Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОВЕРНУТИ В╤Д ПР╤РВИ
Припиняймо чвари ╕ чимскор╕ше розвертаймося од пр╕рви, до яко╖ п╕дштовхують нас як недруги, так ╕...


В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ
Про що це я? Напевно, про в╕дпов╕дальн╕сть. Тутешня влада не в╕дчува╓ ╖╖ з╕ зрозум╕лих причин,...


УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 29.03.2019
Олег Покальчук, соц╕альний психолог: РОЗХИТАТИ П╤СЛЯ ВИБОР╤В УСЮ КРА╥НУ Н╤ХТО З ПОЛ╤ТИК╤В НЕ ЗМОЖЕ

Градус передвиборчих пристрастей з наближенням дня вибор╕в прогнозовано зроста╓, проте “пол╕тична температура” всередин╕ кра╖ни п╕д╕гр╕ва╓ться ще й штучно. В результат╕ частина наших сп╕вгромадян чека╓ майбутн╕х вибор╕в мало не як к╕нця св╕ту.
Таке сприйняття природних пол╕тичних процес╕в у наш╕й кра╖н╕ соц╕альний психолог Олег Покальчук назива╓ “хайпозалежн╕стю”, яка полегшу╓ пол╕тикам ман╕пулювання виборцями. Але достатньо просто спок╕йно поглянути на ситуац╕ю з╕ сторони, й наведен╕ “пол╕тичн╕ чари” спадуть.
Про це, а також про протестн╕ вуличн╕ акц╕╖ й реакц╕ю на них влади, мудр╕сть народу, ╕деал держави для Пут╕на ╕ його протистояння з президентом Порошенком, соц╕альний психолог радник Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень Олег Покальчук розпов╕в у ╕нтерв’ю «Укр╕нформу».

ПРЕЗИДЕНТСЬК╤ ВИБОРИ НАСПРАВД╤ ЗАЧ╤ПАЮТЬ ДУЖЕ ВУЗЬКИЙ СЕГМЕНТ ЗМ╤Н
- Пане Олеже, як╕ емоц╕╖ виклика╓ у вас тр╕йка л╕дер╕в президентських перегон╕в?
- Розчарую вас – я профес╕онал, ╕ в мене вони н╕яких емоц╕й не викликають! Б╕льше того, я закликаю людей, щоб у них теж н╕яких емоц╕й з цього приводу не виникало – у них повинн╕ виникати як╕сь думки.
Ще один важливий момент – ц╕ думки повинн╕ бути поставлен╕ в певний контекст. По-перше, в контекст ╖хнього особистого життя – наск╕льки це може на нього вплинути або не вплинути, а по-друге, у стратег╕чний контекст – чи д╕йсно потенц╕йн╕ зм╕ни або ╖х в╕дсутн╕сть потягнуть за собою масштабн╕ зм╕ни взагал╕.
Коли людина почина╓ мислити у такий спос╕б, у не╖ щонайменше нормал╕зу╓ться гормональний баланс, ╕ вона не перейма╓ться через те, через що перейматися не повинна, бо це ╖╖ не обов’язково ма╓ обходити. Людина ж не перейма╓ться через погану погоду? Ну, ╕нод╕ перейма╓ться, але краще взяти парасольку, якщо вона розумна ╕ доросла, а не мала дитина.
Тому я закликаю в╕дходити в╕д дитячого мислення з псих╕чною регрес╕╓ю, яка п╕д час стресу робить людей великими ображеними ╕ розчарованими д╕тьми, до б╕льш дорослого ╕ стратег╕чного.
А в глобальному контекст╕, якщо подивитися Конституц╕ю, повноваження президента достатньо скуп╕. Однак ╓ певна традиц╕я, яка склалася у сприйнятт╕ президентсько╖ посади, ╕ вона, на жаль, не ма╓ н╕чого сп╕льного з демократ╕╓ю ╕ Конституц╕╓ю.
У народн╕й уяв╕ президентська г╕лка влади працю╓ т╕льки за умови ╖╖ узурпац╕╖ будь-яким президентом. А якщо вона буде редукована до конституц╕йних меж, то такий президент буде сприйматися як нудний, невольовий, слабкий – що ж таке, а де ж сила, влада, вплив ╕ так дал╕.
Це треба розум╕ти. А дал╕ вже питання смаку й естетики.
Тож, повторюся, завжди питайте себе, яким чином це може вплинути на вас особисто, на ваш матер╕альний достаток, на вашу житт╓д╕яльн╕сть ╕ житт╓в╕ плани. Наприклад, ви будете ╖здити в ╢вропу по безв╕зу чи раптом щось зм╕ниться? Що буде, якщо МВФ не дасть чергового траншу, тому що ми порушу╓мо умови отримання кредит╕в, скасовуючи демократичн╕ закони, як╕ ми сам╕ й приймали?
╤ якщо ви бачите цей рац╕ональний компонент, то розум╕╓те, що вимоги ╢вросоюзу достатньо прост╕, вони все одно будуть виконан╕ – не президентом, так урядом, не урядом, так парламентом. Можливо, з певними збитками – ╓ така приказка, що з╕рки розумних ведуть, а дурних волочать. Якщо вистачить розуму, то наш╕ пол╕тики все одно вестимуть нас у ╓вропейському напрямку. А якщо вони будуть впиратися, нас будуть волокти. Але для значно╖ б╕льшост╕ виборц╕в це н╕чого не означатиме – ми все одно будемо рухатися в напрямку ╢вропи.

- Все ж таки зараз можна прочитати або почути заяви, мовляв, “якщо переможе кандидат такий-то, я ╖ду з Укра╖ни”.
- Це емоц╕йна ламентац╕я! В людськ╕й повед╕нц╕ часто так бува╓, що коли людина про щось заявля╓, вона цього не робить – ╖й важливо отримати емоц╕йну реакц╕ю: «Я в╕д тебе п╕ду!». «Я зараз ус╕х повбиваю!»
Але це, безумовно, в╕ддзеркалю╓ певний розпач, а в даному випадку ╕ той факт, що люди з уявно╖ Укра╖ни хочуть по╖хати в уявну ем╕грац╕ю.
Чому ╖хня Укра╖на уявна? Бо вони знаходяться в теплому кол╕ соц╕альних мереж, яке створили з однодумц╕в, ╕ вважають, що воно репрезентативне ╕ представля╓ всю Укра╖ну, ну, з невеликими винятками.
Це приблизно як стародавн╕ греки вважали, що Земля плоска, ╓ ╖╖ видима частина Ойкумена, де живуть нормальн╕ люди, а вже дал╕ – Тартар, населений чудовиськами. Приблизно отак влаштований ╕ Фейсбук. Тобто це мешканц╕ «плоско╖ Земл╕» заявляють, що хочуть ви╖хати!
- Особлив╕стю нин╕шн╕х вибор╕в соц╕ологи називають практично однакову готовн╕сть голосувати серед р╕зних в╕кових груп, у тому числ╕ молод╕, чого не було ран╕ше. На вашу думку, наск╕льки реальний цей тренд?
- Я думаю, що це в╕рне спостереження, хоча соц╕олог╕в критикують, ╕ достатньо заслужено, адже сусп╕льство зм╕ню╓ться стр╕мк╕ше, н╕ж соц╕олог╕чна наука.
Ми живемо у принципово нових умовах в╕йни, ╕ сусп╕льство це в╕дчуло. Це можна назвати певним ростом особисто╖ соц╕ально╖ в╕дпов╕дальност╕, що дуже важливо. Адже дос╕ в Укра╖н╕ дом╕нувала групова в╕дпов╕дальн╕сть. Це означало, що сусп╕льство взагал╕ н╕чого не робить, а хтось за цю групу ма╓ в╕дпов╕дати.
А тепер суб’╓кти ц╕╓╖ групи починають показувати власне волевиявлення. Це дуже позитивний факт з точки зору доросл╕шання сусп╕льства, ╕ я цьому дуже радий.
- Вас ╕нтригу╓ ця непередбачуван╕сть президентських вибор╕в?
- Н╕! Я повторюся – насправд╕ вони зач╕пають дуже вузький сегмент зм╕н. Зокрема, в╕дбудеться ротац╕я частини вищих чиновник╕в, а фундаментальних зм╕н ц╕ вибори не заторкнуть.
Зрештою, давайте згада╓мо, що Укра╖на – парламентсько-президентська республ╕ка, ╕ т╕ к╕лька кандидатур, як╕ вносить президент, все одно затверджу╓ парламент.
Тобто основн╕ батал╕╖ розгорнуться на парламентських виборах, бо т╕льки коал╕ц╕я може призначити уряд, ухвалювати бюджет ╕ так дал╕. Тож ос╕нн╕ вибори д╕йсно матимуть вплив на багато аспект╕в нашого життя.
А президент – це певний символ, дуже часто не зовс╕м того, що деяким людям хот╕лося б. Але так ╓. ╤ в багатьох кра╖нах св╕ту при певн╕й криз╕ демократ╕╖ в ц╕лому ми спостер╕га╓мо, що топов╕ посади займають люди, скаж╕мо так, дивнуват╕, починаючи з Трампа. Але Америка в╕д цього не валиться, власне тому, що ц╕ посади ╓ ном╕нальними, а св╕т – його житт╓забезпечення ╕ житт╓д╕яльн╕сть – влаштован╕ вже ╕накше. Нав╕ть у нас достатньо багато важел╕в стримувань ╕ противаг, причому, на щастя, ц╕ важел╕ достатньо м╕цно трима╓ ╢вро-Атлантичний блок, тож я у цьому сенс╕ абсолютно спок╕йний!

ВУЛИЧН╤ МАН╤ФЕСТАЦ╤╥ ПО╢ДНУЮТЬ У СОБ╤ ПЕРФОРМАНС
╤ ПОТЯГ ЛЮДЕЙ ДО САМОПРЕЗЕНТАЦ╤╥
- Але частина укра╖нц╕в нараз╕ виходить на протестн╕ «акц╕╖ гн╕ву”. Наск╕льки, на вашу думку, цей «гн╕в» праведний?
- Давайте все ж таки подивимося на масштаби цих под╕й. Якщо ми говоримо про 10 тис. ман╕фестант╕в, то в масштаб╕ кра╖ни це н╕чого не означа╓. Взагал╕ н╕чого! Тому насправд╕ це незначн╕ под╕╖.
Вулична ман╕фестац╕я – це атав╕стичний спос╕б виявити свою думку, коли нема╓ ╕нших засоб╕в комун╕кац╕╖. Тобто насправд╕ це постмодерн╕стськ╕ акц╕╖, як╕ або техн╕чно орган╕зован╕, або по╓днують у соб╕ пол╕тичну ╕нтригу, певний перформанс ╕ потяг значно╖ частини людей до самопрезентац╕╖. Безумовно, вони мають вплив на масову св╕дом╕сть, адже за допомогою картинки можна створити будь-яку ╕люзорну реальн╕сть. На цьому побудован╕ вс╕ комп’ютерн╕ ╕гри.
Тобто фактично сьогодн╕ вуличн╕ ман╕фестац╕╖ ╕ участь у них – це р╕зн╕ вар╕анти комп’ютерних ╕гор, т╕льки ан╕мован╕: жив╕ люди п╕рнають у це ╕ грають.
- Але все ж таки ╓ реальн╕ постраждал╕. Чи можливе, на вашу думку, переростання “акц╕й гн╕ву” “Нацдружин” у протести, под╕бн╕ до тих, як╕ «жовт╕ жилети» проводять у Франц╕╖?
- Н╕, це абсолютно не пор╕внювальн╕ реч╕! Наприклад, слово «актив╕ст» у ╢вроп╕ означа╓ вуличний хул╕ган ╕ розб╕йник. У нас, слава богу, ще н╕.
Тобто так╕ групи, як «Нац╕ональн╕ дружини», сво╓ю парам╕л╕тарн╕стю частину обивател╕в залякують, що ц╕лком природно, але водночас це дисципл╕нована контрольована орган╕зац╕я.
- Контрольована ким?
- У першу чергу самими собою, адже ╖хня структура передбача╓ певний механ╕зм управл╕ння. А якщо ми говоримо про парт╕ю «Нац╕ональний корпус», то там ╓ в╕дпов╕дна в╕дкрита ╕ прозора структура.
- Проте в одного ╕з засновник╕в «Нацдружин» Серг╕я Коротких якийсь незрозум╕лий бекграунд.
- Я не прид╕ляв би уваги такого роду ╕нформац╕╖. Не буду оскаржувати ╖╖ правдив╕сть, але вона з’явилася за два тижн╕ до вибор╕в, а ця людина живе в Укра╖н╕ вже багато рок╕в. ╤ таких людей ми зна╓мо тут десятки. Наприклад, на контракт╕ у Збройних Силах Укра╖ни теж воюють багато людей з дуже р╕зними б╕ограф╕ями. У них нема╓ крим╕нального минулого, бо це юридично неможливо, але вони дуже р╕зн╕ й мають р╕зн╕ переконання.
«Нац╕ональних дружин» ╓, м’яко кажучи, достатньо неоднор╕дним. Але ми це знали з самого початку! Тому п╕дкреслювати це, як якийсь спец╕альний news, – ситуативна технолог╕я.
- Чи треба влад╕ якось реагувати на ц╕ протести?
- Влад╕ треба реагувати на все, бо якщо вона не реагу╓, то вигляда╓ слабкою, але якщо реагу╓ в л╕н╕йний спос╕б, – то дурною!
- А в даному випадку вона яка?
- Я б сказав, що, в принцип╕, розумна, але людина, як ╕ група, в стан╕ стресу зазвичай туп╕ша╓, що ми й спостер╕га╓мо зараз у повед╕нц╕ провладних к╕л ╕ ╖хн╕х приб╕чник╕в. Тобто ми чу╓мо як╕сь ╕д╕отичн╕ заяви, але це просто законом╕рний насл╕док ╕стерики.
- Можливо, з протестувальниками треба було б налагоджувати д╕алог, як це робить президент Франц╕╖ Макрон?
- Треба було б, але тут виника╓ проблема сп╕кера. У нас нема╓ людей, як╕ можуть у певний момент виступати в╕д ╕мен╕ влади ╕ яким люди в╕ритимуть. Р╕ч у т╕м, що кадрова пол╕тика в нас буду╓ться на принципах особисто╖ в╕дданост╕ й корпоративних домовленостей, вс╕ на вс╕х заготовляють дось╓ ╕ у кризов╕й ситуац╕╖ витягають ╖х на св╕т божий. Звичайно, п╕сля цього вести д╕алог ╕з народом ста╓ проблематичним.
- Тобто на даному етап╕ д╕алог неможливий?
- Н╕, в╕н мусить бути для стримування ситуац╕╖. Для ╖╖ зм╕ни вже трошки зап╕зно, а для стримування в╕н ц╕лком можливий, щоб показати, що влада ╓.

НАРОД МОЖЕ МАТИ ДОБРУ ╤НТУ╥Ц╤Ю, А РОЗУМНИМИ БУВАЮТЬ ОКРЕМ╤ ЛЮДИ
- В╕д пол╕тик╕в можна почути, що, мовляв, укра╖нський народ мудрий, його не обдуриш, в╕н в усьому сам розбереться. Чи це справд╕ так ╕з точки зору соц╕ального психолога?
- Це як╕сь б╕льшовицьк╕ загравання з народом! В принцип╕, народ н╕коли н╕де не бува╓ розумним. У народу може бути дуже добра ╕нту╖ц╕я – це правда, а розумними ╕ мудрими бувають окрем╕ люди, впливовими – групи людей. Народ в ц╕лому нав╕ть неможливо якось ╕дентиф╕кувати, тому що в╕н склада╓ться з р╕зних етнос╕в, р╕зних нац╕й, з р╕зними рел╕г╕ями, вони вс╕ по-р╕зному розум╕ють поняття мудрост╕, в╕дпов╕дальност╕ й так дал╕.
А те, що народ розбереться, означа╓, що влада або т╕ люди, як╕ про це говорять, скидають ╕з себе в╕дпов╕дальн╕сть ╕ перекидають ╖╖ в той сегмент, який точно н╕ в чому не розбереться!
- Але ж у нас загальне виборче право, ╕ ц╕ люди зараз обиратимуть президента, а пот╕м парламент…
- Це т╕ м╕нуси демократ╕╖, про як╕, зда╓ться, говорив ще Черчилль, що ця система погана, але н╕хто н╕чого кращого не придумав.
Сьогодн╕ це цив╕л╕зац╕йний виклик: ми бачимо тотал╕тарний Китай, який ╓ усп╕шною кра╖ною, бачимо Рос╕ю, яка ╓ кра╖ною не б╕дною, агресивною, жорстокою ╕ достатньо паскудною у св╕т╕, тому вона у якихось сво╖х планах виявля╓ться ефективною. Але це вже питання гуман╕зму, воно б╕льш глобальне. На жаль, ми не можемо ставати ефективн╕шими за рахунок людяност╕ – це наш цив╕л╕зац╕йний виб╕р.
А в╕дносно демократ╕╖ – скр╕зь у ц╕лому св╕т╕ ╕снують спец╕альн╕ ╕нституц╕╖, як╕ ╖╖ захищають. Як казав один ╕з директор╕в ЦРУ, ми покликан╕ захищати демократ╕ю, але зовс╕м не обов’язково сл╕дувати ╖й у сво╖й д╕яльност╕.
Тобто вс╕ ц╕ зусилля призначен╕ для того, щоб люди могли жити в умовах демократ╕╖ й в╕льно виявляти сво╖ думки ╕ настро╖.
- Колись ви назвали ознакою доросл╕шання народу перетворення його на пол╕тичну нац╕ю. Наск╕льки ми близьк╕ до цього?
- Ми, безумовно, перетворю╓мося на пол╕тичну нац╕ю – це ц╕лком очевидний факт! ╤ нав╕ть оц╕ емоц╕йн╕ ламентац╕╖, про як╕ я говорив, – явн╕ симптоми цього. Це крики народження дитини.
- Зараз деяк╕ кандидати в президенти заявляють, що “ц╕ вибори найбрудн╕ш╕”, готуючи ╜рунт, щоб п╕ддати сумн╕ву незручн╕ для себе результати. Чи вдасться ╖м розхитати ситуац╕ю в кра╖н╕ п╕сля вибор╕в до масових протест╕в?
- Вони завжди кажуть про найбрудн╕ш╕ вибори! А в розхитування я не в╕рю – у нас велика сила ╕нерц╕╖ тих самих народних мас, ╕ в цьому, власне, одна з причин тако╖ незламност╕ Укра╖ни. А щоб розхитати, я не знаю, яких зусиль треба докласти – що в хороший б╕к, що в поганий!
- Але ж у нас було два Майдани!
- Згоден, але, пов╕рте, це розхитування верх╕вки! Все-таки ми говоримо про м╕льйон людей, а не 40 ╕з чимось м╕льйон╕в. Треба розум╕ти масштаби. Так, для нов╕тньо╖ укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ це дуже багато, але зовс╕м не всенародний здвиг.
- Чи зможе зараз хтось ╕з пол╕тик╕в вивести на вулицю м╕льйон людей?
- П╕сля вибор╕в – н╕! Вивести м╕льйон неможливо – в╕н виходить сам. ╤ на майдани люди вийшли сам╕ – н╕хто б не спром╕гся вивести таку к╕льк╕сть людей. Якщо щось станеться, то люди сам╕ п╕дуть на вулицю. Оце, власне, ╕ ╓ перетворення на пол╕тичну нац╕ю. Це ч╕ткий ╕ абсолютно обнад╕йливий маркер!

ПУТ╤Н НА ДОНБАС╤ КЛОНУ╢ СИТУАЦ╤Ю З БЕРЛ╤НСЬКОЮ СТ╤НОЮ
- Укра╖нськ╕ спецслужби готуються до протид╕╖ к╕бервтручанню Рос╕╖ у вибори, водночас соцопитування ф╕ксують зростання в Укра╖н╕ доброго ставлення до рос╕ян на 9 в╕дсотк╕в за останн╕ п╕вроку.
- Це дурниц╕ й п╕дм╕на понять, ╕ про це теж дуже багато говорили в мереж╕. Там, у цьому опитуванн╕, розр╕зня╓ться ставлення до рос╕йсько╖ влади ╕ до рос╕ян.
- А це не самозаспоко╓ння?
- Якщо ви хочете заспоко╖тися, то ви заспоко╖теся будь-чим – комусь для цього достатньо ста грам ╕ нав╕ть соц╕олог╕╖ не треба читати!
Не шукайте – я в даному випадку звертаюсь до читач╕в – п╕дтверджень для сво╖х переживань, вони без цього знайдуться! Шукайте п╕дтверджень для позитивних думок. Це, звичайно, трошки важче, н╕ж хайпозалежн╕сть, але вдячн╕ше!
Ми для Рос╕╖ поперек горла – вона не проковтне такий шматок. ╥╖ тактика – роздробити Укра╖ну по кусках, що вона й робить. ╤ гризтиме нас ╕ дал╕
Ми пов╕льно дрейфу╓мо в╕д Рос╕╖ вже достатньо давно, повернення назад не буде – я абсолютно в нього не в╕рю!
При можлив╕й окупац╕╖ цей процес повернення, як ╕ в часи радянсько╖ окупац╕╖, розтягнеться рок╕в на 20-30. Для цього ма╓ в╕дбутися зм╕на покол╕нь, одне покол╕ння, можливо, загине чи сяде в тюрми. А так вже н╕, по╖зд п╕шов!
Та й ми для Рос╕╖ теж поперек горла – вона не проковтне такий шматок! ╥╖ тактика – роздробити Укра╖ну по кусках, що вона й робить. ╤ це може тривати довго! Тобто вона гризтиме нас ╕ дал╕.
- ЗМ╤ зараз пишуть, що Кремль ╕ укра╖нськ╕ ол╕гархи ведуть кампан╕ю проти Порошенка як кандидата в президенти. В╕н справд╕ становить для них загрозу чи це один з пол╕ттехнолог╕чних прийом╕в для моб╕л╕зац╕╖ виборц╕в?
- Я не зовс╕м компетентний говорити про ол╕гарх╕в, бо це економ╕чна складова. Можу т╕льки сказати як психолог, що кожний ол╕гарх ╓ конкурентом для ╕ншого ол╕гарха, яку б посаду в╕н не об╕ймав. Так було завжди скр╕зь в усьому св╕т╕. Тож у цьому сенс╕ так, укра╖нськ╕ ол╕гархи ведуть боротьбу проти Порошенка. А наск╕льки вона пол╕тизована… Якщо ми говоримо про м╕льярди долар╕в ╕ як╕сь зиски, то пол╕тика – один з ╕нструмент╕в, який вида╓ться за основний або за ц╕ль. Тому на ц╕ процеси треба дивитися б╕льш економ╕чно ╕ розум╕ти, що пол╕тична складова завжди тимчасова ╕ ман╕пулятивна.
- Чи ма╓ м╕сце особисте протистояння Порошенка ╕ Пут╕на?
- Я його, безумовно, бачу, але скажу вам парадоксальну р╕ч — воно деперсонал╕зоване. Це так╕ функц╕╖, як╕ не можуть не протистояти. Не ма╓ н╕якого значення, ╓ якийсь б╕знес, домовленост╕ чи нема, – вони протистоять цив╕л╕зац╕йно, ╕ це незаперечний факт!
- Наск╕льки креативний Пут╕н у цьому протистоянн╕ проти Укра╖ни? В╕н винаходить як╕сь нов╕ прийоми чи посл╕довно вт╕лю╓ ран╕ше обрану л╕н╕ю?
- Пут╕н — вихованець КДБ ╕, щоб ми розум╕ли, для нього моделлю ╕деально╖ держави ╓ не Радянський Союз, а НДР, в як╕й в╕н служив, а ╕деальною моделлю спецслужб — н╕мецька штаз╕.
Тобто Пут╕н намага╓ться запровадити в Рос╕╖ модель НДР, а так зван╕ ЛНР/ДНР — це теж модел╕ Берл╕нсько╖ ст╕ни, спроба “гедеер╕зац╕╖”, ╕ вона поки що вда╓ться з точки зору перебудови св╕домост╕ цих людей. Правда, насл╕дки будуть такими ж самими — ця ст╕на колись впаде, виникнуть так╕ сам╕ проблеми м╕ж людьми, як у сх╕дних ╕ зах╕дних н╕мц╕в, ╕ так само це нам буде коштувати м╕льярди ╓вро. Але вже сталося!
Тобто Пут╕н на Донбас╕ клону╓ ситуац╕ю Берл╕нсько╖ ст╕ни, ╕ його спецоперац╕╖ там мають характер тод╕шн╕х спецоперац╕й час╕в холодно╖ в╕йни.
- Поверн╕мось до теми наших вибор╕в. Чверть людей ще не визначилися, за кого голосувати. На що ви порадили б ╖м звернути увагу в останн╕й тиждень до голосування?
- Та вони визначилися, просто не хочуть говорити! Це ж укра╖нська традиц╕я – вони не визначилися в тому, чи хочуть сказати про св╕й виб╕р ╕нтерв’юеру!
- Ваш прогноз — 1 кв╕тня ми посм╕╓мося чи поплачемо?
- Я думаю, що взагал╕ н╕чого не зм╕ниться! А поплачемо ми чи посм╕╓мося, залежить в╕д того, що ╕ ск╕льки ми будемо пити увечер╕! Головне, щоб вранц╕ голова не бол╕ла! (См╕╓ться).
Над╕я Юрченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21017

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков