"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2019 > Тема "Душі криниця"
#41 за 11.10.2019
ТРИ СВЯТА ПОКРОВИ
Наш╕ традиц╕╖
14 жовтня - свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕. Насамперед, це - велике церковне свято. Под╕я, яка сталася у Влахерн╕ 910 року, засв╕дчу╓, що Пресвята Богородиця н╕коли не залиша╓ в╕рний ╖й народ ╕ здатна захистити в╕д ворог╕в. А це вселя╓ неабияку над╕ю. Р╕зн╕ випадки чудотворно╖ д╕╖ Покрову Божо╖ Матер╕ засв╕дчу╓ ╕ наша Церква. Як тут не згадати про Поча╖в, коли турки взяли в облогу монастир, а Божа Мати, яка з'явилася над обителлю, «стр╕ли вертала, турк╕в вбивала, монастир врятувала». Тому в Укра╖н╕ ╕ тепер багато Святопокровських церков. Для укра╖нц╕в свято Покрови належить ╕ до ╕сторичних (нац╕ональних). Адже Вона (Покрова-Богомат╕р) була оп╕кункою козак╕в, во╖н╕в УПА. Щодо козацтва, то головною церковю на Запор╕жж╕ була саме Покровська. ╤сну╓ переказ: п╕сля зруйнування Катериною II Запор╕зько╖ С╕ч╕ (1775 р╕к), козаки, як╕ п╕шли за Дунай п╕д ласку турецького султана, на ем╕грац╕ю, взяли з╕ собою ╕кону Пресвято╖ Покрови. А в╕д 14 жовтня 2014 року - це ще й День захисника Укра╖ни, оф╕ц╕йне державне свято, вих╕дний. От т╕льки не для укра╖нського в╕йська... Не менш ц╕каве воно ╕ в народному побут╕ укра╖нц╕в, як народне свято. Покрова вважалася днем поминання померлих та творення нових родин, святом завершення вс╕х польових роб╕т. З Покрови до Михайла (21 листопада) справлялась переважна б╕льш╕сть вес╕ль. За прадавньою традиц╕╓ю вважалось, що ос╕нь - найблагодатн╕ша пора для вес╕льних гулянь. ╤з давнини прийшло переконання: що як Покрова покрива╓ траву листом, землю сн╕гом, а воду льодом, так ╕ д╕вчат вона повинна покрити шлюбним в╕нцем. Зв╕дси й замовляння: - Свята Мати, Покровонько, Покрий мою головоньку, Хоч ганч╕ркою, хоч хустиною, Аби не залишалася д╕вчиною. Думали про шлюб ╕ парубки: - Свята Покрово, почорн╕ть мен╕ брови, а б╕ле личко ╓сть, якби ще був мен╕ тесть. Вважали, що саме Покрова сприя╓ щасливому одруженню: - Свята Покрова в церкв╕ стояла та хороших людей парувала. У народ╕ кажуть: - Покрова - поворот до зими. - Сн╕г на Покрови не випаде - зима не скоро настане. - Яка Покрова - така ╕ зима.
ПО ПОКРОВ╤ — ПО ТЕПЛОВ╤
П╕сля Покрови остаточно встановлюються холодн╕ дн╕. ╤ як би не св╕тило сонце, але воно вже не з╕гр╕╓. Тому цю пору називають «п╕дзимком», бо зима приходить у листопад╕. Хоча на саму Покрову ще може пот╕шити довол╕ тепла погода, як от у 2000-му роц╕, коли було наст╕льки сонячно ╕ тепло, що люди одягнули сорочки, футболки з короткими рукавами, прогулювалися до п╕знього вечора. Та все ж приказки говорять: - Прийшла Покрова - мука╓ корова. - Корова давала молока до Покрови, а по Покров╕ п╕шло молоко в роги коров╕. - По Покров╕ - по теплов╕. - Не с╕й п╕сля Покрови, бо на пол╕ буде голо. - Хто с╕╓ по Покров╕ - нема╓ що дати коров╕. - До Покрови думай про пашу для корови. - Захопи тепла до Покрови (в╕дремонтуй, утепли хату, поладнай дах). - Покрова плаче др╕бними сльозами, а п╕сля Покрови рясн╕ дощ╕. - Покрова пройшла ╕ тепла нема. - По Покров╕ мороз ╕ сн╕г - не дивина... Законом╕рно, що п╕сля Покрови лягають спати на зиму ведмед╕, борсуки, заздалег╕дь приготувавши соб╕ теплу пост╕ль. ╥жакам уже давно сняться солодк╕ сни. Соми, лящ╕ лягли глибоко на дно водойм, принаймн╕, стають млявими, ╖х уже год╕ вп╕ймати. Х╕ба що щука жиру╓... Природа в╕дчува╓ наближення зими... Тарас ЛЕХМАН
ПЕРВОМУЧЕНИЦЯ ТЕКЛЯ
7 жовтня — свято Текл╕, яка була одн╕╓ю з найб╕льш пошановуваних ж╕нок у ранн╕ в╕ки християнства. Досл╕дники ╕стор╕╖ церкви вважають, що Текля - язичниця, навернулася до Христово╖ в╕ри п╕д впливом пропов╕д╕ Святого апостола Павла. Прийнявши хрещення, посвятила решту свого життя Господу Богу, перенесла тортури, знущання. Прожила вона 90 рок╕в, усам╕тнившись у горах Селевк╕╖. У народ╕ кажуть: - П╕сля Текл╕ день зменшу╓ться не гусячими, а к╕нськими кроками.
╢ФРОСИН╤Я ПОПЕРЕДЖА╢!
8 жовтня — вшанову╓мо Святу ╢фросин╕ю. Церква назива╓ ╖╖ “преподобною мат╕р'ю”. ╢фросин╕я молодою д╕вчиною переодягнулася у чолов╕чу одежу ╕, приховавши правду, вступила до чолов╕чого монастиря, де провела монаше життя аж до само╖ смерт╕, ус╕х дивуючи глибоким аскетизмом ╕ ревн╕стю у молитв╕. Т╕льки перед самою кончиною ╢фросин╕я виявила, хто вона насправд╕ сво╓му батьков╕ Пафнут╕ю, який прийшов до обител╕ на духовну розмову. Але ╕стор╕я ╢фросин╕╖, як вважають досл╕дники християнсько╖ старовини, не б╕льше, н╕ж легенда. Тому у джерелах нав╕ть не пода╓ться дата ╖╖ життя. Проте у побут╕ за цим днем закр╕пилася назва ╢фросинин, а народн╕ прогностичн╕ прикмети застер╕гають: - Як на ╢фросин╕ю задощить, то Покрова буде мокра. - ╢фросин╕я сн╕гу принесе - весна буде рання. - Сн╕г л╕г на сиру землю - скоро навесн╕ чекати прол╕ск╕в. - Якщо, починаючи з дня ╢фросин╕╖, погода холодна, хмарна, а до ноч╕ проясниться - буде заморозок. - Ягоди калини зачервон╕ли, налилися соком до дня ╢фросин╕╖ - чекай холодну та ранню зиму. - Комар╕ л╕тають до ╢фросин╕╖ - зима буде теплою. - ╢фросин╕я одягла зайця в б╕лу шубу - на ранню зиму. - Б╕лка вилиняла чисто - зима буде холодна. У давнину були переконан╕, що на ╢фросин╕╖ добре шаткувати капусту.
ДЕНИС СКОЧУ╢ СОНЦЕ ВНИЗ
16 жовтня — церковне свято Д╕он╕с╕я (або ж у народ╕ — Дениса). Але, з огляду на укра╖нську церковну ╕стор╕ю, йдеться про двох святих достойник╕в. Насамперед згаду╓мо про Святого Д╕он╕с╕я Ареопаг╕та - учня ╕ посл╕довника Святого апостола Павла. Д╕он╕с╕й першим п╕дтримав свого учителя у думках про можлив╕сть воскрес╕ння мертвих. Оп╕сля доводив серез язичник╕в сам факт воскрес╕ння ╤суса Христа, ширив християнську в╕ру. Загинув мученицькою смертю (його спалили живцем). Кр╕м нього, укра╖нськ╕ православн╕ християни ще й згадують преподобного Д╕он╕с╕я Щепу, ченця Ки╓во-Печерського монастиря, ╕╓ромонаха, який жив у XV стол╕тт╕. В╕н виконував обов'язки наглядача за печерами. В╕дбуваючи послух, досяг високо╖ святост╕. Одного разу з ним сталася надзвичайна под╕я. Якось п╕д час Великодн╕х свят, перебуваючи серед мощей у печерах, промовив до них: «Христос Воскрес!». У в╕дпов╕дь почув: «Во╕стину Воскрес!». Це глибоко вплинуло на нього. Решту свого життя Д╕он╕с╕й Щепа пров╕в у затвор╕. У народ╕ кажуть: «Денис скочу╓ сонце вниз». Не дивно, адже зима на пороз╕. А ось зовс╕м малов╕рн╕ люди вважали: «На Дениса лихого ока бережися!», бо можеш «потрапити п╕д вроки». Тому навколо власного помешкання забивали осиков╕ к╕лки ╕ не виходили на вулицю. Т╕льки не в╕рте цьому!.. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2019 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21621
|