Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс...


ЩЕ НЕ «РЕВАНШ», АЛЕ ГРОМАДЯНАМ ПОТР╤БНА ПИЛЬН╤СТЬ
Нечувана ситуац╕я з Клю╓вим-Шар╕╓м, “дивн╕” р╕шення суд╕в та ЦВК змушують замислитися...


ТР╤УМФАЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ В СТРАСБУРГ. ЩО ЗА ТИМ?
Чи скотиться все те до нового Мюнхена? Хтозна... Т╕шить, принаймн╕, те, що наш╕ найближч╕ сус╕ди...


ПРОРОС╤ЙСЬКИЙ «ЛЯПАС» В ПАР╢: ЯК НЕ П╤ДСТАВИТИ Л╤ВУ ЩОКУ
Поразка в Парламентськ╕й Асамбле╖ — це непри╓мно, але потр╕бно. Хоча б тому, аби назавжди...


СТО ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ КРИМСЬКЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Чи не цього й добивалися наш╕ голосист╕ нищуки-щекуни разом з каранд╓╓вими-кириленками?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2018
МАФ╤Я

Здавалося б, що може пов’язувати навколотарифн╕ танц╕, вибори Президента та плани Кремля? Наче ж н╕чого, адже висок╕ тарифи на газ було введено, як нас запевняють, за наполяганням МВФ, тож наша безгрошова влада просто не мала ╕ншо╖ ради, ан╕ж виконувати приписи кредитор╕в. Та й не сьогодн╕ те сталося. Що ж до Кремля, то тут нав╕ть його кам╕зельки не лежало. Та чи справд╕ то так╕ вже непов’язан╕ реч╕, як на наш╕ г╕бридн╕ часи?
Пом╕ркуймо: будь-яка влада бажала б, аби народ був задоволений ╖╖ правл╕нням. Особливо ж перед черговими виборами. Але в кра╖н╕, яку правляч╕ клани розграбовують упродовж вс╕х двадцяти семи рок╕в, з народною любов’ю не все так просто. ╢диною альтернативою тут залиша╓ться зм╕на облич. Така соб╕ пол╕тично-пластична операц╕я, в результат╕ яко╖ до влади приходить нова (хай ╕ з старими латками) пол╕тична сила, яка переклада╓ в╕дпов╕дальн╕сть за непросипання небесно╖ манни на кис╕льн╕ береги на незугарнних пап╓р╓дн╕кафф, притлумлюючи на якийсь час у такий спос╕б народне невдоволення. Прим╕тивно, але д╕╓во. За таких розклад╕в технолог╕я запровадження виборця в ситуац╕ю, коли в╕н не здатен думати н╕ про що ╕нше, як лише про виживання, ╓ ц╕лком ефективною, прийнятною ╕ нав╕ть бажаною.
Обвал нац╕онально╖ грошово╖ одиниц╕ наприк╕нц╕ 2015 року, коли д╕ями уряду пана Яценюка та Нац╕онального банку гривню було знец╕нено втрич╕, був, зв╕сно ж, ходом вимушеним ╕, до певно╖ м╕ри, економ╕чно виправданим. ╤нша р╕ч, що за тим не було зроблено практично н╕чого для швидкого зростання економ╕ки, яке б н╕велювало негативн╕ насл╕дки р╕зкого зубож╕ння, коли пенс╕онер, який отримував в доларовому екв╕валент╕ м╕н╕мум сто п’ятдесят долар╕в, став отримувати лише п’ятдесят. ╤нфляц╕я, повзуче зростання ц╕н на вс╕ товари, включно з продуктами базового споживчого кошика – на тому фон╕ п╕дняття тариф╕в, здавалося б, мало поховати будь-як╕ перспективи для влади, яка допустилася такого, особливо ж з огляду на казкове зростання особистих статк╕в перших ос╕б. Воно б так ╕ сталося, якби наша держава була класичною в европейському розум╕нн╕ структурою, де, попри р╕зн╕ бачення, вс╕ пол╕тичн╕ сили, змагаючись в усп╕шност╕, працюють не на вигоди власно╖ кишен╕, а на якнайповн╕ше задоволення ╕нтерес╕в сво╓╖ нац╕╖, на ╖╖ розвиток ╕ процв╕тання.
За наших же реал╕й, коли б╕ля державного стерна, немов голови казкового дракона, зм╕нюють один одного клани все того ж постсов╓цького маф╕озного монстра, зам╕на одн╕╓╖ голови на ╕ншу ╕ нав╕ть в╕друбання одн╕╓╖ з них не призводить н╕ до зм╕ни його характеру, н╕ до погамування його невситимо╖ жадоби. Б╕льш того, згадане «в╕друбання» ╓ не б╕льше н╕ж г╕перболою, бо ж за всю ╕стор╕ю незалежно╖ Укра╖ни жоден з ус╕х тих СДПУшник╕в, ПротиВс╕х╕в, ПартРег╕онал╕в, БЮТ╕вц╕в, НашоУкра╖нц╕в в к╕нечному результат╕ н╕як не заплатив за невиконнання сво╖х об╕цянок, за свою вузьколоб╕сть, м╕стечков╕сть, нефахов╕сть, нездарн╕сть, захланн╕сть, за сво╓ пустомельство, за здачу ╕нтерес╕в нац╕╖, за обстоювання ╕нтерес╕в сус╕д╕в, за явн╕ ╕ п╕дкилимн╕ домовленност╕ з вчорашньою метропол╕╓ю на шкоду власно╖ держави ╕ тому под╕бн╕ д╕яння. Навпаки, багаторазово перелицювавшись, мутувавши у в╕дродженц╕в-переродженц╕в, у батьк╕вщин╕вц╕в, у БрехливихПетровихПлебе╖в, в народофронт╕вц╕в, нагулявши при тому чимал╕ статки, вони й сьогодн╕ продовжують бадьоро смоктати на диво ще не вмерлу Укра╖ну.
╤ н╕кого ж не хвилю╓, що т╕, хто з великим жаром пропонують себе за подв╕йне/потр╕йне зниження завтрашн╕х тариф╕в, н╕чим не в╕др╕зняються в╕д сьогодн╕шн╕х благод╕йник╕в – отих, що з належними п╕дтанцьовками ╕ в╕дпов╕дним виразом на заплилих салом мармизах вкидають до простягнуто╖ шапки перес╕чного укра╖нця затертого субсид╕йного п’ятачка, виколупавши його з витягнутого перед тим з його ж кишен╕ гаманця.
Дуже показово, що при тому м╕ж тими доброчинцями пану╓ ц╕лковите порозум╕ння. Радикальн╕ та рег╕ональн╕ «опозиц╕онери» з готовн╕стю п╕дголосовують «антинародн╕й» коал╕ц╕╖, нав╕ть б╕ло-сердешн╕ «тарифоборц╕» переш╕птуються про щось з тими, кого на показ нещадно критикують, ╕ вс╕ разом люто не люблять позасистемних – вс╕х отих самопомоч╕в, грищ╕в ╕ ╖м под╕бних.
Чи виг╕дний Кремлев╕ отой наш лицьований-перелицьований пол╕тикум, з його глибоко пророслою у м╕зках пл╕снявою бездержавност╕, з його захланн╕стю ╕ всеядн╕стю, з його комплексом плебейсько╖ меншовартост╕, коли зам╕сть спиратися на власну нац╕ю, шукають опори у сильних св╕ту сього? Чи виг╕дна йому притиснута до земл╕, зубож╕ла укра╖нська нац╕я? Безперечно. Не майте нав╕ть сумн╕в╕в. Для нього нав╕ть не сутт╓во, що сьогодн╕ наш╕ владц╕ шукають опори в Брюссел╕ чи Вашингтон╕, бо ж зна╓ напевно, що завтра, коли обриднуть Заходу, з тою ╖х психолог╕╓ю злод╕йкуватих прохач╕в, вони без затримки повернуться в об╕йми Б╕локам’яно╖.
Та ж сама психолог╕я, попри вс╕ його публ╕чн╕ восхваляння ╕ славословення, дикту╓ нашим блакитним злодюжкам велике презирство до власного народу. Яким же благословенням, а чи й прокляттям ма╓ бути позначена моя нац╕я, коли так довго, так п╕дло дурена, вона ще й дос╕ залиша╓ться невиправно дов╕рливою, ще й дос╕ поклада╓ться на слово сво╓╖ влади, на об╕цян╕ зм╕ни, на те, що рано чи п╕зно влада таки стане ел╕тою, повернеться до не╖ лицем. Не в коня корм! Але ж - Господи! - якого р╕вня ма╓ бути п╕дл╕сть, аби зловживати таким довготерп╕нням, такою безмежною, всепрощаючою дов╕рою!
Злиденна постмайданна Укра╖на, Укра╖на, з яко╖, мов руд╕ миш╕, розб╕гаються по св╕тах укра╖нц╕ – то великий козир Кремля. ╤ г╕рко, що сво╖ми незугарними, а подекуди й в╕дверто злочинними д╕ями, р╕вно як ╕ сво╓ю злочинною безд╕яльн╕стю, моя влада св╕домо чи несв╕домо п╕дкида╓ його тепер╕шньому господарю Кремля. Власне, про несв╕дом╕сть тут навряд чи й доводиться говорити, адже под╕бн╕ д╕╖ п╕дпадають п╕д б╕льш точне визначення колаборац╕╖.
Не раз наводив в╕дворотн╕ приклади сп╕впрац╕ мо╖х нездар з ворогом. Серед них ухвалення ганебного закону «Про в╕льну економ╕чну зону «Крим», д╕я якого упродовж ц╕лого року п╕дтримувала окупац╕йний режим Криму продовольством, широким спектром промислових товар╕в, електроенерг╕╓ю, в подальшому уможливлювала поставки на п╕востр╕в промислово╖ сировини, зокрема, ╕льмен╕ту, поставки води для промислових п╕дпри╓мств. Але ж цей закон не скасовано й дос╕, попри вс╕ «санкц╕╖», попри введення во╓нного стану ╕ показове розривання Договору про дружбу!
- От же, причепився ти до того закону, немов той реп’ях до собачого хвоста! - скаже хтось мен╕. - Вже в╕н не б╕льше, ан╕ж пап╕рець, бо ж не д╕╓.
Н╕-н╕, панове. В т╕м-то й р╕ч, що та ╓хидна й дос╕ скапу╓ свою отруту на наш╕ рокован╕ голови. Адже зворотн╕м боком то╖ законопод╕бно╖ п╕длоти було перетворення вс╕х кримчан, включно з тими, що ви╖хали на материк, на нерезидент╕в у власн╕й держав╕, що окр╕м приниження, ма╓ насл╕дком ╕ ц╕лком конкретн╕ обмеження. Зокрема, блокування банк╕вських рахунк╕в. Так, цьогор╕ч упродовж п’яти м╕сяц╕в мешканець Лондона намагався оплатити куп╕влю мо╓╖ книжки. Зм╕г зробити те лише перев╕вши грош╕ через п╕дставну особу, резидента. Можна лише уявити соб╕ враження, як╕ той чолов╕к вин╕с про мою державу, якщо вона так принижу╓ сво╖х громадян. Те ж саме нерезидентство щоразу нагаду╓ про себе, коли прокидаюся в дом╕, де температура пада╓ з 13-15 увечер╕ до 9 градус╕в вранц╕. До чого тут воно? До того, що нерезидент не ма╓ права нав╕ть на оту принизливу субсид╕ю. Адже заплатити б╕льше двох тисяч гривень за газове опалення з пенс╕╓ю в 1291 гривню неможливо апр╕ор╕, нав╕ть якщо б держава ╕ надумала виплачувати ╖╖. Але ж ╕ того не виплачу╓. Власне, з п’ятидесяти п’яти м╕сяц╕в, в╕д першого припинення виплат у травн╕ 2014 року, виплачено лише за 22 м╕сяц╕. Принизливе видирання в╕д злод╕йкуватих урядовц╕в Пенс╕йного фонду Укра╖ни сво╓╖ ж пенс╕╖ через суди змушу╓ по дев’ять-десять м╕сяц╕в жити у в╕дрив╕ в╕д с╕м’╖, унеможливлю╓ творчу роботу, краде нав╕ть не дн╕ – роки ╕ без того куцого вже життя. ╤ це ще один приклад недолуго╖, по-сут╕, антинародно╖ д╕яльност╕ мо╓╖ влади. Запущена в червн╕ постанова Каб╕нету м╕н╕стр╕в №365 обмежила час перебування укра╖нц╕в з ре╓страц╕╓ю на окупованих територ╕ях вдома ще сувор╕ше, ан╕ж на те спромоглися окупанти – всього ш╕стдесятьма днями. Кара порушникам – позбавлення на п╕вроку права на пенс╕ю. Ця ж постанова зобов’язу╓ тих б╕дах до проходження принизливих ╕дентиф╕кац╕й, обмежу╓ свободу пересування ╕ т.д., ╕ т.п.
Проте найб╕льша шкода в╕д под╕бних бездумних, а десь ╕ безумних викидн╕в наших законотворц╕в та урядовц╕в, неправом╕рн╕сть яких неодноразово вже п╕дтверджена судами, нав╕ть не в тому, що вони перетворюють на пекло життя сотень тисяч ╕ без того знедолених сп╕вгромадян, а в тому, що под╕бними приниженнями п╕дривають ╖х в╕ру в справедлив╕сть, в╕двертають в╕д Укра╖ни.
Висновки з прочитаного – право читача. Проте ма╓мо розум╕ти, що не зм╕нивши систему, не прив╕вши до державного стерна державц╕в – тих, як╕ на першому етап╕ змогли б, бодай, виперти з влади отого багатоголового, знахабн╕лого в╕д безкарност╕, розжир╕лого монстра - нашу наднац╕ональну маф╕ю – ми не ма╓мо шансу зберегти незалежну державу, не кажучи вже про процв╕тання нац╕╖.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20676

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков