Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 10.01.2020
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ

(Продовження, розд╕л I, частина 6. Початок пов╕ст╕ в «КС» №48 за 2019 р.)

  6
Це трапилося у вересн╕ 2003 року. Р╕зко задзвонив телефон прямого зв’язку. Я п╕дняв трубку ╕ почув голос командувача:
- Тоб╕ п'ятнадцять хвилин: бути з в╕деокамерою в аеропорту Бельбек. По дороз╕ прихопи спецкора газети М╕ноборони. Через п'ятнадцять хвилин л╕так в╕дл╕та╓ на Керч.
- Так ╖хати туди треба п╕вгодини.
- Тво╖ проблеми.
Накази не обговорюють. Треба було посп╕шати. Документ╕в з собою не мав, ╖хати за ними додому не було часу. Спецкора я знайшов лише за п╕вгодини, доки до╖хали до аеропорту, л╕так вже давно вилет╕в. Пригадалося, що ще тиждень тому я просився у командувача ВМС ви╖хати до Керч╕, бо там розпочиналися як╕сь провокац╕╖. На остров╕ Тузла прикордонники виявили спроби невстановлених ос╕б, як╕ прибули з кубансько╖ сторони, видати рос╕йськ╕ паспорти к╕льком ветеранам, громадянам Укра╖ни, як╕ мешкали на сво╖х дачах на тому остров╕. Провокац╕я не вдалася, бо ветеран-рибалка Корж р╕шуче в╕дмовився в╕д пропозиц╕й рос╕йських гостей ╕ заявив укра╖нським прикордонникам про спробу його паспортизувати за абхазьким вар╕антом.
- Та ти що: не см╕й н╕ в якому раз╕! - в╕дмовив командувач ВМС. - Там пол╕тика, а ти в погонах.
- Так я по╖ду в цив╕льному.
- Н╕. Тебе знають ╕ вп╕знають та ще звинуватять ВМС, що ми там щось сам╕ провоку╓мо.
Так ╕ не по╖хав я тод╕, а зараз хоч лети туди на власних крилах. Добралися до Керч╕ п╕д ранок. "Штаб оборони Криму" знаходився у полку Нац╕онально╖ гвард╕╖. Пригадалося, що вл╕тку 1992 року я з товаришем з орггрупи ВМС приводили цю в╕йськову частину, тод╕ навчальний заг╕н Сил протипов╕тряно╖ оборони, до присяги на в╕рн╕сть укра╖нському народу.
Дозволу у командувача ВМС по╖хати в Керч я просив тому, що в штаб╕ ВМС, куди я прийшов познайомитися з планом зб╕р-походу корабл╕в ВМС, мен╕ показали кальку з легенди командно-штабних навчань Чорноморського флоту, який вони напередодн╕ провели окремо в╕д ВМС, а мали б проводити разом з нами. Сп╕льний вих╕д в море планували ╕ готувалися провести в серпн╕ м╕сяц╕. Але рос╕яни раптово без пояснення в╕дмовилися. Мовляв, ви проводьте св╕й зб╕р-пох╕д окремо, ╕ ми соб╕ проводимо окремо. Отак ╕ роз╕йшлися. ВМС провели навчання окремо. А рос╕яни роз╕грали сво╖ командно-штабн╕ навчання (КШН). Але ота калька, що попалася тод╕ мен╕ на оч╕, ╕ була поясненням причини ╖х в╕дмови в╕д сп╕льних навчань у мор╕. Саме з не╖ проросло бажання вияснити подальш╕ д╕╖ рос╕йських моряк╕в, в╕дпов╕дно до побаченого ╖х плану.
В╕йськов╕ навчання завжди проводять за легендою, а в╕дтак в╕дпов╕дно до не╖ плануються д╕╖ сил флоту. Як випливало з кальки карти КШН Чорноморського флоту, легенда навчань була дивною ╕ абсолютно р╕знилася в╕д под╕бних типових легенд. В╕д не╖ тхнуло провокац╕╓ю, грубим втручанням у внутр╕шн╕ справи Укра╖ни, заз╕ханням на ╖╖ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть. А легенда передбачала ось що: Президент ╕ прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни одночасно знаходяться з в╕зитами далеко в╕д сво╓╖ кра╖ни. У час╕ ╖х в╕дсутност╕ загострю╓ться в╕йськово-пол╕тична ситуац╕я в… Керченськ╕й протоц╕. ВМС Укра╖ни з берега ╕ з моря блокують Керченську протоку та рос╕йськ╕ в╕йськов╕ об’╓кти в Криму. Ц╕ д╕╖ викликають протест рос╕йських громад ╕ орган╕зац╕й Севастополя ╕ Криму, як╕ заблоковують укра╖нськ╕ в╕йськов╕ частини та м╕сцев╕ органи влади, вимагаючи рос╕йського громадянства, при╓днання п╕вострова до "╕стор╕ч╓ской Род╕ни" та вступу Укра╖ни до союзу Рос╕╖ ╕ Б╕лорус╕. Протестний рух шириться Кримським п╕востровом. У С╕мферопол╕ пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ блокують Верховну Раду ╕ Раду м╕н╕стр╕в Криму. Перелякан╕ кримськ╕ кер╕вники вт╕кають до Ки╓ва. П╕востров порина╓ у вир безвладдя. Для встановлення контролю над Кримом Верховна Рада Укра╖ни оголошу╓ надзвичайний стан, Кучму в╕дсторонюють в╕д влади ╕ передають ╖╖ нац╕онал╕стичному президенту, який в односторонньому порядку розрива╓ угоди по Чорноморському флоту. Однак ц╕ заходи ще б╕льше актив╕зують пророс╕йський рух, в╕н шириться Укра╖ною, охоплю╓ сх╕дн╕ ╕ п╕вденн╕ област╕ Укра╖ни, як╕ висловлюють недов╕ру президенту-нац╕онал╕сту ╕ вимагають при╓днання Укра╖ни до Союзно╖ держави Рос╕╖ ╕ Б╕лорус╕. Силов╕ структури Укра╖ни в╕дмовляються виступити проти народу. Коли колони протестант╕в починають марш центральними вулицями Ки╓ва, президент-нац╕онал╕ст вт╕ка╓ за кордон, а Верховна Рада проголошу╓ вступ Укра╖ни до Союзно╖ держави Рос╕╖ ╕ Б╕лорус╕. ╤ лише тод╕ ситуац╕я в Керченськ╕й протоц╕ ╕ в Криму стаб╕л╕зу╓ться… Ось таке, чорним по б╕лому, було написане на т╕й кальц╕, такою була легенда командно-штабних навчань Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. ╤ вигадати ╖╖ сам штаб ЧФ явно не м╕г. Ось тепер ╕ гадайте, випадково, чи н╕ рос╕яни розпочали проведення сво╖х КШН саме у час╕, коли Президент Л. Д. Кучма перебував у Бразил╕╖, де домовлявся про створення сп╕льних косм╕чних програм, а прем’╓р В. Ф. Янукович знаходився з в╕зитом у кра╖нах Прибалтики.
Як би там не було, а 29 вересня 2003 року св╕т облет╕ла новина про рос╕йсько-укра╖нський прикордонний конфл╕кт. А поштовхом до нього стало ось що. Рос╕яни почали тягнути з╕ свого, кубанського берега, широку дамбу до укра╖нського острова Тузла в Керченськ╕й протоц╕. С╕мдесять «камаз╕в» вдень ╕ вноч╕ насипали землю в напрямку острова. Саму дамбу зводили моб╕л╕зован╕ в центральних рег╕онах Рос╕╖ в╕йськовослужбовц╕ резерву з десятками одиниць р╕зно╖ автотехн╕ки, доставлено╖ нав╕ть з Сиб╕ру. Одночасно з Москви ╕ Краснодара почали лунати заяви з запереченням укра╖нсько╖ приналежност╕ острова. Рос╕йськ╕ пол╕тики, кубанський губернатор та центральн╕ рос╕йськ╕ ЗМ╤ почали стверджувати, що остр╕в Тузла колись був частиною Тузлинсько╖ коси континентально╖ Рос╕╖, що до складу Укра╖нсько╖ РСР у 1954 роц╕ його не передавали. Утворився, мовляв, розмивом берегово╖ л╕н╕╖ в останн╕ десятил╕ття. Укра╖нська сторона, демонструючи арх╕вн╕ мапи в╕зант╕йських ╕ османських час╕в, а також мапу адм╕н╕стративних кордон╕в УРСР 1954 ╕ подальших рок╕в, вважала остр╕в природним ╕ власною територ╕╓ю. До Керченсько╖ протоки з обох бок╕в почали стягувати в╕йська. Бригада рос╕йських десантник╕в розпочала навчання з реальним використанням бойово╖ збро╖ поблизу порту Зал╕зний Р╕г на Таманському п╕востров╕. Бойов╕ корабл╕ з Новорос╕йсько╖ в╕йськово-морсько╖ бази ЧФ почали нахабно вдиратися в Керченський порт.
Насправд╕, за шумом навколо приналежност╕ острова розпочалася боротьба за волод╕ння Керч-╢н╕кальським каналом та Керченською протокою (що саме по соб╕ вже означало ц╕лковитий контроль над Азовським морем, укра╖нськими портами в цьому мор╕), проглядалася спроба анекс╕╖ територ╕╖ Укра╖ни, найперше Криму. Враховуючи перестрашен╕сть краснодарського крайового кер╕вництва, активну участь у розгортанн╕ конфл╕кту навколо протоки московських урядовц╕в та депутат╕в рос╕йського парламенту, тут виразно проглядалося намагання рос╕йського кер╕вництва не лише в╕д╕брати в Укра╖ни Керченську протоку, а й силом╕ць, попри волю укра╖нського народу, втягнути Укра╖ну до так звано╖ Союзно╖ держави Рос╕╖ ╕ Б╕лорус╕, до Митного союзу, що стало б в╕дновленням рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ в новому вигляд╕. Ставку робили на розгубленост╕ укра╖нських в╕йськових, на пророс╕йськ╕ настро╖ в Криму та в╕дсутн╕сть в кра╖н╕ пол╕тичного кер╕вництва. Операц╕ю планували швидкою ╕ усп╕шною.
20 жовтня оч╕льник адм╕н╕страц╕╖ президента РФ Ал╓ксандр Волош╕н на бриф╕нгу рос╕йських ╕ укра╖нських журнал╕ст╕в заявив: "Никогда Россия не оставит Украине Керченский пролив. Хватит того, что Крым сегодня украинский, и мы еле успокоили людей по этому поводу. Хватит издеваться над нами. Если надо, мы сделаем все возможное и невозможное, чтобы отстоять свою позицию. Если надо, мы сбросим туда бомбу!". Та кримський прем’╓р Серг╕й Кун╕цин, згадавши св╕й афганський досв╕д, не злякався, не вт╕к до Ки╓ва, а ви╖хав до Керч╕ ╕ орган╕зував там штаб оборони Криму, чим поламав московський план анекс╕╖ острова ╕ протоки. З Керч╕, вже оч╕льником штабу оборони Криму, заявив, що у нього на кожну таку бомбу теж знайдеться бомба. В район╕ Керч╕ п╕дрозд╕ли укра╖нських в╕йськ розгорнули бойов╕ позиц╕╖. Тож якраз для висв╕тлення реально╖ ситуац╕╖ мене туди й посилали.
В╕йськов╕ навчання – не дитяча гра. Не було жодного сумн╕ву, хто ╕ для чого зат╕яв провокац╕ю навколо острова Тузла. Разом з тим стала очевидною ╕ роль Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у боротьб╕ проти незалежност╕ Укра╖ни та його зв'язок з п’ятою колоною Укра╖ни. 22 жовтня будинок Каб╕нету м╕н╕стр╕в Криму взялися п╕кетувати триста ос╕б - представники кримських комун╕ст╕в ╕ рос╕йських общин. Вони звинувачували Укра╖ну в… агрес╕╖ проти Рос╕╖, провокац╕ях в Керч╕ та вимагали миру! Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В╕ктор Янукович, повернувшись з прибалт╕йського в╕зиту, зайняв позиц╕ю невтручання в конфл╕кт, десь заховався, повн╕стю переклавши в╕дпов╕дальн╕сть на кримського прем’╓ра. Та мешканц╕ Криму цю авантюру не п╕дтримали, рос╕йський рух ╕ комун╕сти не мали т╕╓╖ сили ╕ авторитету, щоб огорнути п╕востр╕в масовими протестами. Проти ╖х позиц╕╖ ╕ д╕й р╕шуче виступили Меджл╕с кримськотатарського народу ╕ укра╖нськ╕ орган╕зац╕╖. Прорахувалися генштаб╕сти ╕ з тод╕шньою кримською владою. Вона не втекла з Криму, як бачилося в рос╕йських планах, натом╕сть, кримський прем’╓р Серг╕й Кун╕цин з початком керченсько╖ кризи д╕яв р╕шуче ╕ не сприймав московських пояснень про те, що це, мовляв, краснодарський губернатор дамбою намага╓ться захистити сво╓ узбережжя в╕д розмиву. Сам краснодарський губернатор в╕д сусп╕льства ╕ преси заховався. Серг╕ю Кун╕цину так ╕ не вдалося вийти з ним на зв’язок. У той же час на рос╕йськ╕й сторон╕ в Краснодарському кра╖ знаходилася група депутат╕в Державно╖ Думи на чол╕ з головою ком╕тету з м╕жнародних справ Дмитром Рогоз╕ним, яка, н╕бито, контролювала х╕д «буд╕вельних роб╕т» в Керченськ╕й протоц╕, насправд╕ ж, керувала розвитком ╕ поглибленням антиукра╖нсько╖ провокац╕╖. Проте, й ц╕ на зв'язок з укра╖нською стороною не виходили.
Сьогодн╕, п╕сля анекс╕╖ Криму за под╕бним сценар╕╓м, ма╓мо вс╕ п╕дстави стверджувати, що "тузлинська криза" була репетиц╕╓ю, першою спробою методом г╕бридно╖ в╕йни прощупати внутр╕шньопол╕тичну ситуац╕ю в Укра╖н╕, "стриножити" ╖╖, втягнути до "братсько╖" союзно╖ держави ╕ в╕д╕брати Крим. Виб╕р часу анекс╕╖ острова, а з ним ╕ розвиток Керченсько╖ кризи, був вибраний досить вдало. Укра╖нська влада в Ки╓в╕ виглядала ослабленою "касетним" скандалом, викликаним вбивством журнал╕ста Гонгадзе, та пол╕тичною акц╕╓ю опозиц╕╖ "Укра╖на без Кучми".
Однак спроба захоплення укра╖нського острова викликала обурення ╕ згуртован╕сть б╕льшост╕ мешканц╕в Укра╖ни, у тому числ╕ Криму ╕ нав╕ть Донбасу. Потуги рос╕йських орган╕зац╕й в Криму виявилися н╕кчемними. 23 жовтня до Керч╕, перервавши св╕й в╕зит до Бразил╕╖, терм╕ново прибув Президент Укра╖ни Леон╕д Кучма. В╕н в╕дв╕дав остр╕в Тузла, ознайомився з ситуац╕╓ю на м╕сц╕, ╕, посп╕лкувавшись з в╕йськовими ╕ м╕сцевою владою, став д╕яти р╕шуче. Як п╕зн╕ше пов╕домлялося в прес╕, Кучма застер╕г Пут╕на, що у випадку порушення буд╕вниками дамби укра╖нського кордону, по них буде завдано удару укра╖нською артилер╕╓ю ╕ ав╕ац╕╓ю, а сама дамба буде знищена. Укра╖на ж, в раз╕ ╕гнорування цього попередження стороною, звернеться за допомогою до НАТО, безпекових орган╕зац╕й ООН та гарант╕в сво╓╖ безпеки за Будапештським меморандумом 1994 року. Це под╕яло ╕ буд╕вництво дамби припинилося за к╕лька десятк╕в метр╕в в╕д укра╖нського кордону.
ВМС Укра╖ни в т╕ напружен╕ дн╕ д╕яли р╕шуче як на мор╕, так ╕ на берез╕. Тод╕ там ще служили оф╕цери ╕ м╕чмани, як╕ закладали основи укра╖нського флоту, витримали протистояння п╕д час розпод╕лу ЧФ ╕ на власному досв╕д╕ знали, чого варт╕ розпропагован╕ «братство» та «партнерство флот╕в». Вони р╕шуче виступили на захист територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни ╕ були готов╕ обороняти п╕востр╕в. З розгортанням кризи на остров╕ Тузла був терм╕ново розм╕щений укра╖нський прикордонний заг╕н, а сам рос╕йсько-укра╖нський кордон у протоц╕ був в╕дмаркований встановленим плашкоутом (плавпристанею) з прикордонним постом на ньому. Дислокований в Керч╕ ракетно-артилер╕йський полк п╕д командуванням полковника ╤горя Воронченка вив╕в танки ╕ системи залпового вогню "Град" на бойов╕ позиц╕╖. Приготувалися до найг╕ршого розвитку ситуац╕╖.
Ми вже згадували, як, перебуваючи на остров╕ Тузла, Леон╕д Кучма заявив журнал╕стам, що у раз╕, коли рос╕йська сторона не зупиниться, в╕н звернеться за допомогою до НАТО та Будапештських гарант╕в безпеки Укра╖ни: хай гарантують безпеку, раз зобов’язалися! Однак, п╕д час тузлинсько╖ кризи, уряди зах╕дних кра╖н та м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ в╕дверто виявили свою неготовн╕сть втручатися в рос╕йсько-укра╖нський конфл╕кт. Нав╕ть генеральний секретар НАТО Джордж Роб╕нсон, перебуваючи у Ки╓в╕, заявив, що "не дума╓, що НАТО буде зад╕яне у вир╕шенн╕ цього питання", зазначивши, що рос╕йсько-укра╖нська суперечка ма╓ вир╕шуватися мирним шляхом. Посол США у Ки╓в╕ Джон Хербст зазначив, що Сполучен╕ Штати п╕дтримують територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни, але виступають за вир╕шення конфл╕кту мирним шляхом. Под╕бн╕ заяви зробили також посли ФРН ╕ Канади Д╕тмар Штюдеманн та Ендрю Роб╕нсон, додавши, що конфл╕кт ма╓ бути вир╕шеним лише у мирний спос╕б, що звертатися до м╕жнародних орган╕зац╕й чи м╕жнародних суд╕в доц╕льно лише у крайн╕х випадках.
Таким чином, Укра╖н╕ довелося вир╕шувати нав’язаний ╖й Рос╕йською Федерац╕╓ю конфл╕кт майже самотужки. ╢диними, хто став на ╖╖ захист, не давши тузлинськ╕й криз╕ розгорнутися до масштабного укра╖нсько-рос╕йського конфл╕кту, були гаранти безпеки Укра╖ни по Будапештському меморандуму США ╕ Велика Британ╕я. На той час Рос╕я не почувала себе достатньо впевненою, аби протистояти ╖м, тож мусила змиритися з "тузлинською" поразкою. Тож п╕сля московсько╖ зустр╕ч╕ прем’╓р-м╕н╕стр╕в В╕ктора Януковича ╕ Михайла Касьянова, все перевели на самоуправство кубанського губернатора.
Припинивши тод╕ «тузлинську» операц╕ю, Москва в╕д анекс╕╖ Криму не в╕дмовилася ╕ висновки з╕ сво╓╖ поразки, на в╕дм╕ну в╕д укра╖нсько╖ сторони, зробила належн╕. Якщо легенду КШН Чорноморського флоту РФ 2003 року накласти на сценар╕й анекс╕╖ Криму у 2014 роц╕, то можна з впевнен╕стю стверджувати, що та сама легенда шл╕фувалася ╕ доопрацьовувалася у московських штабах протягом вс╕х наступних десяти рок╕в. В 2003 роц╕ ставка Москви на п’яту колону Криму – на пророс╕йськ╕ парт╕╖, орган╕зац╕╖ та на ╖х спроможн╕сть орган╕зувати широк╕ протестн╕ рухи кримчан, провалилася. Виявилося, що ╕ Чорноморський флот не здатен самост╕йно нейтрал╕зувати В╕йськово-Морськ╕ сили Укра╖ни. Чимале число оф╕цер╕в ╕ м╕чман╕в ЧФ РФ були пов’язан╕ с╕мейними зв’язками з Укра╖ною, ╕ це пояснювало, яким чином «легенда» тузлинсько╖ провокац╕╖ опинилася у штаб╕ ВМС Укра╖ни. Та й ╕ кримська влада не виявила потягу до "╕стор╕ч╓ской Род╕ни". Тому через десять рок╕в до план╕в п╕дготовки анекс╕╖ Криму 2014 року були внесен╕ в╕дпов╕дн╕ зм╕ни ╕ корективи. Тим планам значною м╕рою сприяла всеохоплююча свобода слова ╕ д╕й в Укра╖н╕ за час╕в Президента В╕ктора Ющенка, а при В╕ктор╕ Януковичу ╖х вт╕ленню ╕ взагал╕ було в╕дкрито широку дорогу. Найперше, Кремль став лоб╕ювати призначення в Укра╖н╕ на посади прем’╓ра, м╕н╕стра оборони, МВС, кер╕вника СБУ та кер╕вник╕в Криму ос╕б з числа пророс╕йських пол╕тик╕в, небезп╕дставно розраховуючи, що вони д╕ятимуть в ╕нтересах Рос╕╖. У самому Криму Кремль робив тепер ставку не на марг╕нальн╕ громадськ╕ об’╓днання ╕ парт╕йки, а на створення нап╕вв╕йськових козачих формувань, особовий склад яких напередодн╕ часу «Ч» можна було, не надто аф╕шуючи, значно наростити за рахунок поповнення з Дону ╕ Кубан╕, видаючи ╖х за м╕сцеву козачу "самооборону". Особливий акцент був зроблений на п╕дпорядкування рос╕йським ╕нтересам у Криму церкви ╕ внесення в громадську св╕дом╕сть кримчан рос╕йського бачення ╕стор╕╖ Криму. В тому ключ╕ Москва лоб╕ювала буд╕вництво церков, пам’ятник╕в царям, ╕мператорам та ╕ншим "стовпам" рос╕йсько╖ ╕стор╕╖. По утвердженн╕ в Ки╓в╕ пророс╕йських Президента, прем’╓р-м╕н╕стра, кер╕вництва М╕ноборони, МВС, СБУ, м╕сцева, у Севастополя ╕ Криму, влада разом з ╕нтегрованими в не╖ рос╕йськими спецслужбами взялися знищувати нац╕ональну св╕дом╕сть ╕ духовн╕сть мешканц╕в п╕вострова, без яких оп╕р агрес╕╖ був неможливим. Для впровадження технолог╕╖ п╕дготовки зради у св╕дом╕сть денац╕онал╕зованих севастопольц╕в ╕ кримчан в╕дкрилася широка дорога.
А як╕ висновки зробила з керченсько╖ кризи Укра╖на? На вимогу Рос╕╖, пам’ять про тузлинський вияв «братерсько╖ любов╕» в Укра╖н╕ старанно заретушували. План КШН ЧФ було наказано забути, а ВМС Укра╖ни отримали розпорядження ще т╕сн╕ше дружити з ЧФ РФ та вихваляти Чорноморський флот, як гаранта безпеки Укра╖ни. Це стало чи не головним технолог╕чним елементом нищення дов╕ри до ╕де╖ незалежност╕ Укра╖ни у флотському середовищ╕ ╕ не лише в ньому. Наступним кроком стало вичищення з ряд╕в кримсько╖ влади патр╕отично налаштованих чиновник╕в. За короткий терм╕н кримську владу перебрали, перес╕яли, зм╕нили майже повн╕стю. Серг╕я Кун╕цина усунули з посади голови кримського уряду, полк Нац╕онально╖ гвард╕╖ в Керч╕ розформували, дал╕ розформували всю Нац╕ональну гвард╕ю, зв╕льнили у запас патр╕отичних оф╕цер╕в В╕йськово-Морських сил, СБУ ╕ МВС. Тим часом, д╕╖ Чорноморського флоту у Криму стали геть безконтрольними. Пропаганда "нерушимого братства ╕ дружби" стала основою вс╕╓╖ ╕деолог╕╖ як рос╕йського флоту, так ╕ ново╖ укра╖нсько╖ влади Криму. За протид╕ю дем╕л╕таризац╕╖ Криму усунули в╕д посади ╕ м╕н╕стра оборони Укра╖ни ╢вгена Марчука. Невдовз╕ в Криму став небезпечним нав╕ть простий вияв укра╖нського патр╕отизму.
Д╕╖ ном╕нально укра╖нсько╖ влади в Криму у пост-тузлинський пер╕од були дуже показовими. Так, зам╕сть прихилення до себе вочевидь ор╕╓нтованого на Укра╖ну кримськотатарського народу, вона ╕ дал╕ ╕гнорувала ╕нтереси кримц╕в, зам╕сть зм╕цнення укра╖нських позиц╕й, заходилася викор╕нювала з╕ сво╖х ряд╕в патр╕от╕в, принизливо, безглуздо й жалюг╕дно загравала при тому з Рос╕╓ю, з кер╕вництвом Чорноморського флоту, з пророс╕йськими силами ╕ нав╕ть в╕двертими сепаратистами ╕ колаборантами, нагороджуючи ╖х прем╕ями, обв╕шуючи державними нагородами. Все те, з ус╕╓ю очевидн╕стю, засв╕дчувало надзвичайну слабк╕сть укра╖нсько╖ влади на п╕востров╕. Для ╖╖ повалення треба було лише застосувати б╕льш досконалу тактику ╕ вибрати в╕дпов╕дний час. Що ╕ було зроблено Кремлем наприк╕нц╕ лютого-початку березня 2014 року.
Не стало з ким боронити Край. Байдуж╕сть захисник╕в кра╖ни до ╖╖ дол╕, до дол╕ народу, неприхована ╕ вже традиц╕йна зрада нац╕ональних ╕нтерес╕в б╕льш╕стю кер╕вник╕в державних ╕ силових структур на п╕востров╕, п╕дм╕на державницьких ╕нтерес╕в звичайним споживацтвом ╕ жадобою збагачення та небажання укра╖нських чиновник╕в робити належн╕ висновки з пер╕оду розпод╕лу Чорноморського флоту, з "м╓шковщини" та першо╖ спроби г╕бридно╖ "тузлинсько╖" в╕йни проти Укра╖ни, ╖х показна миролюбн╕сть у в╕дпов╕дь на агресивн╕ ╕ провокац╕йн╕ д╕╖ Рос╕╖ в Криму, дозволили рос╕йськ╕й сторон╕ провести швидку ╕ ефективну операц╕ю з блокування укра╖нських в╕йськових частин на п╕востров╕, фактично за добу повалити укра╖нську владу, швидко анексувати п╕востр╕в, в╕д╕рвати його в╕д материково╖ Укра╖ни ╕ включити до складу рег╕он╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Вже п╕сля анекс╕╖ Криму в газет╕ "День" ситуац╕ю п╕дсумував екс-м╕н╕стр оборони Укра╖ни ╢вген Марчук: "Згадайте рос╕йську повед╕нку п╕д час тузлинсько╖ кризи. Я тод╕ був м╕н╕стром оборони – все було дуже близько до стр╕льби, ╕ в одн╕м ╕нтерв’ю сказав, що тузлинська криза показала непередбачуван╕сть рос╕йсько╖ пол╕тики по в╕дношенню до Укра╖ни, ╕ необх╕дно зробити дуже серйозн╕ висновки. Не зробили". Тому й втратили Крим ╕ отримали в╕йну на сход╕ Укра╖ни.
(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21899

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков