Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ СТОЛ╤ТТЯ: МИНУЛЕ ╤ СУЧАСНЕ
Декада ╕стор╕╖, проведена у Червоноградському г╕рничо-економ╕чному коледж╕, насамперед була...


КАРАЛЬНА ОПЕРАЦ╤Я ПРОТИ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥
Правду про Голодомор сл╕д розкривати не в╕д одн╕╓╖ кругло╖ дати до ╕ншо╖, а на пост╕йн╕й ╕...


ДМИТРО ДОНЦОВ ╤ «ВИКРИВАЧ╤»: ДЛЯ ЧОГО РОЗГАНЯЮТЬ СКАНДАЛ ДОВКОЛА ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКА?
Рос╕йська сторона не пропуска╓ жодного кроку укра╖нського сусп╕льства щодо ув╕чнення пам'ят╕...


У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ВИПУСК ЧАСОПИСУ "╥", ПРИСВЯЧЕНИЙ ╤СТОР╤╥ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Джем╕л╓в високо оц╕нив зм╕ст часопису, але нар╕кнув, що наклад у тисячу прим╕рник╕в ╓ абсолютно...


УКРА╥НА ВТРАТИЛА 3,9 МЛН НАСЕЛЕННЯ АБО 13% УКРА╥НЦ╤В П╤Д ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОК╤В
24 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2018
СИЛА БОЖА

Картинки з життя

Неймов╕рну ╕стор╕ю розпов╕ли мен╕ мешканц╕ одного з с╕л на Терноп╕лл╕. Сталося це в радянському колгосп╕, в часи войовничого ате╖зму.
...У полях дозр╕в хл╕б. Селяни готувалися до жнив. Зазвичай, перед початком роб╕т, у нед╕лю, у клуб╕ орган╕зували урочист╕ проводи комбайнер╕в, вод╕╖в, тракторист╕в, п╕дсобних прац╕вник╕в на жнива. Свято трохи недоречно назвали «Зажинками». Ус╕ змушен╕ були об╕цяти перед високим начальством з району, що виконають ╕ перевиконають план по здач╕ держав╕ хл╕ба. Хоча й сам╕ сво╖м об╕цянкам не в╕рили. Хл╕б добре вродив, але синоптики не могли н╕чим пот╕шити. Дощ╕ та й т╕льки.
Коли вже вс╕ залишили клуб, високе начальство по╖хало до райцентру, парторг колгоспу, вдавшись до в╕дчайдушного кроку, став радитися з головою господарства:
- А що, як потайки попросити священика з нашо╖ с╕льсько╖ церкви, аби в╕дправив молебень, окропив свяченою водою де ╕ що сл╕д окропити. В╕н краще зна╓...
Голова колгоспу шепнув на вухо парторгу:
- Мертвий Лен╕н ╕ парт╕я не допоможуть. Парт╕я сама ╖сти хоче. А якщо не здамо хл╕ба в╕д запланованого, то обо╓ покладемо партквитки на ст╕л. Тод╕ к╕нець ╕ тво╖й, ╕ мо╖й кар'╓р╕. Полетимо у пр╕рву. Роби, як задумав. Може, Сила Божа допоможе. Певен, до мольфара звертатися не будеш, щоб хмари порозганяв.
...Посеред ноч╕, коли заснуло все село, хтось постукав у двер╕ хати священика. Отець аж н╕як не стривожився. Будь-що може трапитися, наприклад, хтось терм╕ново потребу╓ спов╕д╕ ╕ причастя. Та коли в╕дчинив двер╕ ╕ побачив на пороз╕ парторга, то таки немало отороп╕в.
- ╤ що тебе сюди привело, сину м╕й? - п╕дозр╕ло запитав старенький священик.
- Отче, - зн╕яков╕ло почав розмову парторг, переступаючи з ноги на ногу ╕ ховаючи погляд у землю, - завтра, власне, вже сьогодн╕, розпочина╓мо жнива, а погода н╕яка. Помол╕ться, окроп╕ть свяченою водою ниву, хоч скра╓чку, техн╕ку, може тод╕ Вища Сила допоможе. Т╕льки треба це зробити потайки. Сам╕ розум╕╓те...
Парторг не вжив слова «Бог», але мав на уваз╕ саме Його, коли говорив про Вищу Силу.
Священик запросив н╕чного гостя у хату, вв╕чливо вказав рукою на кр╕сло ╕ пов╕в розмову:
- Про те, що ти кажеш, потр╕бно Господа просити у храм╕, насамперед молитися за здоров'я жнивар╕в, а все решту додасться. В╕дверто кажучи, я вже молився за них, робив це разом з паствою. Бо хл╕б - то святе! Однак сповню св╕й обов'язок до к╕нця, п╕ду у поле. Т╕льки скажи, подивися в оч╕ - чи, часом, не хочеш мене «п╕дставити», а то я ╕ так п╕д пильним наглядом наших «компетентних орган╕в»?..
Запанувала тиша, яку порушив отець:
- Н╕, я - старенький, вважай, що сво╓ прожив, не боюся цього, звик. Стежать не т╕льки за греко-католицькими священиками-п╕дп╕льниками (маю серед них чимало друз╕в), а й за нами, православними. Боюся, що ти занапастиш свою душу, мов той ╤уда. Кам╕нь на серц╕ носитимеш все життя. А тоб╕ ще жити ╕ жити...
- Отче, як ви могли про таке подумати? - у в╕дча╖ промовив парторг. - Знатимуть т╕льки тро╓, ну, четверо: ви, я ╕ голова колгоспу. В╕н нав╕ть дав власне авто, аби в╕двезти вас у тракторний парк, а пот╕м у поле, де вже сто╖ть частина комбайн╕в й ╕ншо╖ техн╕ки. За кермом буду я. В тракторному парку сьогодн╕ чергу╓ старенький сторож, що дяку╓ у церкв╕. Той не здасть, не продасть!
Парох села усм╕хнувся ╕ пов╕в повчальну розмову:
- Ех, коли ти працював агрономом, то був зовс╕м ╕ншим, хоч на велик╕ свята у храм нав╕дувався, а коли став парторгом...
- Та я, вважайте, парторг за сум╕сництвом, - почав виправдовуватися н╕чний г╕сть. - Адже здеб╕льшого допомагаю молодому агрономов╕. Щойно зак╕нчив ╕нститут. Йому ще браку╓ практики, досв╕ду. Проте, скажу, що парубок тямущий, працьовитий. Буде з нього толк!
Парох уже зовс╕м не сумн╕вався у щирост╕ сл╕в парторга. Все сказав, мов на спов╕д╕.
До перших п╕вн╕в возив парторг священика по полях, ╕ сам  раз по разу не забував перехреститися.
Вранц╕ техн╕ка стояла у повн╕й «бойов╕й готовност╕», рушай ╕ починай жнива. Враження, що комбайни сам╕ просилися до прац╕. Т╕льки-от ранок видався довол╕ похмурим. Хл╕бн╕ злаки рясно вкрила роса. Збирати так╕ - врожай загубити, втратити доб╕рне налите зерно. Тут жоден елеватор не допоможе.
- Ну ╕ де та Сила Божа? - вже розчарувався парторг.
Зайшов у гущавину л╕сосмуги, що поряд з полем, став молитися...
╤ на неб╕ враз засяяло яскраве сонце. Близько полудня роса щезла. П╕шла в рух техн╕ка. Не багато часу змарнували.
- ╢ таки Сила Божа! - рад╕сно сплеснув у долон╕ парторг, але промовив це подумки, у душ╕.
По район╕, щоправда, м╕сцями дощило, а от над селом, над полями колгоспу сонячна погода стояла десть дн╕в. Цього виявилось достатньо, аби впоратися з╕ жнивами. Все з╕брали до зернятка. Люди працювали на сов╕сть, хоча ╕ в пол╕, ╕ в каб╕нах комбайн╕в, трактор╕в, вантажних авто, на елеватор╕ гаряче було, мов у пекл╕. Н╕хто не нар╕кав, не гн╕вив Бога. Така погода - т╕льки для збирання хл╕ба.
...П╕сля жнив - обжинки, свято врожаю. Це - також неодм╕нний атрибут села. Вправн╕ господин╕ спекли коровай ледь не на п╕встолу. Такий печуть т╕льки на Терноп╕льському Под╕лл╕! У клуб для нагородження передовик╕в, зрештою, ус╕х жнивар╕в, прибув перший секретар райкому парт╕╖. Дякував, наголошував:
- Коли по кра╖н╕ недор╕д то через надм╕рн╕ дощ╕, то через посуху, ви виконали ╕ перевиконали план по здач╕ хл╕ба. Честь ╕ хвала труд╕вникам села!
Вже п╕сля оф╕ц╕йно╖ частини, на бенкет╕, перший секретар райкому парт╕╖ запитав парторга:
- ╤ що вам допомогло так спрацювати, та ще й погода над вашими полями видалась  благодатною?..
- Сила Божа! - в╕дпов╕в парторг ╕ тут же прикрив долонею рота.
Голова колгоспу глянув на парторга з-п╕д лоба, тихцем показав кулака, мовляв, що ти бовкнув?!.
Високий г╕сть з райцентру посм╕хнувся, потис парторгу руку ╕ «поблагословив»:
- Нехай Сила Божа допоможе вам ╕ наступного року!
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20624

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков