"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2020 > Тема "Душі криниця"
#12 за 20.03.2020
ОЙ ЧИЙ ТО К╤НЬ СТО╥ТЬ...
Наш╕ традиц╕╖
18 березня вшанову╓мо Святого Конона Памф╕л╕йського, який жив у III стол╕тт╕, був родом з Назарету, де колись замешкала родина ╤суса Христа. Через деякий час Святий Конон п╕шов до памф╕л╕йського м╕ста Магедона ╕ там почав займатися городництвом та сад╕вництвом. Тому його назвали Городником. За те, що Конон спов╕дував християнство, ╕гемон Публ╕й наказав його стратити. Той прийняв мученицьку смерть. У народному побут╕ укра╖нц╕в Святого Конона вважали покровителем коней. На п╕дстав╕ сп╕взвучност╕ сл╕в «Конон» ╕ «кон╕» народилася легенда, що Святий Конон був вправним конюхом, ╕ кон╕ у нього були так╕, що в╕н возив на них самого Святого пророка ╤ллю. ╤ тепер возить його у кол╕сниц╕ по небу, а той пуска╓ у лиход╕╖в стр╕ли-блискавки. Гр╕м - це туп╕т коней Конона. Колись цього дня господар╕ не запрягали коней, давали ╖м в╕дпочити, добре годували. В╕д старших людей можна почути таке: «Хочеш мати доброго коня, тод╕ запам'ятай: протягом доби 8 годин к╕нь працю╓, 8 годин ╖сть, 8 годин в╕дпочива╓». Можливо, що це й переб╕льшення, але щоб незаперечно те, щоб мати доброго коня, то за ним сл╕д добре доглядати. В╕н сво╓ «в╕дпрацю╓»! Марнов╕рн╕ люди вважали: аби домовик не мучив коней, то у стайн╕ до стел╕ потр╕бно п╕дв╕сити на мотузц╕ застрелену сороку. У народ╕ кажуть: - На Конона погожа днина - граду вл╕тку не буде, пос╕ви стих╕я не знищить. - На Кононов╕й днин╕ нас╕ння сниться господин╕, тобто - день дуже сприятливий для п╕дготовки нас╕ння до с╕вби.
З ВИР╤Ю!
22 березня, у день Сорока Святих, зустр╕ча╓мо птах╕в, як╕ повертаються з вир╕ю. Це — другий масовий прил╕т пернатих п╕сля свята Обрет╕ння (9 березня). За уявленнями наших предк╕в справжня весна прийшла тод╕, коли з вир╕ю повернулися птахи ╕ на сво╖х крилах принесли тепло. З цим пов'язано чимало обряд╕в. Наприклад, вип╕кали печиво у вигляд╕ жайворонк╕в. З ним д╕ти виходили в поле ╕ закликали: - Жайворонки, прилет╕те! Красну весну принес╕те! На Пол╕сс╕ урочисто зустр╕чали лелек. Пекли булочки - «бузьков╕ лапки» - ╕ примовляли: - Бузьку, бузьку! На тоб╕ гальопу (а це ╕ ╓ булочка, спечена насп╕х), а мен╕ жита копу! Були упевнен╕, коли вперше побачиш повернення гусей, п╕дкинь догори пучечок соломи ╕ промов: - Гуси, гуси, гусенята! Нате вам на крилята, щоб у мене лупилися пташенята! В╕рили, що тод╕ неодм╕нно поведеться домашня птиця, а гусенята - погот╕в. На Сорок Святих не тривожили сороку. Вона у цей день - ╕менинниця, кладе у гн╕здо сорок прутик╕в...
ПОСЕРЕД ПОСТУ
Цього року, 22 березня, християни сх╕дного обряду в╕дзначатимуть Хрестопокл╕нну нед╕лю — третю, яка переду╓ четвертому тижню Великого посту. У цей день хрест виносять на середину храму для поклон╕ння йому. Д╕я нагаду╓ ус╕м в╕руючим, що ╤сус Христос в╕дкупив гр╕хи людства. За народною традиц╕╓ю тиждень ма╓ назву Хрестя або Поклони, оск╕льки починають бити поклони аж до суботи перед Великоднем. Назви Середохресний, Середохрестя пов'язан╕ з середою на цьому тижн╕. Тод╕ «п╕ст лама╓ться навп╕л», тобто вже минула половина його часу. ╤снувало пов╕р'я: коли оп╕вноч╕ уважно прислухатися, то можна почути звук перелому. Добра прикмета, якщо п╕сля затяжно╖ зими ╕ холодно╖ ранньо╖ весни у Середоп╕стя раптово тр╕снув л╕д на водоймах. У середу кожна господиня зам╕шувала пр╕сне т╕сто ╕ вип╕кала невеличк╕ хл╕бини чи паляниц╕ у вигляд╕ хреста. Так╕ хл╕бини-хрести, за пов╕р'ям, мали маг╕чну силу. ╥х клали у зас╕ки з пос╕вним зерном. Господар╕ брали ╖х з╕ собою в поле п╕д час с╕вби. Розламували хл╕бн╕ хрести по раменах ╕ закопували у чотирьох кутках ниви, щоб земля добре родила. Решта - з'╖дали. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2020 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22131
|