора - все те лежить поза межами всяко╖ консп╕ролог╕╖ (╕ здорового глузду, додамо), бо ╓ ганебними фактами, як╕ рано чи п╕зно будуть розглянут╕ в межах крим╕нально╖ справи про державну зраду тод╕шнього найвищого кер╕вництва держави Укра╖на, в першу чергу, в.о. Президента Укра╖ни, який зам╕сть виконання обов'язк╕в, покладених на нього Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни, в╕дбувся, натом╕сть, "геро╖чним", у-свинячий-голос, голосуванням за введення во╓нного стану.
П╕сля такого "геройства" верховного головнокомандувача, було, щонайменше, п╕дло перекладати в╕дпов╕дальн╕сть на командир╕в та б╕йц╕в Кримського угрупування, зокрема флоту, тотально дезор╕╓нтованих неадекватними призначеннями, ошелешених безд╕яльн╕стю влади, яка зам╕сть взяти на себе повну пол╕тичну в╕дпов╕дальн╕сть за р╕шення, зам╕сть в╕ддання вкрай необх╕дних наказ╕в, зам╕сть стати центром орган╕зац╕╖ в╕дс╕ч╕ агресору, центром координац╕╖ д╕й в╕йська - бо ж саме для цього вона, зрештою, й ╕сну╓, звинуватила, натом╕сть, кинуте нею напризволяще в╕йсько за те, що не чинило спротив агресору на п╕дстав╕ статут╕в чотово╖ служби.
Безперечно, зрадник╕в у лавах кримського в╕йська виявилося аж надто багато. Але х╕ба могло бути ╕накше, якщо нав╕ть т╕ оф╕цери, як╕ в 1991 роц╕ мали величезне бажання служити саме Укра╖н╕, дуже швидко переконалися, що на в╕дм╕ну в╕д них, високих оч╕льник╕в укра╖нсько╖ влади, незалежно в╕д кольор╕в, в як╕ вони рядилися, турбувало не те, як краще прислужитися кра╖н╕, народу, а лише власн╕ користолюбн╕ ╕нтереси? Х╕ба могло бути ╕накше, коли екс-верховний головнокомандувач ганебно вт╕к з кра╖ни, якою об╕цяв оп╕куватися, закликавши, при тому, Кремль ввести на ╖╖ територ╕ю сво╖ в╕йська? Х╕ба могло бути ╕накше, коли його наступник, зам╕сть виконання обов'язк╕в, покладених на нього Конституц╕╓ю Укра╖ни та ╖╖ законами, як╕ диктували негайне взяття вочевидь загрозливо╖ ситуац╕╖ п╕д контроль, вдався до тактики затягування, чи то зайнятий узгодженнями з розкладанням ол╕гарх╕чно╖ "шахматки", чи й виконуючи як╕сь, ще темн╕ш╕ договорняки?
Ц╕лком очевидно, що приклади явно╖ державно╖ зради, зради ╕нтерес╕в нац╕╖ з боку найвищого державного кер╕вництва аж н╕як не були тим, що надихнуло б кримське в╕йсько на геро╖чний спротив агресору, були, натом╕сть, найпершим, найвагом╕шим ╕ непомильно-певним знаком того, що попри всю псевдопатр╕отичну словесну полову, попри заклики "триматися", ╖х просто здали на ласку ворога.
Ще раз: жодним чином не виправдовуючи тут зрадник╕в з Кримського в╕йськового угрупування, наполягаю лише на тому, що ╖хня зрада була прямим насл╕дком зради верховного головнокомандування.
На жаль, зрада Криму не припинилася нав╕ть п╕сля його ганебно╖ здач╕ агресору. П╕сля того моя "революц╕йна" влада п╕шла ще дал╕. Так, вже 12 серпня 2014 року почалося протягування через ВР Укра╖ни безпрецедентного за всю ╕стор╕ю во╓н закону №1636-VII "Про в╕льну економ╕чну зону "Крим". Вдумаймося лишень: кра╖на, яка щойно без жодного спротиву здала загарбников╕ величезний п╕востр╕в з двом╕льйонним населенням, з чималим в╕йськом ╕ в╕йськово-морською базою, менш н╕ж за п'ять м╕сяц╕в оголошу╓ загарбану територ╕ю в╕льною економ╕чною зоною. Чи треба казати, що св╕т був вражений? П╕сля такого, як би гаряче ви не доводили з найвищих трибун, що п╕длий ворог насильно в╕д╕брав у вас вашу землю, пов╕рити в це до к╕нця вельми непросто. Особливо тим, хто напевно зна╓, що в╕льн╕ економ╕чн╕ зони створюють аж н╕як не для боротьби з окупантом, не для повернення в╕дхапаного у сво╓ правове поле, бо ж ╖хн╕м справжн╕м призначенням ╓"... стимулювання м╕жнародного економ╕чного сп╕вроб╕тництва на основ╕ залучення ╕ноземних ╕нвестиц╕й" (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0 ).
- Але ж тод╕ це н╕що ╕нше, як колаборац╕я, - скаже м╕й читач.
 ╤ заперечити йому нема╓ чим. Нема╓ чим, бо ж ╕нших визначень для широкомасштабно╖ п╕дтримки кримсько╖ окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ з боку "ново╖" "революц╕йно╖" ки╖всько╖ влади просто не ╕сну╓. Та п╕дтримка була надзвичайно важливою для Кремля, бо давала йому можлив╕сть, не хапаючись, не втрачаючи великих м╕льярд╕в, переор╕╓нтувати ╕нфраструктуру постачання товар╕в ╕ продовольства на захоплений п╕востр╕в. Вона продовжувалася з вересня 2014 до вересня 2015, аж доки зусиллями Меджл╕су кримц╕в та к╕лькох ╕нших громадських орган╕зац╕й, попри спротив "революц╕йно╖" влади, ╖й було покладено край. Проте, перекрили лише широкомасштабн╕ поставки продовольства , товар╕в широкого вжитку та електропостачання. Закон "Про ВЕЗ "Крим" (розрахований до 2024 року) д╕╓ й дал╕, ╕ попри неодноразов╕ спроби скасувати, невидиме лобб╕ над╕йно обер╕га╓ його. Для чого? Х╕ба не для того, щоб ╕ дал╕ продовжувалися поставки на окупований п╕востр╕в укра╖нсько╖ сировини, зокрема, щебеню для буд╕вництва Кримського мосту, ╕льмен╕ту, води для кримського "Титану" (https://ru.krymr.com/a/29505684.html)? Чи може для того, аби кримчани й на сьомому роц╕ "економ╕чно╖ блокади" могли й дал╕ купувати в сво╖х магазинах укра╖нське мило, цигарки, рошен╕вськ╕ цукерки, а кияни масандр╕вськ╕ вина (https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prodaut-vina-z-okupovanogo-krimu)?
Але ж це лише один б╕к того закону. ╤нший, у спарц╕ з сумнов╕домою постановою НБУ № 699, перетворив кримчан, в тому числ╕ й тих, хто перебрався з окупованого Москов╕╓ю п╕вострова на материкову Укра╖ну, на нерезидент╕в у власн╕й кра╖н╕, драматично обмеживши ╖х в ╖хн╕х правах. Так, автор цих рядк╕в, в╕дмовившись у 2014 роц╕ в╕д нав'язуваного москов╕йського громадянства, перев╕вши свою пенс╕ю на материк, був змушений упродовж п'яти рок╕в судитися з╕ сво╓ю державою, доводячи сво╓ право на отримання сво╓╖ ж пенс╕╖. Моя держава затято не виплачувала ╖╖ нав╕ть не м╕сяцями - роками. Та нав╕ть вигравши вс╕ суди, нав╕ть маючи постанову про в╕дкриття крим╕нального провадження проти прац╕вник╕в ПФУ та примусове стягнення невиплачено╖ за п╕втора роки пенс╕╖, отримати ╖╖ не можу до сьогодн╕. Б╕льше того, ПФУ продовжу╓ й дал╕ вишукувати щонайменш╕ шпарини в законодавств╕, погрожуючи знову припинити виплату пенс╕╖.
А ще нерезиденти не мають права на отримання субсид╕й на опалення житла. А ще накинуте на мене нерезидентство та, не менш категорична, ан╕ж небажання чужого громадянства, моя в╕дмова визнати себе перем╕щеною особою в сво╖й власн╕й кра╖н╕, призвели до блокування мого банк╕вського рахунку.
Чи треба казати, що те означа╓ неможлив╕сть заробити фр╕лансерством, неможлив╕сть продати власн╕ книжки, неможлив╕сть, нав╕ть у крайньому випадку, у випадку, коли в╕д того залежатиме тво╓ життя, отримати грошовий переказ в╕д родич╕в? Ось тут моя держава морду╓ мене н╕чим не ощадн╕ше, ан╕ж Москов╕я сво╖х найнелюб╕ших дисидент╕в, таких, скаж╕мо, як поет Александр Бившев, рахунки якого також заблокован╕. Але ж я лише один приклад того мордування.
А х╕ба не ╓ порушенням прав людини, конституц╕йних прав громадянина Укра╖ни постанова Кабм╕ну №365 в╕д 8 червня 2016 року, яка жорстко прив'язу╓ соц╕альн╕ виплати так званим ТПО до перебування в якомусь певному м╕сц╕, яке не можна полишити на строк б╕льше десяти дн╕в, чи обмеження терм╕ну ╖хнього перебування за кордоном/на окупованих територ╕ях ш╕стдесятьма днями? Х╕ба не ╓ те фактичним обмеженням свободи пересування тих б╕дах, дискрим╕нац╕╓ю ╖х за ознакою м╕сця ре╓страц╕╖? Х╕ба не ╓ приниженням людсько╖ г╕дност╕ вимога пер╕одичного проходження ╕дентиф╕кац╕╖, п╕ддання ╖х п╕д тотальне в╕дсл╕дковування з боку найр╕зноман╕тн╕ших служб - в╕д Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖, ДМС, М╕нф╕ну, Держаудитслужби та ╕нших орган╕в виконавчо╖ влади, аж до банк╕вських установ?
Питання, питання… Найголовн╕ше з них - чи сприя╓ така пол╕тика бажанню тих громадян Укра╖ни, як╕ аж н╕як не з добро╖ вол╕, а виключно через агрес╕ю ворожо╖ держави та невиконання сво╖х базових функц╕й державою власною, опинилися поза межами ╖╖ правового поля, повернутися в нього? В╕дпов╕дь, схоже, очевидна.
Ще одним прикладом недалекоглядно╖ пол╕тики Укра╖ни стосовно Криму ╓ фактичне ╕гнорування укра╖нською владою кримськотатарського фактору. Попри вс╕ красномовн╕ докази прихильност╕ кримц╕в до Укра╖ни, попри яскраво проукра╖нську позиц╕ю кер╕вник╕в Меджл╕су кримц╕в, кримських депутат╕в нин╕шньо╖ каденц╕╖ зокрема, попри неодноразов╕ об╕цянки ╕ запевнення, в тому числ╕ й особисто в╕д президент╕в Порошенка та Зеленського, статус кримськотатарського народу - кор╕нного народу Криму - в укра╖нському правовому пол╕ залиша╓ться й надал╕ невизначеним, а проект закону про кор╕нн╕ народи ╕ дал╕ припада╓ пилом десь в ком╕тетах ВР. Склада╓ться враження, що заграючи з кримцями, ╖х ╕ дал╕ не сприймають всерйоз. Чому?!
На фон╕ згаданого тут (а це лише невеличка частина прорахунк╕в, помилок, а то й в╕двертих ман╕пуляц╕й), двозначн╕ маневри навколо буд╕вництва т.зв. "Ердоганових квартир" та скандальне переор╕╓нтування кошт╕в ╕з бюджетно╖ програми п╕дтримки пол╕тв'язн╕в Кремля, на утримання чиновництва (див. у програмах ЦЖР: https://www.youtube.com/watch?v=D6tSZPZLwyE та https://www.youtube.com/watch?v=duc0pwyQq6M) мають ц╕лком невинний вигляд, а проте ж, ╕ вони ╓ н╕чим ╕ншим, як продовженням то╖ недалекоглядно╖, по-сут╕, недолуго╖ пол╕тики. Не час би нам ╖╖ зм╕нити?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22707

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков