Версiя для друку Обговорити в форумi

Поразка в Парламентській Асамблеї — це неприємно, але потрібно. Хоча б тому, аби назавжди позбутися ілюзій…

Рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) — без жодних попередніх умов повернути делегації РФ право голосу — особливого коментування не потребує. Зайдіть у Фейсбук, там цього вдосталь. Нагадаємо лише, що російські депутати не брали участі у засіданнях ПАРЄ з січня 2015 року, відколи, програвши боротьбу за скасування санкцій, Москва демонстративно грюкнула дверима. Хоча, в притаманному їй лицемірному стилі, вона все ж таки відчайдушно намагалася повернутися, активно використовуючи задля цього своїх давніх симпатиків із числа країн-учасників нормандського формату, гарантів так званих “мінських угод” — Францію та Німеччину. Вони, власне, і стали головними ініціаторами сьогоднішнього повернення російської делегації в ПАРЄ.
Укрінформ з’ясовував, чого слід очікувати, як діятиме Україна та як зберегти в суспільстві позитивне сприйняття євроатлантичної інтеграції.

Страсбурзька битва: що сталося в ПАРЄ
В ексклюзивному коментарі Укрінформу, один із членів української делегації в ПАРЄ Сергій Соболєв поділився враженнями від подій в штаб-квартирі Парламентської Асамблеї. За його словами, “нічне” голосування (з 24 на 25 червня — Авт.) було дуже показовим, адже тепер зрозуміло, хто насправді виступає за збереження ключових принципів організації (демократичні цінності, верховенство права), а хто ці принципи лише декларує.
За його словами, вже вранці 25 червня представники РФ зайшли в сесійну залу, намагаючись розпочати повноцінну участь в роботі ПАРЄ. Але норми регламенту дозволили представникам України та Грузії заблокувати цей процес як мінімум на добу вимогою підтвердження повноважень росіян. “Російська делегація складається з осіб, які голосували в Держдумі РФ за дозвіл введення військ на територію України, за окупацію Криму і Донбасу, що стало приводом для накладання щодо цих осіб санкцій Євросоюзу. Крім того, порушено всі процедури, коли країна-агресор, яка витирає ноги об статути та принципи Ради Європи, спробувала повернутися в сесійну залу. Власне, ми зуміли тимчасово заблокували можливість подання російськими представниками кандидатуру на віце-президента Асамблеї Леоніда Слуцького (глава комітету Держдуми з міжнародних справ, - Ред.). Адже ця особа неодноразово відвідувала окуповані території, прямо підпадає під європейські санкції за кримінальні злочини, вчинені Росією проти України, зокрема, анексією Криму та частини Донбасу. З цих питань профільні комітети ПАРЄ ухвалюватимуть рішення. Завтра по обіді нарешті будемо розуміти на чому ми стоїмо і вирішимо, куди рухатимемося далі”, - заявив український представник в ПАРЄ.

ПАРЄ повернула злочинця: чи доцільно там залишатися?
Сергій Соболєв також розповів, що наразі українська делегація обговорює подальшу тактику: по-перше — припинити участь в роботі сесії ПАРЄ (крім питань, пов’язаних з позбавленням повноважень російської делегації), по-друге — звернутися до Верховної Ради з вимогою терміново розглянути питання зупинення участі України в ПАРЄ взагалі. І, по-третє — з подібною вимогою звернутися також до президента, МЗС, прем’єр-міністра та спікера парламенту.
Тут головне - не схибити з рішенням, адже ПАРЄ хоч і не приймає законів, але важлива як майданчик для переговорів і вироблення спільної позиції євродепутатів, спілкування з урядами країн-учасниць, міжнародними та громадськими організаціями. Асамблея має право вимагати прийняття різних рішень від глав усіх країн-учасниць, проводити розслідування і виявляти факти порушення прав людини, обговорювати існуючі проблеми в країнах-учасницях. Не забуваємо, що саме ПАРЄ обирає суддів Європейського суду з прав людини, Верховного комісара з прав людини та Генерального секретаря Ради Європи. А ще вона має право вести переговори у випадках конфліктів, диктувати умови для вступу країн в РЄ, проводити обговорення національних законопроектів і перевіряти виконання взятих зобов’язань.
Утім існують різні думки з приводу того, як діяти тепер Україні. Приміром, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця вважає, що після повернення російської делегації в ПАРЄ, Україна має звідти вийти.
"Росію завели з чорного ходу. Основний підхід Євросоюзу – пошук діалогу з Путіним. А це говорить про капітуляцію Ради Європи перед його політичним наступом. Україні там більше робити нічого", - стверджує Перепелиця. 
А дипломат, колишній глава МЗС України (2007-2009 рр.) Володимир Огризко пропонує два шляхи. Перший — залишатися і пояснювати усім, що це неправильно, а другий — це зробити те ж саме, що й свого часу РФ, але в іншому напрямку. Тобто, заявити про те, що українська делегація або тимчасово призупиняє участь в роботі парламентської Асамблеї, або зупиняє своє членство в цій організації взагалі.
“І зупинка участі, і вихід з ПАРЄ, звичайно, різкі речі. Але Україна так само повинна поставити червоний прапорець вже з іншого боку: якщо ви, Рада Європи, допускаєте назад, до своїх функцій країну, яка не тільки не виправляє те, що від неї вимагають, а й продовжує вас нахабно шантажувати, то, натомість, ви не матимете серед свої членів України та, можливо, ще кількох країн. А це означатиме справді кризу і в Раді Європи, і в ПАРЄ. І тоді, думаю, це буде холодним душем для всіх тих, хто сьогодні хоче будь-яким чином відновити участь Росії в цій організації. От тоді ви побачите, чия, так би мовити, логіка отримає верх – чи логіка агресора, який постійно порушує права людини, чи логіка статуту Ради Європи і всього того, що називається повагою до міжнародного права”, - резюмував Огризко.
Своєю чергою постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба зазначив: “Не можу достеменно сказати, що зрештою буде, але напевно знаю, що три ключових правила залишаються незмінними: по-перше, спираємося на реальність, по-друге, нас б'ють - ми б'ємо, по-третє, граємо до кінця. А ви не журіться. Світ жорстокий. Це факт. Але іншого світу у нас немає. Треба просто бути сильним, мати здоровий глузд і вигризати у цьому світі своє. Особливо після того, як щось вигризають з тебе”.

От тільки не треба істерик, або Як діяти і жити далі
Між тим, Мережею активно шириться хвиля європесимізму, яка лише підігрівається проросійськими силами та медіаресурсами. Мовляв, повернення Росії у ПАРЄ — це початок деградації ціннісних засад Європи, політика умиротворення, а також подальше зняття санкцій з РФ тільки зміцнить віру Путіна в безкарність. Або — Україну обміняли на шкурні інтереси та шелест російських купюр, ми там нікому не потрібні. А може ну її, цю Європу?... Саме тому зараз вкрай необхідно подвоїти зусилля для збереження позитивного сприйняття європейської та євроатлантичної інтеграції України.
“От тільки не треба істерик. Все тільки починається. Ми скоро побачимо в складі делегації РФ в ПАРЄ депутатів Держдуми, “обраних” в окупованому Криму. Тож не дивуємося, концентруємося, контратакуємо. Нам потрібна була ця поразка, щоб не мати ілюзій”, - написав у ФБ відомий експерт з питань Криму Андрій Клименко.
На думку дипломата, голови правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука, потрібно припинити повторювати помилки, яких Україна припустилася в минулі чотири роки.
“Потрібне системне бачення і ефективні ініціативи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, відновлення суверенітету над Кримом і визначення модальності мирного співіснування з РФ, як ото пропагування термінології на зразок "міжнародна тимчасова адміністрація". Тільки це лише одна - і не найскладніша - частина системного підходу до врегулювання конфлікту. Але навіть цього за останні роки не було зроблено. То чого ми дивуємось, коли закордонні партнери, так і не отримавши від нас зрозумілого бачення виходу з конфлікту, починають діяти так, як вони вважають, що їм вигідніше? - каже дипломат. - Значну частину відповідальності за рішення ПАРЄ несе попередній президент, але новообраному главі держави слід чітко визнати і свою частку відповідальності. Два місяці всі міжнародні партнери України очікували від нього власного бачення плану мирного врегулювання, «Мирного плану Зеленського». Але так нічого і не почули. Ті самі слова, ті самі люди, та сама риторика. Подібні рішення базуються на консенсусі ключових країн і ми вчора чітко побачили німецько-французький консенсус. Не в останню чергу він став наслідком «політики мовчання» Зеленського. Тут, як у футболі: не забиваєш ти — забивають тобі, не запропонує такий план Україна – запропонують інші. І не обов’язково, дбаючи про наші інтереси”.
Дещо гостріше з цього приводу висловився журналіст-міжнародник, колишній дипломат Василь Зоря. Він переконує, що європейці повинні відчути наслідки свого рішення.
“Майбутній саміт Україна-ЄС, запланований на 8 липня, має бути однозначно перенесений. Точніше, демонстративно відмінений українською стороною на знак протесту. Із роз'ясненням, що “любі друзі” відверто потурають путінському Кремлю і російській агресії, а Україні цього не терпітиме. За неможливості перенесення саміту, скажімо, рівень українського представництва в Європі має бути знижений. У цьому випадку ЄС відмовиться від рішення про повернення Росії в ПАРЄ першим. Завтра до МЗС України потрібно запросити керівника офісу РЄ в Україні, посла ЄС, а також посла Франції і вимагати чітких пояснень. Логічно, що для консультацій зі Страсбурга вже відкликали офіційного представника України. Комусь це здасться надмірним? У такому випадку рекомендую перечитати підручники із історії міждержавних відносин”, - каже Зоря. І додає: “Дивує не те, що Європа почала процес скасування антиросійських санкцій. Вражає те, що екс-віце-президент США Джо Байден попереджав Президента Порошенка ще три роки тому (!), благав “робіть хоч що-небудь”. А влада публічно вела себе так, наче цієї міжнародної ганьби ніколи не станеться, оскільки не може статися взагалі. Цього разу Захід має побачити небайдужість і стратегічність розуміння українського суспільства, а не благання вітчизняних дипломатів за кулісами переговорів. І — серйозно замислитися, чи брати в розрахунок неочікувано різкі дії Києва. У сухому залишку - треба використати момент на переговорах з європейцями і в жорсткій манері обговорити (не) рівність відносин з Європою та її наслідки”.
Натомість дипломат, голова Фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко взявся заспокоювати. І каже, що для України, звісно, ситуація неприємна, але і не катастрофічна.
“Повернення Росії в ПАРЄ має обмежено-негативний вплив на Україну. В сенсі зміни політики це не поразка, адже жодна з прийнятих раніше резолюцій ПАРЄ проти РФ, а також санкції та засоби тиску — не скасовуються. Все залишається в силі. Попри те, виникає питання, що важливіше для Ради Європи: бюджет чи принципи? Вочевидь той, хто платиться більше — завжди має більше можливостей впливати на політику цієї організації: і в ООН, і в ОБСЄ тощо. Та це лише дає підстави для України постійно нагадувати всім іншим про те, чому так сталося, що принципи змінили на гроші. Тобто, певний козир у дискусіях нас тепер є і рано чи пізно ми ним скористаємось. Тож, повторюся, маємо неприємний факт, але ще не трагедію”.
Іншими словами, попри все, ми маємо відповісти не лише словом, а комплексом конкретних дій. Причому відповісти не емоційно і поспіхом, а зважено і цинічно.
Мирослав Ліскович

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2019 > Тема "Резонанс"