Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2019
ПРО ПЕРВИНН╤СТЬ ПРИЧИН

Якщо прийняти за акс╕ому уявлення про те, що все в цьому св╕т╕ пов’язане причинно-насл╕дковим зв’язком, можливо, нам буде прост╕ше зор╕╓нтуватися в часово-просторовому контин╕ум╕, зробити, нарешт╕, належн╕ висновки, як╕ зможуть вивести нас з баговиння, в якому брьоха╓мося десятил╕ттями, повернути соб╕ силу, впевнен╕сть, г╕дн╕сть, про яку, здеб╕льшого, лише пуст╕ балаки, повернути втрачене внасл╕док власно╖ недолугост╕, повернути загарбане лукавими «братами», на д╕л╕ стати, врешт╕-решт, самодостатн╕м суб’╓ктом св╕тового сп╕втовариства.
Будучи переконаним в тому, що у кожного насл╕дку ╓ в╕дпов╕дна йому причина, я твердо знаю, що не усв╕домивши причин нашо╖ сьогодн╕шньо╖ б╕ди, нам не видряпатися з ╖╖ лабет╕в. Боротися ж з насл╕дками, не прибравши причини, що породили ╖х, це те саме, що намагатися подолати хворобу, усуваючи лише ╖╖ симптоми, або пробувати позбутися т╕н╕, не прибравши те, що в╕дкида╓ ╖╖. Безперспективн╕сть зусиль в обох випадках ╓ очевидною. Наведен╕ приклади, можливо, не найяскрав╕ш╕, проте достатн╕, аби зрозум╕ти суть сказаного.
Проблема поляга╓ саме в тому, що далеко не вс╕ усв╕домлюють об’╓ктивн╕сть ╕снування отого самого причинно-насл╕дкового зв'язку. Точн╕ше, не маючи звички анал╕зувати, хтось щиросердно не пом╕ча╓ н╕чого под╕бного. Просто не задуму╓ться над тим. В той же час, хтось, чудово розум╕ючи, що до чого, гра╓ у свою власну ╕, прямо скажемо, нечесну гру. Перших, зв╕сно ж, переважна б╕льш╕сть. Зате от╕, ╕нш╕, ╓ значно небезпечн╕шими, бо нав╕шують шори на оч╕ нав╕ть тим, хто намага╓ться щось роздивитися. З цих найб╕льшо╖ шкоди завдають публ╕чн╕ особи – облудн╕ пол╕тики, продажн╕ пол╕тологи, джинсов╕ м╕д╕аперсони, фейков╕ експерти. Останн╕м часом на т╕й же дудц╕ грають ряджен╕, а десь ╕ непогано проплачен╕ «профес╕йн╕ патр╕оти». Користуючись дов╕рою публ╕ки, представляючи ╖й св╕т кривих дзеркал як св╕т реал╕й, вони, за допомогою безглуздих ток-шоу, безк╕нечного потоку брудно╖ крим╕нально╖ хрон╕ки, дутих сенсац╕й, скандал╕в ╕ скандальчик╕в в╕двол╕кають ╖╖ увагу в╕д паразитуючо╖ на н╕й маф╕╖. Саме вони ╓ ╖╖ адвокатами, саме вони забезпечують ╖╖ благополуччя, уможливлюють перманентне клонування. Монопол╕зац╕я телеетеру владоможцями – як явними, так ╕ т╕ньовими – непомильно засв╕дчу╓ факт ман╕пуляц╕й.
А що вже казати за фейков╕ фабрики думок! Нин╕, в ход╕ виборчо╖ кампан╕╖, не пом╕тити ╖хнього нав’язливого впливу просто неможливо. Одн╕╓ю з таких ман╕пуляц╕й сусп╕льною думкою ╓ проплачен╕ с╕рими кардиналами, узгоджен╕ з цин╕чною владою, координован╕ безсов╕сними пол╕ттехнологами в╕дверто брехлив╕ «рейтинги» кандидат╕в на президента.
Але поверн╕мося до причиннно-насл╕дкового зв’язку. Мен╕ к╕лька раз╕в прикро докоряли за те, що зам╕сть писати про кримськ╕ проблеми (а ╖х, на жаль, б╕льше, н╕ж досить) концентруюсь на процесах, що в╕дбуваються в материков╕й Укра╖н╕. Така моя позиц╕я не випадкова. Виходжу з того, що зм╕нити щось в окупованому Криму плачами неможливо. Москва, як в╕домо, сльозам не йме в╕ри. Натом╕сть, долучаючись, бодай словом, до процес╕в, що в╕дбуваються на теренах материково╖ Укра╖ни, т╕шу себе над╕╓ю хоч якось сприяти вкрай необх╕дному ╖╖ реформуванню. Адже усп╕х велико╖ Укра╖ни – ╓дина над╕я тих громадян Криму, як╕ вважають себе укра╖нцями.
Мен╕ докоряли, що зам╕сть лаяти окупац╕йну владу, критикую владу укра╖нську. Що ж – та влада не моя. Не маю до не╖ стосунку, а отже ╕ впливу на не╖. Зате маю грунтовн╕ п╕дстави говорити про безд╕яльн╕сть мо╓╖ влади, про ╖╖ безвольну, нездарну пол╕тику, яка дозволила Москов╕╖ розпочати в╕йну, призвела до втрати територ╕й. Зв╕сно, що та ╖╖ вина не первинна. Але вона в╕д того аж н╕як не менша, ан╕ж вина самого загарбника.
Сьогодн╕шня в╕йна не впала нам з неба. Лише сл╕пий чи тотально безмозкий не пом╕чав бажання Москов╕╖ повернути Укра╖ну в ╕мперське ст╕йло. Та що там бажання! В╕д перших дн╕в Незалежност╕ ╕снували ц╕лком певн╕ плани, б╕льш того – в╕дверт╕ д╕╖. Так, попри укладену м╕ждержавну угоду (див. Б╕ловезька угода) Кремль змусив мою пластил╕нову владу поступитися б╕льшою – ╕ кращою! – частиною Чорноморського флоту, попри заборону, виписану в ст. 17 укра╖нсько╖ Конституц╕╖, погодитися на перебування на суверенн╕й територ╕╖ Укра╖ни головно╖ бази Чорноморського флоту Москов╕╖, в подальшому продовжити строк перебування ЧФ МФ до 2042 року. Так само, переважно безвольно, моя влада ставилася до посл╕довно╖, системно╖ роботи Кремля по в╕дторгненню Криму. А десь ╕ п╕д╕грувала ╖й. Приклад╕в тому – безл╕ч. Так, коли Москов╕я будувала для сво╖х моряк╕в гарне житло, наш╕ моряки, здеб╕льшого, отримували в╕д сво╓╖ влади сам╕ лише облизн╕. Коли в╕дкривала в Криму ф╕л╕╖ сво╖х престижних виш╕в, щедрою рукою вид╕ляла кошти на культурну експанс╕ю (хто пам’ята╓, як виглядав у пор╕внянн╕ з Московським культурним центром у С╕мферопол╕ його укра╖нський в╕дпов╕дник, розум╕╓, про що мовлю), моя влада за двадцять два роки змогла утвердити аж с╕м укра╖нськомовних шк╕л на весь п╕востр╕в; забезпечуючи м╕льйонн╕ видатки на московомовн╕ ЗМ╤, не знаходила – ╕нод╕ по п╕вроку ╕ б╕льше – н╕кчемних коп╕йок на п╕дтримку ╓дино╖ укра╖нськомовно╖ державницько╖ газети Криму – «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
А може хто пам’ята╓, кого укра╖нськ╕ спецслужби розглядали в якост╕ дестаб╕л╕зуючого фактору в рег╕он╕?
Скажете, от╕ нахабн╕ москвоф╕льн╕ парт╕йки, що носили труну з написом «Укра╖на» вулицями С╕мферополя, сипали с╕ллю в оч╕ укра╖нським морякам на Графськ╕й пристан╕? Може, п╕дозрювали в тому в╕дверто антиукра╖нськ╕ газетки? Ряджених казачкоф? Не вгадали. Основними п╕дозрюваними були кримц╕ - з ╖х, попри здоровий глузд ╕ вимоги ОБС╢, не визнаним аж до 20 березня 2014 року М╕лл╕ Меджл╕сом. Т╕ сам╕, що в час╕ окупац╕╖ виявили себе найб╕льш орган╕зованою проукра╖нською силою на п╕востров╕.
Чи могла така посл╕довно-угодницька-аж-до-плебейства пол╕тика викликати повагу до незалежно╖ Укра╖ни в мультинац╕ональному Криму? Навряд чи. Але ж сказане стосу╓ться лише кв╕точок. Корен╕ глибш╕. Б╕льш сутт╓вим було те, що укра╖нська влада зам╕сть того, щоб, використовуючи вельми непогану економ╕чну базу, розвивати ╖╖, вдалася до ганебного розграбування власно╖ кра╖ни. ╤ н╕кому ж не ц╕каво, що в т╕й влад╕ заправляли покруч╕ вчорашньо╖ комуняцько╖ партноменклатури з в╕двертим крим╕налом 90-х. Будь-яка влада уособлю╓ державу. ╤ ця держава, на основному, грунтовному, базовому р╕вн╕, кинула сво╖х громадян напризволяще. Нищення вчора ще усп╕шних п╕дпри╓мств, л╕кв╕дац╕я науково-досл╕дних ╕нститут╕в, згортання наукових програм, викидання за ворота без засоб╕в до ╕снування сотень тисяч, якщо не м╕льйон╕в. Тут вже н╕ про яку повагу не йшлося. А було ж ще й нищення в╕йська. Бездумне, злочинне.
Будучи св╕дком того, як в 90-х дерибанили флот, п╕зн╕ше р╕зали на метал морську ав╕ац╕ю, кромсали вже нав╕ть не стратег╕чн╕ – тактичн╕ ракети, ще на зор╕ 2000-х, не в одн╕й сво╖й статт╕ писав про те, що чинити таке - безумство, адже живемо не в Ел╕з╕ум╕, що св╕т ╕ дал╕ керу╓ться правом сильного, що н╕хто не скасовував ultima ratio regnum, що пускати соб╕ кров серед згра╖ хижак╕в ╓ гарантованим самогубством.
Де т╕, хто читали т╕ статт╕? Де т╕, хто намагався не допустити опускання на кол╕на ц╕лком усп╕шно╖, конкурентноздатно╖ держави? Де той хвалений пролетар’ят, який мав би не допустити нищення сво╖х п╕дпри╓мств, л╕кв╕дац╕ю робочих м╕сць? Де рапорти адм╕рал╕в, як╕ подали у в╕дставку через ╕мпотентну пол╕тику влади стосовно в╕йськового флоту, через незгоду з його упосл╕дженням? Де генерали, як╕, зам╕сть пустити п╕д ук╕с наймогутн╕ше на той час в╕йсько в Европ╕, в╕ддали перевагу кул╕ в скроню? Викинутим за двер╕ високолобим ╕нтелектуалам, що не по сво╖й вол╕ зм╕няли кульмани та осцилографи на кравчучки та кучмовози, дор╕кати не стану – т╕ велик╕ д╕ти н╕коли не вм╕ли захистити себе.
То чи не вела, питаю я, та безв╕дпов╕дальна, зрадницька щодо власно╖ нац╕╖ пол╕тика до б╕ди, що ма╓мо нин╕ – до в╕дкрито╖ в╕йськово╖ агрес╕╖ Кремля, до втрати Криму, ╕нтервенц╕╖ на Донбас╕, до тисяч загиблих, сотень тисяч покал╕чених, до понад м╕льйона знедолених б╕женц╕в?! Не виконавши найголовн╕шо╖ функц╕╖ держави – не чинячи спротиву ворогу, який загарбував Крим, ця влада не лише принизила ╖╖, а й уможливила подальшу експанс╕ю агрес╕╖ на Донбас╕, поставила п╕д загрозу саму незалежн╕сть, дозволивши ворогов╕ думати, що ╕ там в╕н не матиме спротиву.
В╕дтак, ╓ лише один шлях, аби не лише убезпечити себе в╕д подальших посягань Москов╕╖, а й повернути втрачене. В╕н поляга╓ в тому, щоб чимскор╕ше перебратися в ряд економ╕чно розвинених кра╖н, в╕дновити в╕йськову потугу, стати повносправним, впливовим суб’╓ктом св╕тово╖ сп╕вдружност╕.
Чи треба казати, що з нин╕шньою маф╕озною структурою влади те ╓ апр╕ор╕ неможливим? Влада, яка не викону╓ сво╖х об╕цянок (уможливлення ╕мп╕чменту Президента, скасування депутатсько╖ недоторканост╕, зм╕на виборчого законодавства), влада, яка люто опира╓ться спробам настояти на виконанн╕ даних нею об╕цянок (ще ж не забули розгром наметового м╕стечка п╕д ВР?), влада, яка чинить скажений спротив намаганням очистити ╖╖ в╕д корупц╕╖, в╕длучити в╕д злод╕йських схем пограбування власного народу (незаперечним св╕дченням чому ╓ ╕ безд╕яльн╕сть ялових правоохоронних орган╕в, ╕ захист парламентом сп╕йманих на гарячому депутат╕в-корупц╕онер╕в, ╕ нещодавн╓ шокуюче р╕шення од╕озного антиКонституц╕йного суду, який, по-сут╕, амн╕стував б╕льше п╕всотн╕ високопосадових злочинц╕в), влада, яка в час╕ в╕йни колабору╓ з ворогом, мародерству╓, допуска╓ системне нищення в╕йськових склад╕в, майже не ховаючись, грабу╓ власне в╕йсько, ма╓ бути зм╕нена якнайшвидше. ╥╖ зам╕на ╓ найпершою умовою реформ. Але для того не досить лише визнати те, а чи лаяти ╖╖, кляту, перепощуючи гн╕вн╕ заклики в соцмережах. Усв╕домлення себе повносправними, в╕дпов╕дальними громадянами на ╕ в╕дпов╕дн╕ д╕╖ – ось правильний шлях. ╤ це не заклик до бунту, до силового зм╕щення привладно╖ маф╕╖. Попереду вибори. Зовс╕м скоро. Тож, ма╓мо шанс зробити те у демократичний спос╕б. В╕дпов╕дальне ставлення до свого вибору ╓ при тому обов’язковою умовою ╕ може багато що зм╕нити. Тож, обираймо зважено: не гарячими емоц╕ями, не особистими симпат╕ями-антипат╕ями, а холодним розумом. Обираймо не того, хто об╕ця╓ вдв╕ч╕ дешевше «харашо» вже завтра (не забули, де кладуть безкоштовний сир?), не того, хто нахваля╓ться припинити в╕йну в два дн╕, не того, хто на словах готовий потрафляти будь-яким бажанням «маленького укра╖нця», а того, хто зможе зм╕нити маф╕озну систему. Чи треба пояснювати, що те до снаги лише тому, хто не належить до не╖?
Тож не принижуймось, не слухаймо ан╕ двозначних жарт╕в клоун╕в, як╕ ще вчора збиткувались над нами, н╕ медововустих ласкавц╕в, як╕ радять вам брати юдин╕ ср╕бняки (бо ж краден╕ у вас), але голосувати «як серце вкаже». Облуда! Взявши з рук злод╕я, ви вже у змов╕ з ним, вже принизили себе до стану лукавого раба. Адже, якщо будете пот╕м голосувати, як умовлено – продали себе. Якщо ж взяли, не збираючись голосувати – також принизили себе обманом, продали свою г╕дн╕сть. Г╕дн╕сть не прода╓ться. Будьмо г╕дними.
А перемога буде. ╤ на виборах, ╕ у в╕йн╕. ╤ г╕дне життя буде. Лише б прагнути того на д╕л╕. ╤ загарбане повернемо. Але для того треба Д╤ЯТИ – п╕дн╕матися, виростати, набиратися сил - ╕ то вже зараз, нин╕! – як те лоша з казки, якого вовков╕ не вдалося схарчити.
Насамк╕нець, хот╕в би звернути увагу на облудн╕сть такого ж поширеного, як ╕ помилкового спод╕вання на те, що в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ в╕дбудеться ╕ без наших зусиль, виключно внасл╕док усп╕х╕в зах╕дно╖ дипломат╕╖ («бо що ж ми, справд╕, можемо»?), що станеться те н╕як не ран╕ше в╕дходу в╕д влади нин╕шнього хазя╖на Кремля. А чи береться до уваги, що саме пасивна позиц╕я нашо╖ влади, ╖╖ небажання реформувати кра╖ну, щодал╕, то б╕льше в╕дверта╓ в╕д нас серця наших сп╕льник╕в ╕, навпаки, ц╕лком задовольня╓ ворога? Чи можемо бути певними, що п╕сляпут╕ним може виявитись не якийсь поступливий до впливу Заходу м’якот╕лий яблоков, а зубастий г╕рк╕н? Недаремно ж, попри вс╕ його ескапади проти ВВП, почува╓ться в╕н ц╕лком впевнено. Та й широк╕ кола москов╕йсько╖ публ╕ки, схоже, ц╕лком дозр╕ли до сприйняття ново╖ редакц╕╖ Чи╓╖сь Боротьби. Не залишитися б наодинц╕ з Трет╕м Римом, коли в╕н надума╓ повертати п╕д свою руку «мать городов руських», маючи при тому за спиною владу, яка вже ма╓ досв╕д здач╕ ворогу сво╓╖ земл╕, свого в╕йська, свого народу.
Тож роб╕мо висновки, товариство, не плутаймо причин з насл╕дками, пам’ятаймо, що лише поборовши внутр╕шнього ворога зможемо вистояти проти зовн╕шнього. Вибираймося, нарешт╕, з ман╕вц╕в на широкий шлях, яким крокують нац╕╖, що поважають себе.
Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20944

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков