"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2019 > Тема "Душі криниця"
#12 за 22.03.2019
«Я – ЗАРОБ╤ТЧАНКА»
Творч╕сть наших читач╕в
Я, Юрчишин В╕ра Степан╕вна, народилась 26 грудня 1966 року в м. Львов╕, у с╕м’╖ роб╕тник╕в. У 1984 роц╕ зак╕нчила льв╕вську СШ №31. У школ╕ паралельно займалась спортивною г╕мнастикою, любила малювати, л╕пити, декорувати усе, що можна. Мати працювала маляром, пам’ятаю, тод╕ у мод╕ була поб╕лка з орнаментами на стел╕, завжди для не╖ витинала нов╕ трафарети. У 7 рок╕в написала першого в╕рша, а згодом списала зошит, який було безжал╕сно знищено. Я полишила писати. П╕сля 40-р╕чно╖ перерви, мабуть, той самий б╕ль потягнувся до пера... Зак╕нчила Льв╕вський техн╕кум радянсько╖ торг╕вл╕, за фахом - товарознавець продтовар╕в. Працювала у продовольчому, п╕зн╕ше у взутт╓вому магазинах, у ТзОВ менеджером, а дал╕ - зароб╕тки... У 1986 роц╕ одружилась. У мене дво╓ д╕тей - дочка Ольга ╕ син Юр╕й. В житт╕ довелось заробляти на життя сам╕й. На зароб╕тках була в Польщ╕ та у Лондон╕ 4 роки, працюючи на р╕зних роботах. Остання була у госп╕тал╕. За р╕к часу досягла чимало - в╕д простого прац╕вника до супервайзера. Але - дзв╕нок в╕д д╕тей: «Мамо, нам н╕чого не потр╕бно, т╕льки повертайся». Я щаслива, одразу, пам’ятаю, шукала квиток додому… Та грош╕ швидко розходяться ╕ я знову з ╕нтервалами почала ╖здити до Польщ╕. Все в╕дкладала б╕ограф╕ю писати, Бо спогади, як море - то штилем, То штормом в серц╕ виринають. Давно вже книгу можна розпочати... Та зайве. Залишу назву - "Я зароб╕тчанка"...
В╕ра ЮРЧИШИН
*** А я хочу сонця! Я так хочу кв╕т╕в! Щоб мати жила якнайдовше на св╕т╕! Щоб д╕ти рад╕ли у щаст╕ й любов╕, ╤ внук╕в багато, росли щоб здоров╕!
Стр╕чати весну - в саду яблунев╕м! Думками журавкою - лет╕ти у небо, Щоб землю побачити мирну у маках, Та в╕тром торкнутись пшеничного злаку!
А я хочу зливи! В веселц╕ скупатись! З чистим сумл╕нням - чинити по правд╕! Черпати знання ╕ любити дов╕ку! Я серцем прагну - кохання зустр╕ти! 22.03.2018
*** Звичайно, вабить кашем╕р французький, Китайський шовк, чи атлас в переливах. Та наймил╕ше, що з╕гр╕ва╓, й найдорожче - До т╕ла, для душ╕ - ╕з льону ткана сорочина,
Люблю, щодня живу ╕ дихаю я р╕дною, Пишу, читаю, у думках л╕таю - укра╖нською - Т╕╓ю, що з молоком в мен╕ в╕д матер╕, Глибоким коренем у серц╕ ╕з минулого.
Люблю перлини самоцв╕ту чар╕вного, Де намистини - п╕снею ╕ словом любим! Напившись з джерела чужого, я подякую, Та слово р╕дне боронитиму, йому не зраджу! 30.10.2018
*** Вв╕рвалася весна у мою душу! Над╕╖ в кв╕тах сакури цв╕туть... Забути? Вже не хочу ╕ не зможу Медовий сон, де ми були удвох.
Накинувши на т╕ло - спомин з ноч╕, Щаслива в сорочин╕ дотик╕в тво╖х. Шалена? Авжеж, коли кохаю! Любити - це велике щастя, це не гр╕х!
Можливо, дежавю, можливо, мр╕я... Та де би ти не був, в яких св╕тах, Хай не сьогодн╕ - стр╕ну у майбутньому! На схили твого серця - едельвейсом припаду! 05.04.2018
*** Мен╕ б куточок - той, Що на краю земл╕. Мен╕ б стежину, Яка веде до обр╕ю... Пройтись по ниточц╕ Янтарно-золот╕й, Та зачерпнути - Солод незбагненного!
Мен╕ б скупатися - У водах небокраю. Мен╕ б напитися ╤з дзбанку надвеч╕р’я. Вловити - невловиме, Збагнути крихту мит╕, Щоб серцем пломен╕ти... Та в╕дродитись знову! 02.08.2018.
*** Люблю я надвеч╕р’я тихе... Не обп╕ка╓ сонце променем. Над обр╕╓м розводить пензлем - В в╕дт╕нках тиц╕ану й зв╕робою.
Спиваю поглядом красу небесну. У хмарних остр╕вцях гублю я втому. Одягнута в шифон╕ легких сут╕нк╕в, Сво╖ми мр╕ями торкаюсь небосхилу...
Лекалом стеляться пастел╕ сонця На плеса мо╖х роздум╕в спок╕йних... Спинися, заходе!.. хоча б на мить… Корали ц╕ я збережу для серця!
Не жебракую в тебе, надвеч╕р’я. У п╕зню пору, так з тобою схож╕... Розс╕ю╓ться су╓та, стиха╓ гом╕н... Жива душа фарбу╓ - серця кольорами… 17.04.2018
*** Мережила нитками у кольорах - сво╓ життя. На сорочин╕ з льону - долю вишивала. Розкинула орнамент - багряно-золотим, в небесних ╕ земних - душа моя ╕ серце! Кв╕тками, листям, променем ясним - добром кодую дн╕ у радост╕ ╕ з в╕рою... Не хочу темного в житт╕, Стежки ж усе - лягають лиш г╕лками с╕рими. Люблю ╕ збережу ╖╖, а д╕рочку я зацерую... Так ╕ в житт╕ бува╓ - доводиться журбу латати - см╕хом, п╕снею ще й волею. Веселими тонами - мережу я життя! 05.11.2017
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2019 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20980
|