|
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 16.07.2004 > Тема "Порадниця"
#29 за 16.07.2004
"ШЛЯХ ДО ЗДОРОВ'Я"(українська методика)
Лідія Степко, власкор "КС".
Бути здоровими та жити довго люди прагнули завжди. І оздоровчих методик створено вже чимало. Одні з них радять їсти все сире, інші - без солі, то не змішувати одне з іншим, то харчуватися відповідно до групи крові. Люди з першою групою мають їсти м'ясо, а з другою, боронь, Боже, - тільки сою. Особам з 2-ю групою можна поласувати абрикосами, решті ж - краще на них і не дивитися. Голодуємо за П. Брегом, соками лікуємося за Н. Уокером... перелічувати можна довго. Інколи без тлумачного словника не розібратися, що ж то за Місо чи сир Тофу, котрим радять харчуватися автори зарубіжних оздоровчих методик.
Співвітчизників, котрі достеменно знають секрети здоров'я та довголіття і готові ділитися досвідом з читачами, - менше, але добре, що вже такі є. І серед них - українець Анатолій Бабенко. Це його книга "Мій шлях до здоров'я" щойно вийшла друком у Севастополі і мала неабиякий розголос. Анатолій Григорович - академік АЕН України, доктор економічних наук, професор Донецького державного університету, декан Севастопольського економіко-технологічного факультету вищеназваного ВНЗ.
На його думку, еліксир здоров'я та довголіття - у русі, фізичних вправах, загартовуванні холодною водою та раціональному харчуванні. Новомодні дієти йому також відомі, але ставиться він до них досить стримано. Натомість згадує, як харчувалася його родина, живучи у селі на Полтавщині, де фірмовою стравою був суп з галушками з гречаного борошна зварений у звичайних для села умовах, у печі, натопленій торфом чи соломою. А якою духмяною та смачною, навіть у голодні післявоєнні роки, здавалася ледве не єдина для усієї родини страва - затірка.
Десь біля п'яти років тому у Анатолія Григоровича виникла думка написати книгу для широкого загалу, аби розповісти про ефективність чотирьох найголовніших, на його думку, складових здорового та активного способу життя:
- оздоровчого бігу;
- фізичних вправ;
- загартування холодною водою;
- раціонального харчування.
Сам 63-річний автор справляє враження людини, у якої геть відсутні будь-які проблеми - бадьорий, підтягнутий, комунікабельний, усміхнений. Каже, що давно взяв за мету дружити з природою, більше рухатися, покращити структуру харчування. Мету втілив у життя, опрацював та вдосконалив свої принципи, котрих і дотримується вже цілих 22 роки. Різні види вправ виконував і раніше, але єдиної системи не було. І лиш поєднавши всі чотири складові, розпрощався із застудою, радикулітом, втомою. Каже, що зараз почувається краще, ніж коли 30-річним писав кандидатську дисертацію, годинами сидячи у задушливому приміщенні.
- Мій режим дня комусь може здатися незвичним: лягаю спати не пізніше 22-ї години, а прокидаюсь незмінно о 5-й ранку. Є гарне прислів'я: "Хто рано встає, тому Бог дає". За рахунок вранішніх годин вдається виконати комплекс вправ, пробігти в тренувальному темпі біля 10 кілометрів, після чого - купання у відкритому водоймищі, незалежно від пори року та погодних умов. Після такої розминки з'являється чудовий апетит. Мій сніданок завжди висококалорійний, оскільки трудовий день - досить напружений: наукова робота, лекції, семінари, прийом заліків та екзаменів, захист курсових та дипломних робіт, зустрічі, конференції тощо.
Довголітні спостереження за власним організмом дозволили дійти до висновку, що найкращою фізичною вправою, котру не можна нічим замінити, є повільний оздоровчий біг, адже при ньому задіяні десятки груп м'язів. Решта видів спорту лише доповнюють цю дивовижну й універсальну фізичну вправу. Але біг взимку неодмінно викликав застуду, спонукаючи до попереднього загартування холодною водою. Так народжувалася власна оздоровча система.
Автор книги довгі роки займався класичним марафоном, бігаючи на дистанції 42 км 195 м, 15 разів брав участь у змаганнях в Донецьку, Маріуполі, Луганську, Москві та Санкт-Петербурзі. У "марафонські" роки захистив докторську дисертацію, випустив десятки публікацій, включаючи монографії, брошури та навчальні посібники для студентів, паралельно займаючись педагогічною діяльністю.
У 2001 році Анатолій Григорович створив спортивну секцію класичного марафону для студентської молоді. Високі результати з'явилися не одразу.
- Пам'ятаю одне з перших тренувань. Початок був звичайним. Та раптом дощ, справжня злива. Студенти розбіглися по гуртожитках, не витримавши екстремальних умов. Близько години продовжував тренування сам. Згодом пояснював, що дощ - то є добрий супутник марафонця - людини вольової і сильної. Зараз студенти цієї оздоровчої секції, беручи участь у змаганнях, показують досить добрі результати.
Книга "Мій шлях до здоров'я" вийшла накладом 500 примірників і розрахована на масового читача. Наступного року автор збирається перевидати її з урахуванням відгуків та побажань читачів.
Отже, дорогі друзі, якщо вам досі не допомогли стати здоровими рекомендації зарубіжних фахівців, спробуймо використати досвід нашого співвітчизника- Анатолія Бабенка. Думається, користь від того буде подвійна: і автора, у разі потреби, можна легко віднайти - працює і мешкає у Севастополі, і гречані галушки українському менталітету трохи ближчі, аніж всілякі там заокеанські кулінарні вишуканості.
м. Севастополь.
На фото: Анатолій Бабенко на фінішній прямій після марафону 42 км 195 метрів (м. Донецьк).
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 16.07.2004 > Тема "Порадниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2200
|
