"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема "Душі криниця"
#37 за 11.09.2020
СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
Наш╕ традиц╕╖
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана. За народною традиц╕╓ю у пам'ять про мученицьку смерть ╤вана Хрестителя-Предтеч╕ вважа╓ться великим гр╕хом брати у руки р╕жуч╕ предмети - н╕ж, серп, косу, сокиру... Тож нав╕ть хл╕б ламають руками. А за церковною традиц╕╓ю, це - велике рел╕г╕йне свято, тому заборонена будь-яка важка ф╕зична праця, окр╕м нагально╖, скаж╕мо, доглянути за домашн╕ми тваринами, птицею. Миряни неодм╕нно в╕дв╕дують церковн╕ Богослуж╕ння, строго дотримуються посту. Не можна у цей день ╖сти ан╕ кругл╕ овоч╕ та фрукти: капусту, картоплю, яблука, груш╕ (адже ╖хня форма може викликати згадку про стяту Голову ╤вана Хрестителя), ан╕ червон╕ пом╕дори, буряки, кавуни, як╕ нагадують кров святого. Рисова, пшоняна, в╕всяна, гречана каша - це так! Але ╖ли сп╕льно з одного полумиска, т╕льки не з тар╕лки. Бо на тарел╕ п╕днесли пихатим ╕ зл╕сним ╤род╕ад╕ (незаконн╕й дружин╕ царя ╤рода) та Саломе╖ (╖╖ дочц╕) Голову Предтеч╕. Вони давно хот╕ли вбити ╤сусового Хрестителя. Наш╕ предки (почасти ц╕╓╖ традиц╕╖ дотримуються ╕ тепер) жодного святого не вшановували таким строгим постом, як ╤вана Хрестителя. Зв╕дси походять народн╕ назви свята - ╤ван П╕сний, Головос╕ка. Зв╕сно, ще й заборонялося сп╕вати п╕сень, танцювати, оск╕льки саме за допомогою п╕сень ╕ танц╕в домоглися стратити ╤вана Хрестителя. Все ж знахар╕ у цей день вранц╕, ще до церковно╖ в╕дправи, збирали ц╕лющ╕ кор╕ння л╕карських рослин. Адже ╤ван Купало (Р╕здво ╤вана Хрестителя, 7 липня) заготовля╓ з╕лля, а ╤ван Головос╕ка заготовля╓ кор╕ння.
ПО КОЛУ
14 вересня — свято Симеона Стовпника (у народ╕ — Семена) ╕ початок Нового церковного року. Колись в Укра╖н╕ Новий Р╕к зустр╕чали 1 вересня (за новим стилем - 14 вересня), а разом з ним приходили ╕ новий церковний, ╕ новий шк╕льний роки. Нав╕ть п╕сля реформ ╕ запровадження зустр╕ч╕ Нового Року 1 с╕чня (XVIII ст.), церковна ╕ шк╕льна традиц╕╖ залишилися незм╕нними, а день Семена ╕ дал╕ був всенародним святом. У м╕стах на Семена влаштовували ос╕нн╕ ярмарки, масов╕ гуляння аж до св╕танку, прикрашали дерева (не обов'язково ялинки чи сосни) овочами, фруктами, барвистими стр╕чками ╕ кв╕тами, повсюди запалювали св╕чки, справляли так зване «вес╕лля св╕чки», адже день уже пом╕тно менша╓, сут╕нки сповивають землю ран╕ше. Удосв╕та господин╕ неодм╕нно запалювали у печ╕ «живий вогонь», тручи пол╕ном об пол╕но. В╕н мав гор╕ти протягом доби, до наступного св╕танку. Тож увесь цей час його п╕дтримували, «п╕дживляли» дровами, хмизом. П╕сля нетривалого в╕дпочинку майстри-рем╕сники з цього дня бралися до прац╕, набирали соб╕ пом╕чник╕в та учн╕в. Адже у вправного майстра завжди вдосталь замовлень. Про цей день у народ╕ кажуть: - На Семена менша╓ горобц╕в (це ╖х чорти ловлять у м╕рку ╕ в╕дпускають тих, що поза м╕ркою), або ж - горобц╕ ховаються в╕д чорт╕в в очерет╕. - На Семена перша зустр╕ч осен╕; Семен л╕то проводжа╓. - Якщо цього дня багато павутиння, то ос╕нь видасться довгою, теплою. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22635
|