Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…


ЗА П╤ВТОРА РОКУ Я НЕ ЗНАЙШЛА В УКРА╥Н╤ ЖОДНОГО НАЦИСТА, ПРО ЯКИХ ЧУЛА У РОС╤╥
Юко Немото, кореспондентка агенц╕╖ «К╕одо цус╕н» у Ки╓в╕…


╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2020
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: «ТАК КАКОСЬ Л╢ГШЕ»

Св╕й учительський шлях я починала в сел╕ на Ки╖вському Пол╕сс╕ за два роки до Чорнобильсько╖ катастрофи, яке забуло, що колись входило до Реч╕ Посполито╖. Весь культурний шар було здерто спершу рос╕йським самодержавством, а тод╕ б╕льшовицьким терором. В сел╕ не було церкви, як ╕ у всьому район╕. Не в╕нчали, не хрестили, не в╕дсп╕вували. У л╕с╕ був цвинтар з дерев’яними хрестами, бо хрести ставити було прост╕ше. Село вимирало, наступного року школу закрили. Мовний кордон починався у райцентр╕, який ран╕ше був штетлом, про який писав Шолом-Алейхем, а пот╕м Кагановичами, ╕ нарешт╕ Пол╕ським. Питома частка недолуго╖ рос╕йськопод╕бно╖ мови зростала по дороз╕ до Ки╓ва.
Моя господиня хвалилася, що вона з «Западно╖». Виявилося, що п╕д час в╕йни дитиною вона втекла з-п╕д Олевська на Житомирщин╕. Там теж була колись Р╕ч Посполита. Вас певно диву╓, чому я згадую про Р╕ч Посполиту, яку розд╕лили м╕ж Австро-Угорщиною та Рос╕╓ю наприк╕нц╕ 18 ст. Подумайте, яка р╕зниця м╕ж тими двома частинами зараз, ╕ що ╓ сп╕льного. Це дуже важливо, бо поясню╓ вс╕ наступн╕ здобутки ╕ поразки укра╖нц╕в. Вчинок тисяч галичан, як╕ кинули все ╕ вирушили на Сх╕д вт╕лювати ╕дею соборност╕ Укра╖ни, бо н╕коли не вважали ц╕ земл╕ чужими. Розстр╕ляне В╕дродження ╕ Голодомор. Рух спротиву УПА та його дискредитац╕я внасл╕док добре продумано╖ чек╕стсько╖ операц╕╖, нарешт╕ - обидва Майдани. Вс╕ ц╕ перемоги, поразки, геро╖зм ╕ жертви видаються тепер намарними – Укра╖ну об’╓днав траг╕ком╕чний абсурд. Причина одна – непереданий активний спротив пробудженню нац╕онально╖ самосв╕домост╕, яка ╓ основою кожно╖ незалежно╖ держави. На вс╕х фронтах ╕ на реальному рос╕йському -укра╖нському фронт╕ також.
У мо╓╖ господин╕ було дво╓ д╕тей. Вони ╕з с╕м’ями мешкали в роб╕тничих гуртожитках у Ки╓в╕ ╕ н╕жно любили маму, а вона ╖х. Добр╕ працьовит╕ люди, як╕ в╕ддали власних д╕тей у рос╕йськ╕ школи. Зять був ╕з Золочева, класичний порядний галицький хлоп, так╕ зараз працюють в╕д Тюмен╕ до Ростова, «доробляються». Нев╕стка – з черн╕г╕вського села. Обидв╕ ж╕нки мали сво╖х чолов╕к╕в п╕д каблуком ╕ примушували д╕тей вдома розмовляти московською, нав╕ть трир╕чне дитя. Старший хлопець був у сьомому клас╕, й коли при╖хав до бабус╕, а д╕тей з м╕ркувань мовно╖ безпеки не привозили на л╕то до села, щоб не набралися укра╖нських вошей, то ходив за мною хвостиком. Йому було дуже дивно, що вчителька розмовля╓ укра╖нською ╕ не соромиться цього. Я ледве розум╕ла його. То був жахливий мовний покруч ╕ дитина страждала в╕д розладу мовлення. В╕н нав╕ть написав мен╕ к╕лька неймов╕рно безграмотних лист╕в незрозум╕лою мовою. Поза його мовним середовищем, яке населяли пролетар╕, я була першою людиною, яка не т╕льки розмовляла укра╖нською мовою, але й досягла чогось в житт╕ – зак╕нчила Ки╖вський ун╕верситет ╕ видала першу книжку. ╤ таких як в╕н були тисяч╕. Д╕ти, що виросли в гуртожитках ╕ навчались у рос╕йських школах, бо: «так ближче» ╕ «так какось л╓гше». Тепер англ╕йська з ясел ╕ рос╕йськ╕ мультики з колиски – це те саме. ╤ аргументи т╕ сам╕: «так какось л╓гше». Т╕льки вже не страх перед Голодомором ╕ бажання прилучитись до ╕мперсько╖ культури, а нездатн╕сть бути в╕льними Це вони тягнуть ╕ будуть тягнути Укра╖ну на дно.
Ви дума╓те, що мова не кара╓ за зневагу до не╖? Кара╓ ще ╕ як: розумовою в╕дстал╕стю, ╕д╕отською владою, бездержавн╕стю ╕ зневагою усп╕шних народ╕в. А ще в таких народ╕в забирають землю ╕ роблять ус╕х рабами.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22057

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков