Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс...


ЩЕ НЕ «РЕВАНШ», АЛЕ ГРОМАДЯНАМ ПОТР╤БНА ПИЛЬН╤СТЬ
Нечувана ситуац╕я з Клю╓вим-Шар╕╓м, “дивн╕” р╕шення суд╕в та ЦВК змушують замислитися...


ТР╤УМФАЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ В СТРАСБУРГ. ЩО ЗА ТИМ?
Чи скотиться все те до нового Мюнхена? Хтозна... Т╕шить, принаймн╕, те, що наш╕ найближч╕ сус╕ди...


ПРОРОС╤ЙСЬКИЙ «ЛЯПАС» В ПАР╢: ЯК НЕ П╤ДСТАВИТИ Л╤ВУ ЩОКУ
Поразка в Парламентськ╕й Асамбле╖ — це непри╓мно, але потр╕бно. Хоча б тому, аби назавжди...


СТО ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ КРИМСЬКЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Чи не цього й добивалися наш╕ голосист╕ нищуки-щекуни разом з каранд╓╓вими-кириленками?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 21.12.2018
ТРЕТ╤Й ШТУРМ БОСПОРУ

Позавчора в ╕нтерв'ю «BBC News Укра╖на» секретар РНБО пан Турчинов, в╕дпов╕даючи на запитання кореспондент╕в Оксани Тороп та В’ячеслава Шрамовича щодо во╓нного стану, пов╕домив м╕ж ╕ншим, що найближчим часом заплановано черговий, трет╕й перех╕д наших бойових корабл╕в з Чорноморсько╖ бази ВМС Укра╖ни до порт╕в Азовського моря. Та невинна за ╕нших час╕в ╕ обставин заява неабияк сколихнула наш пол╕тикум, стурбувала навколопол╕тичн╕ кола. Посипалися заяви, оц╕нки, судження, прогнози, спектр яких розтягнувся в╕д холодно-буденних до розжарено-апокал╕птичних. П╕няве шумовиння те вихлюпнулось в теле- та рад╕оетери, на стор╕нки часопис╕в, газет, газеток, блог╕в, заполонило Мережу. Не коментували турчин╕вських сл╕в х╕ба що н╕мий та мертвий.
На жаль, далеко не завжди наш╕ коментатори справд╕ тямили щось в тому. Так, якщо екс-заступник кер╕вника Генштабу пан Романенко лише перекрутив назву буксира, що брав участь в першому поход╕ (https://espreso.tv/news/2018/12/19/kerchenska_protoka_ukrayini_treba_naroschuvaty_syly_romanenko_pro_zayavu_turchynova), що генералов╕ в╕д ав╕ац╕╖, де л╕таки не мають власних назв, ще якось можна спустити, то у сумнозв╕сного сво╓ю нелюбов’ю до репортер╕в БПП╕вського матюкача наш╕ корабл╕ вже зам╕сть аквен╕в легко ╕ невимушено ходять територ╕ями, а статус територ╕альних вод в його баченн╕ н╕чим не в╕др╕зня╓ться в╕д статусу нейтральних. Хтось скаже, що то все др╕бниц╕. Але саме з др╕бниць ╕ склада╓ться все сутт╓ве, чи не так? Тож можна нар╕кати на недолуг╕сть наших карикатурних пол╕тик╕в, на всеядн╕сть наших «експерт╕в», як╕ залюбки беруться коментувати реч╕, часто дуже далек╕ в╕д ╖х розум╕ння, але правда в тому, що заява пана Турчинова, попри всю неоднозначн╕сть ставлення до не╖, ╓ серйозним пол╕тичним ходом. В╕дтак, не могли ╕ ми оминути ╖╖ сво╓ю увагою. Тим б╕льше, що вона, хай ╕ опосередковано, все ж ма╓ стосунок до Криму.
Дозволимо нагадати нашому читачев╕, що перший п╕сля початку в╕йни ╕ окупац╕╖ Криму перех╕д суден ВМС Укра╖ни через Керченську протоку на Азов в╕дбувся 20-25 вересня цього року. Пошуково-рятувальне судно «Донбас» та морський буксир «Корець» тод╕ ц╕лком усп╕шно добралися до порту Мар╕уполь. Пов╕домляли, щоправда, про спробу малого прикордонного катера Москов╕╖ типу «Мангуст» наблизитися до як╕рно╖ стоянки наших суден, але р╕шучими д╕ями ек╕паж╕в малих броньованих артилер╕йських катер╕в "Лубни" та "Кременчук" того не було допущено.
Другий перех╕д, натом╕сть, результувався у в╕двертому збройному напад╕ ц╕ло╖ армади прикордонних корабл╕в Москов╕╖, за п╕дтримки бойового ав╕ац╕йного крила, на укра╖нську корабельну групу, що складалася з двох бронекатер╕в: «Бердянськ», «Н╕кополь» та рейдового буксира «Яни Капу». 25 листопада, марно прождавши три години посеред протоки, п╕вн╕чн╕ше траверзу Набережного, в район╕ як╕рно╖ стоянки № 471, на дозв╕л диспетчерсько╖ служби Керч-Ен╕кальського каналу на прох╕д каналом, наша корабельна група повернула на зворотн╕й курс, але невдовз╕ була атакована, з застосуванням ав╕ац╕йних ракет та корабельно╖ артилер╕╖. Били на ураження. В╕д того обстр╕лу шестеро укра╖нських моряк╕в були поранен╕, тро╓ з них тяжко. Кораблики були захоплен╕ ╕ в╕дбуксирован╕ в порт Керч, ╖хн╕ залоги, включно з двома сп╕вроб╕тниками Служби безпеки, затримано, п╕ддано «суду» та запроторено за грати як якихось порушник╕в кордону чи контрабандист╕в. Вс╕ вони, окр╕м поранених, перебувають нин╕ у сумнов╕дом╕й московськ╕й каталажц╕ Лефортово.
Реальна причина то╖ атаки лежить на поверхн╕: в╕йна Москов╕╖ проти Укра╖ни продовжу╓ться. Вона в╕д самого початку, в╕д лютого 2014 року була н╕чим ╕ншим, як в╕йною. Не г╕бридною, як те було оголошено нездарами, як╕ не наважилися стати лицем до лиця з ворогом - справжньою. Адже коли ти хочеш зупинити ворога, а не шука╓ш виправдання сво╖й нездарност╕, п╕длост╕, сво╓му боягузству, тебе не обходить н╕ в╕дсутн╕сть на ньому погон╕в, шеврон╕в, нашивок чи якихось ╕нших знак╕в розр╕знення, ан╕, за великим рахунком, його нац╕ональна приналежн╕сть. Бо КОЖЕН, ХТО ПРИЙШОВ ЗБРОЙНОЮ РУКОЮ ЗАГАРБУВАТИ ТВОЮ ЗЕМЛЮ, ЗВЕТЬСЯ ВОРОГОМ. Н╕якого ╕ншого визначення не бува╓, не може бути в принцип╕. А ворога треба зупиняти. Не чекаючи, доки в╕н покаже свою метрику. Не оглядаючись на те, як там хто на те подивиться. Так було у вс╕ в╕ки. Так ╓ у всьому св╕т╕. Так буде завше, там де влада ма╓ хоч краплю чест╕ та г╕дност╕.
Виправдовуючи свою неспровоковану атаку на непор╕внянно слабк╕шого супротивника, який в тому випадку нав╕ть не чинив спротиву (!), Кремль посила╓ться на порушення кордону. Нав╕ть не дванадцятимильно╖ зони територ╕альних вод навколо Криму – пан Пут╕н наполяга╓ на тому, що укра╖нська корабельна група вторглася в територ╕альн╕ води, треба розум╕ти, материково╖ Москов╕╖. Мен╕ важко пов╕рити, що у досв╕дченого пол╕тика, триразового президента Пут╕на наст╕льки н╕кчемна команда правник╕в, що «плава╓» на так╕й тверд╕й скел╕, як основи м╕жнародного морського права, не знайома з чинним, ратиф╕кованим обома державами «Договором м╕ж Укра╖ною та Рос╕йською Федерац╕╓ю про сп╕вроб╕тництво у використанн╕ Азовського моря ╕ Керченсько╖ протоки» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_409). Але ж тод╕ в╕н ма╓ бути по╕нформованим, св╕домим того, що правовий режим територ╕альних вод жодним чином не поширю╓ться на рух рекомендованими курсами в протоках, на як╕рн╕ стоянки на п╕дходах до них, оск╕льки там рух суден регулю╓ться положеннями м╕жнародного морського права чи м╕ждержавних договор╕в. В Боспор╕ К╕ммер╕йському, чи як ми тепер звемо його Керченська протока, де в╕д Криму до Таман╕ в╕д 2,5 до 8 миль, говорити про територ╕альн╕ води в дванадцять миль ╓ абсурдним. ╤нша р╕ч, що загарбавши Крим, Москва вважа╓ тепер, що ╕ статус протоки зм╕нився. А отже, укра╖нськ╕ корабл╕ мають в╕дтепер просити дозволу на прох╕д нею.
Чи брало такий дозв╕л кер╕вництво ВМС / МО Укра╖ни в час╕ переходу «Донбаса» та «Корця»? Я не знаю про те, хоча пов╕домлення диспетчерсько╖ служби канал╕в ╓ обов’язковою практикою в усьому св╕т╕, продиктованою безпекою судноплавства. Але то не ма╓ стосунку до прикордонно╖ служби. Як я те бачу, Кремль, можливо, й не чинив би такого шаленого спротиву, якби укра╖нська сторона подала запит на прох╕д територ╕альними водами. Адже подаючи таку заявку, вона фактично п╕дтверджувала б приналежн╕сть Криму до Москов╕╖.
Як ми чули, на зас╕данн╕ РНБО, де вир╕шували питання про введення во╓нного стану, оч╕льник Генштабу ЗС Укра╖ни пан Муженко згадував про подання заявки. Яко╖ саме, в╕н не уточнив. То чи подавалося прошен╕╓?
Дивно, але вс╕ наш╕ чиновники вол╕ють не в╕дпов╕дати на те питання. Ухилилися в╕д нього ╕ журнал╕ст Юр╕й Бутусов, ╕ генерал ╤гор Романенко в етер╕ Московсько╖ студ╕╖ Рад╕о Свобода (https://www.youtube.com/watch?v=Jq16Oy1n6EM). Ухилилися попри те, що ╕ сама ведуча, ╕ в╕йськовий експерт в т╕й студ╕╖ не заперечували права Укра╖ни в╕льно ходити уздовж берег╕в Криму ╕ Керченською протокою без подання будь-яких заявок. Але ╖м докоряти нема╓ в чому. ╤ журнал╕ст, ╕ нав╕ть генерал могли елементарно не знати того. ╤ все ж певний туман довкола того поданого-неподаного прошен╕я залиша╓ непри╓мний присмак. Особливо ж з огляду на заяву пана Турчинова про п╕дготовку нового, третього переходу наших корабл╕в з Одеси до порт╕в Азова.
То ма╓мо питати дозволу Кремля на прох╕д Керченською протокою? Може, з╕ткнувшись з такою жорсткою його протид╕╓ю, облишити т╕ спроби, адже ще к╕лька артилер╕йських катер╕в н╕як не зм╕нять розкладу сил на аквенах Азову? Може досить поставляти наших моряк╕в до лефорт╕вських заст╕нк╕в?
Питання непрост╕. Не забуваймо, що перекидання того моск╕тного флоту не примха Укра╖ни. Ми змушен╕ вживати додаткових зусиль задля забезпечення комерц╕йного судноплавства в Азовському мор╕ та в район╕ Керченсько╖ протоки через в╕дверто зловорож╕ д╕╖ Москов╕╖, як╕ щодал╕, то б╕льше вкладаються в поняття морсько╖ блокади наших азовських порт╕в.
Отже, третьому походу бути. Хот╕лося б лишень велико╖ зваженост╕ тих, хто його готу╓. Адже на шальках терез╕в людськ╕ дол╕, ╖х свобода, ╖х життя. А ще в таких справах дуже важлива ясн╕сть. Треба ч╕тко ╕ ясно проговорити, що подання будь-яких заявок, окр╕м тих, як╕ визначен╕ м╕жнародними ╕ д╕ючими двосторонн╕ми угодами, ╓ неприйнятним, а отже, неможливим.
Дуже бажаним була б участь в поход╕ представник╕в ОБСЕ, а чи й супров╕д з боку сяко╖-тако╖ плаваючо╖ чи л╕таючо╖ нат╕всько╖ одиниц╕. Але то мр╕╖. Ма╓мо навчитися покладатися на себе. А для того моя влада мусить облишити ╕м╕тац╕╖, забути про рейдерство, дерибани, шахрайськ╕ схеми, натом╕сть, ма╓ впритул зайнятися економ╕кою, аби кра╖на могла якнайшвидше наростити м’язи – флот, ав╕ац╕ю, ракетн╕ в╕йська. Лише це дасть впевнен╕сть в завтрашньому дн╕. Лише ставши м╕цно на ноги можемо розраховувати на те, що з нами будуть рахуватися. Лише так зможемо повернути сво╓ втрачене.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20678

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков