Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 15.03.2019
╤ ВЕСН╤ВКА, ╤ СВИСТУХА

Наш╕ традиц╕╖

╤ ВЕСН╤ВКА, ╤ СВИСТУХА
14 березня — свято преподобно╖ ╢вдок╕╖ (або ж — Явдохи).

У молод╕ роки вона вела вкрай порочне життя, але п╕д впливом ченця Германа в╕дмовилася в╕д хибного шляху, прийняла хрещення. Надал╕ в╕дзначалася суворим дотриманням об╕тниць, за що Господь над╕лив ╖╖ даром чудотворення. П╕д час гон╕нь на християн ╢вдок╕я тяжко постраждала. Померла мученицькою смертю у 152 роц╕.
Зг╕дно ╕з старовинною укра╖нською народною традиц╕╓ю, Явдохи - це не т╕льки перший день весни, а й перший день нового року, бо за старим стилем в╕н припадав на 1 березня, коли наш╕ предки святкували новор╕ччя.
За пов╕р'ями, у цей день прокида╓ться в╕д зимово╖ сплячки бабак, виходить з н╕рки ╕ свище три рази, а пот╕м знову поверта╓ться у не╖ ╕ ляга╓ на другий б╕к. Чека╓ аж до Благов╕щення. Так само чинить ╕ ховрашок.
У деяких м╕сцевостях Укра╖ни святу ╢вдок╕ю називали Весн╕вкою. В╕рили: вона зав╕ду╓ у Бога весною. До не╖ ставилися з великою пошаною. Вважали, що ╢вдок╕я збер╕га╓ ключ╕ в╕д весняних вод, як╕ потр╕бн╕ для майбутнього врожаю. Щоб не прогн╕вити святу, в цей день намагалися не працювати. Бо як розлюту╓ Явдоха, то води затрима╓ ╕ морозом припече.
╤нколи Явдоху називали Свистухою. Адже ц╕╓╖ пори починають дути та свист╕ти веснян╕ в╕три.
У народ╕ кажуть:
- Яка Явдоха - таке л╕то.
- Зв╕дки в╕тер на Явдоху дме - зв╕дти весна прийде.
- Якщо в╕тер з заходу або з п╕вдня - буде урожай на зб╕жжя.
- В╕тер з╕ сходу або п╕вноч╕ - буде посуха, не чекай доброго врожаю.

ЧОМУ КАСЯН ПЛАЧЕ?

Святого Касяна поминають раз на чотири роки — 29 лютого. Але за новим стилем його день святкують ще й 13 березня. Отож, в╕н не обд╕лений увагою та повагою.
У давнину люди рад╕ли, коли Ксаня “плаче”, бо дощ на Касяна (саме 13 березня!) об╕ця╓ гарне погоже л╕то. ╤нш╕ народн╕ прогностичн╕ прикмети стверджують:
- Ранн╕й весняний дощ - на дощовий травень ╕ добрий хл╕бний врожай.
- Мокрий марець (березень) - сухий цв╕тень (кв╕тень).
- Дощовий березень - рай для озимини, тим паче, якщо взимку було мало сн╕гу.
- Без дощу не с╕й, бо не вродить!
╢ й к╕лька ознак дощово╖ погоди ранньо╖ весни:
- Р╕зко потепл╕ло ╕, прокинувшись в╕д зимового сну, дружно закумкали жаби, - чекай дощу.
- Небо с╕ре, хмарне ╕ дме п╕вн╕чно-зах╕дний в╕тер - на дощ.
- Берези плачуть перед дощем (капа╓ з г╕лок волога).
- Верба любить цв╕сти перед затяжною дощовою погодою.
- Гримить, коли дерева ще не розпустили листя, - л╕то оч╕ку╓ться холодним, неврожайним.

ГАЙВОРОННЯ ПРИЛЕТ╤ЛО...

Кожен день народного календаря укра╖нц╕в сповнений ц╕кавими спостереженнями за навколишн╕м середовищем, погодою, повед╕нкою тварин та птах╕в. ╤нколи склада╓ться враження, що його назва у побут╕ за церковним календарем, - радше для зручност╕, ╕ то виникла у п╕зн╕ш╕ часи, бо й тепер часто зустр╕чаються народн╕ назви-дублети.
Наприклад, 17 березня - маленьке церковне свято Герасима, отож «Герасим╕в день». Але наш╕ предки ще називали його «Гайворон╕в день». За багатов╕ковими спостереженнями, саме на Герасима прил╕та╓ гайвороння. Кажуть:
- Якщо гайворони с╕ли на гн╕зда - через три тижн╕ можна с╕яти.
- Гайворони не посп╕шають с╕дати на гн╕зда - зачекай з весняним пос╕вом.
- Гайвороння кружля╓ у неб╕, зд╕йма╓ шум - ще випаде сн╕г, може бути хуртовина.
- Герасим гайвороння зазива╓.
- Як дружно прилет╕ло гайвороння, в╕дразу може настати р╕зке похолодання на 3-4 дн╕, а пот╕м р╕зке потепл╕ння.

КОНОН КОНЕЙ БЕРЕЖЕ

У народ╕ за старих час╕в святого Конона (вшанову╓мо 18 березня) вважали оп╕куном коней.
На сп╕взвучност╕ сл╕в «Конон» та «кон╕» й народилася легенда, що цей святий був дуже добрим конюхом, його кон╕ завжди доглянут╕, гарн╕ та швидк╕. За ╕ншою легендою, коли святий ╤лля ╖здить по небесному мосту в огнян╕й кол╕сниц╕, то к╕ньми править не хто ╕нший, а Конон.
Колись у день святого Конона у стайн╕ в╕шали... застр╕лену сороку як запоб╕жний зас╕б в╕д домовика, щоб коней не мучив. Дехто вважав, що стр╕ляти у сороку не можна, то ч╕пляв на гв╕здок знайдене т╕ло мертво╖ птахи. ╤з ц╕╓ю ж метою господиня дому кропила свяченою водою горище та стайню. А ще звечора цього дня ставили б╕ля печ╕ чи залишали на стол╕ мисочку з ╖жею для домовика. Таким чином хот╕ли його задобрити, аби в╕н клопот╕в не завдавав, а д╕м пильнував.
Народна прикмета спов╕ща╓:
- Якщо на Конона день ясний, то вл╕тку буде мало граду.

ХЕРСОНЕСЬК╤ МУЧЕНИКИ

20 березня вшановують с╕мох святих херсонеських мученик╕в. Ус╕ вони були ╓пископами ╕ жили в останн╕й чверт╕ III - на початку IV стол╕ття.
╢пископи Васил╕й та ╢фрем прибули з ╢русалима для пропов╕д╕ ╢вангел╕я в Херсонес╕ Тавр╕йському близько 300 року. За пропов╕дування християнського вчення ╖х вбили язичники. Через р╕к ╕нов╕рц╕ вбили ще трьох ╓пископ╕в - ╢вген╕я, Елп╕д╕я, Агафодора, як╕ також прибули до Херсонеса для пропов╕д╕ Христово╖ науки.
За час╕в правл╕ння ╕мператора Костянтина Великого (306-337 роки) у Херсонес╕ пропов╕дував християнство ╓пископ ╢вфер╕й, який помер по дороз╕ до Константинополя. Його наступником був ╓пископ Кап╕тон. Саме в╕н охрестив херсонесц╕в. П╕д час одн╕╓╖ з пропов╕дницьких подорожей його схопили нев╕дом╕ та втопили у гирл╕ Дн╕пра. Пам'ять про цих священомученик╕в в╕дзнача╓ться в один день.
У народ╕ кажуть:
- Якщо цього дня похмура погода, то п╕д н╕ч буде приморозок.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

 

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20961

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков