Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 08.11.2019
ПОЧЕРК МАЙСТРА

До 65-р╕ччя художника Мирослава Добрянського

У кожного видатного майстра – власний неповторний почерк. До таких у повн╕й м╕р╕ належить ╕ запор╕зький художник Мирослав Добрянський. Його полотна вражають досконал╕стю, змушують глядача замислитися, насолодитися ╖х красою ╕ довершен╕стю. Спогляда╓ш ╖х – ╕ переносишся у змальовану ним на полотн╕ епоху. Наст╕льки точно й ум╕ло в╕н в╕дтворю╓ фарбами почуття, що в╕дчува╓ш себе учасником тих далеких под╕й. Саме тому його картини пробуджують почуття гордост╕ за укра╖нський народ, який протягом стол╕ть виборював та ще й нин╕ в╕дстою╓ свою свободу ╕ незалежн╕сть.
У творчому доробку Мирослава Добрянського понад 150 картин ╕ ст╕льки ж граф╕чних роб╕т на ╕сторичну тематику. Упевнений, такою к╕льк╕стю полотен можуть похвалитися небагато майстр╕в пензля як в Укра╖н╕, так ╕ за ╖╖ межами. ╤ що характерно, б╕льш╕сть ╕з них присвячена легендарному, ов╕яному славою укра╖нському козацтву. На картинах що не козак – то справжн╕й лицар, в╕дважний захисник Укра╖ни – з╕ сво╖м характером, уподобаннями, прагненнями. Багато про що розпов╕дають одяг, зброя, зач╕ска, знаряддя прац╕, арх╕тектура, колорит. Кожна деталь виписана добротно, з урахуванням тогочасно╖ специф╕ки. По них можна вивчати життя та побут укра╖нц╕в. ╤ диву да╓шся: це ж ск╕льки авторов╕ довелося «перелопатити» наукових праць, досл╕джень, книг з етнограф╕╖ та ╕стор╕╖, щоб отак правдиво представити багатогранне життя укра╖нц╕в за триста, чотириста ╕ нав╕ть тисяч╕ л╕т!
Почасти сво╖х геро╖в Мирослав Добрянський змальову╓ у романтичному ореол╕, але це не заважа╓ сприймати ╖х уповн╕ реальними постатями ╕ в наш час. Не важко пом╕тити, що художник у сво╖х роботах пода╓ власну ╕нтерпретац╕ю, сво╓ бачення тих далеких под╕й. Зокрема, це видно ╕ на таких неперевершених полотнах як «Роксолана», «В дорогу на С╕ч», «Прикрий мен╕ спину, друже», «Незгода полковника Богуна», «Тарас Бульба», «Пох╕д ╤вана С╕рка на Крим. Визволення побратим╕в», «П╕д Пилявою», «Справа гетьманц╕в», «С╕чова верф», «Танцю╓ з╕ зрадою Ру╖на, голосить Мати-Укра╖на» та багатьох ╕нших.
Варто зазначити, що чимало його роб╕т поповнили приватн╕ художн╕ колекц╕╖ в Укра╖н╕ ╕ за кордоном. Проте основний пласт доробку Мирослава Добрянського – на персональних виставках, як╕ в╕н орган╕зову╓ в м╕стах та м╕стечках кра╖ни. Так╕ пер╕одично в╕дбуваються в Запор╕жж╕, Дн╕пр╕, Ки╓в╕, районних центрах, зокрема, ╕ в його р╕дн╕й Новомикола╖вц╕ – запор╕зькому кра╖, де в╕н мешка╓ багато л╕т. Пост╕йно д╕╓ його виставка на остров╕ Хортиц╕ на територ╕╖ ╕сторико-культурного комплексу «Козацька залога». ╤нформац╕я про його творч╕сть ╓ в Енциклопед╕╖ сучасно╖ Укра╖ни НАНУ, в часопис╕ Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни.
Художник намага╓ться якомога б╕льше людей ознайомити з╕ сво╖ми роботами. Перш за все, щоб в╕дв╕дувач╕ виставок зрозум╕ли, яка багата на под╕╖ та звершення Укра╖нська держава. В╕н якось сказав, що вс╕ ми «мусимо усв╕домити себе справжн╕ми нащадками сильних духом запорозьких лицар╕в-козак╕в». Бо, на його переконання, «народ, який не зна╓ сво╓╖ ╕стор╕╖, не матиме ╕ свого майбутнього». ╤ зрозум╕ло, такий не д╕ждеться поваги й з боку ╕нших народ╕в, в першу чергу сус╕дн╕х. Под╕╖, що в╕дбуваються нин╕ в Криму та на Донбас╕, – тому св╕дчення. Тож т╕льки знання правдиво╖, а не сфальшовано╖ ╕стор╕╖, л╕тератури, культури та мови свого народу – запорука свободи ╕ незалежност╕, за що протягом стол╕ть змагалися ╕ змагаються укра╖нц╕.
Принаг╕дно варто сказати: перш, н╕ж стати художником, Мирославу Добрянському довелося пройти нелегкий, а подекуди ╕ тернистий шлях. Народився в╕н у селищ╕ Бра╖л╕в Жмеринського району на В╕нниччин╕, зак╕нчив ╕сторичний факультет Запор╕зького державного педагог╕чного ╕нституту, працював учителем у с╕льськ╕й школ╕, держслужбовцем у Новомикола╖вськ╕й райдержадм╕н╕страц╕╖. З дитинства захоплювався малюванням. А розпов╕д╕ д╕да про народного ватажка Устима Кармелюка, який д╕яв у краю його дитинства, пробудили захоплення минувшиною. П╕зн╕ше Мирослав скаже: «Художника в мен╕ народила любов до ╕стор╕╖». Готуючись до урок╕в у школ╕, в╕н часто-густо демонстрував учням сво╖ картини про т╕ под╕╖, що вивчалися. Заодно самотужки освоював техн╕ку живопису, ретельно вивчав творч╕сть в╕тчизняних та заруб╕жних митц╕в.
Одружившись, пере╖здить на батьк╕вщину дружини Натал╕╖ – до селища Новомикола╖вка, що за п╕всотн╕ к╕лометр╕в в╕д осередку козацько╖ слави Запорозько╖ С╕ч╕. Як мовиться, з головою п╕рнув у давнину козаччини. ╤ це в подальшому визначило його долю як художника. Одна за одною з’являються на св╕т його картини про геро╖чн╕ звитяги козак╕в. Сл╕д зазначити, що тод╕ його ╕м’я як художника-л╕тописця козацтва набуло велико╖ популярност╕ в Укра╖н╕. Адже ст╕льки уваги, як Мирослав Добрянський, не присвятив ц╕й тем╕ н╕хто. Певен, що мине зовс╕м небагато часу, ╕ його картини стануть сво╓р╕дною ╕люстрац╕╓ю книг та п╕дручник╕в з ╕стор╕╖ Укра╖ни.
Нин╕ художник на творчому п╕дйом╕. У нього чимало план╕в ╕ задум╕в. В╕н в╕дда╓ кожну в╕льну годину улюблен╕й справ╕. Бо, за його висловом, «художник – то не профес╕я з в╕дпов╕дним посв╕дченням. Це – стан душ╕ ╕ спос╕б життя». ╤ буде правом╕рно додати – це сенс його д╕яльност╕ ╕ його висока м╕с╕я на ц╕й земл╕.
Тож побажаймо Мирославу Добрянському мистецьких злет╕в, творчого довгол╕ття ╕ нових досягнень в ╕м’я укра╖нц╕в та Укра╖ни! Хай щастить!

В╕ктор СТУС,
письменник, член НСПУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АР Крим

На фото: Мирослав Добрянський ╕ репродукц╕╖ з його полотен

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21694

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков