"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2019 > Тема "З потоку життя"
#32 за 09.08.2019
FOREIGN POLICY: РОС╤Я СПОТВОРИЛА РЕАЛЬН╤СТЬ В УКРА╥Н╤ Й МОЖЕ ЗРОБИТИ ЦЕ В США
З наближенням президентських вибор╕в, як╕ в США пройдуть у 2020 роц╕, досл╕дники озираються на 2016-й, намагаючись передбачити методи, якими Рос╕я може спробувати втрутитися в процес ╕ цього разу. Ця п╕дготовка отримала особливе значення п╕сля того, як колишн╕й спец╕альний прокурор Роберт Мюллер сказав у Конгрес╕, що Москва вже втруча╓ться в американську пол╕тику, «поки ми тут сидимо». Щоб зрозум╕ти загрозу, американцям варто подивитися на попередн╕ рос╕йськ╕ кампан╕╖ з поширення дез╕нформац╕╖. А для того, щоб побачити повну картинку можливого рос╕йського втручання у 2020 роц╕, необх╕дно розглянути г╕бридну в╕йну, яку Кремль веде проти Укра╖ни, — пише на стор╕нках Foreign Policy Сем Сокол, автор книги «Г╕бридна в╕йна Пут╕на ╕ ╓вре╖: антисем╕тизм, пропаганда ╕ переселення укра╖нських ╓вре╖в». В╕н нагаду╓, що п╕сля того, як Революц╕я г╕дност╕ у 2014 роц╕ повалила режим пророс╕йського президента, Рос╕я в╕дреагувала ц╕лим комплексом заход╕в. Вона розв’язана в╕йськову агрес╕ю проти Укра╖ни й розгорнула кампан╕ю дез╕нформац╕╖, щоб п╕д╕рвати лег╕тимн╕сть нового уряду в Ки╓в╕. Називаючи п╕сляреволюц╕йну укра╖нську владу «фашистською хунтою», Москва за кожно╖ нагоди намагалася виставити Укра╖ну осередок ксенофоб╕╖, расизму ╕, головне, антисем╕тизму. ╤ хоч ╓врейське питання не тривожить б╕льш╕сть укра╖нц╕в чи рос╕ян, називаючи сво╖х ворог╕в у Ки╓в╕ ненависниками ╓вре╖в, Володимир Пут╕н м╕г описувати укра╖нських л╕дер╕в «нацистами н╕мецького штибу». На пострадянському простор╕ пам’ять про Другу св╕тову в╕йну дос╕ ма╓ серйозний пол╕тичний потенц╕ал. Тому з боку рос╕йського президента це був хитрий, але аморальний вчинок. ╤сторик Микола Копосов пояснив: «Пол╕тика пам’ят╕, заснована на культ╕ в╕йни, змогла створити св╕тогляд, в рамках якого нов╕ акти в╕йни можна виправдати. Вона створила мову пол╕тично╖ моб╕л╕зац╕╖ проти зовн╕шнього ворога, який необх╕дний режиму для того, щоб марг╕нал╕зувати опозиц╕ю сво╓╖ кра╖ни». ╤ хоч укра╖нц╕ в пошуках геро╖в, як╕ б стали прикладом у боротьб╕ проти рос╕йського реваншизму, д╕йсно звернули увагу на нац╕онал╕стичних л╕дер╕в, у твердженнях Кремля про те, що укра╖нськ╕ ╓вре╖ були в небезпец╕ через державний антисем╕тизм, не мали н╕чого сп╕льного з реальн╕стю. Холодного ╕ похмурого ранку в лютому 2014 роц╕ Михайло Капуст╕н стояв на тротуар╕, роздивляючись синагогу в С╕мферопол╕. З жахом в╕н прочитав просте гасло поруч з╕ свастиками й вульфсангелом, як╕ були накреслен╕ чорною фарбою: «Смерть ╓вреям». Рабин, якому було на той час 34 роки, вир╕с у с╕м’╖ оф╕цера радянських ВМС. Йому знову довелося п╕знавати смак життя п╕д рос╕йським правл╕нням. Лише за два дн╕ до того все здавалося в╕дносно нормальним. В╕н був у Керч╕ у справах, коли почув у новинах про створення перех╕дного уряду в Ки╓в╕. А в С╕мферопол╕ почалися сутички м╕ж пророс╕йськими й антирос╕йськими демонстрантами. На шляху додому Капуст╕н взяв моб╕льний телефон ╕ зателефонував дружин╕, наказавши ╖й готуватися до можливо╖ евакуац╕╖. Наступного ранку солдати в ун╕формах без розп╕знавальних знак╕в захопили буд╕влю парламенту автоном╕╖ в Криму ╕ п╕дняли рос╕йський прапор. За день «зелен╕ чолов╕чки» з Рос╕╖ розповзлися по м╕сту ╕ захопили вс╕ урядов╕ прим╕щення. Невдовз╕ за зачиненими дверима ╕ п╕д дулом рос╕йських автомат╕в парламент кримсько╖ автоном╕╖ проголосував за р╕шення просити Рос╕ю про надання «допомоги» у сфер╕ безпеки. Блукаючи вулицями захопленого м╕ста, Капуст╕н був розлюченим. В╕н питав себе, чи д╕йсно таке можливо в ╢вроп╕ у 21-му стол╕тт╕. Близько 4 ранку, коли рос╕йськ╕ в╕йськов╕ починали свою операц╕ю захоплення, камери спостереження синагоги зняли чолов╕ка, який д╕став з сумки банку фарби й почав щось писати на дверях. Через к╕лька годин п╕сля того Капуст╕н отримав дзв╕нок в╕д Анатол╕я Генд╕на – пророс╕йського голови ╓врейсько╖ сп╕льноти в м╕ст╕. В╕н наказав Капуст╕ну при╖хати, якомога швидше. Стоячи перед розписаними дверима с╕ро╖ буд╕вл╕, як╕ оточили журнал╕сти й пол╕ц╕я, Капуст╕на тривожило антисем╕тське граф╕т╕. У ньому щось було не так. «Я бачив ц╕кавий символ, якого не знав ран╕ше. Я перев╕рив його ╕ д╕знався, що це було перевернутий знак Правого сектору», - пригадав чолов╕к, зауваживши, що його здивувала помилка на граф╕т╕. «Якщо хтось нацист, в╕н вм╕╓ малювати свастику. Якщо хтось належить до Правого сектору, в╕н зна╓, як накреслити св╕й логотип», - пояснив Капуст╕н. Його також здивувало, що символи з’явилися в С╕мферопол╕, де «Правий сектор» фактично не д╕яв, так само як й ╕нш╕ нац╕онал╕стичн╕ орган╕зац╕╖. Тож в╕н зап╕дозрив, що антисем╕тський вандал╕зм взагал╕ не був мотивований расизмом. Невдовз╕ п╕сля того, як Капуст╕н оголосив, що залиша╓ Крим, тому що не хоче жити в рос╕йськ╕й окупац╕╖, йому зателефонували з кремл╕вського телеканалу RT з проханням про ╕нтерв’ю. Коли воно вийшло в еф╕р, чолов╕к почав отримувати стривожен╕ дзв╕нки в╕д друз╕в. Рос╕йська пропаганда вир╕зала шматок ╕нтерв’ю, в якому Капуст╕н розпов╕дав ╕стор╕ю про ╓врея, якого побили в Ки╓в╕ п╕д час ╢вромайдану. Це було виставлено, як доказ антисем╕тизму в Укра╖н╕. В╕део RT переконало глядач╕в, що Капуст╕н по╖хав з Криму через страх перед укра╖нським антисем╕тизмом. «Я почувався жахливо. Мен╕ здавалося, що мене п╕дставили. Вони просто перекрутили мо╖ слова. Це був справд╕ я, м╕й голос, мо╖ слова. Повинен визнати, вони профес╕йно зм╕нили контекст», - сказав Капуст╕н. Як ╕ будь-яка хороша пропаганда, RT бере реальн╕ под╕╖ й зм╕ню╓ ╖хн╕й фон, викривлю╓ правду наст╕льки, щоб вона в╕дпов╕дала н╕сен╕тниц╕, яка н╕чого не ма╓ сп╕льного з реальн╕стю. Зрештою, 32 тисяч╕ людей д╕йсно полишили Укра╖ну ╕ пере╖хали в ╤зра╖ль, про що св╕дчать дан╕ ╕зра╖льського м╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ. Однак ця хвиля була спричинена небезпекою в╕д в╕йськово╖ агрес╕╖ Рос╕╖, а не «укра╖нськими антисем╕тськими атаками». З таких же причин з Укра╖ни у Польщу пере╖хала частина в╕д майже 2 м╕льйон╕в укра╖нц╕в, як╕ не були ╓вреями. «За час проведення десятк╕в ╕нтерв’ю з переселенцями-╓вреями й б╕женцями для сво╓╖ книги «Г╕бридна в╕йна Пут╕на ╕ ╓вре╖», я не зустр╕в н╕кого, хто сказав би, що його пере╖зд був мотивований расизмом. Однак Кремль не дозволив реальност╕ пройти шлях хорошо╖ ╕стор╕╖. Натом╕сть антисем╕тизм лишився лейтмотивом рос╕йсько╖ пропаганди», - пише автор. В жовтн╕ 2014 року за к╕лька тижн╕в до 109-╖ р╕чниц╕ ╓врейських погром╕в в Одес╕, як╕ в╕дбулися в 1905 роц╕, рос╕йськ╕ газети «Правда» й «Известия» написали, що члени «Правого сектору» тероризували ╓врейську громаду в п╕вденному укра╖нському м╕ст╕. Мовляв, вони побили понад 20 людей. В статтях йшлося, що л╕дери ╓врейсько╖ громади н╕бито готували звернення до Св╕тового конгресу ╓вре╖в з проханням про допомогу. «Правий сектор знищу╓ нас, це чистий в╕йськовий нацизм», - сказав «л╕дер одесько╖ ╓врейсько╖ громади» Михайло Майман. Але ця ╕стор╕я виявилася повн╕стю фальшивою. ╥╖ гучно розв╕нчали справжн╕ л╕дери ╓врейсько╖ громади в Одес╕, як╕ заперечили ╕снування д╕яча з пр╕звищем Майман. Також вони заявили, що громада не зазнала жодного насильницького нападу. За ╕рон╕╓ю, саме п╕сля Майдану ╓вре╖ спостер╕гали найб╕льш╕ усп╕хи сво╓╖ громади в Укра╖н╕. У 2016 роц╕ прем’╓р-м╕н╕стром став ╓врейський соратник президента Петра Порошенка Володимир Гройсман, який був головою Верховно╖ Ради, коли був схвалений законопроект про декомун╕зац╕ю. Нещодавно ж президентом Укра╖ни став телев╕з╕йний актор Володимир Зеленський. Його ╓врейська етн╕чна приналежн╕сть взагал╕ не обговорювалася п╕д час передвиборчо╖ кампан╕╖. Багато експерт╕в розц╕нили це як ╕ндикатор того, що ╓вре╖ в Укра╖н╕ повн╕стю ╕нтегрувалися в сусп╕льство п╕сля того, як кра╖на стала незалежною в 1991 роц╕. Однак автор зауважу╓, що попри все, в Укра╖н╕ дос╕ ╓ т╕, хто не соромиться робити антисем╕тськ╕ висловлювання. Та й сам Зеленський н╕чого не говорив п╕д час передвиборчо╖ кампан╕╖ про свою етн╕чну приналежн╕сть. Хоча його перемога значною м╕рою п╕дрива╓ вигадки Рос╕╖ про «фашизм ╕ антисем╕тизм» в Укра╖н╕, хоч певний р╕вень ненавист╕ все ж лиша╓ться. ╤стор╕я укра╖нських ╓вре╖в вказу╓ на те, як зовн╕шн╕ актори можуть вм╕ло використовувати етн╕чну ╕ расову напругу для сво╖х агресивних ц╕лей. В той час, як американц╕ намагаються впоратися з шоком в╕д п╕дйому антисем╕тизму, а пол╕тики по обидва боки пол╕тичного под╕лу намагаються використати цю проблему в ╕нтересах сво╖х парт╕й, важливо звернути увагу ╕ на те, як так╕ спроби пол╕тизувати й нав╕ть сфабрикувати расизм були роз╕гран╕ в ╕нших кра╖нах. Рос╕я вже показала, що готова розширити соц╕альний розкол в США через расу й ╕дентичн╕сть. А останн╕ спалахи антисем╕тизму можуть дати пропагандистам Пут╕на ще один соц╕альний конфл╕кт, який вони використають в дез╕нформац╕╖. Зрештою, в Укра╖н╕ вони це вже зробили. www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21401
|