Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2020 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2020
Хакан Киримли: НИН╤ШНЯ СИТУАЦ╤Я В КРИМУ МОЖЕ МАТИ ЩЕ Б╤ЛЬШ ТРАГ╤ЧН╤ НАСЛ╤ДКИ, Н╤Ж ДЕПОРТАЦ╤Я 1944 РОКУ

Хакан Киримли, ╕сторик, правозахисник, професор Б╕лькентського ун╕верситету

18 травня Укра╖на ╕ весь св╕т в╕дзначають День боротьби за права кримськотатарського народу ╕ вшановують пам'ять жертв депортац╕╖ кримських татар у 1944 роц╕. Цього траг╕чного дня до Середньо╖ Аз╕╖ з п╕вострова в╕дправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано понад 190 тисяч ос╕б.
Нелюдськ╕ д╕╖ стал╕нського режиму обернулися трагед╕╓ю для ус╕х кримських татар, багато хто не до╖хав до м╕сця депортац╕╖, багато людей померли у перш╕ роки, так ╕ не зум╕вши прижитися на нових м╕сцях, без належних умов, без р╕дних, без над╕╖ повернутися додому. У кожно╖ кримськотатарсько╖ родини ╓ сво╖ ╕стор╕╖ депортац╕╖. Це ╕стор╕╖ про вза╓модопомогу, доброту, любов, самопожертву, про життя ╕ повернення додому. Анекс╕я 2014 року стала сво╓р╕дним поверненням до реальност╕ 76-р╕чно╖ давност╕.
Про ╕сторичний аспект окупац╕╖ та сучасн╕ реал╕╖, про схож╕сть ╕ в╕дм╕нн╕сть, про боротьбу, протистояння ╕ пам'ять, про кримськотатарську громаду у Туреччин╕ – в ексклюзивному ╕нтерв'ю Укр╕нформу розпов╕в в╕домий кримськотатарський правозахисник, ╕сторик ╕ професор Б╕лькентского ун╕верситету Хакан Киримли.

ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР ПЛАНУВАЛИ ЗАДОВГО ДО 1944 РОКУ
- Хакане-бей, ми з вами сп╕лку╓мося у дн╕, коли весь св╕т говорить про 76-у р╕чницю депортац╕╖ кримськотатарського народу, вшанову╓ пам'ять жертв того траг╕чного пер╕оду. Ця трагед╕я довгий час замовчувалася ╕ приховувалася. Як ╕сторик ╕ кримський татарин, скаж╕ть, що таке депортац╕я, якою була ╖╖ справжня мета?
- Депортац╕я 1944 року – один з найжахлив╕ших акт╕в геноциду у ХХ стол╕тт╕, злочин╕в стал╕нського режиму. Вона багато в чому в╕др╕зня╓ться в╕д ╕нших акт╕в геноциду особливою жорсток╕стю ╕ нелюдськ╕стю. ╤сторично депортац╕я не лише кримських татар, але й ╕нших народ╕в у стал╕нський пер╕од, ще не засуджен╕ достатньою м╕рою. ╤ найжахлив╕ше, що ми зараз бачимо под╕бн╕ тенденц╕╖ в окупованому Рос╕╓ю Криму.
Ми часто говоримо про злочини нацист╕в проти людства, але ж акти геноциду зд╕йснювали не лише нацисти у Н╕меччин╕. Але фактично т╕льки нацистськ╕ злочини були засуджен╕ в сам╕й Н╕меччин╕, розсл╕дуван╕, а винн╕ покаран╕. Щодо Радянського Союзу, а також його спадко╓миц╕ Рос╕╖ – н╕коли так╕ кроки не робилися. Навпаки, деяк╕ акти осп╕вуються як геро╖чн╕. А ╕сторичн╕ корен╕ сягають ще час╕в ╤вана Грозного. Про це просто забувають.
Саме заперечення вчиненого злочину – це теж злочин. Уряд пострадянсько╖ Рос╕╖ не визнав злочин╕в радянського режиму, ба б╕льше, часто осп╕ву╓ ╖х, насл╕дуючи традиц╕╖ СРСР, спотворю╓ ╕сторичн╕ факти, як це в╕дбувалося десятил╕ттями.
РОС╤Я СТВОРЮВАЛА ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ ДЛЯ ЗАХОПЛЕННЯ СТАМБУЛА
- Коли ╕ за яких обставин ви вперше почули про депортац╕ю? Яке ставлення Туреччини до под╕й тих рок╕в?
- Туреччина - етн╕чно найближча для кримських татар держава у св╕т╕. Тут живе найб╕льша кримськотатарська д╕аспора. На одного кримського татарина, який мешка╓ у Криму, припада╓ приблизно десять тих, хто живе у Туреччин╕. Я – представник тих родин кримських татар, як╕ народилися ╕ живуть тут, як мо╖ батько та д╕д.
У Москв╕ мали над╕ю, що кримськ╕ татари на територ╕╖ Туреччини будуть дуже швидко асим╕льован╕. Насправд╕ цього не сталося. Ми як були кримськими татарами, так ╕ залишилися. ╤ це, зокрема, заслуга пол╕тики держави щодо цього. Велика к╕льк╕сть кримських татар збер╕гали ╕ продовжують збер╕гати свою культуру, мову. Життя в д╕аспор╕ – це не так просто, але ми не забували, не забува╓мо ╕ н╕коли не забудемо сво╓ кор╕ння. Ми народилися ╕ помремо кримськими татарами.
Крим завжди був стратег╕чно важливою територ╕╓ю для Туреччини протягом вс╕╓╖ ╕стор╕╖. Туреччину застали зненацька, коли у 1783 роц╕ Рос╕йська ╕мпер╕я при╓днала Крим. Там створили Чорноморський флот з ╓диною метою – захопити Стамбул, а не з метою захисту територ╕й. Але цього не сталося. Водночас ЧФ РФ став одним з найагресивн╕ших флот╕в у св╕т╕. Тому, нав╕ть якщо не враховувати п╕дтримку Туреччиною кримськотатарського народу, за яку ми дуже вдячн╕, питання Криму було ╕ залиша╓ться вкрай актуальним для Туреччини.
Туреччина оф╕ц╕йно не визнала геноцид кримськотатарського народу, попри допомогу ╕ п╕дтримку, яку нада╓. На це впливають ╕ геопол╕тичн╕ ╕нтереси, ╕ двосторонн╕ в╕дносини м╕ж Туреччиною та РФ. Але це жодною м╕рою не означа╓, що Туреччина повернулася спиною до кримських татар, ми в╕дчували ╕ в╕дчува╓мо цю п╕дтримку, вона ╓ дуже ц╕нною для нашого народу.
- Розкаж╕ть, коли стало в╕домо у Туреччин╕ про ц╕ под╕╖? Якою була реакц╕я?
- Депортац╕я кримських татар з Криму в╕дбувалася в умовах найсувор╕шо╖ та╓мност╕. ╤нформац╕я про не╖ стала просочуватися лише у 50-х роках минулого стол╕ття. Тому реакц╕я Туреччини ╕ в момент само╖ депортац╕╖, ╕ дек╕лькома роками п╕сля не╖ була в╕дсутня. В кра╖н╕ фактично не знали про те, що в╕дбува╓ться.
ДЕПОРТАЦ╤Я ЧЕРЕЗ СП╤ВПРАЦЮ З ФАШИСТАМИ – ЦЕ БРЕХНЯ ╤ ВИГАДКА
- Головною причиною депортац╕╖ кримських татар з Криму (а також грек╕в, в╕рмен ╕ болгар) в радянськ╕ часи називали н╕бито масове сп╕вроб╕тництво з н╕мецькими окупантами п╕д час в╕йни. Що скажете про це?
- Радянська пропаганда так само, як ╕ зараз пут╕нська, – це суц╕льний вимисел. Я присвятив сво╓ життя досл╕дженню цих момент╕в ╕ можу з упевнен╕стю сказати, що радянський режим – найжахлив╕ший з ус╕х, що ╕снували ╕ ╕снують в св╕т╕. Вони використовували ус╕ найжахлив╕ш╕ ╕нструменти – розстр╕ли, голодомори, депортац╕╖, репрес╕╖ та ╕нше проти ус╕х народ╕в, як╕ були насильно об'╓днан╕ в межах СРСР. Це ╕ рос╕яни, ╕ укра╖нц╕, ╕ кримськ╕ татари, монголи, буряти, узбеки, багато ╕нших нац╕ональностей.
Тому, коли у червн╕ 1941 року н╕мецьк╕ в╕йська напали на територ╕ю СРСР, багато народ╕в це в╕тали, зустр╕чаючи ╖х хл╕бом- с╕ллю.
Сл╕д п╕дкреслити, що СРСР не був батьк╕вщиною н╕ для кримських татар, н╕ для укра╖нц╕в, азербайджанц╕в, в╕рмен, грузин╕в та ╕нших народ╕в. Це був репресивний режим, який захопив територ╕╖. ╤ це не було таким благословенням для нас, як це показували, це було прокляттям. Тому м╕льйони людей р╕зних нац╕ональностей готов╕ були допомагати ╕ сприяти н╕мецьк╕й арм╕╖, принаймн╕ спочатку. Рос╕йська визвольна арм╕я генерала Власова сп╕впрацювала з н╕мецькою арм╕╓ю, при цьому використовуючи в якост╕ свого символу нин╕шн╕й рос╕йський триколор.
Тому, якщо говорити про сп╕впрацю з н╕мецькою арм╕╓ю як про причину депортац╕╖, то сл╕д насамперед депортувати самих рос╕ян.
Сама ╕нформац╕я про масову п╕дтримку кримськими татарами н╕мецьких в╕йськ – суц╕льний вимисел. Б╕льш╕сть чолов╕к╕в кримськотатарсько╖ нац╕ональност╕ тод╕ служили в Червон╕й арм╕╖, багато з них були нагороджен╕ за подвиги у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, стали героями Радянського Союзу. Але н╕ вони, н╕ члени ╖хн╕х родин не уникли депортац╕╖. Депортували ус╕х, за нац╕ональною ознакою, незалежно в╕д заслуг перед СРСР.
- Тобто, це були спланован╕ та продуман╕ д╕╖?
- При тому ще задовго до 1944 року... Що дуже важливо знати, депортац╕я кримських татар у 1944 роц╕ була далеко не першою спробою. На момент при╓днання Криму Рос╕╓ю у 1783 роц╕ кримськ╕ татари становили 98% населення Криму. Це до слова про кримське кор╕нне населення, чим пост╕йно ман╕пулю╓ РФ. Це все ╓ в документах, в паперах Потьомк╕на, Катерини ╤╤. Вони намагалися знайти спос╕б позбавитися кримських татар у Криму, ╖хнього впливу ╕ заселити територ╕╖ п╕вострова християнами, ╕ншими народами. Це питання п╕дн╕мав п╕зн╕ше Олександр ╤. Але тод╕ не було зал╕зниц╕, тому масова депортац╕я була неможливою. У часи Кримсько╖ в╕йни Олександр ╤╤ знову п╕дн╕мав це питання. Знову ж таки, не було можливост╕ провести масову депортац╕ю, тод╕ були депортован╕ окрем╕ особистост╕, робилися зусилля для ем╕грац╕╖ кримських татар до Османсько╖ ╕мпер╕╖.
Тому сотн╕ тисяч кримських татар залишили Крим ╕ оселилися на територ╕╖ сучасно╖ Туреччини. Але це не була ем╕грац╕я в ╖╖ сучасному «добров╕льному» розум╕нн╕, це в╕дбулося в результат╕ тиску, погроз, як вих╕д з метою порятунку.
Тому депортац╕я кримських татар п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни не була чимось спонтанним або незапланованим, вона завжди була у помислах ╕ нам╕рах.
У планах Стал╕на у 1944-1945 роках також було ╕ захоплення територ╕╖ Туреччини. Ось як «визволяли» Сх╕дну ╢вропу, так само збиралися «визволяти» Туреччину.
До реч╕, турки-ахиска не п╕дтримували н╕мецьк╕ в╕йська, просто не мали можливост╕ сп╕впрацювати з ними, але ╖х також депортували.
Ус╕ ц╕ ╕стор╕╖ про депортац╕ю через сп╕впрацю з фашистами – це все брехня, радянськ╕, а тепер пут╕нськ╕ казки.
РОС╤Я СЬОГОДН╤ ПРОДОВЖУ╢ ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР З КРИМУ
- Давайте перенесемося з ╕стор╕╖ в сьогодення – поговоримо про ситуац╕ю в Криму зараз. Правозахисники та актив╕сти кажуть про те, що п╕сля анекс╕╖ 2014 року також в╕дбува╓ться депортац╕я. Вона ма╓ пасивний характер, немасова, але веде до того, що багато кримських татар залишають територ╕ю п╕вострова.
- Я – кримський татарин, але як ╕сторик – людина без нац╕ональност╕. Я не шов╕н╕ст ╕ н╕коли ним не був. Але точно можу сказати, що безкарн╕сть породжу╓ повторення злочин╕в минулого, веде до нових злочин╕в. ╤ це не важливо, щодо кого вони зд╕йснен╕ – рос╕ян, укра╖нц╕в, кримських татар, а може, француз╕в чи представник╕в африканських кра╖н. Злочин щодо будь-яко╖ нац╕╖ ма╓ бути засуджений - чи то геноцид проти кримськотатарського, чи то будь-якого ╕ншого народу. Ми ма╓мо говорити про нього, нагадувати, застер╕гати, щоб ц╕ жахи н╕коли не повторилися. Винн╕ в орган╕зац╕╖ цих злочин╕в мають бути покаран╕, якщо ╓ така можлив╕сть за ознакою давност╕, через м╕жнародн╕ суди. ╤ це не ма╓ бути виб╕рково – до н╕мц╕в, рос╕ян чи ще когось, це ма╓ бути ╓диний п╕дх╕д до вс╕х. ╤ не варто думати про под╕╖ 1944 року, що вони хоч ╕ траг╕чн╕, але н╕бито не мають н╕якого в╕дношення до сучасност╕. Це не так.
Под╕╖ 2014 року (╕ ставлення до них) нав╕ть б╕льш важлив╕, н╕ж просто пам'ять про депортац╕ю 1944 року. Насамперед тому, що 2014 р╕к – це те, що трива╓ зараз ╕ спрямоване на винищення, знищення кримських татар, можливо, нав╕ть б╕льш ефективними методами, н╕ж у 1944 роц╕. При стал╕нському режим╕ була знищена половина кримських татар. Це жахлив╕ под╕╖ минулого, через як╕ кримськ╕ татари пройшли ╕ вижили. Ми н╕коли не дозволимо про це забути... Але 2014 р╕к, на мою думку, в чомусь ╓ б╕льш небезпечним за 1944.
Сьогодн╕ методи режиму Пут╕на можуть мати б╕льш тяжк╕ насл╕дки. У його розпорядженн╕ нов╕тн╕ технолог╕╖, б╕льш широк╕ можливост╕, в╕н н╕ на секунду не задума╓ться, якщо отрима╓ шанс стерти кримськотатарський народ з лиця земл╕. ╤ не т╕льки кримських татар, йдеться ╕ про ╕нш╕ народи.
Що ми зараз спостер╕га╓мо в Криму? Кримськ╕ татари, як╕ не мовчать ╕ протестують проти режиму, змушен╕ або залишити п╕востр╕в, або ж стають жертвами нерозкритих, нав╕ть нерозсл╕дуваних убивств, або пол╕тичними в'язнями. Робиться все, щоб залякати ╕ змусити мовчати. ╤ прост╕ кримськ╕ татари змушен╕ ви╖жджати у пошуках роботи, можливост╕ осв╕ти для д╕тей. Забороняючи кримськотатарськ╕ мед╕а, школи, рел╕г╕ю, культуру, мову, ╕дентичн╕сть, роблять все для асим╕ляц╕╖ з рос╕янами.
- Що сл╕д робити в ц╕й ситуац╕╖, адже окупац╕я трива╓?
- Складна ситуац╕я ╕ з кожним днем пог╕ршу╓ться, в тому числ╕ через безкарн╕сть за нин╕шн╕ злочини, та й за минул╕. Я проти кровопролиття, проти силових метод╕в. Тому, думаю, перше, що сл╕д робити – це ╕нформувати, забезпечувати правдивою ╕нформац╕╓ю про те, що в╕дбува╓ться в Криму зараз ╕ в╕дбувалося у минулому. Ми не можемо дозволити перекручувати ╕сторичн╕ факти, брехати. ╤ ма╓мо використовувати ус╕ можлив╕ мед╕а-╕нструменти протистояння чорн╕й пропаганд╕, рос╕йським тролям.
Ми зараз бачимо, як пут╕нський режим розкинув сво╖ «щупальця» в Укра╖н╕, Сир╕╖, в сам╕й Рос╕╖, по всьому св╕ту. ╤ всюди ц╕ д╕╖ супроводжуються пропагандою ╕ брехнею. Тому правда – це наша основна ╕ головна зброя. Наша мета – пробудити сусп╕льство в Укра╖н╕, Туреччин╕, кра╖нах ╢вропи. Це наш пр╕оритет.
Друге, пут╕нський режим не ма╓ нагороджуватися ╕ заохочуватися за ус╕ ц╕ злочини проти людяност╕, в якому б вигляд╕ ╖х не подавали. В╕н ма╓ бути покараний.
ЗАГРАВАННЯ З РЕЖИМАМИ У СУЧАСНОМУ СВ╤Т╤ ╢ ЗГУБНИМ ╤ НЕБЕЗПЕЧНИМ
- Друга св╕това стала трагед╕╓ю для усього людства, найкровопролитн╕шою в╕йною сучасност╕. Але пройшли роки, ╕ кров, як ╕ ран╕ше, пролива╓ться. Як протистояти цьому? Чи ╕сну╓ ╕сторична пам'ять, чи вона занадто коротка?
- Пер╕од Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ без депортац╕╖ кримськотатарського народу був жахливим, траг╕чним, невимовно тяжким пер╕одом ╕стор╕╖ людства. ╤ це не була геро╖чна в╕йна Радянського Союзу проти тирана Г╕тлера. Безумовно, в╕н був тираном, нацистський режим – найжахлив╕ший з режим╕в. В╕н засуджений ╕ в жодному раз╕ не може бути прощений. Але стал╕нський режим не був н╕ на краплю краще за режим Г╕тлера. У деяких аспектах нав╕ть г╕рше. Тому трактування Друго╖ св╕тово╖ як визвольно╖ в╕йни СРСР проти Н╕меччини – це казка ╕ вимисел. Це було протистояння двох режим╕в – жорстоких ╕ нелюдських. ╤ це не варто забувати в жодному раз╕.
У сучасному св╕т╕ ╓ приклади ╕снування под╕бних режим╕в ╕ процв╕тання попул╕зму. Нин╕ нав╕ть демократичн╕ режими вдаються до попул╕стських метод╕в, в чомусь заграють з такими режимами, як пут╕нський. Це дуже небезпечний ╕ згубний шлях.
Тому наша мета – невпинно нагадувати не лише про те, що в╕дбувалося ╕ в╕дбува╓ться в Криму, в Укра╖н╕, але ╕ вказувати, що полем╕ка про окупац╕ю Криму та Донбасу, ╕нших територ╕й як про доконаний факт ╓ ще б╕льш небезпечною.
Москва робить все для того, щоб, говорячи про майбутн╓, залишити сво╖ злочини у минулому. Якщо не пом╕чати цього ╕ не реагувати, наступними можуть стати Одеса, Дн╕про, нав╕ть Ки╖в. Для шов╕н╕ст╕в нема╓ кордон╕в. ╤ це вже проявля╓ться. Ус╕ ц╕ марш╕ «Велико╖ Перемоги», заяви про те, що Ки╖в – рос╕йське м╕сто, про те, що не ╕сну╓ Укра╖ни як держави, що це все нев╕дд╕льна частина радянсько╖ ╕стор╕╖... До того ж Рос╕я волод╕╓ ядерною збро╓ю ╕ величезною арм╕╓ю. Рано чи п╕зно слова можуть перетворитися на д╕╖.
Але... Ще 30 рок╕в тому ╕ мови не могло бути про розпад СРСР, а це сталося. Тому нема╓ жодного сумн╕ву ╕ в тому, що анекс╕я ╕ окупац╕я Криму припиняться. Дай Боже, це станеться скоро.
Лише розум╕ючи ╕ усв╕домлюючи ус╕ ц╕ процеси, оц╕нюючи ╖х, маючи можлив╕сть пор╕внювати минуле ╕ сьогодення, ми можемо не допустити повторення злочин╕в та безкарност╕ злочинц╕в.
Ольга Будник
Анкара

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2020 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22348

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков