"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2019 > Тема "Душі криниця"
#36 за 06.09.2019
КРИМСЬКИЙ Д╤М, «Р╤ДНОКРАЙ» ТА УКРА╥НСЬКА МОВА ОБ’╢ДНУЮТЬ СЕРЦЯ
П╕сля в╕дв╕дування батьк╕вщини завжди в╕дчуваю приплив позитиву, творчого натхнення та житт╓дайних емоц╕й, якими хочеться под╕литися. Позаду кордон – прикра непри╓мна перепона на шляху до Криму. Але вже зачинилися двер╕ останнього з трьох транспортних засоб╕в, якими довелося добиратися, ╕ я вдома. Хоча тут – м╕й черговий д╕м, ╕ який в╕н за рахунком, потр╕бно ще подумати. А той ╓диний, найр╕дн╕ший батьк╕вський д╕м знову залишився за Перекопом. - Зв╕дк╕лясь при╖хали? – звернувши увагу на мою вал╕зу, запитала ж╕нка, що сид╕ла в т╕н╕ дерева з ящиком винограду та електронними вагами неподал╕к будинку, де знаходиться моя квартира. - З Ки╓ва, – в╕дпов╕даю, – з дому додому. - Як добре, що ╓ два доми. ╢ куди по╖хати, – з нотками заздрост╕ прозвучало мен╕ всл╕д. А заздрити й справд╕ ╓ чому, бо й на цей раз по╖здка була пл╕дною та ц╕кавою. Спершу – Луцьк: довгооч╕кувана зустр╕ч однодумц╕в – автор╕в л╕тературно-мистецького коша «Р╕днокрай» з митцями м╕сцево╖ л╕тературно╖ студ╕╖ «Зор╕ над Стиром», п╕д час яко╖ пройшла презентац╕я чергово╖ зб╕рки «Укра╖нська вишиванка» (видавництво «╤нтер Парк», Лубни), екскурс╕я м╕стом, зустр╕ч з арх╕тектором Миколою Голованем у його садиб╕, яка одночасно ╓ ╕ творчою майстернею зодчого. Наступного дня в╕дбулися запланован╕ по╖здки на озера в Шацький нац╕ональний природний парк, в музей-садибу Лес╕ Укра╖нки в сел╕ Колодяжному, де й дос╕ присутн╕й дух поетеси серед ╖╖ особистих речей та книг в затишн╕й Лесин╕й осел╕. Все це орган╕зували та забезпечили ф╕нансово поети-спонсори – В╕тал╕й Назарук, Олександр Печора та Микола Серпень. Були ╕ нагороди, ╕ подарунки: дипломи, медал╕, грошов╕ призи, за як╕ бажаюч╕ придбали соб╕ нов╕ вишит╕ сорочки Луцько╖ фабрики. П╕сля повернення з Волин╕ я ще встигла побувати на святкуванн╕ дня р╕дного Рудого Села та Дня Незалежност╕ Укра╖ни в Ки╓в╕, п╕д час якого проводився фестиваль «Кримський Д╕м об’╓дну╓ серця». Знаю, що таку назву мав проект, в рамках якого кримськотатарськ╕ митц╕ знайомили з╕ сво╓ю творч╕стю та культурою народу мешканц╕в В╕нниц╕, Харкова, Мар╕уполя, Краматорська, Херсона та ╕нших м╕ст Укра╖ни. Д╕йство фестивалю розкинулося на територ╕╖ Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни. Сюди прийшли не лише кияни, а й з’╖халися гост╕ з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни. Серед широко╖ публ╕ки я зустр╕чала багато знайомих кримчан – як тих, що ран╕ше ви╖хали в материкову Укра╖ну, так ╕ тих, що й нин╕ мешкають в Криму. Серед них були й л╕дери кримськотатарського народу Рефат Чубаров та ╤льм╕ Умеров, в╕домий актор та режисер Ахтем Се╕табла╓в – директор Кримського Дому, його програмний директор Ал╕м Ал╕╓в та ╕нш╕ кримчани. Неспод╕ваною була зустр╕ч з луганчанкою ╤нною ╢рмаковою, викладачкою кафедри журнал╕стики Донецького нац╕онального ун╕верситету ╕м. Василя Стуса, оч╕льницею В╕нницько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки фотохудожник╕в Укра╖ни. З пан╕ ╤нною ми познайомилися на проект╕ «Життя на нул╕», присвяченому под╕ям на Сход╕, восени 2017 року, з яким я знайомила читач╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в сво╖й статт╕ «Зустр╕ч двох покол╕нь – через об’╓ктиви фотограф╕в» http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19249 Насичена широка програма фестивалю «Кримський Д╕м об’╓дну╓ серця» тривала з 14-╖ години майже до п╕вноч╕. В св╕тлу пору дня майстер-клас з гончарства проводив художник-керам╕ст Рустем Скиб╕н, який мене дуже зац╕кавив, бо цей вид народного мистецтва здавна був мо╓ю мр╕╓ю. З його азами я ╕ познайомилася на галяв╕ перед Музе╓м ╕стор╕╖ Укра╖ни. Небайдужими були гост╕ фестивалю ╕ до розпису керам╕ки, приготування кави по-кримськотатарськи, виготовлення фес╕в - нац╕ональних ж╕ночих головних убор╕в, малюнк╕в на т╕л╕ хною та ╕нших вид╕в мистецтва. П╕д ст╕нами музею пройшла акц╕я в п╕дтримку пол╕тв’язня Олега Сенцова, а п╕д веч╕р на к╕лькох широких екранах демонструвалася прем’╓ра документального ф╕льму «Кримськ╕ бранц╕», яка зак╕нчилася гучними оплесками глядач╕в, що зручно розташувалися на мор╕жку широко╖ галявини. А зак╕нчився фестиваль святковим концертом виступ╕в Джамали, Сашка Положинського, Ельв╕ри Сарихал╕л й ╕нших талановитих в╕домих виконавц╕в з неймов╕рним св╕тловим шоу на фасад╕ Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни. Проводив фестиваль Кримський д╕м за п╕дтримки Укра╖нського культурного фонду, Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни та Земляцтва кримських татар «Джен╕шке». В одному з коментар╕в до анонсу фестивалю «Кримський д╕м об’╓дну╓ серця» прочитала таке: «Чьи сердца?». Впевнена, що серед гостей фестивалю тих, у кого б виникло таке питання, не було. А якщо десь ╕ затесалися вони в багатолюдному натовп╕, то залишилися геть непом╕тними серед тисяч однодумц╕в, що в╕дв╕дали свято з хорошими св╕тлими нам╕рами. Дорогою до Криму мене наздогнала ще одна при╓мна зв╕стка: на 20-му юв╕лейному фестивал╕ «Укра╖нська мова – мова ╓днання», що проводиться Одеською орган╕зац╕╓ю НСЖУ та Причорноморською академ╕╓ю мовних технолог╕й та комун╕кац╕й етнос╕в за книгу прози «Через всесв╕т пут╕вцями» мене нагороджено Дипломом лауреата. ╤ хоча я не була присутньою на ф╕нал╕ конкурсу в Одес╕, знаю, що й там були люди, чи╖ серця в╕дкрит╕ для ╓днання. Галина ЛИТОВЧЕНКО, член НСПУ
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2019 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21497
|