Версiя для друку Обговорити в форумi

Нещодавно в Києві видано збірник «Згадай мене, брате!» Тарас Шевченко в контексті свого часу» (автор-упорядник Юрій Іванченко).
Тарас Шевченко, попри тяжку долю, адже із 47 років життя він лише 13 років був вільним, вирізнявся чуйною та доброзичливою вдачею. Приятелював і спілкувався з багатьма сучасниками з різних верств тогочасного суспільства. Багатьом з них він присвятив свої твори, які опубліковані в першому розділі книги поруч із стислими життєписами цих людей. Також представлено епістолярну спадщину Шевченка, уривок з автобіографічної повісті «Художник», листи, спогади друзів про Кобзаря, в яких він постає як людина виняткової сердечності, толерантності, яка над усе любила свій знедолений народ і високо цінувала щирість і доброзичливість у взаєминах між людьми. Ці твори та ілюстративний матеріал – малярські й графічні роботи Шевченка і багатьох інших митців того часу, рідкісні фото тощо допоможуть глибше сприйняти час, у якому жив і творив геній українського народу, краще зрозуміти самого Кобзаря.
Шевченко створив навколо себе інтелектуальне поле великої притягальної сили. Він черпав із художньої скарбниці людства і щедро сіяв навколо себе, посеред своїх друзів, знайомих високі думки про мистецтво, про його важливу суспільну місію. Шевченко був енциклопедично освіченою людиною, одним із найбільших інтелектуалів свого часу. Епістолярія Шевченкова, його щоденник, літературні твори, присвячені сучасникам, засвідчують, що він постійно звертався до всього пізнаного раніше в царині мистецтва, філософії і літератури. Впливу інтелектуального поля тяжіння довкола митця зазнавали як його сучасники, так і люди пошевченківської доби, що триває досі.
Ще не до кінця досліджені такі важливі чинники творчості Тараса Григоровича, як впливи і взаємовпливи, тобто контекст часу.
Прагнення деяких людців очорнити Тараса Шевченка розпочалися невдовзі після його смерті. У 1863 році П. Мартос опублікував зневажливі спогади про Тараса Шевченка, пройняті ворожим ставленням до національно забарвленого й демократичного спрямування поезії й усієї творчої діяльності Кобзаря, перекрутив деякі факти. Михайло Лазаревський дав відсіч цинічним нападкам Мартоса проти Шевченка. Цими словами можна відповісти і сучасним очорнителям великого поета. М. Лазаревський, зокрема, писав: «Шевченко, з дитячих років зазнавши всього гніту кріпацтва, а потім ще за свою помилку вистраждавши більш як 10 років в Оренбурзькому краї, не маючи справжньої освіти і зобов’язаний усім своєму природному розуму, має як людина якесь право бути й небездоганним. Хай би п. П. М-с уявив себе в становищі Шевченка і як слід подумав, чи зміг би він з такою стійкістю і покорою перенести всі злигодні, що випали на долю Шевченка і залишитися такою чесною людиною, як він був. Непростимо досліджувати через мікроскоп недоліки людини, убитої горем і нещастям, тим більше непростимо розглядати її дії поверхово, тільки з чуток. Треба заглянути в душу такої людини…»
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "З потоку життя"