Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 07.02.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 07.02.2020
«ЩО ТО ЗНАЧИТЬ – В ЧОРН╤Й ПРИЗМ╤ ЗРАДИ ХОЧ БИ РАЗ СЕБЕ ПЕРЕЛАМАТЬ…»

Ще один безславний юв╕лей…

Як же прудко летять роки! Вже 10 л╕т промайнуло в╕дтод╕, як на початку 2010 року на прес-конференц╕╖ в прямому еф╕р╕ президенту Укра╖ни В. Ющенку було поставлене запитання про долю «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕ ╖╖ незаконно зв╕льненого головного редактора (отака була специф╕чна державна «п╕дтримка» укра╖нського ╕нформац╕йного простору в Криму). Збер╕гся фрагмент телетрансляц╕╖ т╕╓╖ под╕╖, тож детальн╕ше про це – у в╕део на Фейсбук-стор╕нц╕ «КС»: https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia/
Зам╕сть коментаря додамо лише оцього в╕рша про зраду. Бо н╕чим не допом╕г н╕ «Св╕тлиц╕», н╕ ╖╖ редактору наш «помаранчевий» президент: навпаки, через два дн╕ п╕сля т╕╓╖ прес-конференц╕╖ з Ки╓ва до С╕мферополя нагрянула м╕н╕стерська бригада – зн╕мати бунт╕вника. Ну, а якщо зраджують президенти й м╕н╕стри, то що вже казати про рядового «землячка», який, допнувшись згодом у столиц╕ до в╕дпов╕дально╖ посади ╕ «зачистивши» редакц╕ю «КС» у С╕мферопол╕, вигулькнув раптом… головним редактором ки╖вського клона «Кримсько╖ св╕тлиц╕»!
Як там писав В. Винниченко: «читати укра╖нську ╕стор╕ю треба з бромом». Нав╕ть якщо це ╕стор╕я окремо взято╖ газети, чи╖м св╕тлим, але «прихватизованим» ╕м’ям, немов ф╕говим листком, спекулюючи на «кримськ╕й тем╕», дехто намага╓ться прикрити власну зрадливу н╕кчемн╕сть…

ДРУГОВ╤

Другу друг не гавкатиме в спину...
Брате м╕й! Кричу тво╖м очам:
Хто хоч раз ступив через людину,
Той вже б╕льше не людина сам!

Брате м╕й, — людино! — зупинися
╤ хоч раз оглухни в╕д думок:
Чи на комусь т╕нню не лишився
Тв╕й сл╕пий, як десять т╕ней, крок?

Хоч сл╕пий — оглянься, заклинаю,
Поки ти ╕ще для когось брат!
Ми в житт╕, бува╓, так ступа╓м,
Що життя ста╓ — як крок назад.

Рвем вперед, а горизонт — позаду.
К╕гт╕ рвем, а поступу — нема...
Що то значить — в чорн╕й призм╕ зради
Хоч би раз себе переламать.

А назад же мусиш знов ламатись,
Бо вола╓ сов╕сть, як огром:
На добро даремно спод╕ватись
Тому, хто ступив через добро!

От ╕ думай, брате, от ╕ горбся,
Доки серце вил╕чить сл╕пе:
Т╕льки раз ступивши через когось,
Ск╕льки ти ступив через себе?

Брате м╕й, я в серц╕ тебе маю.
Ти послухай мого серця, брат:
Деколи ми так вперед ступа╓м,
Роблячи, де треба, крок назад...

В╕ктор КАЧУЛА

P.S. Цей в╕рш був написаний ще у 1983 роц╕, на факультет╕ журнал╕стики Ки╖вського держун╕верситету. Тод╕ ще в╕рилося у «крок назад». Та хто б м╕г тод╕ подумати, що через якихось три з лишком десятил╕ття «чорна призма зради» - вже зовс╕м не у приватних, а й нав╕ть у м╕ждержавних масштабах - перелама╓ ╕ споганить все те, що сьогодн╕ нам ус╕м так болить.
Вт╕м, чого дивуватися: всяка велика зрада колись починалася з маленько╖.

ДОСЛ╤ВНО

«Читати укра╖нську ╕стор╕ю треба з бромом, — до того це одна з нещасних, безглуздих, безпорадних ╕стор╕й, до того боляче, досадно, г╕рко, сумно перечитувати, як нещасна, зацькована, зашарпана нац╕я т╕льки те й робила за весь час свого державного (чи в╕рн╕ше: п╕вдержавного) ╕снування, що одгризалася на вс╕ боки: од поляк╕в, руських, татар, швед╕в. Уся ╕стор╕я — ряд, безупинний, безперервний ряд повстань, в╕йн, пожарищ, голоду, наб╕г╕в, в╕йськових переворот╕в, ╕нтриг, сварок, п╕дкопування. Чи не те саме ста╓ тепер? Т╕льки хот╕ли жити державним життям, як почина╓ться стара ╕стор╕я: Москва вс╕ма силами вп’ялась ╕ не хоче випустити. З другого боку вже сто╖ть Польща, наготовивши лег╕они. Прийшов дужчий, вигнав Москву, одпихнув поляк╕в ╕ сам ухопив за горло й видушу╓ все, що може. Збоку присмокталась ╕ четверта — Австр╕я.
А всередин╕ те ж саме. Паршив╕ шанолюбц╕, нац╕ональне см╕ття, паразити й злод╕╖ продають на вс╕ боки: хто б╕льше дасть. Нащадки прад╕д╕в поганих повторюють поган╕ д╕ла д╕д╕в-поганц╕в. ╤ розшарпаний, зацькований народ, знову безпом╕чний, жде, якому панов╕ його оддадуть. Виг╕дн╕ше буде можновладцев╕ н╕мцев╕ оддать Москв╕ — оддасть. Виг╕дн╕ше соб╕ лишити — лишить. Н╕, н╕ укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, н╕ укра╖нських газет читати без брому, валер’янки або без добро╖ дози ф╕лософського застереження не можна».
Володимир Винниченко (1880—1951) — укра╖нський проза╖к, драматург, пол╕тичний ╕ державний д╕яч, перший голова Директор╕╖ УНР (1918—1919).
(25. V 1918 р. // Щоденник. Т. 1: 1911-1920. — С. 285)
https://uk.wikiquote.org

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 07.02.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21977

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков