Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ'ЯТЬ ПРО ХУДОЖНИКА ВШАНУВАЛИ МЕМОР╤АЛЬНОЮ ДОШКОЮ
22 травня заслуженому художнику Укра╖ни, куратору всеукра╖нських ╕ м╕жнародних пленер╕в...


В╤ТАННЯ З ЕКСКУРСОМ В МИНУЛЕ
Сьогодн╕, у день Весняного Миколи, святку╓ св╕й 66-й день народження (по-сво╓му - кругла дата!)...


«╤ВАНОЧКУ! ТИ ЧУ╢Ш, ДОБРООКИЙ?»
Тенд╕тна душа поета ╕ зал╕зна, мов криця, сила духу… Це все про незламного ╕ н╕жного ╤вана...


НИН╤ ЙОМУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 80…
╤м’я талановитого проза╖ка Валер╕я Тарасова знайоме шанувальникам художнього слова не лише...


ВЧИВ Д╤ТЕЙ ЛЮБОВ╤ ДО УКРА╥НИ…
Серед яскравих ╕мен, якими ма╓мо пишатися, згадаймо Юр╕я Шкрумеляка - в╕домого дитячого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2019 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2019
«ФРАНКО» ╤З АМЕРИКИ

В Музе╖ укра╖нсько╖ д╕аспори в Ки╓в╕ продовжу╓ експонуватися виставка «Нью-Йорк – ╤ловайськ: Виб╕р». Вона присвячена Марк╕яну Паславському – укра╖нцю, який народився в США, а загинув визволяючи Донбас в╕д рос╕йських окупант╕в.
Марк╕ян Григор╕й Паславський народився 16 с╕чня 1959 року у Нью-Йорку в с╕м’╖ укра╖нських ем╕грант╕в Осипа та Орис╕ Паславських. ╤ в родин╕ батька Марк╕яна, ╕ в родин╕ Гунчак╕в (родин╕ матер╕) панували любов та повага до Укра╖ни, зв╕дки вони мусили ви╖хати, рятуючись в╕д репрес╕й радянського режиму. М╕ж ╕ншим, р╕дний дядько Марк╕яна Тарас Гунчак ╓ видатним американським ученим-╕сториком, професором Ратгерського ун╕верситету.
Марко вир╕с у м╕ст╕ Ньюарк штату Нью-Джерс╕. Навчався в укра╖нськ╕й школ╕ при параф╕╖ святого ╤вана Хрестителя та в середн╕й школ╕ Вейлзбург у Ньюарку. Змалку захоплювався спортом, був членом укра╖нського спортивного клубу «Чорноморська С╕ч», де грав у футбол, волейбол ╕ займався плаванням. Також ╕з дитячих рок╕в належав до укра╖нсько╖ скаутсько╖ орган╕зац╕╖ «Пласт», як ╕ вс╕ його р╕дн╕ ╕ двоюр╕дн╕ брати ╕ сестри.
Марк╕ян Паславський здобув в╕йськову осв╕ту у Вест-Пойнт╕ – найдавн╕ш╕й ел╕тн╕й в╕йськов╕й академ╕╖ США. Служив у 75 полку рейнджер╕в у США ╕ в Туреччин╕. Завершив службу у званн╕ кап╕тана в 1986 роц╕. Певний час М. Паславський працював у банк╕вськ╕й сфер╕ в Нью-Йорку. ╤з 1992 року жив переважно в Укра╖н╕, був ╕нвестиц╕йним консультантом у Ки╓в╕ та Харков╕. Прекрасно волод╕в укра╖нською та рос╕йською мовами, добре знав турецьку. У 1998 роц╕ Марк╕ян Паславський заснував у Кагарлицькому район╕ на Ки╖вщин╕ аграрне п╕дпри╓мство «Росава-К». Воно стало одним ╕з основних платник╕в податк╕в району.
Паславський брав активну участь у Помаранчев╕й революц╕╖ та Революц╕╖ Г╕дност╕. У травн╕ 2014 року Марк╕ян Паславський вступив у добровольчий батальйон «Донбас», узявши соб╕ позивний «Франко» на честь письменника ╤вана Франка. Того ж м╕сяця отримав укра╖нське громадянство. В╕н, оф╕цер американсько╖ арм╕╖, погодився стати звичайним солдатом, стр╕льцем 1-о╖ роти спец╕ального призначення. Наприк╕нц╕ травня та майже весь червень 2014 Франко у склад╕ цього п╕дрозд╕лу брав участь у навчанн╕ та бойовому злагодженн╕ на пол╕гон╕ б╕ля села Нов╕ Петр╕вц╕ Ки╖всько╖ област╕. Це був перший р╕к в╕йни, коли забезпечення укра╖нсько╖ арм╕╖ та добровольчих п╕дрозд╕л╕в трималося на волонтерах. Марк╕ян став меценатом для свого п╕дрозд╕лу, закуповуючи власним коштом харч╕ та спорядження для побратим╕в. 23 червня 2014 року 640 б╕йц╕в батальйону «Донбас», зокрема Марк╕ян, склали присягу на в╕рн╕сть Укра╖н╕. Пот╕м – Донбас. У липн╕ 2014 «Франко» взяв участь у боях за Артем╕вськ (нин╕ Бахмут), Попасну, Лисичанськ, Первомайськ, у серпн╕ допомагав зв╕льнити Курахове та Мар’╖нку. Побратими згадують його як спок╕йного, впевненого в соб╕ й завжди усм╕хненого чолов╕ка. У «Франка» був маленький прив╕лей: на бойовому завданн╕ в╕н обирав соб╕ позиц╕ю ╕ завжди це була найнебезпечн╕ша д╕лянка. П╕сля кожно╖ сутички «Франко» збирав б╕йц╕в навколо себе та фахово анал╕зував под╕╖, зазначаючи хиби.
Фотокореспондент Макс Лев╕н згадував, що «Франко» «завжди багато чого радив б╕йцям, стверджував, що в нас, в арм╕╖ не той порядок, який мав би бути, але сам-один в╕н, на жаль, н╕чого зм╕нити не може. Проте готовий воювати, як рядовий, ╕ таким чином зробити св╕й внесок у перемогу».
У серпн╕ йшли бо╖ за ╤ловайськ. Наш╕ б╕йц╕ зайняли його б╕льшу частину. Рос╕йсько-терористичн╕ в╕йська п╕дтягнули важке озбро╓ння. 19 серпня 2014 року наш╕ почали в╕дступати. В╕дд╕лення, в якому воював «Франко», прикривало в╕дх╕д основно╖ групи. Командир в╕дд╕лення «Майстер» ╕ «Франко» разом п╕двелися, щоб зм╕нити позиц╕ю. В цю мить у них над головами вибухнула граната. Обо╓ були поранен╕. Поранення «Франка» виявилися смертельними. Останн╕ми його словами були: «Так боляче. Не хочу помирати…»
Марк╕яна Григор╕я Паславського поховали в Ки╓в╕, на Аскольдов╕й могил╕, символ╕чному м╕сц╕, де знайшли останн╕й спочинок чимало захисник╕в Укра╖ни. Посмертно його було нагороджено орденом Данила Галицького, вшановано в╕дзнакою «Народний Герой Укра╖ни» та медаллю Укра╖нсько╖ Православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату «За жертовн╕сть ╕ любов до Укра╖ни», а також найвищою нагородою орган╕зац╕╖ «Пласт» - «Зал╕зним Пластовим Хрестом». ╤менем Марк╕яна Паславського названо реаб╕л╕тац╕йний центр для укра╖нських ветеран╕в у Львов╕, г╕мназ╕ю в м╕стечку П╕дгайцях на Терноп╕льщин╕, зв╕дки походить родина його матер╕, а також одну з вулиць у Попасн╕й на Луганщин╕, яку в╕н визволяв в╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖.
24 вересня в Музе╖ укра╖нсько╖ д╕аспори в╕дбулася зустр╕ч ╕з товаришами-пластунами Марк╕яна Паславського Тарасом Коваликом (нин╕ доброволець батальйону «Айдар») ╕ Романом Онищенком (нин╕ волонтер). Вони розпов╕ли про «Пласт». Ця орган╕зац╕я вихову╓ л╕дер╕в. Для пластуна гасло «Бог ╕ Укра╖на» вище за все. Пластун╕в вп╕зна╓мо за справами. Вони патр╕оти ╕ завжди готов╕ допомогти. Чимало виховано╖ «Пластом» молод╕ воювало в склад╕ укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в. ╤з дев’яти генерал╕в УПА шестеро були вихованцями «Пласту», зокрема командувач УПА Тарас Чупринка (Роман Шухевич).
Зараз в деяких кра╖нах к╕льк╕сть пластун╕в зменшу╓ться. В д╕аспор╕ «Пласт» пророста╓ за рахунок ем╕грант╕в з Укра╖ни. А в Укра╖н╕ в╕дбува╓ться пост╕йний прир╕ст «Пласту». Найб╕льше пластун╕в у Львов╕, Тернопол╕ ╕ Ки╓в╕. В Ки╓в╕ багато батьк╕в бажають записати сво╖х д╕тей у «Пласт». Але не вистача╓ виховник╕в. Д╕ти, повертаючись ╕з пластового вишколу, впливають на дорослих член╕в родини. «Пласт» розвива╓ться на сход╕ Укра╖ни. Активно д╕ють осередки «Пласту» в Авд╕╖вц╕, в Мар╕упол╕. Держава не завжди п╕дтриму╓ «Пласт». ╤нод╕ доводиться бути не завдяки державн╕й пол╕тиц╕, а всупереч.
Шестеро пластун╕в загинуло в рос╕йсько-укра╖нськ╕й в╕йн╕. Вихованц╕ «Пласту» служать в р╕зних батальйонах ╕ встановлюють горизонтальн╕ зв’язки м╕ж сво╖ми п╕дрозд╕лами. Наприклад, один пластун був командиром м╕нометного розрахунку, а ╕нший – командиром розв╕дувально╖ групи. Вони зв’язалися ╕ це посприяло знищенню ворог╕в.
Добрим словом згадують Марк╕яна Паславського, який пройшов школу «Пласту». Фотокореспондент Макс Лев╕н розпов╕да╓ про «Франка»: «Анал╕зував разом ╕з нами останн╕ под╕╖. Незважаючи на всю цю геопол╕тику, на вс╕ ц╕ глобальн╕ теч╕╖, нав╕ть на те, що ц╕ под╕╖ комусь виг╕дн╕, в╕н вважав, що все одно треба особисто захищати Укра╖ну з╕ збро╓ю в руках. У батальйон╕ майже вс╕ говорили рос╕йською, але «Франко» сп╕лкувався укра╖нською. З ним можна було говорити на будь-як╕ теми».
В Музе╖ укра╖нсько╖ д╕аспори безкоштовно роздають книжечку «Заклик д╕яти: слова Марк╕яна Паславського». ╥╖ уклала родина Паславських. Видання м╕стить м╕ркування Марк╕яна Паславського, як перетворити Укра╖ну на в╕льну, демократичну, кв╕тучу державу.
У передмов╕ до книжки родина Паславських зауважу╓: «Було непросто структурувати його записи – вони стосуються широкого кола тем. Проте ╓ тези, як╕ проходять через увесь текст. ╥х спрямовано на усунення т╕ньово╖ економ╕ки шляхом запровадження прозорост╕, пол╕тичних, економ╕чних, ф╕нансових трансакц╕й, шляхом боротьби з корупц╕╓ю, яка ╕сну╓ в кожн╕й сфер╕ д╕яльност╕ нац╕╖, та шляхом використання соц╕альних ЗМ╤ для донесення ╕нформац╕╖ до громадськост╕».
Командир в╕дд╕лення Вадим Гайд╕н (позивний «Майстер») в╕дзнача╓: «Коли «Франко» у бес╕д╕ сказав: «Майстер», дай мен╕ три дн╕ у Нац╕ональному банку Укра╖ни – корупц╕╖ не стане», я в╕рив йому. Неможливо брехати тому, кому дов╕рив сво╓ життя. Неможливо брехати тому, хто дов╕рив тоб╕ життя».
Анатол╕й Зборовський
На фото: Марк╕ян Паславський; на могил╕ героя

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2019 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21613

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков