"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "Душі криниця"
#33 за 16.08.2019
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
Наш╕ традиц╕╖
14 серпня у церквах сх╕дного обряду свято Вшанування Хреста Господнього (винесення його древ), а також згадують старозав╕тн╕х брат╕в-мученик╕в Маккаве╖в. У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього розпочина╓ться так званий «спас╕вський цикл». Пас╕чники перед свято Маков╕я або у саме свято брали соти з вулик╕в, викачували мед. Тому його називають Медовим Спасом. Це, фактично, був останн╕й у роц╕ взяток солодкого продукту. Частину меду залишали бджолам, бо на зиму вони вже не запасуться. Вересковий мед не в рахунок. В╕н - «дел╕катес». Та й верес повсюдно не росте. Мед, як ╕ букети-маков╕йки з гол╕вками маку, святили у церквах. Такий букет вважався оберегом. Це тлумачення ще одн╕╓╖ народно╖ назви свята - Маков╕я, а не т╕льки в╕д ╕мен╕ брат╕в-мученик╕в. Пом╕ж звичайним городн╕м маком д╕вчата ще й збирали ╕ святили мак-видюк, що в народному знахарств╕ вважався засобом проти чарод╕йства: цим маком потр╕бно було обсипати д╕м, тод╕ вс╕ вроки та хитрощ╕ в╕дьми пропадуть. Обов'язковою ╖жею в цей день ╓ шул╕ки - др╕бно розламан╕ корж╕ посипають маком ╕ поливають медом або медовою ситою. З давн╕х переказ╕в в╕домо, що в Ки╓в╕ ╕снував звичай: на Маков╕я ус╕ кияни приходили на Дн╕про святити воду. А хвор╕ на пропасницю купалися у р╕чц╕, бо вода у цей день вважалася ц╕лющою. ╤ це попри «заборону» ╤лл╕ (2 серпня) купатися у водоймах аж до наступного л╕та. Свяченою водою окроплювали криниц╕. Такий обряд поясню╓ назву свята - Спас на вод╕. У народ╕ кажуть: - З Першого Спаса холодн╕ роси. - Маков╕й проводжа╓ л╕то. - У Першого Спаса всього в запас╕ - ╕ дощ, ╕ сонце.
П╤СТ ПЕРЕД УСПЕННЯМ
15 серпня, в╕дразу п╕сля свята Першого Спаса, християни сх╕дного обряду вступають в Успенський п╕ст, або Спас╕вку, який завершу╓ться 28 серпня. Цей п╕ст присвячений Пресвят╕й Богородиц╕. За сувор╕стю в╕н наближений до Великого (Передвеликоднього) посту, бо ╕ ╓ його сво╓р╕дним продовженням. Послаблю╓ться т╕льки по суботах ╕ нед╕лях та у свято Преображення Господнього (19 серпня). Особливо строг╕ п╕сн╕ дн╕ - середа та п'ятниця. Апокриф╕чна легенда говорить, що Господь на прохання людей ╕ Отц╕в Церкви розд╕лив Великий п╕ст на дв╕ частини - с╕м тижн╕в перед Великоднем ╕ два тижн╕ перед Успенням. Тод╕ людям, як╕ важко ф╕зично працюють, стало легше витримувати надто строгий п╕ст та ще й тривалий. Оск╕льки у Спас╕вку ╓ багато овоч╕в, хл╕б з нового врожаю (щоправда, пекли п╕сн╕ паляниц╕), у л╕сах з'явилися гриби, то голодувати не доводиться. Якщо Успенський п╕ст ╓ продовженням Великого посту, то практикуюч╕ християни так само напередодн╕ його початку просять прощення один в одного за запод╕ян╕ кривди ╕, головне, ум╕ють прощати.
СПАС ПРИЙШОВ — ПЛОДИ БЛАГОСЛОВИВ
Свято Преображення Господнього (19 серпня), яке називають у народ╕ Другим Спасом, Яблучним Спасом, належить до величних двунадесятих свят нашо╖ Церкви. Його в╕дзначають у той час, коли якраз дозр╕вають плоди саду. У храмах п╕сля в╕дправи Служби Божо╖ святять яблука, груш╕, сливи, виноград.., дехто ставить глечик з медом, кладе колоски жита, пшениц╕. Цей звичай Христова Церква перейняла в╕д Старого Зав╕ту, який приписував приносити перш╕ плоди до Господнього Храму. А вже Апостольськ╕ правила к╕нця III стол╕ття та Апостольськ╕ настанови IV стол╕ття подають молитву на освячення перших плод╕в. VI Вселенський Собор (691 р╕к) говорить про благословення первоплод╕в винограду ╕ пшениц╕ (вино ╕ хл╕б, як кров ╕ т╕ло ╤суса Христа). Колись матер╕, як╕ втратили д╕тей, до Другого Спаса не ╖ли садовини, не пили компот чи узвар з не╖, бо це вважалося гр╕хом. ╤ т╕льки у свято Преображення Господнього, п╕сля освячення плод╕в у церкв╕, смакували дарами саду. Це почасти пов'язано з апокриф╕чною легендою: на свято Преображення Господь ╕ Богородиця роздають «на тому св╕т╕» д╕тям плоди, а чи╖ матер╕ порушили правило, з'╖ли до освячення яблуко, грушку чи ╕ншу садовину, то ╖хн╕ д╕точки не отримають гостинця. Тепер Церква вважа╓ таке безглуздим. Неодм╕нною традиц╕╓ю цього дня у народному побут╕ укра╖нц╕в ╓ родинний спас╕вський об╕д. П╕сля молитви уся с╕м'я починала його з освячених фрукт╕в. Можна тр╕шечки скуштувати плодово-яг╕дного вина. На П╕вн╕чн╕й Укра╖н╕, у Карпатах п╕сля Спаса можлив╕ р╕зк╕ (в╕дносно, як для л╕та) похолодання. Тому говорять: «Прийшов Спас - бери рукавиц╕ про запас». Свято Спаса - це ╕ день поминання померлих родич╕в. За народною м╕фолог╕╓ю, в╕дбува╓ться трет╕й у роц╕ вих╕д мерц╕в на св╕т. Вони, начебто, з'являються ще у Страсний Четвер ╕ на Зелен╕ свята. Народне спостереження п╕дтверджу╓: - З Яблучним Спасом в╕дл╕тають у вир╕й лелеки. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21438
|