Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 15.03.2019
ВСЕ МА╢ СТР╤ЛЯТИ!

Нещодавно у Львов╕ вийшов друком перший випуск ╕сторико-кра╓знавчого та л╕тературно-мистецького альманаху «Нескорений укра╖нський Донбас».
У передмов╕ члени редколег╕╖ зазначають: «Сьогодн╕ у нас йде в╕йна, тому все ма╓ стр╕ляти! Саме для цього був започаткований альманах-часопис «Нескорений укра╖нський Донбас». В╕н повинен стр╕ляти. Бити по наших ворогах, по ворогах Укра╖ни. Редколег╕я альманаху – це колектив однодумц╕в. Вс╕ кор╕нн╕ донбас╕вц╕, вс╕ учасники ╓вромайдан╕в у Краматорську, Дружк╕вц╕, Костянтин╕вц╕, Донецьку й Ки╓в╕ у 2013-2014 роках, вс╕ постраждали в╕д пророс╕йських терорист╕в ╕ м╕сцевих покидьк╕в навесн╕ 2014-го, п╕ддавалися смертельн╕й небезпец╕. Ми вистояли ╕ вижили тод╕, ╕ сьогодн╕ продовжу╓мо боротьбу за наш укра╖нський Донбас. Вс╕ члени редколег╕╖ мають пряме в╕дношення до ╕стор╕╖, кра╓знавства, л╕тератури, поез╕╖, публ╕цистики, друкарсько╖ справи. Це автори книг з ╕стор╕╖ Укра╖ни, кра╓знавчих праць, досл╕джень, автори актуальних ╕ популярних статей. Це запорука того, що видання буде фахове й профес╕йне. Мета видання – всупереч московським пропагандистам ╕ ╖хн╕м м╕сцевим служкам показати правдиву ╕стор╕ю краю. Донбас завжди був укра╖нський. ╤ те, що сюди на роботи було завезено маса народу з ус╕х к╕нц╕в колишнього СРСР, не робить його менш укра╖нським. Вс╕, хто при╖хав до нас на Донбас, повинн╕ ставати укра╖нцями, а Донбас любити й поважати, як свою батьк╕вщину. В ╕ншому випадку буде те, що почалося в 14-му роц╕».
Старший науковий сп╕вроб╕тник Музею народно╖ арх╕тектури та побуту НАН Укра╖ни в Пирогово Л╕д╕я Орел пода╓ нарис ╕стор╕╖ Донбасу ╕ згаду╓ про участь в етнограф╕чн╕й експедиц╕╖ 1997-1998 рок╕в: «П╕д час нашого перебування на Луганщин╕ та Донеччин╕ вс╕, з ким довелось сп╕лкуватися, - прац╕вники навчальних заклад╕в та заклад╕в культури, селяни – нар╕кали на те, що ╖м мало уваги прид╕ляють з центру, тобто ╕з само╖ столиц╕, що р╕дко хто сюди за╖жджа╓, щоб прочитати лекц╕ю, не вистача╓ в б╕бл╕отеках книжок з укра╖н╕стики, не доходять укра╖нськ╕ газети, а на м╕сцях газети укра╖нською мовою (на весь Донбас ╖х, кажуть, всього дв╕) виходять малим накладом ╕ з великими перервами. ╢дину ╕нформац╕ю про стан в Укра╖н╕ одержують завдяки рад╕о та телебаченню. Не викону╓ться тут Закон про мову, не в╕дкриваються укра╖нськ╕ школи. Проте депутати Верховно╖ Ради ус╕х скликань, переважно комун╕сти ╕ соц╕ал╕сти, не др╕мають ╕ продовжують аг╕тувати населення у сво╖х округах за союз з Рос╕╓ю, за повернення до Москви. Вони не гребують жодними методами. На 90 в╕дсотк╕в донбас╕вц╕ не знають н╕ ╕стор╕╖ Укра╖ни, н╕ ╕стор╕╖ Донбасу, не можуть дати оц╕нки сучасним под╕ям, урядов╕ ╕, тим б╕льше, не знають, що чека╓ ╖х у майбутньому. А Донеччина дала Укра╖н╕ таких видатних людей: випускника Донецького ун╕верситету поета Василя Стуса (1938-1985 рр., народився на В╕нниччин╕) та Олексу Тихого (1924-1984 рр., народився на хутор╕ ╥ж╕вка Донецько╖ област╕). Обидва загинули в пермських концтаборах. Не витримавши цькувань, наклав на себе руки викладач укра╖нсько╖ мови в Донецькому ун╕верситет╕ ╤ван Принцевський (1934-1974). Один ╕з засновник╕в Гельс╕нсько╖ групи в Укра╖н╕, в╕домий поет ╕ правозахисник Микола Руденко з с. Юр╕╖вки Лугансько╖ област╕ у 1960-1967 рр. разом з Олексою Тихим в╕дбував покарання в мордовських таборах. Випускнику Донецького педагог╕чного ╕нституту, видатному науковцев╕ ╤ванов╕ Дзюб╕ (народився в с. Микола╖вц╕ Волноваського р-ну в 1931 р.) також довелося зазнати репрес╕й. Григ╕р Тютюнник, один з найталановит╕ших наших письменник╕в, у пово╓нн╕ роки певний час жив ╕ вчився на Донбас╕. Поет ╕ науковець з Луганщини ╤ван Св╕тличний (1929 р.н.), родом з с. Половинкине Староб╕льського р-ну, карався 10 рок╕в (1972-1982) у таборах ╕ 5 рок╕в (до 1987) на засланн╕. Його сестра, видатна громадська д╕ячка Над╕я Св╕тлична, в╕дбула 4 роки мордовських табор╕в».
Дисидент Олекса Тихий у лист╕ Голов╕ Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР ╤.Грушецькому на початку 1970-х висловлював протест проти тотального зрос╕йщення Донбасу.
╤сторик ╕ музейник В╕ктор Урбан в написан╕й рос╕йською мовою статт╕ «Слово про «Слово о полку Игореве». Борьба за «Слово» без «темнот» - борьба за Украину» наголошу╓, що «Слово о полку ╤горев╕м» було написано на «южнорусском языке», тобто проукра╖нською мовою. Рос╕йськ╕ науковц╕, як╕ не знали укра╖нсько╖ мови, при переклад╕ ц╕╓╖ л╕тературно╖ пам’ятки на сучасну рос╕йську мову зробили багато помилок. Та ще п╕вн╕чн╕ переписувач╕ до науковц╕в наробили помилок. Так, мури Тьмутаракан╕ стали «курами Тьмутаракан╕ (п╕внями в тлумаченн╕ академ╕ка Д.Лихачова. В. Урбан, зокрема, пише: «Болен агрессией не только Путин. Агрессией больно все правительство РФ и весь великорусский народ. Это его нормальное состояние, он поддерживает любую агрессию. Уже после развала СССР РФ отобрала часть территории у Молдовы, Грузии, Украины, развязала две Чеченские войны, совершила вторжение в Грузию и Украину».
Педагог ╕ критик Вадим Ол╕ф╕ренко ╕з Краматорська висв╕тлю╓ житт╓вий шлях ран╕ше замовчуваного укра╖нського письменника Спиридона Черкасенка, творч╕сть якого пов’язана з Донецьким кра╓м.
Голова Донецько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни Валер╕й Романько розпов╕да╓, як Володимир Сосюра в укра╖нському в╕йську боровся за Незалежн╕сть Батьк╕вщини. Сам Сосюра згадував про той пер╕од: «Б╕льшовики завжди не витримували нашо╖ штиково╖ атаки».
Журнал╕ст Анатол╕й Тищенко зазнача╓: «Московсько-тотал╕тарним режимом 89 укра╖нських письменник╕в були ф╕зично знищен╕, 212 замовкли, 32 вижили ╕ повернулися в л╕тературу, 83 ем╕грували п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, 42 не були реаб╕л╕тован╕ або померли в сов╓тських концтаборах».
Також в альманас╕ надруковано текст лекц╕╖ «Оун╕вське п╕дп╕лля на Донеччин╕», яку досл╕дник Олександр Добровольський прочитав у 2012 роц╕ в Донецькому прес-центр╕.
Поет Юр╕й Доценко захоплю╓ться подвигом юних Миколи Ушкварка ╕ брат╕в Олександра ╕ Петра Лих ╕з донецького хутора Сухий Яр, як╕ у 1948 роц╕ орган╕зували п╕дп╕льне товариство «Друз╕ укра╖нського народу», видали рукописний журнал ╕з закликами до боротьби за свободу Укра╖ни ╕ були ув’язнен╕.
Кандидат ╕сторичних наук Лариса Мо╕с╓╓нко характеризу╓ рел╕г╕йну ситуац╕ю на територ╕╖ «народних республ╕к»: «Ус╕ конфес╕╖, кр╕м Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви (МП), на захоплених територ╕ях опинилися п╕д загрозою знищення, л╕дери пережили викрадення, тортури, вбивства, культов╕ споруди – руйнац╕ю чи захоплення. Поступово представники християнських конфес╕й, що не в╕дносилися до УПЦ (МП), стали справжн╕ми м╕шенями для бойовик╕в, а отже порушення прав на свободу в╕роспов╕дання почина╓ безпосередньо пов’язуватися з порушенням прав на життя. Ц╕ пересл╕дування бойовики пояснювали тим, що «на православн╕й земл╕ нема╓ м╕сця р╕зним сектам». Протягом в╕йни, за неповними даними ЗМ╤, були страчен╕ дво╓ син╕в пастора О.Павенка та дво╓ диякон╕в рел╕г╕йно╖ общини ХВ╢ «Преображення Господн╓»; були викраден╕, заарештован╕ або потрапили в полон: пастор Церкви Адвентист╕в сьомого дня С.Литовченко, протестантськ╕ пастори В. Якубенко та О.Хомченко, ╓пископ ╓вангельського об’╓днання «Церква Божа Укра╖ни» О.Демидович, пастор рел╕г╕йно╖ общини ХВ╢ «Асамблея Божа» С.Косяк, пастор ╓вангельсько╖ Церкви «Слово життя» М.Калиниченко, пастор ╓вангельсько╖ «Церкви переможц╕в» П.Лиско з дружиною, римо-католицьк╕ священики В.Вонсович та П.В╕тек (Польща) греко-католицький священик Т. (Серг╕й) Кульбака, священик УПЦ (КП) прото╕╓рей Ю.╤ванов, пом╕чник пастора церкви «Блага в╕сть» С.Сайков та його 14-р╕чний син Дани╖л».
Рел╕г╕╓знавець ╤гор Козловський в╕дзнача╓, що на Сход╕ Укра╖ни було проведено опитування стосовно свободи сов╕ст╕: «Було опитано 857 респондент╕в з числа експерт╕в, рел╕г╕йних л╕дер╕в, активних член╕в церков та простих громадян (в╕руючих ╕ нев╕руючих). ╤ б╕льш╕сть з них - 85% - визначили наявн╕сть рел╕г╕йно╖ дискрим╕нац╕╖, а 65% заявили про сво╓ знання протегування з боку влади одн╕й церкв╕ – УПЦ МП. 43% респондент╕в на Сход╕ Укра╖ни визнають сучасний стан рел╕г╕йно╖ свободи в Укра╖н╕ як проблемний. ╤ до причин такого стану речей в╕днесли: дом╕нування в╕руючих та ╕╓рарх╕в УПЦ МП та ╖х активне лоб╕ювання сво╖х ╕нтерес╕в через ЗМ╤, органи влади та масову св╕дом╕сть; небажання або нев╕рну пол╕тику стосовно надання еф╕рного часу для рел╕г╕йних орган╕зац╕й за винятком УПЦ МП; слабку ╕нформован╕сть населення щодо стану рел╕г╕йно╖ свободи; пол╕тизован╕сть рел╕г╕йних в╕дносин; протегування з боку держави лише одн╕й церкв╕ – УПЦ МП, кризу укра╖нського православ’я; брак вза╓морозум╕ння ╕ любов╕ тощо».
Кандидат ╕сторичних наук В╕тал╕й Цим╕данов опису╓ становище окупованих територ╕й Донеччини ╕ Луганщини: «На землях, п╕дконтрольних так званим «ДНР» та «ЛНР», ц╕леспрямовано придушу╓ться та «вичавлю╓ться» усе укра╖нське. Багато людей (близько 1,49 м╕льйона ос╕б), зокрема квал╕ф╕кованих фах╕вц╕в та науковц╕в, ви╖хало ╕з ОРДЛО. Хто – через непевн╕сть у завтрашньому дн╕, а хто ╕з пол╕тичних причин – не бажаючи жити п╕д чужими прапорами та бачити окупант╕в ╕ тих ╕з м╕сцевого населення, хто зрадив Укра╖ну. На окупован╕й територ╕╖ в╕дбува╓ться невпинний занепад економ╕ки, чи, радше сказати, вона поступово знищу╓ться. Багато п╕дпри╓мств припинило виробництво. Наприклад, у листопад╕ 2017 р. ╕з 107 шахт, котр╕ знаходяться на територ╕╖ ОРДЛО, 62 були вже або закритими, або працювали у режим╕ водов╕дливу, а 18 шахт повн╕стю затоплен╕ ╕ в╕дновлення ╖х неможливе. Ц╕нне обладнання деяких п╕дпри╓мств вивозиться до РФ. Наприклад, ╕з Донецька було вивезено обладнання холдингово╖ компан╕╖ «Топаз» - ун╕кального п╕дпри╓мства во╓нно-промислового комплексу. Бойовики та «туристи» ╕з РФ довго ╕ методично громили дороги, п╕дривали мости, розривали комун╕кац╕╖, тобто нищили об’╓кти, як╕ необх╕дн╕ для нормально╖ житт╓д╕яльност╕ рег╕ону. Чимало завод╕в, шахт, вагон╕в було пор╕зано на металобрухт. Грош╕, зароблен╕ на цьому, привласнила верх╕вка «ДНР» та «ЛНР» ╕ ╖х рос╕йськ╕ куратори. Укра╖н╕ ц╕ грош╕ вже н╕хто не в╕ддасть. ╤ нав╕ть якщо окупован╕ територ╕╖ повернуться до складу Укра╖ни, у рег╕он╕, де мешка╓ близько трьох м╕льйон╕в людей, роботи фактично не буде (хоча буде вдосталь збро╖). Оск╕льки п╕дпри╓мства ОРДЛО закриваються або починають працювати не на повну потужн╕сть, багато людей втрача╓ роботу, а отже ╕ засоби до ╕снування. Все б╕льше посилю╓ться зубож╕ння населення. ╤ нав╕ть т╕ щасливц╕, хто зм╕г оформити укра╖нськ╕ пенс╕╖, змушен╕ годинами вистоювати на блокпостах та терп╕ти приниження, аби ╖х отримати. Сутт╓во здеформувалася система осв╕ти. У школах паплюжать дитячу св╕дом╕сть розпов╕дями про «геро╖в» на кшталт Мотороли. А т╕, хто зак╕нчив навчання у вишах, отримують так╕ дипломи, ╕з якими можна спод╕ватися знайти роботу х╕ба що на територ╕╖ самих «республ╕к». В ОРДЛО пану╓ атмосфера страху. Б╕льш╕сть людей вечорами вважа╓ за краще не виходити ╕з сво╖х дом╕вок. Вулиц╕ Донецька нав╕ть вдень малолюдн╕, к╕льк╕сть автомоб╕л╕в на них зменшилася в рази. Сл╕д додати, що внасл╕док в╕йни р╕зко пог╕ршилася еколог╕чна ситуац╕я. Зокрема, через затоплення шахт в╕дбува╓ться п╕двищення м╕нерал╕зац╕╖ джерел питно╖ води. За деякими п╕драхунками, 80% цих джерел на територ╕╖ ОРДЛО вже не придатн╕ для використання. Затоплен╕ шахти буквально вбивають еколог╕ю рег╕ону. У майбутньому це призведе до нових техногенних проблем – прос╕дання буд╕вель, розриву комун╕кац╕й, техногенним землетрусам потужн╕стю у 3-4 бали через заповнення водою порожнеч у земн╕й кор╕ та розмив╕в».
Рос╕йська агрес╕я позначилася ╕ на житт╕ район╕в, як╕ примикають до окуповано╖ територ╕╖. Але ╓ сутт╓в╕ в╕дм╕нност╕. В. Цим╕данов пише: «Зв╕сно, ╕ на територ╕╖, п╕дконтрольн╕й укра╖нськ╕й влад╕, життя багатьох громадян ╓ важким у матер╕альному план╕. Тим не менш, влада чимало робить для того, аби часи ру╖ни ск╕нчилися ╕ розпочалося в╕дродження економ╕ки, зростання р╕вня життя людей. На цих землях патр╕оти Укра╖ни щодня бачать укра╖нськ╕ прапори, а не ганч╕рки ╕з двоголовими п╕внями. Вони можуть в╕льно розмовляти укра╖нською мовою, висловлювати сво╖ думки, нав╕ть критичн╕ щодо д╕й уряду, проводити м╕тинги, демонстрац╕╖, страйки на захист сво╖х прав без побоювань потрапити «на подвал». ╥м не доводиться здригатися, бачачи людей у в╕йськов╕й форм╕. ╤ усе це – насамперед, завдяки во╖нам Укра╖нсько╖ Арм╕╖, котр╕ змогли захистити значну частину Донеччини та Луганщини в╕д агресор╕в та зупинили наступ ворог╕в на укра╖нськ╕ земл╕». Багато робиться для ув╕чнення пам'ят╕ загиблих укра╖нських геро╖в (пам’ятники, музейн╕ експозиц╕╖, книги, ф╕льми тощо).
Журнал╕ст Анатол╕й Тищенко подав житт╓пис Олес╕я Чернишова ╕з Мирнограда (Димитрова), який добров╕льно вступив у батальйон «Дн╕про-1», захищав Укра╖ну ╕ загинув в одному ╕з бо╖в. Посмертно героя нагороджено орденами, на фасад╕ школи, де в╕н навчався, встановлено мемор╕альну дошку, одну ╕з вулиць р╕дного м╕ста Чернишова названо його ╕м’ям. У Мирноград╕ щор╕чно проводиться обласний турн╕р з боксу, присвячений пам’ят╕ загиблого добровольця Олекс╕я Чернишова, за участю боксер╕в Донецько╖, Запор╕зько╖, Дн╕пропетровсько╖ та Харк╕всько╖ областей.
Альманах «Нескорений укра╖нський Донбас» допоможе перес╕чному укра╖нцю роз╕братися в ситуац╕╖, що склалася нин╕ на Донбас╕.

Анатол╕й Зборовський
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20958

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков