"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2019 > Тема "Душі криниця"
#2 за 11.01.2019
ЩЕДРИК, ВЕДРИК, ДАЙТЕ ВАРЕНИК!..
Наш╕ традиц╕╖
13 с╕чня — свято Мелан╕╖ Римлянки, зустр╕ч Старого Нового року, Щедрий веч╕р... Свята Мелан╕я була дружиною знатного римлянина, в╕дзначалася доброчесним життям. П╕сля смерт╕ сина разом з чолов╕ком присвятила себе благочинству: викуповувала полонених, будувала церкви ╕ монастир╕. В╕дправившись у Палестину з метою в╕дв╕дати свят╕ м╕сця, оселилася в ╢русалим╕, заснувала недалеко Елеонсько╖ гори ж╕ночий монастир, у якому прожила до само╖ старост╕. Померла Мелан╕я 439 року. За народним звича╓м, у цей веч╕р, як ╕ на Святий веч╕р, з першою з╕ркою на неб╕ мати-господиня ставила запалену св╕чку перед ╕конами, обкурювала хату ладаном, а пот╕м ставила на ст╕л велику миску з пирогами або варениками. Батько с╕дав на покут╕ та ховав голову за мискою. Д╕ти вдавали, що шукають батька, запитували у матер╕: «А де наш тато?..». Той в╕дгукувався з╕ свого «сховища» ╕ запитував д╕тей: «Чи не бачать вони його?..». Коли ж д╕ти в╕дпов╕дали, що не бачать, батько п╕дн╕мав голову вище ╕ мовив: «Дай Боже, щоб ╕ наступного року ви не бачили мене за пирогами». П╕сля цього вс╕ с╕дали до «щедро╖ кут╕». А на стол╕ ще й пироги з м'ясом, вареники, гречан╕ млинц╕, смажен╕ на свинячому смальц╕,книш╕, ковбаси тощо. Цього вечора сп╕вали щедр╕вки. Наприклад: - Щедрик, ведрик, Дайте вареник, Грудочку кашки, Сала й ковбаски... Побутував кумедний звичай «водити козу». Обряд виконували хлопц╕-п╕дл╕тки. Один з них одягався козою, другий - котом (мав торбу для сала), трет╕й - ведмедем, найвищий - журавликом. Були циган, циганка ╕ обов'язково Меланка - хитра, капосна, здатна т╕льки на збитки. Вертеп вибирав хату ╕ просився у господаря зав╕тати у гост╕. За звича╓м, треба було проситися трич╕. П╕сля кожного разу господар╕ в╕дмовляли, а на трет╓ прохання таки пускали ватагу у хату. За розвагу господар╕ обдаровували Меланку гостинцями. Зрештою, ус╕м чогось доброго перепадало... У народ╕ кажуть: - У Меланчину н╕ч зоряне небо - на добрий врожай хл╕ба. - П╕сля Меланки день зб╕льшу╓ться на курячий крок. - Якщо вноч╕ в╕тер в╕╓ з п╕вдня - р╕к буде жаркий та благополучний; з заходу - буде багато молока; з╕ сходу - треба чекати врожай фрукт╕в; з п╕вноч╕ - на холодний р╕к.
СВЯТО ВАСИЛ╤Я
14 с╕чня — свято Васил╕я Великого, Старий Новий р╕к. У народному побут╕ цей день ма╓ назву Василевого. В╕н зб╕га╓ться з першим днем нового року за старим стилем, тому з ним пов'язано багато звича╖в та прикмет. Головна обрядова д╕я - пос╕вання. Воно полягало в тому, що як т╕льки св╕тало, хлопц╕ (здеб╕льшого 7-11 рок╕в) наодинц╕ або гуртом ╕шли по хатах з╕ зернами пшениц╕, жита, ячменю, в╕вса. Вони жменями розкидали ╖х скр╕зь у прим╕щенн╕, рясно сипали по п╕длоз╕, кидали ще на сонних господар╕в (але важливо, щоб пос╕вальник не застав тебе у л╕жку, бо «весь р╕к проспиш») ╕ в╕ншували: - На щастя, на здоров'я Та на Новий р╕к, Щоб краще родило, Як тор╕к... Кожне пос╕вання завершувалося словами: «Христос Рожда╓ться!». Починали з╕ свого дому, а пот╕м ╕шли до ╕нших. Якщо траплялася така нагода, то в╕дв╕дували хресних батьк╕в. Перший пос╕вальник (перший «полазник») ма╓ принести щастя. Його запрошували с╕сти на пороз╕, щоб «кури с╕дали курчат висиджувати». Перед Йорданом це зерно збирали ╕ давали домашн╕й птиц╕, щоб «добре неслася». Колись побутував звичай в╕д самого Святого вечора не виносити з хати см╕ття, бо «з ним можна винести за пор╕г сво╓ щастя». Виносили його вранц╕ п╕сля зустр╕ч╕ Нового року до саду ╕ там п╕дпалювали. В╕рили: цей вогонь ма╓ чудод╕йну силу, а дим обкурить дерева в вони будуть добре плодоносити. Д╕ти (хлопець ╕ д╕вчина) йшли на Васил╕я в сад «лякати» дерево, яке минулого року погано родило. Д╕вчина залазила на дерево та виконувала його роль, просячи тоненьким голосом, щоб не рубали, а хлопець, виконуючи роль господаря, погрожував сокирою: «Зрубаю, якщо ╕ цього року не будеш родити!..».
У СИЛЬВЕСТР╤В ДЕНЬ ЗАГОВОРЮВАЛИ ЛИХОМАНКУ
Вже в╕дсвяткували ╕ Р╕здво, ╕ Васил╕я, а пом╕ж ними й ╕нш╕ свята, тож час згадати про господарку, принаймн╕, у Сильвестр╕в день... 15 с╕чня у Сх╕дн╕й Церкв╕ вшановують Святого Сильвестра, 33-го Папу Римського, який помер 335 року. Кр╕м того, в укра╖нських православних храмах поминають преподобного Сильвестра Печерського, ченця Ки╓во-Печерського монастиря, який жив у XII стол╕тт╕. В╕н в╕дзначався неабиякою смиренн╕стю, завдяки чому досяг високо╖ духовно╖ досконалост╕. За переказом, Господь над╕лив його даром чудотворення. Мощ╕ преподобного Сильвестра покояться у Ближн╕х (Антон╕╓вих) печерах. У давн╕ш╕ часи Сильвестр╕в день називали «курячим святом». Чистили курники, обкурювали свяченим з╕ллям ст╕ни, щоб птиця добре росла ╕ добре неслася. А цим з╕ллям слугував оман (дев'ятисил), змочений перед обкурюванням у смолу. Вважали, що у день Сильвестра можна заговорювати лихоманку. Цю хворобу л╕кували ще й народним способом - полином, споришем, чортополохом, спиртовим насто╓м хр╕ну.
КОЛИ ГУСИ ЙДУТЬ П╤Д Н╤Ж...
У пром╕жку Р╕здвяних свят, 12 с╕чня, вшановують святу мученицю Анис╕ю, яка постраждала за час╕в правл╕ння ╕мператора Максим╕л╕ана (285-305 р.). У народному побут╕ укра╖нц╕в у цей день, якщо в╕н не припадав на нед╕лю, р╕зали гусей. Тому в╕н отримав назву «гусиний», «гусячий». По нутрощах птиц╕ ворожили про зиму. За народними пов╕р'ями, якщо печ╕нка ╕ селез╕нка гуски гладк╕ ╕ р╕вн╕, то треба чекати суворо╖ зими; якщо до спини печ╕нка товща, то велик╕ морози будуть наприк╕нц╕ зими. Товста печ╕нка у середн╕й сво╖й частин╕ - холоди настануть посеред зими; потовщення б╕ля живота - друга половина с╕чня буде холодною. А за багатов╕ковими прогностичними спостереженнями, день Анис╕╖, як правило, був холодним.
МАЛАХ╤Я ЗАХИСТИТЬ В╤Д НЕЧИСТОГО
Малах╕я, якого у Сх╕дн╕й Церкв╕ вшановують 16 с╕чня, - останн╕й з так званих “менших пророк╕в” або “малих пророк╕в” у хронолог╕чному порядку. Старий Зав╕т, у якому викладен╕ його пророцтва, та ╕нш╕ книги Святого Письма не дають жодних св╕дчень про родов╕д ╕ життя Малах╕╖. Але, за загальною думкою богослов╕в, цей пророк жив майже за 400 рок╕в до Р╕здва Христового. ╤нод╕ його називають «печаткою пророк╕в», адже в╕н був останн╕м з них. У сво╖й книз╕ пророцтв Малах╕я головним чином викрива╓ гр╕хи та беззаконня ╕удейського народу, урочисто пров╕ща╓ прих╕д Мес╕╖, перед яким з'явиться Предтеча ╤ван Хреститель. За народними в╕руваннями, т╕льки у день пророка Малах╕╖ можна було вил╕кувати хворого на напади (еп╕лепс╕ю), «скаженого», виганяючи з нього нечисту силу. Але, вважалося, що ця ж нечиста сила, виходячи з людини, вселялася у домашн╕х тварин. У цей день, казали стар╕ люди, голодн╕ в╕дьми до╖ли кор╕в до смерт╕. Аби такого не сталося, просили захисту у Малах╕╖. Вт╕м, це лишень пов╕р'я... П╕дготував Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2019 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20764
|