"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2019 > Тема "З потоку життя"
#2 за 11.01.2019
ТОМОС: ЯК ВСЕ В╤ДБУЛОСЯ
А тепер треба взяти паузу на сто дн╕в перед тим, як оц╕нювати д╕╖ нового предстоятеля…
…Я не знаю, як би ми з вами жили, якби не забрали Томос. ╤ яку безодню смутку ми перестрибнули, уникнувши поразки. Але останн╕й крок зроблено. Укра╖нська Церква, що знаходиться в межах пол╕тично сформовано╖ та ц╕лковито незалежно╖ держави Укра╖ни разом ╕з Священними Митропол╕ями, Арх╕╓пископ╕ями, ╢пископ╕ями, монастирями, параф╕ями в╕днин╕ проголошу╓ться канон╕чно автокефальною, незалежною та самоврядною. Це записано в Томос╕, п╕дписаному та врученому укра╖нському предстоятелю Еп╕фан╕ю, документ╕, про який так мр╕яли к╕лька покол╕нь укра╖нц╕в. На момент, коли публ╕ку╓ться матер╕ал, трива╓ л╕тург╕я в храм╕ святого Георг╕я, пот╕м буде освячення води в пролив╕ Босфор, урочисте прийняття у патр╕арха Варфолом╕я. А вже на Р╕здво в свят╕й Соф╕╖ в╕дбудеться Р╕здвяна л╕тург╕я нового предстоятеля. Останню крапку поставлено. Три крапки… Зараз б╕льше трьох десятк╕в параф╕й вже одностайно заявили про перех╕д до ╢дино╖ Пом╕сно╖ церкви. За останн╕ чотири роки таких було ще п╕всотн╕ ╕ ще п╕всотн╕ перебувають у стад╕╖ переходу. Згадаймо ц╕ с╕м м╕сяц╕в неймов╕рно важкого та неймов╕рно щасливого процесу. Ц╕ дати до самого к╕нця пам’ятатимуть вс╕ люди, яким ╓ дорога ╕дея автокефал╕╖. 17 кв╕тня пов╕домлення в соцмережах та новинних агентствах. Ц╕ пов╕домлення, як стр╕ли. Фактично розпочато процес надання Томосу. Президент та вс╕ ╕╓рархи двох невизнаних юрисдикц╕й УПЦ КП та УАПЦ звернулися до Вселенського патр╕архату з проханням про надання автокефал╕╖, про що голова держави пов╕домив кер╕вникам парламентським фракц╕й. 19 кв╕тня парламент ухвалю╓ постанову про п╕дтримку звернення Президента Укра╖ни до Вселенського Патр╕арха Варфолом╕я. 20 кв╕тня Заступник голови президентсько╖ адм╕н╕страц╕╖ Ростислав Павленко вилет╕в до Стамбула для передач╕ звернень Вселенському Патр╕арху. И Священний Синод бере ц╕ звернення до розгляду та виступа╓ з ком'юн╕ке. Дал╕ - важк╕ оч╕кування Укра╖ною кожного Синоду Вселенського патр╕архату, як╕ в╕дбуваються щом╕сяця, ╕ п╕д час яких Укра╖на лише знайомилася ╕з ╜рунтовним стилем Вселенсько╖ Церкви, ╕з ╖╖ по кроках продуманою процедурою надання автокефал╕╖, коли кожне сво╓ р╕шення по Укра╖н╕ вона супроводжу╓ великою науковою роботою. Але Укра╖на знайомиться не лише з╕ стилем Матер╕-Церкви, а й п╕зна╓ стиль церкви-мачухи Московсько╖ патр╕арх╕╖, з ╖╖ фейками, дипломатичним спротивом, залякуванням, шантажем, п╕знаючи всю повноту ╖╖ антихристиянського наступу на церковну ╓дн╕сть в Укра╖н╕. Москва, яка чотири роки руйнувала ╓дн╕сть всередин╕ кра╖ни, перетворюючи кл╕р на ком╕сар╕в г╕бридно╖ в╕йни, почала масований наступ на процес автокефал╕╖. Було застосовано весь ╕нструментар╕й, об’╖зд пом╕сних церков головою церковного «МЗС» РПЦ митрополитом ╤лар╕оном Алф╓╓вим, яким малювалися страшн╕ сценар╕╖ насл╕дк╕в автокефал╕╖, моб╕л╕зац╕я сво╖х “сплячих” агент╕в ╕ легальних парламентських гравц╕в, таких, як Вадим Нов╕нський. Були спроби збурення в╕рян всередин╕ Укра╖ни. Зокрема, в кожну ╓парх╕ю Моспатр╕арх╕╖ в Укра╖н╕ було спущено десятки тисяч бланк╕в лист╕в, зроблених за шаблоном, в яких в╕ряни мали би ставити п╕дпис п╕д проханням до свят╕йшого Варфолом╕я не давати автокефал╕ю. Централ╕зовано ц╕ листи розпод╕лялися по благочин╕ях (благочин╕я це група параф╕й, середня адм╕н╕стративна ланка), близько п╕втори-дв╕ тисяч╕ на кожну. Кожного разу чергове пов╕домлення, загроза, попередження, заяви з РФ з укра╖нського питання викликали серцебиття у укра╖нського сусп╕льства: чи не в╕дступить Всесвят╕йший Варфолом╕й в╕д задуму, чи не зляка╓ться, не передума╓? ╤ кожн╕ десять дн╕в його Всесвят╕сть знаходив спос╕б передати з патр╕арх╕╖ з храму святого Георг╕я п╕дтверджуючий меседж: не переживайте, процес ╕де, Укра╖нська церква матиме автокефал╕ю. П╕сля жовтневого синоду, коли було скасовано синодальний лист 1686 року, Пут╕н з╕брав Раду Нацбезпеки, щоб обговорити ситуац╕ю в Укра╖н╕. Це нагадало мен╕ в╕домий ╕сторичний еп╕зод, коли Стал╕ну казали про неймов╕рну вагу Папи Римського, той запитав, а ск╕льки у нього див╕з╕й. «Ск╕льки у свят. Варфолом╕я див╕з╕й?» - напевно, це запитання звучало на РНБО. У вс╕й ц╕й ╕стор╕╖ дуже в╕дчутна присутн╕сть Бога. У в тому, що ми подолали шалений спротив Москви. У в тому, що укра╖нськ╕ церкви не розсварилися на етап╕ домовленостей. У тому, що почесний предстоятель Ф╕ларет в╕дмовився в╕д статусу патр╕арха та уточнив св╕й титул, ╕ ╓пископат погодився на те, що Укра╖н╕ буде надано статус митропол╕╖, а не патр╕арх╕╖. Було справжн╕м дивом, що так╕ важк╕ з великою к╕льк╕стю можливих ход╕в вибори предстоятеля завершилися одним днем. Що Собор затвердив статут, запропонований Вселенською патр╕арх╕╓ю. Укра╖нськ╕ ╕╓рархи показали всьому св╕ту, що вони здатн╕ смирятися та об’╓днуватися. Буде неправдою казати, що все було легко. Так, у двох ╕╓рарх╕в УПЦ МП, як╕ прибули на собор були спроби в╕д╕брати храми, але проукра╖нськ╕ громади не дали цього зробити. Зараз буде багато порад на тему, що потр╕бно нов╕й церкв╕. А я б хот╕ла сказати, що ╖й точно не потр╕бно. У процес╕ творення церкви будуть ображен╕, т╕, хто недоотримав посад, уваги, ф╕нансування. Так бува╓ завжди. Так╕ образи часом справедлив╕. Але деколи ц╕ справедлив╕ образи тягнуть абсолютно несправедлив╕ звинувачення. Слухаючи чергового експерта, який став для вас експертом в кв╕тн╕ через деф╕цит коментатор╕в, розр╕зняйте анал╕тику «церковних чвар» в╕д анал╕тики глибинних церковних процес╕в. Джерело пов╕домлення (ображене, яке бачить себе таким, що програв) вже само по соб╕ пов╕домлення. Церкв╕ не уникнути боротьби м╕ж групами впливу, а деколи спроби на не╖ впливати будуть йти зовн╕. Образ церкви важливий, шляхи формування також, але ар’╓ргардн╕ бо╖ ображених не сприяють процесам ╖╖ творення. Не зважайте, нам нараз╕ нема що анал╕зувати окр╕м чуток. Але на деяк╕ чутки я б хот╕ла дати парочку роз’яснень, як╕ вже крутяться у ЗМ╤. Ось вам моя анал╕тика вкидуваних меседж╕в. Новою церквою буде керувати почесний предстоятель Ф╕ларет. Це неправда. Новою церквою керуватиме новий предстоятель митр. Еп╕фан╕й. Чи будуть впливати на р╕шення церкви пост╕йн╕ члени Синоду, представники трьох православних юрисдикц╕й, як╕ залишатимуться там незм╕нно та не п╕ддаватимуться ротац╕╖? Будуть. Вс╕ тро╓ предстоятел╕ та представник МП, ╕ владики С╕меон ╕ Макар╕й, ╕ почесний предстоятель Ф╕ларет також. Вони старш╕, дещо вони бачать краще. ╥хн╕й погляд зрештою, матиме попит у молодих кер╕вник╕в церкви. Але це не означа╓, що митрополит Еп╕фан╕й поступиться сво╖м голосом та м╕с╕╓ю. Вибори м╕г виграти ╕нший кандидат. М╕г. Але не виграв. Дозвольте соб╕ побачити у цьому не лише залаштунков╕ ╕гри, а Промисел. Кампан╕я включала р╕зний ╕нструментар╕й, але митр. Еп╕фан╕й не мав ф╕нансування на в╕дм╕ну в╕д ╕нших ╕ був готовий в╕дмовитися в╕д посади. Але, зрештою, в╕н дв╕ч╕ постриженик патр╕арха Ф╕ларета. А висвячування, х╕ротон╕я це не просто покладання рук, це духовний зв’язок. Ф╕ларет мав право на наступника. ╢ ╕сторична лог╕ка у цьому результат╕ вибор╕в. Грекам подоба╓ться ╕нший кандидат. А ви у грек╕в запитували? Чи вам ображен╕ розпов╕ли? Фанар це багато людей. Хтось комусь через трет╕ руки сказав. А мен╕ греки сказали, що в╕н ╖м подоба╓ться. Новий митрополит комун╕ку╓ з Його Всесвят╕стю, ╕ Вселенська церква посяде сво╓ м╕сце в душах нашо╖ пастви. У митрополита Еп╕фан╕я розпочина╓ться окрема ╕стор╕я стосунк╕в ╕з Мат╕р’ю Церквою, ╕ навряд чи цьому завадять т╕, хто бачив на його м╕сц╕ себе. Церква не буде демократичною, роль мирян буде зведена нан╕вець... Ну давайте не будемо продукувати конфл╕кти та тривоги. УПЦ КП (те, що нею було) не була улюбленицею влади, вона трималася на п╕дтримц╕ в╕рних та кл╕ру. Новий статут - пл╕д сп╕впрац╕ Вселенсько╖ церкви та нового кер╕вництва ╢дино╖ Пом╕сно╖. Але не лише Регламент, а й традиц╕я визнача╓ характер в╕дносин у церкв╕. ╤ лише недоброзичливц╕ можуть однозначно стверджувати, що тут не було традиц╕╖ демократ╕╖. Церква не робитиме реформу... Це — неправда. Кожна параф╕я ма╓ ╕ матиме певну свободу, у тому числ╕ у оновленн╕ молитовного життя, у тому числ╕ ╕ можливост╕ Причастя без спов╕д╕, для випадк╕в, коли в╕рянин спов╕да╓ться часто, у тому числ╕ ╕ у послабленн╕ посту. Мен╕ це гарантували ╕ запевняли, що таку свободу церква ма╓ ╕ зараз. З календарною реформою треба трохи почекати. * * * Я пропоную взяти паузу на сто дн╕в перед тим, як оц╕нювати д╕╖ нового предстоятеля. Дамо три м╕сяц╕ блаженн╕йшому митрополиту Еп╕фан╕ю та поговоримо про перш╕ п╕дсумки на Благов╕щення. Прекрасне свято та гарний день! А поки що блаженн╕ший Еп╕фан╕й не зробив н╕чого, за що нам було б прикро, правда ж? Лана Самохвалова https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20762
|