Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 30.08.2019
ПРОМОВА ЗЕЛЕНСЬКОГО З НАГОДИ 28-╥ Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ УКРА╥НИ

Виступ Президента Укра╖ни п╕д час урочистостей ╕з нагоди святкування Дня Незалежност╕ Укра╖ни. Наводимо повний текст виступу:

Дорог╕ укра╖нц╕!
Кожен м╕й ранок почина╓ться з sms-пов╕домлення. Це sms в╕д Генерального штабу. За минулу добу обстр╕л╕в – с╕м, втрат – дв╕. Цифри можуть бути р╕зними, але т╕льки одна робить ранок добрим. Це – нуль.
Обстр╕л╕в – нуль. Втрат – нуль.
╤ давайте для початку подяку╓мо тим, завдяки кому ми можемо сьогодн╕ бути тут, п╕д яскравим сонцем ╕ чистим блакитним небом.
╤ щоб ц╕ оплески почули наш╕ захисники, як╕ зараз на сход╕ кра╖ни захищають Укра╖ну.
Завдяки вам ми в╕дзнача╓мо сьогодн╕ 28-му р╕чницю з Дня Незалежност╕.
Хоча не зовс╕м правильно казати, що Укра╖н╕ – 28. Адже до 91-го року ми встигли чимало. В╕дбулося хрещення Ки╖всько╖ Рус╕, ╤ван Федоров видав у Львов╕ «Апостол», засновано Ки╓во-Могилянську академ╕ю, козаки на чол╕ з Богданом Хмельницьким та ╤ваном С╕рком п╕дкорили фортецю Дюнкерк, на св╕т з’явилася Конституц╕я Пилипа Орлика. Укра╖на була одн╕╓ю ╕з засновниць ООН, а Серг╕й Корольов зробив вагомий внесок у п╕дкорення космосу людством. Це – лише дек╕лька важливих под╕й яскраво╖ ╕стор╕╖ нашо╖ багатов╕ково╖ та, водночас, молодо╖ кра╖ни.
Ну а сьогодн╕ ми в╕дзнача╓мо, мабуть, найважлив╕ший день у житт╕ держави. День, коли вона здобула незалежн╕сть.
Сьогодн╕ вже сформувалося ц╕ле покол╕ння, народжене в незалежн╕й Укра╖н╕. Для них це нормальний стан речей. Для них не може бути по-╕ншому. ╤ це прекрасно. Бо це покол╕ння – наша ментальна опора. Опора свободи, демократ╕╖ та розвитку. Вони мислять ╕накше, вони думають сучасно, а значить – Укра╖на рухатиметься т╕льки вперед.
Разом з тим, ми з вами не повинн╕ забувати, що Незалежн╕сть не з’явилася за помахом чар╕вно╖ палички. Активна боротьба за не╖ почалася понад 100 рок╕в тому. Тривала вона ╕ в часи Радянського Союзу. Микола Руденко, Василь Стус, Петро Григоренко, В’ячеслав Чорнов╕л, Левко Лук’яненко, учасники Революц╕╖ на гран╕т╕. Це неповний список тих, хто боровся за здобуття Незалежност╕. Хтось – ц╕ною власно╖ свободи, а хтось – ц╕ною власного життя. Заради цього одного дня. 24 серпня 1991 року. ╤ цей день був неминучим. Бо, як казав Левко Лук’яненко, прагнення до незалежност╕ закладене у нашому генетичному код╕.
Минуло 28 рок╕в. 28 р╕зних рок╕в. Непростих, буремних, тернистих, але – наших сп╕льних. ╤ вс╕ ц╕ роки ми пережили разом. Ус╕╓ю кра╖ною.
Ус╕╓ю кра╖ною ми тягнули кравчучки, нар╕зали купони та дивились як «Багат╕ теж плачуть». Ус╕╓ю кра╖ною мали ваучери, ходили в «мальв╕нах», а т╕, кому пощастило, – з пейджерами.
Ус╕╓ю кра╖ною стрибали на рекордну висоту – 6 метр╕в 14 сантиметр╕в.
Першими перепливали басейни С╕днею та Аф╕н, плакали на ол╕мп╕йському п’╓дестал╕ в Атлант╕, коли вгору п╕дн╕мався укра╖нський прапор.
Ус╕╓ю кра╖ною змушували тремт╕ти гранд╕в ╓вропейського футболу. Коли Лужний з╕ Львова отримував пас в╕д Головка з Херсона, в╕ддавав на Реброва з Горл╕вки, а той – на киянина Шевченка… Тод╕ «гол» лунало в╕д Ужгорода до Луганська.
Ус╕╓ю кра╖ною, в╕д Донецька до Карпат, ми лет╕ли до з╕рок разом з Леон╕дом Каденюком ╕ рад╕ли, коли у в╕дкритому космос╕ вперше в ╕стор╕╖ пролунало «Ще не вмерла…»
Ус╕╓ю кра╖ною стояли в черз╕ у перший Макдональдз та слухали «Танець п╕нгв╕на» в╕д Кузьми. Чекали армагеддону з настанням 2000 року та рад╕ли на ранок, що його пережили.
Ус╕╓ю кра╖ною ми п╕дкорили ╢вропу «Дикими танцями» та в╕дстояли демократичний виб╕р у 2004-му. Ус╕╓ю кра╖ною молилися за моряк╕в «Фа╖ни» у полон╕ сомал╕йських п╕рат╕в та плакали за г╕рниками на шахт╕ Засядька.
Ус╕╓ю кра╖ною т╕шилися, коли на когось падав в╕нок.
Намагалися встигнути до ╢вро-2012 та ус╕╓ю кра╖ною не розум╕ли: як можна було не побачити гол у ворота Англ╕╖?
Це були р╕зн╕ роки. Непрост╕, але тепер, озираючись назад, можна сказати, що до певного моменту – безтурботн╕. Адже пот╕м настав 2014 р╕к.
Спочатку вс╕╓ю кра╖ною ми довели, що ма╓мо г╕дн╕сть. Не побоялися водомет╕в ╕ кийк╕в. А дехто не побоявся ╕ снайперських куль.
Тод╕ вс╕╓ю кра╖ною ми д╕зналися, що сотня може бути небесною.
А згодом на нашу землю прийшла в╕йна. Яку ми зустр╕ли вс╕╓ю кра╖ною.
╤ тут «ус╕╓ю кра╖ною» – це вже не просто художн╕й прийом. Бо ми – в прямому сенс╕ слова – вс╕╓ю кра╖ною збирали на бронежилети, медикаменти, теплов╕зори.
Ус╕╓ю кра╖ною, в ╤нтернет╕ та б╕ля телеекран╕в, були прикут╕ до новин з╕ сходу. Новин, де решта сл╕в втрачала сенс, а перед очима були т╕льки назви населених пункт╕в та к╕льк╕сть загиблих геро╖в.
Як це не парадоксально, але тод╕ ми народилися вдруге. Як кра╖на та як сусп╕льство. Об’╓днались ╕ згуртувалися. Згадали це забуте в╕дчуття – коли ти пиша╓шся сво╓ю Батьк╕вщиною. Саме тому сьогодн╕ тут з╕бралася горд╕сть Укра╖ни! В першу чергу – це наш╕ во╖ни. Т╕, хто захищав, ╕ т╕, хто зараз захища╓ нашу землю. Це родини в╕йськових. Т╕, хто втратив сина, батька, чолов╕ка чи брата. Це волонтери. Т╕, хто допомага╓, ╕нколи в╕ддаючи останн╓. Тут також т╕, хто навча╓, ╕ т╕, хто ряту╓ життя щодня. Т╕, хто на спортивних аренах св╕ту прославля╓ Укра╖ну. Наш науковий ╕ творчий потенц╕ал. ╤ звичайно – наше майбутн╓ – наш╕ д╕ти. Ц╕ люди – не просто учасники Ходи Г╕дност╕. Це наш╕ тисяч╕ причин любити Укра╖ну.
Зна╓те, колись мене запитали: а за що ти любиш Укра╖ну? Дивне питання. А за що ти любиш свою маму? Вона тебе народила, виховала, п╕дняла на ноги. Я люблю Укра╖ну, бо я тут народився, я люблю наш прапор ╕ рад╕ю, коли в╕н переможно майорить. Я люблю наш г╕мн, бо це – наш найголовн╕ший х╕т! Бо яку ще п╕сню так зна╓ ╕ так сп╕ва╓ кожен з нас?
Я люблю нашу землю, бо кожен куточок Укра╖ни – це велика с╕м’я.
╤ для тих, хто не розум╕╓ сьогодн╕шн╕й б╕ль укра╖нц╕в, я поясню дуже доступною мовою.
Уяв╕ть, що, наприклад, сус╕д в╕д╕брав у вас двох д╕тей. Першу дитину – просто викрав. ╥й видали нове св╕доцтво про народження. А пот╕м кажуть: та ми не забирали вашу дитину. Вона сама захот╕ла жити з нами. Ну ╕ що, що п╕д дулом автомат╕в? Це ╖╖ бажання. ╤ взагал╕ – хто вам сказав, що це – ваша дитина? Вона споконв╕ку була нашою. Ви не хвилюйтесь, ╖й тут буде краще, у нас прекрасний притулок б╕ля моря, п╕д сонечком.
╤ от пройшло 5 рок╕в. ╤ т╕, хто був так занепоко╓ний, кажуть: та, наче, все нормально. Дитина за вами вже не плаче. ╤ взагал╕ – не сильно вона на вас ╕ схожа. Чому вони так кажуть? Тому що це – не ╖хня дитина.
А другу вашу дитину закрили в дитяч╕й к╕мнат╕. ╤ поставили озбро╓ну охорону. Вам кажуть – яка охорона? Там н╕кого нема╓. ╤ ви чу╓те, як ось тут поруч, за ст╕ною, ваша дитина плаче, але не можете туди зайти.
Кожного дня у кожного з нас розрива╓ться серце. ╤ будь-як╕ перемоги чи здобутки неповноц╕нн╕, адже наша родина неповна. Та настане день, ╕ ми обов’язково зберемося разом. Бо голос р╕дно╖ кров╕ переможе!
Дорог╕ укра╖нц╕! Ми р╕зн╕. Але ╓дин╕. Мусимо бути ╓дин╕, бо т╕льки тод╕ – ми сильн╕. Зрозум╕ти, що розраховувати ма╓мо т╕льки на себе. Не сваритися через минуле, а об’╓днатися заради майбутнього. Укра╖номовн╕ та русскоговорящие, незалежно в╕д в╕ку, стат╕, в╕роспов╕дання – бути ╓диним народом. Не на плакатах, не в гаслах, а ось тут. У кожного в серц╕. Ми повинн╕ рухатися вперед, разом будувати кра╖ну, разом робити неможливе ╕ кожного ранку казати соб╕: «Я укра╖нець». ╤ я можу все!
Наша земля – неповторна, чар╕вна, незламна, неймов╕рна, дивовижна, казкова, чудесна, прекрасна. Якби не наша Батьк╕вщина, людство могло б ╕ не знати цих сл╕в. Адже вс╕ вони були вигадан╕ для того, щоб описати Укра╖ну.
╤ сьогодн╕ вона в╕дзнача╓ 28-му р╕чницю Незалежност╕. За ц╕ роки ми зробили найголовн╕ше. Ми ╖х примножили. Зберегли незалежн╕сть ╕ свободу.
╤ бережемо сьогодн╕. Хтось – ц╕ною власно╖ свободи, а хтось – ц╕ною власного життя.
У цей важливий день ми в╕римо, що в укра╖нському календар╕ скоро з’явиться ╕нша, не менш знакова дата. Конкретне число ╕ м╕сяць – неважлив╕.
Бо це буде день, коли настане мир.
╤ м╕й ранок починатиметься з sms-пов╕домлення: за минулу добу в Укра╖н╕ народилося 1000 хлопчик╕в та 1001 д╕вчинка.
З днем народження, Укра╖но!
Слава Укра╖н╕!
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21477

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков