"Кримська Свiтлиця" > #40 за 04.10.2019 > Тема "Резонанс"
#40 за 04.10.2019
В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ
М╕сяць не був удома. Спершу по╖здка до Одеси на ф╕нал л╕тературного конкурсу «Укра╖нська мова – мова ╓днання», де моя книжка «Павло Михнович Бут, лицар зраджено╖ вол╕» була удосто╓на в╕дзнаки, пот╕м на малу Батьк╕вщину, де намагався довести до лог╕чного завершення судову тяганину з Пенс╕йним фондом Укра╖ни, що продовжу╓ться вже чотири роки посп╕ль. Ви╖жджав з п╕вострова спекотним л╕том, а повернувся в ос╕нь. Щоправда, в нашу, кримську – теплу ╕ лаг╕дну, де вранц╕ з задоволенням порина╓ш в чисту прозору хвилю, а в полудень ще доводиться шукати прихистку в╕д гарячого сонячного пром╕ння в т╕н╕. За все л╕то лише раз, та й то випадково, був на пляж╕. Але того разу звертав увагу б╕льше на людей (╖х тепер нав╕ть в розпал сезону не б╕льше третини, пор╕вняно з дово╓нними роками), ан╕ж на сам пляж. Нин╕ ж мав можлив╕сть приглянутися ╕ до нього. З одного боку, пляж став значно впорядкован╕шим. Уздовж води виросли довг╕ ряди б╕лосн╕жних «бунгало», «грибк╕в», тут же гарн╕ дощат╕ п╕шоходи, а при вход╕ чудово обладнаний спортмайданчик, в╕льний для вс╕х бажаючих тримати себе в гарн╕й форм╕. З ╕ншого, пляж зазнав серйозно╖ шкоди, насл╕дки яко╖ даватимуться взнаки дуже довго. Ще три роки тому КС звертала увагу (дивись: http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=17796) на те, що хижацьке видобування морського п╕ску в район╕ Бакальсько╖ коси для потреб масштабного буд╕вництва Керченського мосту перетворю╓ прилеглу рекреац╕йну зону на зону еколог╕чно╖ катастрофи. Перем╕щуване потужними зимовими штормами бите кам╕ння з району видобування п╕ску суне вздовж П╕вденно-сх╕дного берега Карк╕н╕тсько╖ затоки, потрапивши до Ярилгацько╖ бухти, перетворю╓ ╖╖ береги на звалище битого щебеню, купи якого з кожним роком просуваються все дал╕ й дал╕ уздовж пляжу. Природн╕ процеси пов╕льн╕. Мине не один десяток, можливо, й сотень рок╕в, перш н╕ж приб╕йн╕ хвил╕ перемелять той щеб╕нь на п╕сок. Але ж б╕да в т╕м, що руйн╕вний вплив на природу нин╕шн╕х розпорядник╕в тутешнього життя не припиня╓ться. Так, попри нещодавню заяву сенатора Ольги Ков╕т╕д╕ про, н╕бито, призупинення д╕╖ л╕ценз╕й на видобування п╕ску б╕ля берег╕в Криму (дивись: https://rg.ru/2019/10/02/reg-ufo/v-krymu-priostanovili-dejstvie-licenzij-na-dobychu-morskogo-peska.html), уздовж Зах╕дного берега п╕вострова ╕ дал╕ невтомно снують п╕сочниця «╤ртиш», рефулери «Печора», «Трофа», щоденно вигр╕баючи з дна Бакальсько╖ банки нов╕ й нов╕ тисяч╕ тонн п╕ску. А отже, колись ╕деальний для в╕дпочинку з малюками, встелений м’якеньким золотим п╕сочком пляж сх╕дного берега бухти ╕ дал╕ затягуватиме щеб╕нкою. Чи справд╕ масштаби то╖ б╕ди так╕ вже велик╕? Суд╕ть сам╕, м╕й читачу, якщо лише одне судно за один рейс здатне вигребти з морського дна в╕д 1500 до 3 000 тонн п╕ску, якщо один лише Евпатор╕йський морський порт (д╕яльн╕сть якого, як ╕ ╕нших кримських порт╕в, була припинена, до слова, ще розпорядженням уряду Яценюка) видобува╓ за добу б╕льше тисяч╕ тонн. Схоже, ан╕ ТОВ "Екоп╕вденгеоразв╕дка", н╕ ТОВ «Яхтстройсерв╕с», н╕ ДУП «Кримськ╕ морськ╕ порти» ан╕ск╕льки не зважають на «призупинення» ╖х л╕ценз╕й. Як не зважають на те п╕ратськ╕ компан╕╖ ╕ компан╕йки. Та й не дивно, адже молох кримськовесняного буд╕вництва на п╕востров╕ з побудовою Керченського мосту не наситився. Буду╓мо трасу Таврида. Тож не видно тому п╕ратству н╕ краю, н╕ впину, як не видно того, хто б м╕г те спинити. Може автор згущу╓ фарби, перетворю╓ багатокольорову картину процв╕таючого кримського життя на щось суц╕ль чорне? Може, й того г╕рше – оббр╕ху╓ добру владу, робляч╕ сво╖ н╕кчемно-наклепницьк╕ висновки на п╕дстав╕ к╕лькох кам╕нц╕в, занесених хвилями до його н╕г д╕дько зна зв╕дк╕ля? Суд╕ть сам╕. Ось лише к╕лька факт╕в. Той, хто мав можлив╕сть побувати цього л╕та на Бакальськ╕й кос╕, бачив, що прегарна колись п╕щана коса невп╕знано зм╕нилася. Чудов╕ пляж╕ Бакальсько╖ бухти перетворилися на брудне болото. Сух╕ цифри мон╕торингу св╕дчать, що площа цього ун╕кального ландшафтного парку стр╕мко скорочу╓ться. Так, минулор╕ч вона скоротилася на 8%, а цьогор╕ч ця цифра сяга╓ вже 14,5%. За даними М╕н╕стерства еколог╕╖ ╕ природних ресурс╕в, площа порушених земель тут склада╓ 33 гектари. Ось ще один приклад. Ширина в╕домого багатьом багаток╕лометрового пляжу поряд з Евпатор╕╓ю, що тягнеться на П╕вденний сх╕д в╕д м╕ста в напрямку Новофедор╕вки уздовж автотраси на С╕мферополь, в багатьох м╕сцях скоротилася з╕ 100 до 7,5 метр╕в. Про що це я? Напевно, про в╕дпов╕дальн╕сть. Тутешня влада не в╕дчува╓ ╖╖ з╕ зрозум╕лих причин, серед яких прогляда╓ ╕ жадоба наживи, але найперше, несамост╕йн╕сть. Попри гучн╕ заяви про «кримнаш», комплекс временщика прозира╓ тут дуже показово. Будь ця влада в╕дпов╕дальною, самост╕йною, в╕дображай вона ╕нтереси м╕сцевого населення, природа Криму, його рекреац╕йний потенц╕ал, його туристична приваблив╕сть не п╕ддавалися б такому в╕двертому нищенню. Можна ск╕льки завгодно заперечувати те, що ц╕ катастроф╕чн╕ зм╕ни в╕дбуваються внасл╕док хижацького видобування п╕ску, як це робить кер╕вництво М╕неколог╕╖ (до слова, саме воно вида╓ л╕ценз╕╖ на видобування п╕ску), можна патетично заявляти про взяття ситуац╕╖ п╕д особистий контроль, як це ще минулор╕ч робив пан Аксьонов, але, попри все те, возик ╕ дос╕ там. Себто, вищезгадан╕ рефулери, п╕сочниц╕, п╕ратськ╕ землесоси ╕ дал╕ продовжують свою чорну справу вздовж усього Зах╕дного узбережжя Криму. На жаль, не надто активна ╕ влада укра╖нська. Заради справедливост╕, сл╕д визнати, що ╖╖ можливост╕ тут вкрай обмежен╕. Але ж ╕ т╕, невелик╕ важел╕ впливу, як╕ ╓, не використан╕. Так, не чути в╕дпов╕дно╖ реакц╕╖ М╕н╕стерства еколог╕╖ Укра╖ни (чи й залишилось воно в тепер╕шньому зеленому уряд╕?), не бомбарду╓ протестами, зверненнями до Москов╕╖, до м╕жнародних орган╕зац╕й, зокрема еколог╕чних, наше М╕н╕стерство закордонних справ, на в╕дм╕ну в╕д п╕востр╕вних сво╖х колег, не чути про порушення крим╕нальних проваджень проти орган╕зац╕й, проти кап╕тан╕в суден, як╕ сво╓ю хижацькою д╕яльн╕стю п╕дривають хисткий баланс тутешньо╖ екосистеми, з боку ц╕лком реально ╕снуючо╖ десь в Херсон╕ Прокуратури АР Крим. На жаль, попри еколог╕чну катастрофу г╕гантських масштаб╕в, влаштовану безв╕дпов╕дальною владою в ╖хньому власному дом╕, м╕сцевий люд здеб╕льшого н╕му╓. Власне, хтось б’╓ на сполох. Так, минулор╕чна петиц╕я – ну, зв╕сно ж, до хазя╖на Кремля! - про захист Бакальсько╖ коси, при 5000 заявлених, на сьогодн╕ набрала в Мереж╕ лише трохи б╕льше 4 300 п╕дпис╕в. Але, нав╕ть набравши потр╕бну п╕дтримку, чи переважить вона на терезах, на протилежних шальках яких не лише захмарн╕ кошти, регулярно отримуван╕ упродовж цих рок╕в широким колом вельми зац╕кавлених ос╕б, але й стратег╕чн╕ ╕нтереси того, до кого вона звернена?
Валентин БУТ
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 04.10.2019 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21582
|