Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...


П’ЯТЬ ФАЗ ╤ ОДНА
Взагал╕ само╕дентиф╕кац╕я – процес непростий ╕... болючий. Це – виб╕р на довгий час...


ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ
Натом╕сть, п’ята колона йде на вибори досить згуртованою, впевнено набираючи немалу...


СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 02.08.2019
РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?

Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в пол╕тичному житт╕ Краю. М╕сцеве ж пол╕тичне життя п╕сля анекс╕╖ практично завмерло. Час в╕д часу, щоправда, в╕дбуваються совково╖ закваски ялов╕ вибори, до яких не маю ан╕ стосунку, н╕ ╕нтересу. Б╕льш напружують пов╕домлення про обшуки серед кримц╕в, про нов╕ затримання «екстрем╕ст╕в» з Х╕зб-ут-Тахр╕р, а чи виявлення чергового «бандер╕вського шпигуна». Можливо, я щось пропустив, але в╕д початку року число заарештованих кримц╕в вже перевалило за п╕всотн╕, а к╕льк╕сть обшук╕в ╖х помешкань ╕ того б╕льша. Але й це в╕дбува╓ться далеко зв╕дси,– ген, за сивим пасмом Тарханкуту. Там, в С╕мферопол╕, небайдуж╕ виходять п╕д суди, п╕дтримуючи у такий спос╕б репресованих та демонструючи несприйняття д╕й новогаваньсько╖ влади. То серйозн╕ акц╕╖. Адже докотилися вже й до Москви. «Наш╕ д╕ти не терористи!» - можна було прочитати нещодавно п╕д самими ст╕нами Кремля. Щира повага гордим, см╕ливим людям. Шкода, що долучитися до того не маю ╕ншо╖ змоги, як лише у доступний мен╕ спос╕б – словом.
Тим часом, саме в╕ддаленн╕сть в╕д пол╕тичних бурев╕╖в да╓ нагоду анал╕зувати, пом╕чати те, що зблизька часто не розглед╕ти. Саме про це намагаюся писати у сво╖х статтях. Вони, щоправда, не для широко╖ публ╕ки, яка живиться переважно фото- та в╕деорядом, неспроможна осилити б╕льше п’яти рядк╕в углиб – скор╕ше для купки тих, чи╓ мислення не обмежене мемами та штампами, хто здатен анал╕зувати, робити з того певн╕ висновки. ╤ - так! – моя позиц╕я - не крики про допомогу, а намагання звернути увагу мислячих на те, що ключ до вир╕шення проблем Краю не в Кремл╕ чи Вашингтон╕, як про те злагодженим хором сп╕вають нам ледь не на кожн╕й пол╕ттус╕вц╕, а в УКРА╥Н╤. Ще раз: не зм╕нившись, не п╕днявшись на ноги, не ставши вагомим суб’╓ктом св╕тово╖ пол╕тики, не можемо мр╕яти про перемогу у в╕йн╕, про м╕сце р╕вних серед р╕вних у европейськ╕й с╕м’╖. Саме тому, зам╕сть закликати прокляття на голову ворога (йому в╕д того н╕ холодно, н╕ жарко), зам╕сть жбурляти камен╕ в б╕к зрадливо╖ Европи (в не╖ сво╓ бачення справедливост╕), звертаю увагу на «помилки» мо╓╖ влади. Лише зробивши з них висновки, лише чинячи за законом ╕ сов╕стю, можемо вибратися з ман╕вц╕в на широку дорогу, якою йдуть усп╕шн╕ кра╖ни. При тому, аби мати моральне право вимагати справедливого ставлення до себе з боку партнер╕в, ма╓мо й сам╕ чинити так само – справедливо та г╕дно.
Поштовхом для написання ц╕╓╖ статт╕ став коротенький допис в мереж╕ ФБ певного пана N, ╕сторика ф╕лософ╕╖, вихованця Могилянки. Пана N обурило ганебне плюндрування вандалами скромного мемор╕алу Серг╕ю Н╕гояну – першому з Небесно╖ сотн╕. Под╕ляю його обурення ╕ розум╕ння того, що йдеться далеко не про безчинства купки п╕дпилих п╕дл╕тк╕в. Тут, поза всяким сумн╕вом, ма╓мо прим╕тивний прояв зневаги до тих, хто намагався в╕дстояти честь ╕ г╕дн╕сть Краю, його европейськ╕ перспективи. ╤ в╕дбутися та п╕дл╕сть могла лише через в╕дчуття безкарност╕, забезпеченого реваншем позавчорашн╕х. Можемо називати ╖х п’ятою колоною, януковичами, мертвечук╕вцями, пропут╕нцями – то не м╕ня╓ сут╕, бо мова про невмируще пор╕ддя «старшого брата», завбачливо розселюваного серед нас упродовж в╕к╕в, про незчислен╕ лег╕они в╕рних Москв╕ лукавих малорос╕в та чимале кодло турботливо виплеканих ╕мпер╕╓ю потомственних раб╕в.
Принишкл╕ було одразу по Майдану, сьогодн╕ вони п╕дняли голови ╕ намагаються зм╕нити курс Ура╖ни на попередн╕й, себто, у знайому вже «гавань». В ту саму, в яку п’ять рок╕в тому затягнули м╕й Крим. ╤ Гавань чека╓. Терпляче чека╓ доки бидло нарешт╕ повернеться в ст╕йло, де його можна буде швиденько привести до тями. Для того ╓ ╕ засоби, ╕ методи. Не дал╕ як минуло╖ суботи бачили ╖х в д╕╖ п╕д ст╕нами московсько╖ мер╕╖, чи не так?
Що ж зактив╕зувало останн╕м часом цю здеб╕льшого ╕нертну, зазвичай пасивну публ╕ку? Неослабн╕ зусилля Кремля? Зв╕сна р╕ч. ╤ недооц╕нювати ╖х було б проявом явно╖ сл╕поти, небезпечного самообману. Його вплив, як об’╓ктивна реальн╕сть, накопичувався вс╕ ц╕ роки, д╕яв як напряму, через розвинену мережу власних потужних ЗМ╤, телебачення найперше, так ╕ опосередковано – через ном╕нально укра╖нськ╕ м╕д╕аресурси. Тут ма╓мо визнати, що останн╕м часом ╖х в╕дчутно поб╕льшало. Особливо те пом╕тно в телеетер╕. Так, до явно неукра╖нського за сво╓ю пол╕тикою ╤нтеру якось непом╕тно долучилися 112, MewsOne, а тепер вже й ZIK. Незбагненно, але в час╕ хай ╕ неоголошено╖, а проте ж ц╕лком реально╖ в╕йни наша влада, в чомусь аж надто принципова, закривала оч╕ на те, що 112, скаж╕мо, упродовж рок╕в працював з неналежною л╕ценз╕╓ю, а останн╕м часом ╕ взагал╕ без усяко╖ л╕ценз╕╖, що три останн╕ з╕ згаданих тут чотирьох телеканал╕в з всеукра╖нською аудитор╕╓ю дивним чином опинилися в руках представника ╕нтерес╕в президента Москов╕╖ в Укра╖н╕. А х╕ба менш дивним ╓ те, що москов╕йськ╕ рад╕о- та телеканали ╕ дал╕ в╕льно почуваються на частин╕ нашо╖ територ╕╖ (╕ не лише в районах, прилеглих до окупованих земель), а ╕нод╕, за недоступн╕стю укра╖нських, ╓ ╓диним джерелом ╕нформац╕╖ для укра╖нц╕в? Що то – пол╕тична п╕дсл╕пуват╕сть, недолуг╕сть н╕кчем, далеких в╕д розум╕ння серйозност╕ загроз, а чи таки щось значно г╕рше?
Не раз вже й не дв╕ч╕ звертав у сво╖х статтях увагу на те, що п╕сля закриття в 2015 роц╕ ╢ДИНОГО(!!!) англомовного телеканалу, Зах╕д практично НЕ ЧУ╢ укра╖нського голосу. Маю на уваз╕, зв╕сно ж, не пол╕тик╕в. Т╕, насправд╕, непогано ор╕╓нтуються в ситуац╕╖. Мовлю про найширш╕ верстви зах╕дно╖ сп╕льноти, як╕ здеб╕льшого або ж не надто знають, що в╕дбува╓ться у стосунках Укра╖ни та Москов╕╖, або складають свою думку про те, виходячи з ╕нформац╕╖ рашатуде╖в. Ото й виходить, що позбавивши ╖х можливост╕ отримувати правдиву ╕нформац╕ю з перших рук, наша велемудра влада не лише завдала сутт╓во╖ шкоди Укра╖н╕, а ще й розписалася в сво╓му нерозум╕нн╕ сут╕ зах╕дно╖ демократ╕╖, вчергове довела що й дос╕ мислить категор╕ями тотал╕тар╕й, де сп╕льнота под╕лена на Ол╕мп, який один вир╕шу╓ справи, ╕ рядових гвинтик╕в, годних лише на те, аби виконувати його непомильну волю. Але ж, на в╕дм╕ну в╕д тотал╕тарних режим╕в, в демократ╕ях влада змушена дослухатися до думки народу, враховувати ╖╖. А отже, невикривлена думка рядових зах╕дняк╕в на темат того, що насправд╕ в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, надзвичайно важлива. Особливо, коли проти нас ведуть таку п╕дступну в╕йну. Кремль, в усякому раз╕, аж н╕як не нехту╓ нею. Власне, в╕н форму╓ ╖╖. Саме тому москов╕йськ╕ телеканали в европейському, американському, в св╕товому, на загал, етер╕ – р╕ч звична ╕ вельми поширена. Навряд чи помилюся, коли скажу, що результативн╕сть д╕яльност╕ тих ╕нформац╕йних диверсант╕в ╓ не до пор╕вняння вищою за бойов╕ д╕╖ ц╕лого фронту. Саме тому, вчергове звинувачуючи Европу в зрадливост╕, замисл╕мось, а чи ми сам╕ достатньо зробили, аби Европа, св╕т впевнен╕ше ставали на наш б╕к.
На жаль, зачарован╕ псевдопатр╕отичною риторикою постмайданно╖ влади, ми не зум╕ли взяти ╖╖ п╕д контроль, не зум╕ли добитися в╕д не╖ виконання наших пр╕оритет╕в – встановлення чесних виборчих правил, утвердження верховенства права, очищення влади в╕д корупц╕╖, ╖╖ демаф╕╖зац╕я, реан╕мац╕╖ економ╕ки, без яко╖ н╕чого нав╕ть мр╕яти про перемогу в в╕йн╕, повернення загарбаних недругом земель, чи про г╕дне життя в с╕м’╖ европейських народ╕в. Натом╕сть, ми дозволили наш╕й влад╕ звести ледь не все до пустопорожн╕х декларац╕й та ╕м╕тац╕╖ бурхливо╖ д╕яльност╕, за якими, як ╕ за час╕в В╕ктора Хведоровича, ясно проглядали ╖╖ шкурн╕ ╕нтереси, бажання нацарювати якомога б╕льше.
Як результат, зам╕сть реан╕мац╕╖ економ╕ки, зам╕сть впровадження ╕нновац╕й, зам╕сть створення робочих м╕сць для молод╕, що посунула по св╕тах, моя влада взялася за перейменування занедбаних м╕ст, ледь живот╕ючих, с╕л, зам╕сть активних д╕й проти ворога, повела в╕йну проти добровольц╕в, тисячами кидаючи ╖х за грати, зам╕сть санкц╕й проти кра╖ни-окупанта, ╕ дал╕ вела з нею жваву торг╕влю, зокрема, оголосивши щойнозагарбану ворогом територ╕ю в╕льною економ╕чною зоною. На такому тл╕ поставки ав╕ац╕йних турб╕н заводу «Мотор-С╕ч» для потреб Москов╕╖, ╖╖ в╕йськово╖ ав╕ац╕╖, зокрема, що не припинялися вс╕ ц╕ роки, вже не виглядають чимось неймов╕рним.
Навряд чи треба казати, що за обставин, коли постраждала в╕д збройно╖ агрес╕╖ сус╕ди кра╖на не визна╓ в╕йни в╕йною, продовжу╓ з агресором жваву торг╕влю, зм╕цнюючи ╖╖ бойову потугу, коли ╖╖ влада, зам╕сть викор╕нення маф╕╖ з╕ сво╖х структур, чинить шалений спротив очищенню, коли зам╕сть реформування судово╖ системи вона ще б╕льше узалежню╓ ╖╖, а зм╕ни у виборч╕й систем╕ в╕дклада╓ на п╕сля дощика в четвер, наш╕ шанси бути зрозум╕лими для потенц╕йних партнер╕в, тим б╕льше, отримати в╕д них реальну п╕дтримку, прямують до нуля.
Кажуть, що пос╕яв, те й пожнеш. М╕жнародн╕ санкц╕╖ про людське око, про людське ж око к╕лька десятк╕в Джевелин╕в – все на р╕вн╕ сигнал╕в чи, як тепер модно казати – меседж╕в. Так, для збереження облич…
Автор тут, ясна р╕ч, дещо згущу╓ с╕р╕ фарби, але суть того, що в╕дбува╓ться, на жаль, в ц╕лому саме така. В╕дтак, ╕ повернення москов╕йсько╖ делегац╕╖ в ПАРЕ було ц╕лком прогнозованим, ╕ з «П╕вн╕чним потоком», найпевн╕ш, все витанцю╓ться на догоду Москв╕.
Повертаючись думкою до згаданого на початку посту пана N – людини, схоже не просто ╕нтел╕гентно╖, а й тако╖, що позиц╕ону╓ себе нос╕╓м то╖ якост╕ - хочу сказати, що вразив в╕н мене не так шокуючою новиною, як висновком. «…буду збирати сво╖х д╕тей ╕ ╖хати з бидлостану, в який ви поверта╓тесь через п’ять рок╕в справжньо╖ свободи». Ось так. Тими словами р╕зонув, мов ножем. Хот╕лося в╕дписати так само р╕зко, вдарити боляче, аби вивести з╕ стану войовничого ╕нфантил╕зму. Стримався.
То, може, зам╕сть вселенського розчарування ╕ втеч╕ з занехаяно╖ В╕тчизни, спробу╓мо поборотися за не╖, за себе в н╕й, патр╕оти мо╖ др╕бнесеньк╕? Бо хто ж зупинить тих, хто зам╕сть перемоги вже сп╕ва╓ про мир (читай – п╕дкоренння диктату Кремля, фактично кап╕туляц╕ю)? Хто вставить м╕зки тим, чи╖ми медовими вустами русланокоцаби вже закликають в╕дновити водопостачання до Криму?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21392

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков