Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 08.02.2019
Володимир В’ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕: ГОЛОВНИЙ УРОК ОУН: БОРОТЬБА ЗА СВОБОДУ МА╢ БУТИ БЕЗКОМПРОМ╤СНОЮ

90 рок╕в тому, 3 лютого 1929 року, у В╕дн╕ завершив роботу Перший Конгрес (Великий зб╕р) укра╖нських нац╕онал╕ст╕в. Одним ╕з головних п╕дсумк╕в Конгресу стало створення Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в (ОУН), яку очолив один ╕з беззаперечних авторитет╕в того часу, полковник Арм╕╖ УНР ╢вген Коновалець. ОУН на початках декларувала позакласов╕сть та позапарт╕йн╕сть ╕ проголошувала «пол╕тику всеукра╖нського державництва» на шляху до к╕нцево╖ мети – побудови Укра╖нсько╖ Самост╕йно╖ Соборно╖ Держави.
Попри те, що на сво╖х початках ОУН повторювала шлях багатьох п╕дп╕льних революц╕йних орган╕зац╕й, як╕ ставили за мету зв╕льнення в╕д ╕ноземного панування (досить згадати грецьку «Ф╕л╕к╕ Етер╕ю», ╕рландську «Шинн Фейн», польське п╕дп╕лля чи низку балканських орган╕зац╕й), саме ОУН у ХХ стол╕тт╕ чи не найб╕льше була демон╕зована та обросла м╕фами як з боку радянсько╖ пропаганди, так ╕ з боку польських «кресов’як╕в». ╤ ц╕ м╕фи й дос╕ продовжують активно п╕дживлюватися як у Рос╕╖, так ╕ в Польщ╕.
Про причину цих явищ ╕ справжню роль ОУН в ╕стор╕╖ Укра╖ни ми розмовля╓мо з головою Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕, кандидатом ╕сторичних наук Володимиром В’ятровичем.

УКРА╥Н╤ ТА ПОЛЬЩ╤ ПОТР╤БЕН ФАХОВИЙ ╤СТОРИЧНИЙ Д╤АЛОГ
- Пане В’ятрович, чому рос╕йська пропаганда розпов╕да╓ про ОУН лише як про «пособников фашистов» - це нам зрозум╕ло. Там дом╕нуючим ╓ державний м╕ф про «рос╕йський народ» як головного переможця над фашизмом (що саме по соб╕ далеке в╕д ╕сторично╖ д╕йсност╕), а тому все, що заперечу╓ дом╕нування «русского мира», ╓ або фашистами, або «пособниками фашистов». Але чому дос╕ не вда╓ться знайти точок дотику для розмови на цю тему з поляками?
- ОУН була одн╕╓ю з пров╕дних орган╕зац╕й укра╖нського визвольного руху в ХХ стол╕тт╕ ╕ стояла на передньому краю боротьби укра╖нц╕в за незалежн╕сть. Так ╕сторично сталося, що ╕нтереси укра╖нц╕в у цьому питанн╕ йшли врозр╕з з ╕нтересами як рос╕йсько╖ б╕льшовицько╖ ╕мпер╕╖, так ╕ з польськими. Тому сьогодн╕, коли укра╖нц╕ намагаються в╕дтворити свою ╕стор╕ю боротьби за незалежн╕сть, очевидно, що багатьом нашим сус╕дам це не подоба╓ться. Особливо Рос╕╖, яка продовжу╓ спроби поневолити Укра╖ну. Для не╖ ╕стор╕я ОУН залиша╓ться небезпечною, бо це ╕стор╕я про укра╖нц╕в, здатних у вкрай несприятливих умовах протистояти потужн╕й сил╕. А це вигляда╓ ц╕лком ╕накше, н╕ж ╖хн╕ розпов╕д╕ про Укра╖ну, ╖хн╕ спроби не лише нав’язати нам геро╖в ╕ символи, а й визначати наше м╕сце в ╕стор╕╖ та майбутньому. Прикро, що такий п╕дх╕д спостер╕га╓ться ╕ з боку деяких польських ╕сторик╕в та пол╕тик╕в.
- Останн╓ особливо дивно, адже Польща на шляху до незалежност╕ сво╓╖ держави д╕яла точно такими ж методами, у яких звинувачу╓ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в. Були там ╕ замахи, ╕ атентати, ╕ збройна боротьба. У 1935-36 роках, на процес╕ проти актив╕ст╕в ОУН, як╕ орган╕зували вбивство м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Польщ╕, одного з головних поборник╕в пол╕тики «пациф╕кац╕╖» Брон╕слава П╓рацького, адвокати Степана Бандери ставили за приклад участь у замаху в 1906 роц╕ на представника рос╕йсько╖ окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖, варшавського генерал-губернатора Георг╕я Скалона польсько╖ п╕дп╕льниц╕ Ванди Крахельсько╖, яку суд присяжних тод╕ виправдав.
- Так, боротьба ОУН була суголосною ╕ дуже схожою на боротьбу самих поляк╕в за ╖хню незалежн╕сть. ╤ нав╕ть методи створення п╕дп╕льних орган╕зац╕й, як╕ використовували укра╖нц╕ п╕сля поразки Укра╖нсько╖ революц╕╖, значною м╕рою були в╕дголоском того, як боролися за свою незалежн╕сть поляки. У п╕дп╕льних публ╕кац╕ях Укра╖нсько╖ В╕йськово╖ Орган╕зац╕╖, попередниц╕ ОУН, в 1920-30 роках, попри те, що ц╕ орган╕зац╕╖ боролися проти польсько╖ влади, абсолютно спок╕йно ╕ щиро заявлялося про ц╕нн╕сть польського досв╕ду для укра╖нсько╖ боротьби. Кр╕м того, головний актив ОУН 1930-х - це укра╖нська молодь, яку у польських школах навчали про польських п╕дп╕льник╕в, геро╖в-революц╕онер╕в. Тож, до певно╖ м╕ри, польська м╕жво╓нна держава виховувала покол╕ння укра╖нських революц╕онер╕в-оун╕вц╕в.
Очевидно, що укра╖нц╕ в м╕жво╓нний пер╕од мусили боротися за свободу не т╕льки проти радянсько╖ влади, яка захопила абсолютну б╕льш╕сть нашо╖ територ╕╖, а й проти польсько╖ влади, яка окупувала частину Зах╕дно╖ Укра╖ни. Вт╕м, д╕яльн╕сть ОУН була боротьбою не проти поляк╕в, а проти окупац╕йно╖ держави. Тож нерозум╕ння ╕стор╕╖ ОУН з боку польських ╕сторик╕в, як╕ наполягають на н╕бито притаманн╕й оун╕вцям полонофоб╕╖, вигляда╓ просто штучно.
- До реч╕, не так давно Конституц╕йний Суд Польщ╕ визнав неконституц╕йним деяк╕ положення скандального Закону про ╤нститут нац╕онально╖ пам’ят╕, зокрема терм╕ни «Сх╕дна Малопольща» та «укра╖нський нац╕онал╕зм». Про що це св╕дчить? Чи можливе в╕дновлення д╕алогу м╕ж укра╖нськими ╕ польськими ╕сториками у цьому план╕?
- Я вважаю це позитивним кроком назустр╕ч Укра╖н╕, кроком, який може в╕дновити потр╕бний для Укра╖ни ╕ Польщ╕ фаховий ╕сторичний д╕алог. Закон передбачав крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за незгоду з тим, що польськ╕ пол╕тики називають «злочинами укра╖нських нац╕онал╕ст╕в». Зараз найб╕льш од╕озн╕ моменти усунуто, хоча в закон╕ дос╕ лиша╓ться низка абсурдних, на мою думку, положень. Зокрема, нема╓ ч╕ткого визначення географ╕чного терм╕ну Волинь, нема╓ ч╕ткого пояснення, що в╕дноситься до поняття «злочини укра╖нських колаборантських формувань Третього Райху». Залишилася дивна хронолог╕я цих «злочин╕в» - 1925-1950. Про який колаборац╕он╕зм ╕з Трет╕м Райхом може йти мова п╕сля 1945, коли вже й ц╕╓╖ держави не було? Спод╕ваюся, у польських пол╕тик╕в вистачить розуму та в╕дваги усунути ц╕ недоречност╕ з╕ свого законодавства.

ЧОМУ РОЗКОЛ НА “БАНДЕР╤ВЦ╤В” ╤ “МЕЛЬНИК╤ВЦ╤В” БУВ НЕМИНУЧИМ
- Мабуть, найдраматичн╕шою, якщо не найтраг╕чн╕шою стор╕нкою ╕стор╕╖ ОУН ╓ розкол на «бандер╕вц╕в» ╕ «мельник╕вц╕в», який стався в орган╕зац╕╖ п╕сля вбивства у 1938 роц╕ ╢вгена Коновальця агентом НКВД Павлом Судоплатовим. Нин╕, коли дивимось на т╕ под╕╖ з позиц╕╖ ╕стор╕╖, поста╓ питання: чи була можлив╕сть уникнути цього розколу?
- Я думаю, це було неминучим. Треба розум╕ти, що ОУН постала в к╕нц╕ 20-х рок╕в через по╓днання двох теч╕й укра╖нського визвольного руху: з одного боку ветеран╕в Укра╖нсько╖ революц╕╖ 1917-1921 рок╕в, вояк╕в УГА, Д╕╓во╖ Арм╕╖ УНР, з ╕ншого – молод╕жного крила нац╕онал╕стичного руху, який виник у ╤╤ Реч╕ Посполит╕й на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни та у м╕сцях розселення укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖ в ╢вроп╕. Таким чином ОУН по╓днала м╕л╕тарний досв╕д старшого покол╕ння та радикал╕зм молодих; тих хто жив в ем╕грац╕╖ ╕ тих, хто д╕яв п╕д окупац╕╓ю. Це об’╓днання стало можливим завдяки особистост╕ ╢вгена Коновальця, який очолив ОУН. В╕н був безперечним авторитетом ╕ для одних, ╕ для ╕нших, ╕ протягом життя йому вдавалося стримувати ╕ гасити протир╕ччя. Але п╕сля його смерт╕ вза╓мн╕ претенз╕╖ почали наростати ╕ врешт╕ вихлюпнулися назовн╕, що й стало головною причиною розколу.
- Смерть ╢вгена Коновальця та конфл╕кт, умовно кажучи, «батьк╕в» ╕ «д╕тей» були ╓диною причиною розколу?
- Це була головна, але далеко не ╓дина причина. Протир╕ччя назр╕вали давно ╕ в к╕лькох площинах. Оск╕льки ОУН д╕яла як в ем╕грац╕╖, у в╕дносно спок╕йн╕й ситуац╕╖, де можна було в╕льно декларувати погляди, так ╕ «п╕д Польщею», де за це можна було потрапити ╕ за ╜рати, ╕ в спец╕ально орган╕зований для укра╖нц╕в таб╕р Береза Картузька. ╤ бачення ситуац╕╖ одних ╕ других чим дал╕, тим б╕льше розходилося.
Ще одним каменем спотикання стало питання, на як╕ сили спиратися у боротьб╕ за визволення Укра╖ни. Кер╕вництво ОУН на чол╕ з Андр╕╓м Мельником робило ставку на п╕дтримку з боку Н╕меччини, спираючись на досв╕д ╤ Св╕тово╖ в╕йни. Старше покол╕ння екстраполювало цей св╕й досв╕д на под╕╖ ╤╤ Св╕тово╖ в╕йни, спод╕ваючись, що Н╕меччина проявить розум╕ння ╕ допоможе в╕дновити державу. До цього скептично ставилися молод╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, як╕ дотримувалися тези про опертя на власн╕ сили.
Найгостр╕ше протир╕ччя проявилися у 1939 роц╕. У березн╕ почалися бурхлив╕ под╕╖ в Карпатськ╕й Укра╖н╕, де укра╖нц╕ проголосили незалежн╕сть. Молод╕ члени ОУН ╕з Галичини та Волин╕ масово перебиралися туди, щоб взяти участь, передавати зброю, готуючись захищати незалежн╕сть Карпатсько╖ Укра╖ни, тод╕ як Мельник д╕яв нер╕шуче.
Навесн╕-вл╕тку 1939 року Польська держава почала масов╕ арешти укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, в╕дтак дехто т╕кав у л╕си ╕ формував збройн╕ п╕дрозд╕ли. У вересн╕ 1939 року, коли почалася ╤╤ Св╕това в╕йна, вони вир╕шили: настав слушний момент, щоб п╕дняти збройне повстання для в╕дновлення незалежност╕ Укра╖ни.
╤ знову таки, Андр╕й Мельник не п╕дтримав ╕дею повстання, бо це йшло проти ╕нтерес╕в Н╕меччини, яка на той момент п╕дписала пакт Молотова-Р╕ббентропа, яким розд╕лила ╤╤ Р╕ч Посполиту. В╕дтак, вих╕д на волю п╕сля розвалу Польсько╖ держави амб╕тного ╕ авторитетного Степана Бандери дозволив молодшому покол╕нню артикулювати сво╖ претенз╕╖ перед кер╕вництвом ОУН. П╕сля гарячих дискус╕й у Краков╕ та марно╖ спроби Мельника ╕ Бандери домовитися м╕ж собою, в лютому 1940 року молоде покол╕ння оголосило про створення Революц╕йного проводу ОУН на чол╕ з Бандерою.
- П╕сля розкриття арх╕в╕в СБУ багато в╕домих факт╕в постають зовс╕м в ╕ншому св╕тл╕. ╢ нав╕ть св╕дчення про те, що до роздмухування укра╖нсько-польського протистояння на Волин╕ в 1943-му багато в чому докладали руку агенти НКВД. Чи можна казати, що розкол в ОУН теж був ╕нсп╕рований радянськими спецслужбами?
- Можна, перш за все тому, що саме вбивство ╢вгена Коновальця к╕лером НКВД ╕ запустило цей механ╕зм розколу. Дос╕ незрозум╕лими ╓ обставини вбивства пров╕дних л╕дер╕в мельник╕всько╖ ОУН Сеника ╕ Сц╕борського, де так само не виключа╓ться можлив╕сть радянського сл╕ду. ╤ очевидно, що напружена атмосфера в стосунках м╕ж «мельник╕вцями» та «бандер╕вцями» аж до ф╕зичного протистояння, особливо п╕сля 1941 року, йшла на користь радянськ╕й каральн╕й систем╕, яка намагалася вс╕ляко ослабити укра╖нський визвольний рух.
- Наск╕льки цей розкол негативно вплинув на д╕яльн╕сть ОУН?
- В╕н вплинув ╕ негативно, ╕ позитивно. Безперечно, розкол послабив укра╖нський визвольний рух, та ще й у дуже непростий час. Але водночас в╕н надав динам╕ки розвитков╕ орган╕зац╕╖. У «бандер╕вськ╕й» ОУН молодь змушена була взяти на себе кер╕вництво орган╕зац╕╓ю, очолюючи р╕зн╕ ╖╖ ланки аж до найвищо╖. В╕дбулася динам╕чна еволюц╕я ╕дейно-пол╕тичних засад. Для бандер╕вц╕в було важливо пояснити, що причина розколу – це не лише персональн╕ непорозум╕ння з Андр╕╓м Мельником, а вони значно глибш╕, зокрема й ╕деолог╕чного характеру. Саме бандер╕вц╕ запропонували нову концепц╕ю розвитку визвольного руху – не в союз╕ з сильною державою, яка буде перерозпод╕ляти св╕т, а в союз╕ з поневоленими народами, як╕ мають об’╓днатися для того, щоб змусити сильних св╕ту цього рахуватися з ╖хн╕ми зусиллями. Не випадково одним ╕з перших документ╕в ОУН (б), як╕ з’явилися п╕сля розколу, був Ман╕фест 1940 року, де вперше проголошено один ╕з ключових меседж╕в ОУН час╕в ╤╤ св╕тово╖ в╕йни «Свобода народам – свобода людин╕». А в листопад╕ 1943 року в сел╕ Будераж на Волин╕ проходить Конференц╕я поневолених народ╕в, де були представники р╕зних нац╕й Радянського Союзу.
Протягом 1943 в УПА творилися нац╕ональн╕ п╕дрозд╕ли, а п╕сля в╕йни кер╕вництво ОУН намагалося залучити до сп╕льно╖ боротьби п╕дкорен╕ комун╕стами народи Сх╕дно╖ ╢вропи та Балтики, для цього повстанц╕ вирушали туди з пропагандистськими рейдами.

СТРУКТУРИ ОУН Д╤ЯЛИ НА ВС╤Й ТЕРИТОР╤╥ УКРА╥НИ, ВКЛЮЧНО З КРИМОМ ╤ ДОНБАСОМ
- Ми звикли говорити про ОУН, маючи на уваз╕ Зах╕дну Укра╖ну. Але той же «молодогвард╕йський м╕ф» да╓ зрозум╕ти, що структури ОУН д╕яли нав╕ть на Донбас╕. Яким був вплив орган╕зац╕╖ на п╕драдянську Укра╖ну?
- У роки ╤╤ Св╕тово╖ в╕йни структури ОУН д╕яли на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, включаючи Крим ╕ Донбас, де створювалися ланки ОУН ╕ «бандер╕вц╕в», ╕ «мельник╕вц╕в». ОУН виходила на як╕сно новий щабель розвитку. Орган╕зац╕я, в яку входили невелика к╕льк╕сть ветеран╕в визвольно╖ боротьби й ╕нтелектуал╕в, переросла в загальнонац╕ональний рух.
Це призвело до уточнення ц╕лей. Стратег╕чна мета лишилася та сама – Самост╕йна Укра╖нська Соборна Держава. Але водночас набагато точн╕ше почали артикулювати ц╕л╕ щодо економ╕чно╖, соц╕ально╖ та культурно╖ пол╕тики. Бо саме таким чином можна було долучити до боротьби широке коло укра╖нц╕в на вс╕й територ╕╖ кра╖ни.
У момент, коли творилася УПА, на злам╕ 1942-1943 рок╕в, ця програма була сформована ╕ стала моб╕л╕зуючим чинником масового вступу до лав УПА звичайних укра╖нських селян, як╕ не читали Дмитра Донцова та ╕нших ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму, але разом ╕з тим, сприймали ╕де╖ побудови незалежно╖ держави.
- Потужний просв╕тницький рух ОУН як до в╕йни, так ╕ п╕сля розгорнувся також ╕ в д╕аспор╕.
- Так, адже гаслом ОУН були слова «╤дея ╕ Чин» - ╕деолог╕я та д╕я. Тобто ╕деолог╕чний вплив вони ставили на один щабель з╕ збройною боротьбою. Просв╕тницька д╕яльн╕сть ОУН в д╕аспор╕ починалася ще в 20-30 роки, коли ╖╖ ц╕лями були як зб╕р ф╕нансового ресурсу для п╕дп╕льник╕в, так ╕ поширення ╕нформац╕╖ про Укра╖ну й укра╖нську справу. Бо, на жаль, надто мало тод╕ говорилося про укра╖нц╕в та Укра╖ну не як про територ╕ю, а як про державу, яка ма╓ постати на ц╕й територ╕╖.
Але особливо активною ОУН в д╕аспор╕ стала в пово╓нний час, коли к╕льк╕сть представник╕в пол╕тично╖ ем╕грац╕╖, як╕ змушен╕ були ви╖жджати, щоб уникнути розправи НКВД, сутт╓во зб╕льшилася. Спочатку в Н╕меччин╕, а дал╕ й по вс╕й Зах╕дн╕й ╢вроп╕ почали творитися ланки закордонних частин ОУН. З часом структура закордонних частин ОУН охопила практично весь св╕т, включаючи США та П╕вденну Америку, Австрал╕ю та кра╖ни Аз╕╖. Мен╕ свого часу нав╕ть потрапили до рук документи закордонних частин ОУН Тун╕су, це П╕вн╕чна Африка.
Саме ц╕ структури в д╕аспор╕ дозволили укра╖нцям втримати ╕дентичн╕сть, культуру. Було створено ц╕лу низку громадських орган╕зац╕й, як╕ сп╕впрацювали з ОУН: «Орган╕зац╕я оборони чотирьох свобод Укра╖ни» в США, Л╕га укра╖нц╕в Канади. Вони вели видавничу справу для укра╖нц╕в: всесв╕тню газету «Шлях Перемоги», журнал «Визвольний шлях», газету «Гом╕н Укра╖ни» в Канад╕. Паралельно потужну мережу осередк╕в розгортали структури мельник╕всько╖ ОУН, у яко╖ теж були сво╖ видання, громадськ╕ ╕н╕ц╕ативи.
Ц╕ орган╕зац╕╖ провадили ╕нформац╕йну кампан╕ю про укра╖нську справу в св╕т╕. ОУН в п╕сляво╓нний пер╕од стала глобальною орган╕зац╕╓ю, яка працювала над поширенням ╕нформац╕╖, в тому числ╕ й ╕ноземними мовами, про укра╖нську справу. Саме в д╕аспор╕ друкувалися матер╕али про Голодомор, репрес╕╖, укра╖нських пол╕тв’язн╕в. Згадайте хоча б д╕яльн╕сть видавництва «Смолоскип» та Осипа З╕нкевича, як╕ друкували багато матер╕ал╕в на п╕дтримку В’ячеслава Чорновола й ╕нших дисидент╕в.
ОУН брала активну участь в орган╕зац╕╖ ╕ розгортанн╕ д╕яльност╕ Св╕тового конгресу в╕льних укра╖нц╕в – парасольково╖ орган╕зац╕╖, яка об’╓днала практично все укра╖нське життя за кордоном. ОУН творила молод╕жн╕ орган╕зац╕╖, ╕з найб╕льш активних - Сп╕лка укра╖нсько╖ молод╕, яка дуже потужно розгорнулася у 60-80 роки. Саме тому, коли у 1991 роц╕ Укра╖ни проголосила незалежн╕сть, ╖╖ визнали практично ус╕ кра╖ни св╕ту. Ця незалежн╕сть не виглядала вже випадковою, як це, на жаль, було у 1918 роц╕.
- Кажуть, ╕стор╕я вчить. Чого нас ма╓ навчити ╕стор╕я ОУН?
- ОУН стала найусп╕шн╕шим пол╕тичними проектом укра╖нц╕в в минулому стол╕тт╕. Саме тому ╖╖ ╕стор╕я дос╕ виклика╓ ст╕льки дискус╕й у нас та у св╕т╕. Саме тому за право використовувати абрев╕атуру ОУН дос╕ змагаються к╕лька громадських ╕ пол╕тичних ╕н╕ц╕атив. Вироблену ОУН символ╕ку (меч-тризуб, червоно-чорний прапор) п╕дн╕мають нин╕шн╕ захисники Укра╖ни у в╕йн╕ з Рос╕╓ю. ╥х г╕мн «Зродились ми велико╖ години» став маршем Збройних сил Укра╖ни, а орган╕зац╕йне прив╕тання «Слава Укра╖н╕! Героям слава!» з минулого року - оф╕ц╕йний прив╕т ново╖ укра╖нсько╖ арм╕╖.
Як ОУН це вдалося? Чого нам варто вчитися в член╕в ОУН? Головний урок – боротьба за свободу ма╓ бути безкомпром╕сною. Нав╕ть у ситуац╕╖, коли вигляда╓ безнад╕йною. ╤стор╕я ОУН м╕стить потужний моб╕л╕зац╕йний потенц╕ал ╕ важливий досв╕д укра╖нц╕в, як╕ вм╕ли об’╓днуватися, вм╕ли протистояти силам, що в рази переважали ╖хн╕. ╤нший урок поляга╓ в тому, що, незважаючи на внутр╕шн╕ суперечност╕, не можна допускати протистояння м╕ж сво╖ми. Бо цим завжди скориста╓ться ворог. ╤ ц╕ уроки, на жаль, сьогодн╕ надзвичайно актуальн╕.

Наталка Позняк-Хоменко
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20834

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков