Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент України Володимир Зеленський заявив, що запропонована владою модель відкритого ринку землі передбачає, що її купувати або продавати зможуть тільки українські громадяни й українські компанії. Як передає кореспондент УНІАН, про це голова держави повідомив в ході конференції з реформи управління земельними відносинами "Земля як фактор розвитку українського села" в Києві.
За його словами, питання ринку землі на сьогодні є дуже чутливим" і тому вимагає широкого і публічного обговорення для того, щоб розвіяти всі міфи й маніпуляції, які "посіяли у свідомості громадян" за останні майже 20 років і для того, щоб знайти оптимальні та збалансовані рішення моделі відкритого ринку землі.
"Перше й головне - земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати або продавати землю зможуть тільки українські громадяни та українські компанії", - зазначив президент. "Страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами - це маячня", - підкреслив Зеленський. "Земля - це власність громадян і у них, нарешті має з'явитися не гібридне, а повноцінне право власності на свою рідну землю. Це право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю землею, інакше - починається Радянський Союз, починається совок, коли ми, громадяни, нібито отримали свої квартири, але не могли їх продавати легально, і це неправильно. В результаті з'явилися незаконні сірі схеми та махінації. те саме зараз у нас відбувається із землею", - підкреслив глава держави.
Як повідомляв УНІАН, президент Зеленський доручив Кабінету міністрів до 1 жовтня розробити законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, а Верховній Раді - скасувати земельний мораторій до 1 грудня 2019 року. 3 серпня прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення орієнтовно планується на літо наступного року. Він додав, що до цього часу уряд спільно з Нацбанком мають зробити кредитування в гривні значно дешевшим, ніж зараз, - взяти кредит можна буде під 14-15% у гривні. Прем'єр пояснив, що уряд має намір знизити ставки за кредитами загалом і зробити їх дешевшими саме для покупки земельної ділянки, щоб українці мали вигідніші умови, ніж їхні іноземні конкуренти. Раніше у Мінагропроді та Світовому банку прогнозували, що відкриття ринку землі сільгосппризначення може щорічно приносити українській економіці додатково від 700 мільйонів до 1,5 мільярда доларів.
www.unian.ua

ФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО РИНКУ: ВЛАДА «ПЕДАЛЮЄ», ЛЮДИ НЕ ДОВІРЯЮТЬ

Ринок землі в Україні запрацює із середини 2020-го, але мораторій на продаж сільгоспнаділів скасують щонайпізніше за два місяці
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький підтвердив, що законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення подадуть на розгляд парламенту до 1 жовтня. Посадовець упевнений, що цей документ, як і рішення про скасування (точніше, відмову від продовження) дії земельного мораторію, буде ухвалено до 1 грудня, як і доручив президент. “Але це не означає, що з 1 січня 2020-го в Україні запрацює ринок землі”, – уточнив Висоцький на зустрічі із журналістами. Станеться це, за його словами, не раніше середини наступного року – адже вільному продажу землі має передувати копітка підготовча робота. Йдеться, зокрема, про інвентаризацію “головного багатства” країни, наповнення Державного земельного кадастру, продовження формування законодавчого поля, апробацію торговельних майданчиків і запобіжних механізмів, що мають уберегти нас від придбання української землі іноземцями та її масового скуповування вітчизняними латифундіями. Попереду, безумовно, й активна роз’яснювальна кампанія. Адже земельна реформа, судячи з даних соцопитувань, – одна із найбільш контраверсійних: ставлення українців до започаткування земельного ринку, переважно, негативне. Тож, аби уникнути соціального збурення, готувати зміни потрібно ой як ретельно. Про те, як не “наламати дров”, активно дискутують на різних рівнях – і в уряді, і в Офісі президента, і в експертному середовищі. Довкола яких же питань ламають найбільше списів, а які викликають більш-менш одностайні оцінки?
Продаж української землі: комусь хочеться, та більшості – “колеться”
Скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі й відкриття ринку родючих земель підтримують менше третини українців. Про це йдеться в дослідженні “Оцінка громадянами ініціатив нової влади”, проведеному соціологічною службою Центру Разумкова. Ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію підтримують 31% опитаних, і майже половина (49,1%) не підтримують. В рамках дослідження з 6 по 11 вересня опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах, за винятком Криму й окупованих територій на Донбасі. Похибка не перевищує 2,3%.
Фахівців такі результати не дивують. “Жахалками” про небезпеки ринкових відносин в земельній сфері нас “пригощають” уже, либонь, два десятиліття. З 2001-го політики “послідовно” ухвалюють рішення про продовження мораторію. Й регулярно беруть зобов’язання до чергового часу “ч” підготувати країну до відкриття ринку. Але після голосування за мораторій в сесійній залі парламенту і про підготовку, і про обіцянки одразу ж забували. Аж доки не спливав час дії мораторію, коли “земельне питання” знову актуалізувалося, а реформу знов відкладали. І так – по колу. Усі аргументи прибічників лібералізації ринку губилися в морі популістських гасел, що лунали з вуст “захисників інтересів простих українців” (здебільшого – противників вільного обігу землі). Натомість жодна влада фактично нічого не робила, аби змінити ситуацію. Хтось принципово не хотів, хтось – не міг, а хтось відкладав “на потім”. Здавалося б, це “потім” нарешті настало – відкладати реформу далі нікуди. Бо через відсутність ринку землі країна щороку втрачає десятки мільярдів доларів, тож прірва між нами й сусідами, на яких ми звикли рівнятися (та ж Польща), зростає. Приміром, як стверджують експерти Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів'євський, “...якби не мораторій, то у 2018 році сільське господарство могло б згенерувати близько $35,8 мільярдів доданої вартості замість фактичних $13,3 мільярда. Тобто, без мораторію ВВП України торік міг би бути на $22,5 мільярда або на 17% більшим. Це і є “ціна” мораторію, яку сплачує вся Україна”. Нагадаємо, за розрахунками Світового банку, започаткування ринку землі допоможе прискорити щорічні темпи зростання української економіки на 2%. І це – безперечно, одна з передумов “взяття Україною планки” щодо забезпечення 5-7% зростання ВВП у найближчі роки, що пообіцяв нещодавно прем’єр Олексій Гончарук.
Утім, незважаючи на рекордний рівень довіри до нової влади, про що кажуть соціологи, схоже, в її добрі наміри у “земельному питанні” українці, як і раніше, не вірять. Побоювання, що базуються на кількох розповсюджених ще на початку 2000-их міфів, незмінні:
1. Україна втратить свій головний ресурс через масове скуповування земельних наділів іноземцями.
2. Те, що не змогли “проковтнути” іноземні товстосуми, розкуплять великі вітчизняні агрохолдинги та “бариги-рантьє”.
3. Фермери і селяни-власники паїв втратять будь-яку можливість придбати землю для ведення бізнесу і навіть індивідуального господарства.
4. Монополісти-латифундисти встановлюватимуть свої ціни на земельні наділи і скуповуватимуть їх за безцінь.
5. Українців обведуть навколо пальця, як свого часу сталося із ваучерами та приватизаційними сертифікатами.
6. Держава і латифундисти змушуватимуть селян обов’язково продавати свої наділи.
Відповідно, спротив реформі може бути значним. Особливо, якщо припуститися помилок на перших її етапах. Недарма ж олігарх Ігор Коломойський в кулуарах 16-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) навіть “лякав” журналістів можливістю "кривавої революції" в разі неправильного запуску ринку землі. Він "вкрай негативно" ставиться до ідеї зробити землю товаром: "Українські хлібороби повинні володіти землею. Якщо питання не вирішиться, якщо нею володітимуть транснаціональні корпорації або наші доморощені холдинги, це призведе до революції, тільки вже більш кривавої".
Завдання влади та інших “зацікавлених” осіб і організацій – не допустити подібних сценаріїв. А для цього потрібно розробити і послідовно втілювати безпомилковий план реформування земельної сфери, який би враховував наші національні інтереси, а не “побажання” окремих лобістів, а також аргументовано розвінчувати згадані вже “жахалки” та міфи. На кожне застереження противників реформи має бути конкретна відповідь, для кожного ризику чи форс-мажору – законодавчо передбачений запобіжник. І робити це потрібно вже при ухваленні “рамкового” закону.
Іноземцям – заборона, холдингам – обмеження, фермерам – дешеві кредити
Право на придбання землі матимуть лише фізичні та юридичні особи-резиденти України. Іноземці купувати наші чорноземи не зможуть. У цьому не раз запевняли президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Олексій Гончарук та інші представники нової влади. Підтвердив це і Тарас Висоцький: у законопроєкті, який подадуть на розгляд парламенту, обов’язково буде пункт щодо обмеження доступу іноземних громадян та компаній до придбання нашого стратегічного ресурсу. Також будуть передбачені обмежувальні заходи проти концентрації землі “в одних руках”. Йдеться про 15% у межах області та 0,5% – у межах країни – для пов'язаних осіб (тобто, про обмеження не лише індивідуального, а й корпоративного володіння).
Влада обіцяє прискорити інвентаризацію державних земель, чого досі не було зроблено, а також наповнення Земельного кадастру. При цьому жодна не зареєстрована у цьому документі ділянка на продаж не виставлятиметься. А за намагання обійти цю норму “битимуть по руках” і не тільки – йдеться про невизнання оборудок та кримінальне покарання тих, хто до них причетний. За словами Тараса Висоцького, наразі Земельний кадастр наповнений на 76%. До середини 2020-го цей показник зросте щонайменше до 85%.
Також заступник міністра розповів, що, згідно із планами влади, у розпорядженні Національної академії аграрних наук України (НААН) залишиться не більше 10 000 гектарів земель. Решту передадуть у державну чи комунальну власність. Нагадаємо, зараз НААН володіє одним з найбільших в Україні земельних банків: у постійному користуванні наукових установ та підприємств понад 465 тисяч гектарів землі, 364 тисячі з яких – орні. Це більше ніж уп’ятеро перевищує площу найбільшого українського мегаполіса – Києва! Тим часом у пресі ледь не щомісяця з’являються повідомлення про пов’язані з “науковими” землями маніпуляції та зловживання. Під слідством перебувають кілька посадовців, які причетні до незаконного вилучення і зміни цільового призначення тисяч гектарів ріллі. Ще на багатьох, сподіваємося, чекатиме така ж доля. Бо масштаби зловживань іноді справді вражають – як ідеться, приміром, у цьому розслідуванні “Схем”.
Про рішучість намірів влади нарешті спробувати розрубати “земельний Гордіїв вузол” свідчить і те, що у проєкті Державного бюджету України на 2020 рік передбачено надати 4,4 мільярда гривень для компенсації кредитних ставок фермерам, які захочуть купити землю – із тим, щоб “переплата” для них не перевищувала 3% річних. "Ви подаєте документи – і отримуєте компенсацію. Фізособи не зможуть, треба бути зареєстрованим сільськогосподарським виробником, не обов'язково фермерським господарством", – пояснив Тарас Висоцький. За його словами, господарникам компенсуватимуть розмір ставки рефінансування НБУ (зараз – 16,5%, надалі ж регулятор обіцяє знижувати цей показник).
Є відповідь і на закиди щодо “купівлі землі за безцінь”. “Вже зараз собівартість української землі при продажу через інструмент емфітевзису (отримання речового права на чуже майно через надання в користування земельної ділянки для сільськогосподарських потреб з умовою використання за цільовим призначенням. – Ред.) – від $1,6 до $1,7 тисяч, – розповів під час Земельного віча “Яким має бути вільний ринок землі” організатор заходу, народний депутат 8 скликання Олексій Мушак. – Відкриття ринку підвищить цю цифру до $2 тисяч. І далі, як свідчить практика інших країн, ціна зростатиме в середньому на 25% на рік. Звичайно ж, десь вартість наділів буде більшою, десь меншою. Дешевше коштуватиме земля у Херсонській та Запорізькій областях. Дорожче – там, де є велика конкуренція – у Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій. Також “цікавим” буде Чернігівській регіон, який через зміну клімату останніми роками демонструє хороші показники”. Тобто, за словами Мушака, час дешевої землі в Україні минув. Після започаткування ринку її вартість поступово наближатиметься до європейських показників.
Владислав Обух
(Укрінформ)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2019 > Тема "З перших уст"