Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 26.06.2020
╢ЛИСЕЙ

Наш╕ традиц╕╖

27 червня у церквах сх╕дного обряду поминають старозав╕тного пророка ╢лисея, який був учнем ╕ посл╕довником Святого пророка ╤лл╕, що жив у VI стол╕тт╕ до Р╕здва Христового.
╢лисей навертав у в╕ру в ╢диного Правдивого Бога ╕зра╖льський народ. Збер╕гся переказ, що в гр╕б, у який поклали ╢лисея п╕сля смерт╕, через р╕к дивом поклали туди ╕ншого мертвого чолов╕ка, ╕ тод╕ цей чолов╕к ожив. Цей гр╕б був в╕домий ще за час╕в християнського святого - ╢рон╕ма, який жив у IV стол╕тт╕.
Спостер╕гали:
- Якщо у цей день випаде дощ, то дощитиме с╕м тижн╕в. Зв╕сно, у молитвах просили Всевишнього, щоб дощ не падав, бо невдовз╕ настане час розпочинати жнива.
З народного прогностика:
- ╢лисе╖в дощ - гнил╕ жнива.
- ╢лисей полл╓ - селянину горя додасть.
- Сонце на ╢лисея - сух╕ жнива.
- ╢лисе╓ва погода - для женц╕в добра нагода.

РОСТЕ ОВЕС

28 червня — день вшанування старозав╕тного пророка Амоса.
В╕н жив у VIII стол╕тт╕ до Р╕здва Христового. Родом був ╕з Текоа, поселення поблизу Вифле╓му, що в царств╕ Юди. Служив пастухом, доглядав сади, плантац╕╖ смоковиц╕.
Пророча д╕яльн╕сть Амоса розпочалася у п╕вн╕чному царств╕, де в╕н неспод╕вано виступив у Бетел╕ за час╕в правл╕ння ╕зра╖льського царя ╢ровоама II. Зм╕ст пророцтв такий: як не уникнуть Божого суду сус╕дня поганськ╕ народи, так ╕ сам Юда та ╕зра╖льський народ не минуть кари за сво╖ численн╕ гр╕хи. У п'ятьох вид╕ннях застер╕га╓, що Бог покара╓ невдячний народ посухою ╕ вогнем.
А от укра╖нськ╕ господар╕ у цей день оглядали поля, на яких пос╕яли овес ╕ рад╕ли:
- Якщо прийшов Амос ╕ п╕шов у р╕ст овес - врожай буде добрим.
- Кепсько, коли низьк╕ стебла в╕вса.
При неврожа╖ жита, пшениц╕ господиням не раз доводилося пекти хл╕б з в╕всяного борошна. Дякували Богу ╕ за те. А ще: «Без в╕вса не будеш мати доброго коня!».

ОСТАНН╤Й ПОК╤С

30 червня вшанову╓мо святих мученик╕в Ману╖ла, Савела та ╤сма╖ла.
Вони були послами-християнами. Перський король, якому служили, в╕дправив ╖х у В╕зант╕ю, аби укласти мир (виг╕дний обом сторонам) з ц╕сарем Юл╕аном В╕дступником. Натом╕сть ц╕сар вчинив нечувану жорсток╕сть: в╕н стратив посл╕в, бо т╕ не хот╕ли вклонитися язичницьким ╕долам. Це сталося 362 року. Невдовз╕ перси оголосили Юл╕анов╕ В╕дступнику в╕йну, п╕д час яко╖ в╕н загинув, а його в╕йсько потерп╕ло поразку.
Про цей день у народ╕ кажуть:
- На Ману╖ла - останн╕й пок╕с, адже трава переросте, п╕де у стебла, стане твердою ╕ худоб╕ не знадобиться.
- До Ману╖ла скоси траву, бо невдовз╕ доведеться покласти косу, а взяти серпа до рук, щоб хл╕б жати.
- На Ману╖ла вся городина йде в р╕ст.
- На Святого Ману╖ла сонце застою╓ться.

ВИКОРИСТОВУВАЛИ Р╤ЗН╤ ЗАСОБИ
(З давн╕х джерел народно╖ медицини)

Як у давнину знахар╕ “проганяли”, “виганяли” хвороби?..
Насамперед ╕деться про л╕кувальну маг╕ю, в╕ру у силу слова, а також про певн╕ ритуальн╕ д╕╖ - рухи, жести, масаж╕, як╕ колись широко застосовували у народн╕й медицин╕. Адже з сиво╖ давнини укра╖нц╕ «проганяли» хвороби з людини залякуванням (вважайте г╕пнозом), «загризанням», «потопленням» у бистр╕й р╕чц╕ тощо. Наприклад, болюче м╕сце злегка кусали зубами. Цей сво╓р╕дний масаж розширював судини ╕ пол╕пшував кровооб╕г. Так л╕кували набряки, нариви, бородавки, нав╕ть грижу у д╕тей. Кусаючи болюче м╕сце, примовляли:
- Гам! З'╖м тя!..
Процедуру повторювали в╕д трьох до дев'яти раз╕в. Робити це могла т╕льки наймолодша дитина у с╕м'╖, ╕ то та, що вже розмовляла. Отож не вс╕ ╕ не завжди могли скористатися таким методом «л╕кування».
Рац╕онально було ставити нагр╕тий горщик. Цей зас╕б спрямований на видалення недуги методом «висмоктування». Практикувався в╕н при зрушенн╕ шлунка, що могло трапитися, коли п╕дносили важк╕ предмети, ╕нших шлункових захворювань та болях у попереку.
«Висмоктування» застосовували народн╕й пед╕атр╕╖ ╕ в╕д врок╕в («злого, недоброго, поганого ока», «лихого погляду»). Найчаст╕ше злизувала вроки з чола дитини мама або хресна мама.
Вважали, що таким же способом можна вивести родим╕ плями, бородавки. Для цього мати щоранку натще, але п╕сля молитви, мала злизувати язиком утворення на шк╕р╕ дитини, спльовувати трич╕ ╕ примовляти:
- Як слина ╕сходить, так щоб ╕ те розходилося. (Недугу при цьому не називали).
З чола дитини злизували й переляк. Широко застосовувався у практиц╕ дитячого л╕кування метод викачування яйцем, хл╕бним м'якушем. Викачували той же переляк, п╕дв╕й (потрапив п╕д перетяг). Св╕жим курячим яйцем качали по головц╕ дитини, обличчю, спин╕. Пот╕м це яйце розбивали, виливали п╕д пор╕г, або закопували «жижу» з╕ шкаралупою у тому м╕сц╕, де сходяться три плоти.
З такою ж метою виливали в╕ск над головою дитини, спалювали лляне волокно...
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22450

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков