Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2020
ДРУЖЕ ПРОВ╤ДНИКУ…

Якось зовс╕м непом╕тно, тихо – у кращих традиц╕ях нашо╖ влади – минула дата загибел╕ генерал-хорунжого ╕ головного командира УПА Романа Шухевича. Тобто, березневий день, коли 70 рок╕в пров╕дник ОУН на р╕дних землях, мав би консол╕дувати та об’╓днати нац╕ю. Вт╕м, якби так сталося, сусп╕льство б не блукало ман╕вцями, вкотре наступаючи на одн╕ й т╕ ж сам╕ грабл╕. ╤ не доводилося б дискутувати про наших Геро╖в, як╕ клали на в╕втар незалежност╕ не лише власне життя, а й сво╖х родини. У найб╕льш приречений момент свого життя Роман Шухевич казав: «Укра╖нц╕ повинн╕ мати Геро╖в у сво╖й земл╕. Можливо, я буду ╓дино похований тут. Бо майбутн╓ ╓ там, де з могил воскресають во╖ни». Сучасники згадували, що у контактах з людьми Роман Шухевич був вр╕вноважений, коректний, вм╕ло по╓днуючи в соб╕ риси в╕йськовика високого рангу ╕ пол╕тика. Користувався високим авторитетом, тож недаремно до нього зверталися «друже командире», а в кадрах ОУН – «друже пров╕днику»…
Аби краще усв╕домити виняткову силу та гарт легендарного пров╕дника, зверн╕мося до ун╕кального видання – працю «Роман Шухевич у громадсько-пол╕тичному житт╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни 1920-1939 рок╕в: спогади, документи, св╕тлини» ╕сторика Андр╕я Сови. Завдяки скрупульозн╕й робот╕ автору вдалося з╕брати незнан╕ та малознан╕ дос╕ документи, спогади, нариси, ╕нтерв’ю, газетн╕ публ╕кац╕╖, р╕дк╕сн╕ фото Романа Шухевича. Завдяки з╕браному фактажу вдалося об’╓ктивно розкрити його житт╓вий шлях та актуал╕зувати чимало питань, як╕ постають перед Укра╖нською Державою на сучасному етап╕. «Частина сусп╕льства, яка через неосв╕чен╕сть, небажання вивчати першоджерела та перебуваючи п╕д пост╕йним впливом ворожо╖ до укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖ пропаганди, ╕ надал╕ тракту╓ так╕ укра╖нськ╕ постат╕, як ╢вген Коновалець, Степан Бандера та Роман Шухевич як «фашист╕в», «колаборант╕в», - зазнача╓ ╕сторик Андр╕й Сова. – Такий стан речей зумовлений ще й тим, що упродовж двох перших десятил╕ть ╕снування незалежно╖ Укра╖ни була в╕дсутня державна пол╕тика ╕сторично╖ пам’ят╕, що, сво╓ю чергою, не сприяло появ╕ грунтовних досл╕джень цих постатей. Брак документ╕в та матер╕ал╕в, фрагментарне ╖х використання досл╕дниками породжувало чимало м╕ф╕в навколо пров╕дних д╕яч╕в ОУН та УПА, що й надал╕ залиша╓ актуальним питанням пошуку, збору, скрупульозного вивчення та введення до наукового об╕гу першоджерел. Т╕льки це дасть можлив╕сть по-новому поглянути на житт╓вий шлях багатьох постатей нац╕онально-визвольно╖ боротьби, допоможе глибше осмислити сусп╕льно-пол╕тичн╕ процеси т╕╓╖ доби, сприятиме в╕дновлення ╕сторично╖ пам’ят╕».
Тож яким був генерал Роман Шухевич у житт╕, як поводив себе, коли перед ним поставали небезпечн╕ виклики? Яким в╕н був у повсякденному житт╕ – лицар найвищих нагород УПА, в╕домий п╕д псевдон╕мами «Шух», «Дзв╕н», «Щука», «Тур», «Тарас Чупринка»? До реч╕, збереглися спогади сучасник╕в Романа Шухевича, завдяки яким ста╓ зрозум╕лим, чому для псевдон╕ма в╕н обрав ╕м’я Григор╕й Чупринка. Як в╕домо, Григор╕й Чупринка (1879-1921) – культурний, в╕йськовий ╕ пол╕тичний д╕яч, розстр╕ляний за участь у повстанському рус╕ проти б╕льшовик╕в. Ярослав Стецько, пров╕дний д╕яч ОУН, публ╕цист, в╕дгукуючись на смерть Романа Шухевича, писав: «Прийде час, коли вся Укра╖на ставитиме йому пам’ятники слави… Б╕логорща (м╕сце загибел╕ Романа Шухевича – Авт.) буде колись м╕сцем прощ╕ укра╖нських патр╕от╕в. Льв╕в’янин хот╕в бути продовжувачем того Чупринки, щоб символ╕зувати нерозд╕льну ╓дн╕сть вс╕╓╖ Укра╖ни. Глибоку думку висловлено у строф╕ в╕рша: «Шухевич згинув в Б╕логорщ╕, щоб жив Чупринка у в╕ках!» ╤ Чупринка житиме в народн╕й легенд╕, житиме в традиц╕ях укра╖нського в╕йська, в ╕стор╕╖ укра╖нських визвольних змагань».
Праця Андр╕я Сови да╓ можлив╕сть д╕знатися про Романа Шухевича не лише як про бойового генерала. Чимало ╕нформац╕╖ ╓ про його риси характеру (╕нтел╕гентн╕сть, товариськ╕сть), уподобання, музичн╕ зд╕бност╕ (чудово грав на фортеп╕ано ╕ скрипц╕, добре сп╕вав, виступав з концертами), в╕йськово-ф╕зичну п╕дготовку (займався лижним спортом, футболом, легкою атлетикою, плаванням, скелелаз╕нням), про б╕знесов╕ таланти (сп╕взасновник рекламно╖ ф╕рми «Фама»).
Щодо останнього, то ма╓мо ун╕кальну можлив╕сть д╕знатися про те, яку роль в╕д╕грала «Фама» - рекламна ф╕рма Романа Шухевича та Богдана Чайк╕вського, яка д╕яла з березня 1937 р. по вересень 1939 р. у Львов╕. У 1937 роц╕, коли Роман Шухевич вийшов з польсько╖ в’язниц╕ (у 1934 роц╕ був ув’язнений окупац╕йною польською владою за звинуваченням в убивств╕ м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Польщ╕, а через два роки поляки судили його вже як члена ОУН разом з╕ Степаном Бандерою та Ярославом Стецьком – Авт.), вир╕шив створити сучасне п╕дпри╓мство, аби розбудовувати укра╖нський б╕знес та розвивати торг╕влю. Оск╕льки Роман Шухевич був ран╕ше засуджений польським судом, в╕н не мав права бути юридичним сп╕ввласником п╕дпри╓мства, тож до справи залучив свого молодшого товариша Богдана Чайк╕вського. Останн╕й мав вищу торговельну осв╕ту - зак╕нчив Вищу школу закордонно╖ торг╕вл╕ у Львов╕. Чому ф╕рма одержала назву «Фама»? Досл╕дники пояснюють, що слово «фама» з латинсько╖ означа╓ «чутка», «поголоска» - назва легко вимовлялася р╕зними мовами, тож майбутн╕й командир УПА в╕рив в усп╕х б╕знесу. ╤ не помилився. Хоча Роман Шухевич не м╕г оф╕ц╕йно очолювати п╕дпри╓мство, в╕н став його ╕дейним орган╕затором та натхненником. Адже б╕льш╕сть усп╕шних ╕дей, орган╕зац╕йна робота та правильно обрана б╕знесова тактика, за спогадами Богдана Чайк╕вського, було заслугою саме Романа Шухевича.
Майбутн╕й командир УПА мав чудову ╕нту╖ц╕ю, добре в╕дчував людей, тож знаходив для «Фами» порядних прац╕вник╕в. Передус╕м Шухевич наймав над╕йних людей, колишн╕х укра╖нських пол╕тв’язн╕в польсько╖ окупац╕йно╖ влади, як╕ через судим╕сть не могли претендувати на державну службу. До рекламного б╕знесу залучалися безроб╕тн╕ оун╕вц╕ – над╕йн╕ та в╕ддан╕ люди. Завдяки грамотному веденню б╕знесу, рекламна ф╕рма «Фама» стала швидко випереджати конкурент╕в. Богдан Чайк╕вський п╕д╕йшов до справи серйозно, вивчаючи теор╕ю рекламного б╕знесу. Читав багато спец╕ал╕зовано╖ л╕тератури, здеб╕льшого н╕мецьких автор╕в, оск╕льки саме в н╕мц╕в була добре розвинута рекламна справа. Першими замовленнями «Фами» були р╕зн╕ невелик╕ рекламн╕ оголошення, як╕ за попередн╕ми домовленостями ф╕рма розм╕щувала в газетах укра╖нських кооперац╕й (зокрема «Центросоюзу», «Маслосоюзу») та в низц╕ укра╖нських часопис╕в (зокрема «Д╕ло», «Народна справа», в журнал╕ «Комар»). Особлив╕стю роботи «Фами» було те, що ф╕рма не лише писала тексти оголошень, а й художньо ╖х оформлювала. Причому ц╕ни рекламно╖ ф╕рми Шухевича були значно нижч╕, н╕ж у поляк╕в. Богдан Чайк╕вський залишив про свого побратима ц╕кав╕ спогади, сповнен╕ поваги та теплоти: «Шухевич був усесторонньо розвинутий ╕ дуже ц╕каво говорив. Роман був, як його називали нац╕онал╕сти, «105-в╕дсотковим». То була найвища оц╕нка тих, хто належав до ОУН. Брат його Юрко був на 95%, я також на 95%. Роман був дуже товариський, компан╕йський, при╓мний, викликав велику приязнь до себе. П╕дпри╓мство «Фама» завдяки Романов╕ працювало так довго й приносило корись ОУН, надавало ф╕нансову допомогу орган╕зац╕╖». Коли постало питання про безпеку для командира УПА та його родини, Богдан Чайк╕вський запропонував Роману Шухевичу вивезти родину до Н╕меччини. «Роман Шухевич категорично в╕дпов╕в: «Н╕. Моя родина залишиться на р╕дних землях. А як прийдеться нам загинути, то хоч наш╕ кост╕ удобрять р╕дну землю, - пригадував Богдан Чайк╕вський. – Роман Шухевич дуже негативно ставився до ем╕грац╕╖. Вважав, що то переважно елемент, не здатний до творчо╖ пол╕тично╖ роботи. З╕ сво╓╖ практики в╕н знав, що б╕льш╕сть людей на ем╕грац╕╖ м╕ня╓ться, для них основним ста╓ заробити якнайб╕льше грошей. Ем╕грац╕я дуже нищить людину морально».
Роман Шухевич не зрадив справ╕ свого життя, залишившись на р╕дних землях. Св╕й останн╕й б╕й головний командир Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖ Роман Шухевич – Тарас Чупринка прийняв 5 березня 1950 року в сел╕ Б╕логорща б╕ля Львова. Саме тут розташовувалася його остання п╕дп╕льна квартира. Його зв’язкова Галина Дидик (псевдо «Анна»), кер╕вник Укра╖нського Червоного Хреста, щоб не потрапити в руки живою, хот╕ла отру╖тися. ╥╖ врятували, катували на допитах ╕ 1952 року засудили на 25 рок╕в.
Родина командира УПА розд╕лила з ним г╕рку долю, проте на зрадила в найтяжч╕ хвилини. Дружина Натал╕я Шухевич (13.10.1910 – 28.02.2002) народилася в с╕м’╖ священика Романа Березинського. «Ми зналися з малих д╕тей, - пригадувала Натал╕я Шухевич. – В╕н був вимогливий, але з серцем. Дуже добре грав на фортеп╕ано». Коли у с╕чн╕ 1943 року Роман Шухевич перейшов на нелегальне становище, н╕мц╕ заарештували Натал╕ю, безусп╕шно намагаючись через не╖ натрапити на його сл╕д. «Я не була ╖м потр╕бна, вони спод╕валися, що Роман здасться, бо в хат╕ залишилося дво╓ д╕тей. ╤ коли згодом про це зайшла мова, то Роман сказав: «Наталю, ти зна╓ш, як я люблю тебе ╕ д╕тей, але Укра╖ну б╕льше», - згадувала дружина командира. У 1944 роц╕, п╕сля створення Укра╖нсько╖ Головно╖ Визвольно╖ Ради, Натал╕я разом з мамою ╕ д╕тьми мали ви╖хати на Зах╕д разом з ╕ншими учасниками визвольного руху. Проте Натал╕я нав╕др╕з в╕дмовилася залишити свого чолов╕ка й Укра╖ну. Для себе давно вир╕шила – попри все, розд╕лить долю свого чолов╕ка. ╤ залишитися на р╕дних теренах з╕ сво╖м народом. Перед арештом Натал╕я перебувала в сел╕ Б╕льче на Старосамб╕рщин╕ в родин╕ греко-католицького священика о. Мицака. Через сувору консп╕рац╕ю до Натал╕╖ не можна було д╕статися. Це могли зробити лише зв’язков╕, як╕ прийшли перев╕рити, в яких умовах живе родина кер╕вника визвольного руху. Тод╕ було заплановано, що Натал╕я пере╖де в ╕ншу м╕сцев╕сть як переселенка з Польщ╕ (разом з родиною). Проте коли наступного разу зв’язков╕ прибули на Старосамб╕ршину, то д╕зналися прикру новину. 17 липня 1945 року енкаведисти арештували о. Мицака ╕ вс╕х, хто жив у нього. Юрков╕, синов╕ Романа Шухевича, тод╕ виповнилося лише 12 рок╕в; донечка Маруся мала неповних п’ять рок╕в. Д╕тей в╕дправили до Чорнобиля в дитячий будинок, а п╕зн╕ше перевели до м. Стал╕но (тепер Донецьк). У 1947 роц╕ Юр╕й вт╕ка╓ з дитячого будинку, де через п╕дп╕лля встановлю╓ зв’язок ╕з батьком. У березн╕ 1948 року Юрко вирушив до Донецька, щоб викрасти сестру з дитячого будинку. Там його заарештували ╕ засудили на десять рок╕в за зв’язок з ОУН. Загалом Юр╕й Шухевич в╕дбув 35 рок╕в ув’язнення у радянських концтаборах та на засланнях т╕льки за те, що був сином геро╖чного генерала УПА. ╤ не в╕дмовився в╕д ╕дей свого батька. Страдницький шлях судився ╕ дружин╕ Романа Шухевича – табори, заслання, ф╕зичн╕ та моральн╕ тортури.
«Ясн╕сть в думанн╕, правда в говор╕нн╕, р╕шуч╕сть у чин╕», - так характеризував Романа Шухевича професор Степан Шах. Справедлив╕сть цих сл╕в генерал Шухевич п╕дтвердив ус╕м сво╖м жертовним життям, присвятивши його боротьб╕ за в╕льну Укра╖ну. УПА, якою командував Роман Шухевич, дивувала св╕т. Адже укра╖нц╕ – цв╕т нац╕╖ – завзято боролись в повстанських лавах за волю сво╓╖ держави. Професор Леон╕д Зал╕зняк у газет╕ «Час» (21-27 серпня 1947 р.) писав: «Зах╕дн╕ ╕сторики визнають УПА кращим партизанським рухом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕. Не маючи н╕ матер╕ально╖, н╕ морально╖ п╕дтримки з-за кордону, як ╕нш╕ рухи Опору того часу, укра╖нськ╕ повстанц╕ змогли понад десять рок╕в протистояти в╕йськовим машинам двох найстрашн╕ших за всю ╕стор╕ю людства тотал╕тарних ╕мпер╕й – Н╕меччини та б╕льшовицько╖ Рос╕╖». А слова генерала Шарля де Голля облет╕ли увесь св╕т: «Якби Франц╕я мала таку арм╕ю, як УПА, то н╕мецький чоб╕т н╕коли не топтав би французько╖ земл╕». Тож нехай слово правди про УПА та мужнього генерал–хорунжого Романа Шухевича д╕йде до кожного укра╖нця. А знати ту правду спонукатимуть поетичн╕ рядки ╤вана Франка: «Та над усе ц╕ню я ту малую м╕рку мук ╕ болю, котр╕ прийняв я в ц╕м житт╕ за правду, за добро, за волю».
Натал╕я ОСИПЧУК, письменниця, член НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22166

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков